Пророцтво про Аммонових нащадків
1 Ось що сказав Господь про Аммонових нащадків. Хіба немає в Ізраїлі синів, – чи немає в нього спадкоємця? Чому Мілком заволодів землями Ґада, і його народ оселився в його (Ґада) містах ?
2 Тому надходить час, – говорить Господь, – коли в Раббі, столиці аммонійців, Я звелю проголосити бойовий клич, і вона перетвориться на купу руїн, а її дочірні поселення будуть спалені вогнем. Ізраїль прожене загарбників і знову успадкує свої володіння, – говорить Господь.
3 Голоси, Хешбоне, бо знищене місто Ай, – кричіть, дочки Рабби, підпережіться веретищем і плачте, кидаючись в усі боки й опираючись на стіни, тому що Мілком піде в полон разом зі своїми священиками і його можновладцями.
4 Для чого пишаєшся своїми рівнинами? Твоя долина спливатиме кров’ю , зрадлива дочко Рабби. Ти покладаєшся на свої скарби, заявляючи : Хто посміє виступити проти мене?
5 Ось Я спроваджу на тебе страх з усіх твоїх околиць, – каже мій Владика, Господь Саваот, – так що всі ви будете розпорошені, – кожен зокрема, і нікому буде збирати втікачів.
6 Але пізніше Я зміню долю нащадків Аммона, – говорить Господь.
Пророцтво відносно Едому
7 Відносно Едому так говорить Господь Саваот: Невже в Темані немає більше мудрості? Хіба не стало ради в розумних, чи перевелась їхня гострота мислення?
8 Утікайте, не оглядаючись, – ховайтесь у глибоких ущелинах, мешканці Дедана, адже Я спроваджу нещастя на Ісава. Прийшов час, коли Я його каратиму.
9 Якби прийшли до тебе крадії винограду, то хіба після них не залишилося б якогось залишку? І якщо би проникли нічні злодії, то вони взяли би лише скільки захотіли б.
10 Я ж догола роздягну Ісава, відкрию всі його криївки і він не зможе сховатись. Знищені будуть усі його нащадки, – не залишиться ні його братів, ні його сусідів.
11 Але залишу твоїх сиріт, – Я збережу їм життя, – та й вдовиці твої нехай покладаються на Мене.
12 Бо так говорить Господь: Якщо навіть ті, котрі не були приречені пити цю чашу, змушені її пити, то невже ти залишишся непокараним? Ні, не уникнеш кари, – неодмінно вип’єш чашу гніву .
13 Адже Я присягнувся Собою, – говорить Господь, – що Боцра стане страховиськом, – буде наочним прикладом ганьби, спустошення й прокляття, а всі її міста будуть перетворені на віковічні руїни.
14 Я почув вістку від Господа, і той вісник був посланий до народів з наказом : Збирайтеся та виступайте проти нього (Едому ) й готуйтесь до бою!
15 Бо Я зроблю тебе найменшим серед народів, – зненавидженим людьми.
16 Твій грізний вигляд, зухвалість твого серця, і те, що мешкаєш у скельних печерах й володієш гірськими вершинами, обманули тебе. Але навіть якби ти побудував собі гніздо на висоті, як орел, то й звідти Я тебе скину, – говорить Господь.
17 Едом стане страхіттям, і кожен, хто проходитиме попри нього, жахнеться і засвище, побачивши всі його рани.
18 Як знищені Содом і Гоморра та їхні навколишні міста, – говорить Господь, – так ніхто більше й там (в Едомі ) не житиме, – не оселиться там людська істота.
19 Ось він (завойовник ) виходить, наче лев, з високих чагарників Йордану на соковиті луки. Я миттєво сполошу й прожену його звідти, а свого обранця поставлю над ним. Адже хто подібний до Мене, щоб Мене кликати на суд й протистояти Мені? Хто той пастир, котрий встояв би переді Мною?
20 Тому послухайте Господню Постанову, яку Він прийняв щодо Едому, та Його (Господні ) задуми, які Він має проти мешканців Темана: Потягнуть у полон навіть найменших з отари (ягнят ), і в них на очах спустошать їхнє пасовисько (житла ).
21 Від звуку їхнього падіння затрясеться земля, – їхній крик донесеться аж до Червоного моря.
22 Він стрімко злетить, наче орел, ширятиме у небі, простягаючи свої крила над Боцрою. У той день серця едомських витязів затремтять, як серце жінки-породіллі.
Пророцтво про Дамаск
23 Далі – про Дамаск. Збентежились Хамат і Арпад , позаяк почули погану новину. Вони розхвилювались, наче море перед бурею, яке не може заспокоїтись.
24 Знітився й ослаб Дамаск, і сам готується до втечі. Його охопили тремтіння та тривога, наче судоми жінку-породіллю.
25 Як же спорожніло колись славне місто, оселя Моєї втіхи!
26 Отже, в той час поляжуть на його майданах його (міста ) юнаки, – загинуть усі воїни, – говорить Господь Саваот.
27 Попід стінами Дамаска Я запалю вогонь, який пожере замки Бен-Гадада .
