Давид переховується у царя Ахіша
1 Давид міркував сам у собі: Коли-небудь я таки загину від рук Саула, тому мені не залишається нічого кращого, як утікати. Тож я піду до филистимського краю, і тоді Саул перестане мене шукати по всьому Ізраїлю, і таким чином я врятуюсь з його рук.
2 Тож Давид, разом із шістьомастами воїнами, що були з ним, вирушив і пішов до ґатського царя Ахіша, Маахового сина.
3 Отже, Давид разом зі своїми людьми замешкали з Ахішем у Ґаті, – кожен зі своєю родиною, як і Давид з обома своїми дружинами: з Ахіноамою з Єзреела та Авігеєю, колишньою дружиною Навала з Кармела.
4 Коли Саулові повідомили, що Давид утік у Ґат, то він перестав далі його шукати.
5 Давид же промовив до Ахіша: Якщо я знайшов у тебе ласку, дозволь мені оселитись у одному з невеличких околичних міст твоєї країни, де би я міг проживати; для чого твій слуга мав би залишатись з тобою в столичному місті?
6 І Ахіш того ж дня дав йому Ціклаґ. З того часу Ціклаґ вважається містом Юдейських царів аж до цих пір.
7 Взагалі час перебування Давида у филистимському краю становив один рік і чотири місяці.
8 Звідти Давид зі своїм загоном воїнів здійснював походи проти гессурійців, ґіргешейців та амалекітянців, що здавна заселяли ті землі в напрямку до Шуру і далі до єгипетського краю.
9 Нападаючи на якусь місцевість, Давид не залишав живими ні чоловіків, ні жінок; він забирав стада худоби, отари овець, ослів та верблюдів, весь одяг й знову повертався та зустрічався з Ахішем.
10 А коли Ахіш запитував: На кого ви тепер нападали, то Давид відповідав: На південний край Юдеї, або на південь єрахмельців чи на південну частину кенейців.
11 Давид не залишав живими ні чоловіків, ні жінок, й не приводив з собою нікого в Ґат, вважаючи: Вони можуть донести на нас! Такі люди могли засвідчити, що Давид учинив інакше, ніж каже. Таким був спосіб діяльності протягом усього часу, поки він перебував у краю филистимців.
12 Тому Ахіш довіряв Давидові, говорячи: Він став ненависним для свого народу, Ізраїлю, тож він назавжди залишиться моїм слугою .
Dawid ucieka do Filistynów
1 Dawid rozważał w swoim sercu: Pewnego dnia mogę jednak wpaść w ręce Saula. Nie pozostaje mi nic lepszego, jak tylko uciec do ziemi filistyńskiej. Wtedy Saul przestanie mnie tropić po całym obszarze Izraela, a ja wymknę się z jego ręki. 2 Dawid wyruszył więc i przeszedł wraz z sześciuset ludźmi, którzy mu towarzyszyli, do Akisza, syna Maoka, króla Gat. 3 I wraz ze swoimi ludźmi zamieszkał u Akisza w Gat. Każdy miał ze sobą swoją rodzinę, a Dawid obie swe żony: Achinoam z Jizreel i Abigail z Karmelu, która wcześniej była żoną Nabala. 4 Gdy doniesiono Saulowi, że Dawid uciekł do Gat, Saul przestał go ścigać.
5 Dawid powiedział do Akisza: Proszę, jeśli jesteś mi życzliwy, to niech dadzą mi miejsce w jednym z okolicznych miast tego kraju, a ja się tam osiedlę. Po co miałby twój sługa mieszkać przy tobie, w stolicy królestwa? 6 Akisz przekazał mu więc tego dnia Siklag. Dlatego Siklag należy do królów Judy do dziś. 7 Czas przebywania Dawida w krainie Filistynów wyniósł rok i cztery miesiące.
8 Dawid i jego ludzie wyruszali, aby łupić Geszurytów, Girzytów i Amalekitów, gdyż ci zamieszkiwali ziemię, która rozciągała się aż do Szur i po ziemię egipską. 9 Ilekroć Dawid uderzał na ich ziemie, to nie pozostawiał przy życiu ani mężczyzny, ani kobiety. Zabierał owce, bydło, osły, wielbłądy i szaty. Potem wracał i szedł do Akisza, 10 Akisz zaś pytał: Dokąd wyprawialiście się tym razem? A Dawid odpowiadał: Do Negebu Judejczyków, albo: Do Negebu Jerachmeelitów, lub też: Do Negebu Kenitów. 11 Dawid nie zostawiał przy życiu ani mężczyzn, ani kobiet i nie sprowadzał ich do Gat, gdyż myślał sobie: Nie będą donosić na nas i nie powiedzą: To zrobił Dawid. Tak postępował przez cały czas swojego pobytu w kraju Filistynów. 12 Akisz miał zaufanie do Dawida, bo myślał sobie: Z pewnością obrzydł swojemu ludowi, w Izraelu; będzie więc mi sługą na zawsze.