Господь уклав Заповіт із єрусалимською дочкою
1 І було до мене Господнє слово такого змісту:
2 Сину людський, відкрий Єрусалимові його гидоти
3 і скажи, що говорить Владика Господь до єрусалимської дочки (столиці ): Твоє походження і твій рід – із ханаанського краю. Твій батько був аморейцем, а твоя матір – хеттейка.
4 А з твоїм народженням сталося так : того дня, коли ти народилася, твою пуповину не перерізали, і у воді тебе не помили, щоб ти стала чистою, – тебе не обтерли сіллю , і в пелюшки не загорнули тебе.
5 Жодне око не подивилось на тебе зі співчуттям, аби учинити з тобою хоч щось з того, що було потрібно. В той день, коли ти народилась, то, – гидуючи тобою, – залишили тебе серед відкритого поля.
6 Проходячи повз тебе і побачивши, як ти борсалась у власній крові, Я сказав тобі, закривавленій: Ти маєш жити. Так, Я сказав тобі: Живи зі своєю кров’ю
7 і зростай! Я тебе зрощував, наче польову рослину, – ти виросла, стала стрункою станом, найвродливішою. Заокруглились твої груди, виросло твоє волосся, – хоча ти й залишалась оголеною і нічим не прикритою.
8 Я знову проходив повз тебе; подивився Я на тебе і зрозумів, що настав твій час, – час кохання. Тоді Я простягнув над тобою полу Своїх шат і покрив твою наготу. Я тобі присягнувся й уклав з тобою Заповіт, – і таким чином ти стала Моєю, – говорить Владика Господь.
9 Я обмив тебе водою, змив з тебе твою кров і намастив тебе запашною олією.
10 Потім Я тебе одягнув у квітчасту одежу і взув тебе в сині сандалі з м’якої шкіри, – підперезав Я тебе вісоном, накинувши на голову покривало з найкращої тканини.
11 Я оздобив тебе прикрасами, надів на твої руки обручки (браслети ), а на твою шию – намисто.
12 Я прикрасив каблучкою твої ніздрі й сережками – твої вуха, – оздобив пишною короною твою голову.
13 Ти була прикрашена золотом і сріблом, а твої шати були з вісону та гаптованого різнобарвного полотна. Ти годувалась хлібом з добірного борошна, медом та олією і стала вродливою красунею з достоїнством цариці.
14 Слава про твою вроду розійшлась поміж народами. Твоя краса була досконалою, завдяки Моїй пишноті, якою Я тебе наділив, – говорить Владика Господь.
Розпуста єрусалимської дочки
15 Але ти стала покладатись на власну красу і, скориставшись славою свого імені, почала чинити розпусту з кожним захожим, віддаючись йому.
16 Використовуючи свої різнобарвні шати, прикрашала ними ритуальні пагірки, віддаючись там розпусті, чого досі не було і чого вже не буде.
17 Ти брала свої прикраси з Мого золота і з Мого срібла, що Я тобі подарував, і робила з них собі чоловічі зображення, і чинила з ними розпусту.
18 Ти ці зображення одягала у свій різнобарвний одяг, клала перед ними належну Мені олію та Мій запашний ладан.
19 Те саме сталось і з поживою, якою Я годував тебе, – хлібом з відбірного борошна, олією та медом, – ти усе це приносила ідолам, як приємні пахощі, – говорить Владика Господь.
20 Більше того, ти брала своїх синів і своїх дочок, яких ти для Мене народила, і приносила їх у жертву, аби ідоли їх пожирали. Хіба тобі було мало власної розпусти,
21 що ти вбивала Моїх дітей, віддаючи їх на спалення у вогні?
22 Звершуючи всі ці гидоти і займаючись розпустою, ти забула про дні свого дитинства, коли ти була оголеною і неприкритою, та борсалася у власній крові…
23 Отже, після всіх твоїх злочинів насувається горе. Горе тобі! – говорить Господь, – адже
24 на кожному майдані ти будувала собі місця для розпусти і підвищення для ідолів .
25 На кожному перехресті доріг ти побудувала свої пагірки для жертовників на честь ідолів і таким чином зганьбила свою красу, – розхиляючи свої ноги кожному зустрічному, ти примножувала свою розпусність.
26 Ти чинила розпусту із синами Єгипту та з іншими своїми сусідами з гарною поставою, – намножуючи свою аморальність, аби викликати Мій гнів.
27 Тому Я простягнув Свою руку проти тебе, зменшив належну тобі частку і віддав тебе на потіху твоїх ненависниць, – филистимських дочок, – навіть вони соромились твоєї ганебної поведінки.