Пророцтво щодо Кедару та царства Хацора
28 Про Кедара та про царства Хацора, які завоював вавилонський цар Навуходоносор, – так говорить Господь: Вставайте і вирушайте на Кедар, спустошуйте мешканців Сходу.
29 Забирайте їхні намети, їхні отари, а також їхні тканини та весь їхній посуд; заберіть собі їхніх ослів, голосно викрикуючи: Звідусіль – лише жах!
30 Утікайте, біжіть якнайшвидше, ховайтесь у глибину печер, мешканці Хацора, – говорить Господь, – адже вавилонський цар Навуходоносор виніс постанову, – має супроти вас лихий задум!
31 Уставайте й вирушайте проти спокійного народу, що живе безпечно, – говорить Господь. – Мешкаючи самотньо, вони не мають ні брам, ані засувів.
32 Але їхні верблюди стануть здобиччю завойовників, як будуть пограбовані і численні їхні отари. На тих, котрі ритуально вистригають собі волосся на скронях, з усіх боків наведу на них лихо, – говорить Господь, – й розпорошу їх на всі сторони світу.
33 І стане Хацор лігвищем шакалів, занедбаною пусткою навіки, – ніхто там не мешкатиме, й жодна людина не знайде там пристановища…
Пророцтво про Елам
34 На початку царювання Юдейського царя Седекії було до пророка Єремії Господнє слово про Елам такого змісту:
35 Так говорить Господь Саваот: Ось Я зламаю лук Елама , – основу їхньої сили.
36 Я спроваджу на Елам чотири вітри із чотирьох сторін неба, і розпорошу (мешканців Елама ) їх на всі сторони світу, так що не буде такого народу, куди б не втікали біженці з Елама.
37 І наведу на Елам страх перед їхніми ворогами, – перед тими, що зазіхають на їхнє життя; Я наражатиму їх на лихо й на палкий Мій гнів, – говорить Господь, – і пошлю услід їм меч, аж доки їх не знищу.
38 Я поставлю Мій престол в Еламі, і знищу в ньому царя та його вельмож, – говорить Господь.
39 Але в останній час Я зміню долю Елама, – говорить Господь.
Wyrocznia przeciwko Ammonitom
1 O Ammonitach.
Tak mówi Pan:
Czy Izrael nie ma już synów?
Czy nie ma dziedzica?
Dlaczego Milkom przejął dziedzictwo Gada,
a jego lud zamieszkał w jego miastach?
2 Dlatego oto nadchodzą dni – wyrocznia Pana –
gdy sprawię, że Rabba Ammonitów usłyszy
wrzawę wojenną
i stanie się stosem śmieci,
a jego córki będą spalone ogniem.
Wtedy Izrael weźmie w posiadanie jego posiadłości
– mówi Pan.
3 Podnieś lament Cheszbonie, gdyż Aj jest spustoszone,
krzyczcie córki Rabby,
opaszcie się worem, płaczcie!
Biegajcie tam i z powrotem między murami,
gdyż Milkom pójdzie na wygnanie,
jego kapłani razem z książętami.
4 Dlaczego chwalisz się dolinami – a twoja dolina jest urodzajna –
córo odstępcza?
Ta, która polega na swoich bogactwach, mówi:
Kto nadciągnie przeciwko mnie?
5 Oto Ja ześlę na ciebie przerażenie
– wyrocznia Pana, Boga Zastępów –
ze wszystkich stron.
I zostanie wygnany każdy przed siebie,
a nie będzie nikogo, kto by zebrał uciekinierów.
6 Potem jednak odmienię los Ammonitów – wyrocznia Pana.
Wyrocznia przeciwko Edomitom
7 O Edomie.
Tak mówi Pan Zastępów:
Czy nie ma już mądrości w Temanie?
Czy przepadła rada wśród roztropnych?
Czy ich mądrość zanikła?
8 Uciekajcie! Wycofajcie się! Schowajcie się głęboko,
mieszkańcy Dedanu!
Sprowadzam bowiem klęskę na Ezawa,
czas jego kary.
9 Jeśli zbieracze winogron przyjdą do ciebie,
to czy nie pozostawią resztki,
a jeśli złodzieje nocą
– to czy nie będą niszczyć do woli?
10 Ja sam bowiem obnażę Ezawa,
odsłonię jego sekretne miejsca,
tak że nie zdoła się ukryć.
Jego potomstwo będzie wytępione
wraz z jego pobratymcami
oraz jego sąsiadami. Już go nie będzie.
11 Pozostaw swe sieroty, Ja zachowam je przy życiu,
A twoje wdowy niech Mi zaufają.
12 Tak bowiem mówi Pan: Oto ci, którym nie było sądzone, by wypić z tego kielicha, muszą wypić, a ty chcesz pozostać bez kary? Nie pozostaniesz bez kary, lecz musisz wypić! 13 Przysięgam bowiem na siebie samego – wyrocznia Pana – że Bosra stanie się przedmiotem zgrozy, pośmiewiskiem, pustkowiem i przekleństwem, a wszystkie jej miasta pozostaną ruiną na wieki.
