Давид проводить перепис Ізраїлю
1 У той час повстав проти Ізраїлю сам сатана, і спонукав Давида провести перепис Ізраїлю.
2 Тож Давид наказав Йоаву та іншим начальникам народу: Йдіть і перелічіть Ізраїль від Вірсавії й до Дана, і повідомте мені, аби я знав їхню загальну чисельність!
3 Але Йоав відповів: Нехай Господь намножить Свого народу у сто разів більше, ніж їх є зараз, мій володарю, царю! Хіба всі вони не є слугами мого володаря? Навіщо цього вимагає мій володар? Чому це має стати провиною для Ізраїлю?
4 Але слово царя перемогло докази Йоава. Тому Йоав вирушив, обійшов увесь Ізраїль і повернувся до Єрусалима.
5 Тож Йоав подав Давидові результати проведеного перепису народу. В результаті, усього Ізраїлю виявилось один мільйон сто тисяч чоловіків, здатних володіти мечем, а Юдеїв було чотириста сімдесят тисяч чоловіків, готових взяти в руки меч.
6 Проте левіти та веніямінці не були враховані в перепис, оскільки наказ царя був огидним для Йоава.
Покарання за гріх Давида
7 Цей учинок виявився злочином перед Богом, і Він покарав Ізраїль.
8 Тому Давид звернувся до Бога з такими словами: Я тяжко згрішив, учинивши цю справу, але тепер благаю, зніми цей гріх з Твого слуги, адже я, дійсно, повівся вкрай нерозумно!
9 Тоді Господь звернувся до Давидового провидця Ґада з такими словами:
10 Йди, і скажи Давидові, що говорить Господь: Три покарання Я пропоную тобі й дозволяю тобі обрати одне з них, яке наведу на тебе.
11 Отже Ґад прийшов до Давида, й передав йому все, що сказав Господь. Обери собі:
12 або три роки голоду, або три місяці переслідувань від твоїх ворогів, коли меч твоїх противників наздоганятиме тебе, або три дні Господнього меча (покарання ) у вигляді моровиці в краю, коли Господній ангел здійснюватиме покарання в межах усіх кордонів Ізраїлю! Отже, вирішуй, що я мав би відповісти Тому, Хто мене послав!
13 Давид відповів Ґадові: Мені вкрай важко! Проте краще впасти в руки Господа, адже Його милосердя безмежне, тільки би не потрапити до рук людей!
14 І Господь навів на Ізраїль моровицю, в результаті якої загинуло в Ізраїлі сімдесят тисяч людей.
15 Бог послав ангела також і в Єрусалим, щоб знищити і його, але коли той почав свою згубну справу, Господь, побачивши це, змилосердився щодо лиха, й наказав ангелові-губителю: Вже досить! Опусти твою руку! Господній ангел тоді якраз стояв на току євусейця Орни .
16 Звівши свої очі, Давид побачив Господнього ангела, який стояв між небом та землею з оголеним мечем у своїй руці, спрямованим проти Єрусалима. Тоді Давид разом зі старійшинами, одягненими у веретища, впали долілиць.
17 І Давид заволав до Бога: Хіба ж це не я наказав перелічити народ? Це я є тим, котрий, дійсно, згрішив, учинивши великий злочин! А що зробили вони, – ці вівці? Господи, мій Боже, нехай же Твоя рука підійметься на мене, та на дім мого батька! Тож, благаю, перестань нищити Свій народ цією моровицею!
18 Тоді Господній ангел через Ґада звелів передати Давидові, аби Давид пішов і спорудив Господу жертовник на току євусейця Орни.
19 Отже, Давид за словом Ґада, яке той провістив від Господнього Імені, пішов.
20 Орна ж, котрий саме в той час молотив пшеницю, повернувся і побачив ангела; його чотири сини, що були з ним, поховались.
21 Якраз у той час підійшов до Орни й Давид. Підвівшись і побачивши Давида, Орна вийшов з току і долілиць поклонився Давидові.
22 Тоді Давид промовив до Орни: Продай мені місце, де знаходиться твій тік, а я побудую на ньому жертовник для Господа. Віддай мені його за повну ціну його вартості, щоб припинилась серед народу моровиця.
23 А Орна відповів Давидові: Візьми його собі даром! Нехай мій володар, цар, робить те, що вважає за слушне. Дивись, я готовий віддати й волів на всепалення, а також молотарку на дрова, та пшеницю на хлібну жертву! Усе я віддаю даром!
24 Проте цар Давид заперечив Орні: Ні, я таки хочу все купити за повну вартість! Адже не буду ж я приносити для Господа у жертву всепалення дароване, що належить тобі.
25 Таким чином Давид заплатив Орні за те місце, відваживши шістсот золотих шеклів .
26 Отже, Давид збудував там жертовник для Господа й приніс жертви всепалення, а також мирні жертви. Він заволав до Господа, і Господь відповів йому вогнем з неба, який впав на жертовник всепалення.
27 Тоді Господь наказав ангелу, і той заховав свій меч у його піхву.
28 Давид, зауваживши, що Господь йому миттєво відповів на току євусейця Орни, й пізніше став приносити там жертви.
29 Адже на той час Господній Намет, який спорудив Мойсей у пустелі, та жертовник всепалень ще знаходились на узвишші в Ґівеоні,
30 і Давид не відважився йти туди, аби там шукати Божої милості, оскільки боявся меча Господнього ангела.