28 Ти вела розпусний спосіб життя з ассирійськими синами й не могла задовольнитись. Блудила з ними ненаситно…
29 Ти не могла насититись блудством з ханаанською країною торговців , Халдеєю, постійно примножуючи блуд.
30 Яким же втомленим мало би бути твоє серце, – говорить Владика Господь, – після того, що ти творила, як безсоромна жінка-повія?
31 Адже ти споруджувала місця розпусти на кожному перехресті доріг і робила узвишшя для ідолів на кожному майдані, – хоч ти не була звичайною повією, оскільки навіть нехтувала платнею за послуги .
32 Ти – просто жінка-перелюбниця, котра, замість свого чоловіка, приймала чужих мужчин .
33 Усім повіям приносять дари, тоді як ти сама обдаровувала своїх коханців, підкуповуючи їх, щоб приходили до тебе звідусіль й продовжували чинити з тобою розпусту.
34 У твоїй розпусті було щось незвичне, ніж у інших подібних жінок: не тебе шукали для розпусти, а навпаки, ти навіть платила за розпусту. Тобі ж не платив ніхто, – і це було незвичним.
Майбутній гнів Господень за її вчинки
35 Тому, розпуснице, послухай Господнє слово:
36 Так говорить Владика Господь: За те, що ти витрачала свої гроші, і твій сором оголювався під час акту розпусти з твоїми коханцями і з усіма твоїми мерзенними бовванами; за кров твоїх дітей, яких ти приносила їм у жертву, –
37 за все це Я зберу всіх твоїх коханців, з якими ти потішалась, – всіх, котрих ти любила, і всіх, яких ти ненавиділа. Зберу їх звідусіль довкола, та в їх присутності відкрию твою наготу, і вони дивитимуться на увесь твій сором.
38 Буду тебе судити за законом про перелюб та пролиття крові, – в Своєму обуренні й гніві виголошу тобі вирок кривавої смерті.
39 Я віддам тебе в руки коханців, і вони зруйнують твої місця розпусти, знищать твої підвищення для жертвоприношень, – вони зірвуть з тебе твої шати, відберуть предмети твоєї слави й залишать тебе оголеною і не покритою.
40 Після цього зберуть проти тебе натовп, закидають тебе камінням і розсічуть тебе своїми мечами.
41 Вони спалять вогнем твої будинки і виконають над тобою вироки перед багатьма жінками. Так Я покладу край твоїй розпусті, і ти більше не будеш давати подарунків коханцям.
42 Лише після цього втихне Моє обурення щодо тебе, – Я заспокоюсь від ревнощів і більше не буду гніватись.
43 Пам’ятай! Усе це нещастя через те, що ти забула дні твого дитинства. Своїми вчинками ти прогнівила Мене, і Я поклав їх на твою голову, – каже Владика Господь. Сподіваюсь, що ти більше не допускатимеш нечестя після усіх твоїх гидот в минулому .
44 Кожен, хто любить говорити прислів’ями, про тебе висловиться приказкою, говорячи: Яка матір, така і її дочка.
45 Ти, дійсно, є дочкою своєї матері, яка покинула свого чоловіка та своїх дітей. Ти справжня сестра своїх сестер, котрі також залишили своїх чоловіків і власних дітей. Адже ваша матір – хеттейка, а ваш батько – амореєць.
Долі Єрусалима, Самарії та Содому
46 Твоя старша сестра – Самарія, – вона разом зі своїми дочками мешкає на півночі, тобто зліва від тебе, а твоя молодша сестра, що живе на півдні, – справа від тебе, – це Содома зі своїми дочками.
47 Ти, єрусалимська дочко , не лише ходила їхніми дорогами, повторюючи їхні гидоти, а дуже скоро усіма своїми лихими вчинками перевищила їх.
48 Як Я живий, – каже Владика Господь, – ні твоя сестра Содома, ані її дочки не робили такого, що творила ти і твої дочки.
49 Ось пороки твоєї сестри Содоми: гординя, пересиченість і байдужа бездіяльність. Такими були і її дочки. Живучи в добробуті, вони бідному й убогому не допомагали.
50 Вкрай зарозумілі, вони робили переді Мною ганебні вчинки, і тому, зважаючи на це, Я їх відкинув.
51 Що ж до Самарії, то вона не скоїла і половини твоїх гріхів. Ти перевершила своїми гидотами їх, і таким чином виправдала твоїх сестер, – якщо порівнювати з тими гидотами, які ти творила.