14 Wieść usłyszałem od Pana,
wysłano posłańca między narody:
Zgromadźcie się! Nadciągnijcie przeciwko niemu!
Stańcie do walki!
15 Oto bowiem uczyniłem cię małym między narodami,
godnym pogardy między ludźmi.
16 Zwodzi cię twoje przerażenie,
zarozumiałość twojego serca,
ty, który mieszkasz w wąwozach skalnych,
ty, który trzymasz szczyty pagórków.
Gdybyś nawet swoje gniazdo założył wysoko jak orzeł,
to i stamtąd sprowadzę cię na dół
– wyrocznia Pana.
17 I stanie się Edom zgrozą; każdy, kto będzie przez niego przechodził, przerazi się i zagwiżdże nad wszystkimi jego klęskami. 18 Jak podczas zagłady Sodomy i Gomory oraz ich sąsiadów – wyrocznia Pana – nikt tam nie zamieszka ani nie będzie przebywać w nim żaden człowiek.
19 Oto jak lew nadciąga
z zarośli nad Jordanem do potężnej siedziby,
tak w mgnieniu oka odgonię go od niego,
i ustanowię nad nim wybrańca.
Kto bowiem jest taki, jak Ja? Kto Mnie wezwie?
I kto jest tym pasterzem, który może stanąć przede Mną?
20 Dlatego posłuchajcie postanowienia, jakie Pan
powziął przeciwko Edomowi,
oraz planów, które poczynił
przeciwko mieszkańcom Temanu.
Czy nie wywlecze nawet najmniejsze ze stada?
Czy nie spustoszy im ich siedziby?
21 Od odgłosu ich upadku zatrzęsie się ziemia.
Krzyk! Jego głos można usłyszeć na Morzu Sitowia.
22 Oto jak orzeł wzlatuje i szybuje,
rozpościera swe skrzydła nad Bosrą.
Serce walecznych Edomu stanie się w tym dniu jak serce rodzącej kobiety.
Wyrocznia przeciwko Damaszkowi
23 O Damaszku.
Chamat i Arpad są zawstydzone,
gdyż usłyszały złą wieść.
Falują jak morze niespokojne,
które nie może się uciszyć.
24 Osłabł Damaszek, odwrócił się, by uciekać,
ogarnęła go panika.
Udręka i bóle owładnęły nim jak kobietę rodzącą.
25 O, jakże opuszczone jest miasto chwały,
twierdza mojej radości!
26 Dlatego jego młodzieńcy polegną na jego placach, a wszyscy wojownicy zginą w tym dniu – wyrocznia Pana Zastępów.
27 Podłożę ogień na murach Damaszku,
tak że strawi pałace Ben-Hadada.
Wyrocznia przeciwko Kedarowi i Chasorowi
28 O Kedarze i o królestwach Chasoru, które pokonał Nebukadnessar, król Babilonu.
Tak mówi Pan:
Wstańcie, wyruszcie przeciwko Kedarowi
i zniszczcie synów Wschodu!
29 Zabiorą ich namioty, owce,
zasłony oraz wszystkie naczynia,
a ich wielbłądy wezmą ze sobą.
Wtedy będą wołać nad nimi:
Strach dookoła!
30 Uciekajcie, rozejdźcie się szybko, schowajcie się głęboko,
mieszkańcy Chasoru! – wyrocznia Pana.
Nebukadnessar bowiem, król Babilonu, powziął przeciwko wam postanowienie
i podjął przeciwko wam plan.
31 Wstańcie, wyruszcie
przeciwko beztroskiemu narodowi,
który mieszka bezpiecznie – wyrocznia Pana!
Nie ma on bram ani zaworów
– mieszkają samotnie.
32 Ich wielbłądy staną się łupem,
a ich ogromne stada – zdobyczą.
Rozproszę na wszystkie strony,
tych z obciętymi z boku włosami.
Ze wszystkich stron sprowadzę na nich klęskę – wyrocznia Pana.
33 Chasor stanie się siedliskiem szakali,
pustkowiem na wieki.
Nikt tam nie będzie mieszkać
ani nie będzie przebywać w nim żaden człowiek.
Wyrocznia przeciwko Elamowi
34 Słowo Pana, które doszło do proroka Jeremiasza o Elamie na początku panowania Sedecjasza, króla Judy:
35 Tak mówi Pan Zastępów:
Oto Ja złamię łuk Elamu,
podstawę ich potęgi.
36 Sprowadzę na Elam cztery wiatry
z czterech krańców niebios.
I rozwieję ich na wszystkie te wiatry,
tak że nie będzie narodu,
do którego nie przybyliby
rozproszeni Elamu.
37 Sprawię, że Elam będzie
przerażony przed swoimi wrogami
i przed tymi, którzy czyhają na ich życie.
I sprowadzę na nich nieszczęście,
żar Mojego gniewu – wyrocznia Pana.
Wyślę za nimi miecz,
dopóki ich nie zgładzę.
38 Mój tron ustawię w Elamie
i wytępię tam króla i książąt
– wyrocznia Pana.
39 Przy końcu dni odmienię los Elamu – wyrocznia Pana.