Przygotowania do budowy świa˛tyni przed śmiercią Dawida
1 Szatan powstał przeciw Izraelowi i pobudził Dawida, żeby policzył Izraela. 2 Polecił więc Dawid Joabowi i książętom ludu: Idźcie i policzcie Izraela od Beer-Szeby aż do Dan. I powiadomcie mnie o ich liczbie. 3 A Joab powiedział: Niech Pan pomnoży stokrotnie swój lud, który jest teraz. Mój panie, królu, czyż oni wszyscy nie są sługami mego pana? Dlaczego mój pan tego się domaga? Dlaczego ma to być uznane Izraelowi za winę? 4 Jednak słowo króla przemogło Joaba. Ruszył więc Joab, przeszedł cały Izrael i wrócił do Jerozolimy. 5 Następnie Joab podał Dawidowi liczbę policzonego ludu: wszystkich Izraelitów – mężczyzn dobywających miecza – było milion sto tysięcy, a w Judzie czterysta siedemdziesiąt tysięcy mężów dobywających miecza. 6 Lecz plemion Lewiego i Beniamina nie policzył wśród nich, ponieważ słowa króla wzbudziły odrazę Joaba. 7 Nie podobało się to również Bogu, więc uderzył Izraela.
8 Wtedy Dawid zwrócił się do Boga: Bardzo zgrzeszyłem, ponieważ uczyniłem tę rzecz. A teraz wybacz, proszę, winę Twego sługi, ponieważ bardzo głupio postąpiłem. 9 A Pan polecił Gadowi, który był Widzącym u Dawida: 10 Idź i powiedz Dawidowi: Tak mówi Pan: Daję ci trzy możliwości, wybierz dla siebie jedną z nich, a Ja sprawię, że się dokona. 11 Przyszedł więc Gad do Dawida i powiedział: Tak mówi Pan: Wybierz sobie 12 albo trzy lata głodu, albo trzy miesiące twoich klęsk zadanych przez przeciwników, gdy dosięgnie cię miecz wrogów, albo trzy dni miecza Pana i zarazy w kraju oraz anioła Pana, który niszczy wszystko w granicach Izraela. A teraz rozważ, co mam odpowiedzieć Temu, który mnie posłał.
13 Dawid odpowiedział Gadowi: Jestem pod wielką presją! Proszę, niech raczej wpadnę w ręce Pana, ponieważ bardzo wielkie jest Jego miłosierdzie, lecz niech nie wpadnę w ręce człowieka. 14 Pan zesłał więc zarazę na Izraela i zginęło spośród Izraela siedemdziesiąt tysięcy ludzi. 15 Potem Bóg posłał anioła do Jerozolimy, aby ją zniszczył; a gdy zaczął niszczyć, wówczas Pan spojrzał, ulitował się nad tym nieszczęściem i powiedział do anioła niszczyciela: Wystarczy już, powstrzymaj rękę! A anioł Pana stał przy klepisku Ornana Jebusyty.
16 Gdy Dawid podniósł wzrok, zobaczył anioła Pana stojącego pomiędzy ziemią a niebem, trzymającego w ręku miecz wyciągnięty nad Jerozolimą. Dawid i starszyzna, okryci worami, padli więc na twarz. 17 Dawid zwrócił się do Boga: Czyż to nie ja nakazałem policzyć lud? To ja jestem tym, który zgrzeszył. Uczyniłem bardzo źle, a te owce, co uczyniły? Panie, mój Boże, proszę, niech Twoja ręka dotknie mnie i dom mojego ojca, ale wśród Twego ludu niech nie będzie zarazy.
18 Wtedy anioł Pana nakazał Gadowi, aby powiedział Dawidowi, żeby Dawid wyruszył w górę i wzniósł ołtarz dla Pana na klepisku Ornana Jebusyty. 19 I wyruszył w górę Dawid zgodnie z poleceniem Gada, które ten wypowiedział w imieniu Pana.
20 Ornan odwrócił się i zobaczył anioła, a jego czterej synowie, którzy z nim byli, ukryli się. Ornan zaś młócił pszenicę. 21 Gdy Dawid przyszedł do Ornana, Ornan obejrzał się i ujrzał Dawida, wyszedł z klepiska i skłonił się przed Dawidem twarzą do ziemi. 22 Wówczas Dawid powiedział do Ornana: Daj mi miejsce, na którym jest klepisko, a zbuduję na nim ołtarz dla Pana. Sprzedaj mi za pełną cenę, aby ustała zaraza wśród ludu.
23 Lecz Ornan odpowiedział Dawidowi: Weź sobie! I niech mój pan, król, uczyni to, co uzna za dobre. Spójrz, daję wołu na ofiarę całopalną, sanie na drewno i pszenicę na ofiarę pokarmową, wszystko to daję. 24 Jednak król Dawid powiedział do Ornana: Nie, nie wezmę, ponieważ muszę wykupić za pełną cenę. Nie wezmę bowiem dla Pana tego, co twoje, i nie złożę ofiary całopalnej z tego, co otrzymałem za darmo. 25 Dawid dał więc Ornanowi sześćset sykli złota za to miejsce. 26 Wybudował tam Dawid ołtarz dla Pana i złożył ofiarę całopalną i ofiary wspólnotowe. I wzywał Pana, a On mu odpowiedział przez ogień z nieba na ołtarz całopaleń.
27 Potem Pan powiedział do anioła, aby schował miecz do pochwy. 28 W tym czasie Dawid, widząc, że Pan odpowiedział mu na klepisku Ornana Jebusyty, złożył tam ofiary. 29 Przybytek Pana, który Mojżesz uczynił na pustyni, i ołtarz całopaleń były w tym czasie na wyżynie w Gibeonie. 30 Lecz Dawid nie był w stanie tam się udać, aby szukać rady Boga, ponieważ lękał się miecza anioła Pana.