52 Тож неси тепер свою ганьбу ти, за те, що фактично виправдовуєш своїх сестер. Адже через твої гріхи, які ще огидніші за їхні, вони виглядають більш праведними, ніж ти. Неси ж свій сором безчестя, позаяк ти сама винувата у виправданні своїх сестер.
53 Я зміню їхню долю, – долю Содоми та її дочок, а також долю Самарії та її дочок, – після чого зміню і твою долю посеред них,
54 аби ти несла свою ганьбу і соромилась усього того, що ти натворила, коли ти їх потішала.
55 Що ж до твоїх сестер, то Содома та її дочки повернуться до свого попереднього стану, – як і Самарія зі своїми дочками також повернуться до свого попереднього стану. Так само і ти зі своїми дочками повернетесь до того стану, в якому ви були на початку.
56 Хіба не була твоя сестра Содома поганою поговіркою в твоїх устах, за часів твоєї зарозумілості, –
57 поки не відкрилось твоє зло, і коли почали тебе ганьбити сирійські дочки , а також усі довколишні жінки та дочки филистимців, котрі звідусіль тебе зневажають?
58 Ти усе це терпиш за свою розпусту і твої ганебні вчинки, – каже Господь.
59 Адже так говорить Владика Господь: Я учиню з тобою так, як ти заслужила, порушивши присягу і розірвавши Заповіт.
Господь відновить Свій Заповіт з єрусалимською дочкою
60 Але Я пам’ятаю Мій Заповіт з тобою за днів твоєї юності й відновлю з тобою Заповіт вічний.
61 Згадуючи в майбутньому свою поведінку, тобі буде соромно, коли ти приймеш своїх сестер, як старших за тебе, так і молодших за тебе. Я дам їх тобі за дочок, хоч це й не передбачено умовами Заповіту з тобою.
62 Я відновлю Мій Заповіт з тобою, і ти зрозумієш, що Я – Господь, –
63 аби ти пам’ятала, і від сорому щоб не могла навіть відкрити свої уста, усвідомлюючи свою минулу ганьбу, коли Я прощу тобі все, що ти натворила, – говорить Владика Господь.
Symboliczne dzieje Jerozolimy
1 Doszło do mnie słowo Pana: 2 Sy-nu człowieczy, wyjaw Jerozolimie jej obrzydliwości. 3 Powiedz: Tak mówi Pan Bóg Jerozolimie: Twoje początki i twoje pochodzenie są w ziemi Kananejczyków. Twoim ojcem był Amoryta, a twoją matką – Chetytka. 4 A oto twoje narodziny: W dniu twego urodzenia nie odcięto ci pępowiny i nie obmyto w wodzie dla oczyszczenia. Nie natarto cię solą i nie owinięto cię w pieluszki. 5 Nie spojrzało przychylnie na ciebie oko, żeby ci uczynić jedną z tych posług przez współczucie dla ciebie. Byłaś porzucona na otwartym polu przez lekceważenie twojego życia w dniu twego narodzenia. 6 Przechodziłem obok ciebie i zobaczyłem cię szamocącą się we własnej krwi. Powiedziałem do ciebie: Żyj w swojej krwi! Powiedziałem: Żyj w swojej krwi! 7 Rośnij! Uczynię cię jak polną latorośl. Urosłaś, stałaś się wielka, weszłaś w okres dojrzałości. Piersi nabrały kształtów, twoje włosy urosły, ale byłaś naga i goła. 8 Przechodziłem obok ciebie. Zobaczyłem cię i oto twój wiek był wiekiem miłości. Rozciągnąłem nad tobą połę swego płaszcza i okryłem twoją nagość, związałem się z tobą przysięgą, wszedłem z tobą w przymierze – wyrocznia Pana Boga – i stałaś się Moja. 9 Obmyłem cię wodą, zmyłem z ciebie twoją krew i namaściłem cię oliwą. 10 Ubrałem cię we wzorzystą szatę, nałożyłem ci sandały z najlepszej skóry, opasałem cię bisiorem i okryłem jedwabiem. 11 Ozdobiłem cię klejnotami, nałożyłem bransolety na twoje ręce i naszyjnik na szyję. 12 Włożyłem pierścień w twój nos, kolczyki w uszy i ozdobny diadem na głowę. 13 Przystroiłaś się w złoto i srebro. Twoje szaty były z bisioru i jedwabiu oraz ze wzorzystej tkaniny. Żywiłaś się najprzedniejszą mąką, miodem i oliwą. Stałaś się bardzo, bardzo piękna, zdolna do królowania. 14 Twoje imię zyskało sławę wśród narodów ze względu na twoją piękność, gdyż była ona doskonała dzięki ozdobom, którymi cię obdarzyłem – wyrocznia Pana Boga.
15 Ale zaufałaś swej piękności i, wykorzystując swą sławę, uprawiałaś nierząd. Uprawiałaś nierząd z każdym, kto przechodził. Oddawałaś się mu. 16 Brałaś swe szaty, robiłaś różnobarwne wyżyny i na nich uprawiałaś nierząd – coś takiego nigdy się nie zdarzyło i nie zdarzy. 17 Brałaś przedmioty ze swoich ozdób, z Mojego złota i z Mojego srebra, które ci dałem, i robiłaś sobie męskie podobizny i uprawiałaś z nimi nierząd. 18 Brałaś swe wzorzyste szaty i je nimi okrywałaś. A Moją oliwę i Moje kadzidło kładłaś przed nimi. 19 Mój chleb, który ci dałem, najprzedniejszą mąkę, oliwę i miód, którymi cię karmiłem, kładłaś przed nimi, żeby były przyjemną wonią – wyrocznia Pana Boga. 20 Brałaś swoich synów i swe córki, których Mi urodziłaś i ofiarowywałaś ich im na pożarcie. Czy za mało ci było twego nierządu? 21 Ofiarowałaś Moich synów i pozwalałaś, aby ich przeprowadzano przez ogień. 22 Dopuszczając się wszystkich swych obrzydliwości i nierządu, nie pamiętałaś o dniach swej młodości, gdy byłaś naga i goła, gdy szamotałaś się w swojej krwi. 23 I po całej twej złośliwości stało się – biada, biada ci, wyrocznia Pana Boga – 24 że zbudowałaś sobie wzniesienie, zrobiłaś sobie wyżynę na każdym placu, 25 na każdym skrzyżowaniu dróg zbudowałaś swoją wyżynę. Kalałaś swą piękność, oddawałaś się każdemu przechodniowi i mnożyłaś swój nierząd. 26 Uprawiałaś nierząd z Egipcjanami, z twoimi sąsiadami o wielkim ciele i pomnażałaś swój nierząd, aby Mnie rozgniewać. 27 Oto wyciągnąłem Moją rękę przeciw tobie. Zmniejszyłem to, co ci się należało. Wydałem cię na żądzę nienawidzących cię córek filistyńskich, wstydzących się twojego niecnego postępowania. 28 Uprawiałaś nierząd z Asyryjczykami dlatego, że byłaś nienasycona. Uprawiałaś z nimi nierząd i także się nie nasyciłaś. 29 Pomnożyłaś swój nierząd aż po ziemię kupców, Chaldeę, ale tym także się nie nasyciłaś. 30 O, jak roznamiętnione było twoje serce – wyrocznia Pana Boga – w czynieniu tego wszystkiego, w czynach bezwstydnej kobiety nierządnej, 31 podczas budowania swego wzniesienia na każdym skrzyżowaniu dróg. Swoją wyżynę urządzałaś na każdym placu. Gardząc natomiast zapłatą, nie byłaś jak nierządnica. 32 Kobieta, która cudzołoży, zamiast swego męża przyjmuje obcych. 33 Każdej nierządnicy dają zapłatę, a ty dawałaś swoją zapłatę każdemu swemu kochankowi i pozyskiwałaś ich, żeby przychodzili do ciebie zewsząd, by uprawiać z tobą nierząd. 34 Z tobą więc, jeśli chodzi o nierząd, było odwrotnie niż z innymi kobietami. Z tobą nie chciano uprawiać nierządu, ale to ty dawałaś zapłatę, tobie zaś nie dawano zapłaty. Byłaś więc przeciwieństwem.
35 Dlatego, nierządnico, słuchaj słowa Pana: 36 Tak mówi Pan Bóg: Ponieważ twa żądza była wylewana, a twoja nagość odsłaniana, gdy uprawiałaś nierząd ze swoimi kochankami, i z powodu wszystkich twoich obrzydliwych bożków oraz z powodu krwi twoich synów, których im oddawałaś, 37 więc Ja zbiorę wszystkich twoich kochanków, dla których byłaś miła, i wszystkich, których kochałaś, i wszystkich, których nienawidziłaś, zgromadzę ich zewsząd przeciw tobie. Odsłonię twoją nagość przed nimi i zobaczą całą twoją nagość. 38 Będę cię sądził według praw o cudzołożnicach i o rozlewających krew. I dam ci krew, oburzenie i zapalczywość. 39 Wydam cię w ich ręce. Zburzą twoje wzniesienie, rozwalą twoją wyżynę, ograbią cię z twoich szat, zabiorą przedmioty twoich ozdób i pozostawią cię nagą i gołą. 40 Zwołają przeciw tobie zgromadzenie, obrzucą cię kamieniami i rozsiekają cię swoimi mieczami. 41 Twoje domy spalą ogniem. Osądzą cię na oczach licznych kobiet. I sprawię, że zaprzestaniesz nierządu i nie będziesz już także więcej dawać zapłaty. 42 Uśmierzę swe oburzenie przeciw tobie i odstąpi od ciebie Moja zapalczywość. Uspokoję się i nie będę się więcej gniewał. 43 Ponieważ nie pamiętałaś o dniach swej młodości, ale pobudzałaś Mnie tym wszystkim do gniewu, więc także Ja złożę twe postępowanie na twoją głowę – wyrocznia Pana Boga. Nie będziesz już popełniać tych podłości ponad wszystkie swe obrzydliwości. 44 Oto każdy wyśmiewający cię będzie szydził: Jaka matka, taka jej córka. 45 Córko swej matki, ty porzuciłaś swojego męża i swoje dzieci. Ty jesteś siostrą swoich sióstr, które porzuciły swoich mężów i swoje dzieci. Waszą matką była Chetytka, a waszym ojcem był Amoryta. 46 Twoją starszą siostrą jest Samaria, ona i jej córki mieszkające po twojej lewej stronie. Twoją siostrą, młodszą od ciebie, która mieszka po twojej prawej stronie, jest Sodoma i jej córki. 47 Nie szłaś ich drogami i nie dopuszczałaś się ich obrzydliwości. Ale krótko potem stałaś się gorsza od nich w całym swym postępowaniu. 48 Na Moje życie, wyrocznia Pana Boga – twoja siostra Sodoma, ona i jej córki, nie robiły tak, jak ty i twoje córki. 49 Oto taka była wina Sodomy, twojej siostry: pycha, obfitość chleba i beztroski spokój, jaki miała ona i jej córki, ale nie wsparły ubogiego i potrzebującego. 50 Były wyniosłe i dopuszczały się obrzydliwości przede Mną. Odrzuciłem je, jak widziałaś.
51 Samaria nie popełniła połowy twoich grzechów. Mnożyłaś swe obrzydliwości bardziej niż ona. Usprawiedliwiłaś swe siostry przez wszystkie swoje obrzydliwości, które popełniłaś. 52 Więc także ty znoś swoją hańbę, bo rozstrzygnęłaś na korzyść swoich sióstr przez swoje grzechy, które popełniałaś w sposób bardziej obrzydliwy niż one. Sprawiedliwsze są od ciebie. Wstydź się więc także ty i znoś hańbę przez usprawiedliwienie sióstr.
53 Ale odmienię ich los. Los Sodomy i jej córek oraz los Samarii i jej córek. Odmienię też pośród nich twój los, 54 abyś znosiła swą hańbę i była upokorzona za wszystko, co robiłaś, sprawiając im pociechę. 55 Twoje siostry: Sodoma i jej córki wrócą do ich pierwotnego stanu, Samaria i jej córki wrócą do ich pierwotnego stanu. Ty i twoje córki też wrócicie do swego pierwotnego stanu. 56 Czy twoja siostra Sodoma nie była przedmiotem obmowy w twoich ustach w dniu twej pychy, 57 zanim okazała się twoja nieprawość? Podobnie teraz jesteś hańbą dla córek Edomu i wszystkich jego sąsiadów, córek filistyńskich, które cię lekceważą wokoło. 58 Będziesz dźwigać swoją podłość i swoje obrzydliwości – wyrocznia Pana. 59 Tak bowiem mówi Pan Bóg: Postąpię z tobą tak, jak ty postąpiłaś, gdy wzgardziłaś przysięgą, żeby złamać przymierze. 60 Ale Ja będę pamiętał o Moim przymierzu z tobą w dniach twojej młodości i zawrę z tobą wieczne przymierze. 61 Przypomnisz sobie swe postępowanie i zawstydzisz się, gdy przyjmiesz swe siostry, starsze od ciebie i młodsze od ciebie. Dam ci je za córki, ale nie ze względu na twoje przymierze. 62 Ja zawrę z tobą Moje przymierze i poznasz, że Ja jestem Panem, 63 abyś sobie przypomniała, zawstydziła się i nie otwierała więcej ust z powodu swej hańby, gdy wybaczę ci wszystko, co zrobiłaś – wyrocznia Pana Boga.