Преображення Господнє
1 Ісус промовив до них: Запевняю вас: деякі з тих, які стоять отут, не зазнають смерті, доки не побачать Боже Царство, що прийшло в могутності.
2 А через шість днів Ісус бере Петра, Якова та Івана і виводить тільки їх самих на високу гору. І Він преобразився перед ними.
3 Одяг Його став блискучим і таким білосніжним, що жодний білильник на землі не зміг би так вибілити.
4 І з’явився їм Ілля з Мойсеєм, які розмовляли з Ісусом.
5 І озвався Петро, і сказав Ісусові: Учителю, добре нам тут бути. Зробімо три намети: один Тобі, один Мойсеєві та один Іллі!
6 Однак він не знав, що говорив, – так вони були налякані.
7 І з’явилася хмара, яка оповила їх, і пролунав голос із хмари: Це Син Мій Улюблений, Його слухайте!
8 І враз, озирнувшись навколо, не побачили біля себе вже нікого, крім одного Ісуса.
9 А коли вони сходили з гори, Він наказав їм, щоб нікому не розповідали про те, що бачили, доки Син Людський не воскресне з мертвих.
10 І вони зберегли те слово для себе, допитуючись: Що то значить – з мертвих воскреснути?
11 І запитували Його, мовлячи: Чому книжники кажуть, що спершу потрібно прийти Іллі?
12 Він же пояснив їм: Ілля прийде раніше і приготує все. Тож написано про Сина Людського, що Він має багато постраждати і бути зневаженим.
13 Та кажу вам, що Ілля прийшов, але зробили з ним те, що хотіли, як написано про нього.
Вигнання німого духа. Сила молитви й посту
14 Повернувшись до учнів, вони побачили безліч людей довкола них та книжників, які сперечалися з ними.
15 Як тільки ці люди побачили Його, зніяковіли і, підбігши, привітали Його.
16 А Він запитав їх: Про що сперечаєтеся між собою?
17 І відповів Йому один із натовпу: Учителю, я привів до Тебе свого сина, який має німого духа.
18 Як тільки де схопить його, то кидає ним, і він піну пускає, скрегоче зубами, ціпеніє. Просив я Твоїх учнів, щоб вигнали його, але вони не змогли!
19 А Він у відповідь каже їм: О роде невірний, доки Я буду між вами? Доки Я буду терпіти вас? Приведіть його до Мене!
20 І його привели до Нього. Дух, побачивши Його, відразу затряс хлопцем . Упавши на землю, той качався, пускаючи піну.
21 Ісус запитав його батька: Скільки часу, як це сталося з ним? Той відповів: З дитинства.
22 Часто кидає його у вогонь і воду, щоби погубити його. Якщо можеш, допоможи нам, змилосердься над нами!
23 А Ісус сказав йому: Щодо «якщо можеш», то все можливе віруючому!
24 Тут батько дитини, скрикнувши, [зі сльозами] вигукнув: Вірю! Допоможи моєму невірству!
25 Зауваживши, що збігається натовп, погрозив нечистому духові, кажучи йому: Духу німий і глухий, Я тобі наказую: вийди з нього і більше не входь у нього!
26 Закричавши, дух сильно затряс ним і вийшов, а хлопець став як мертвий, так що деякі говорили, що він помер.
27 А Ісус узяв його за руку, підвів його, і той встав.
28 Коли Він зайшов у дім, учні наодинці стали запитувати Його: Чому ми не змогли його вигнати?
29 А Він сказав їм: Це поріддя нічим не можна вигнати, хіба що молитвою [і постом].
Ісус нагадує про Свою смерть і воскресіння
30 Вийшовши звідти, вони пішли через Галилею. Та Ісус не бажав, щоби хтось довідався.
31 Він навчав Своїх учнів і говорив їм, що Син Людський буде виданий у руки людей, і вб’ють Його, і, будучи вбитий, Він через три дні воскресне.
32 Вони не розуміли цих слів, але боялися Його запитати.
Найбільший у Царстві Небесному
33 Прибули вони в Капернаум. А коли Він був у домі, то запитав їх: Що це дорогою ви обговорювали?
34 Вони ж мовчали, бо сперечалися один з одним дорогою, хто з них більший.
35 Сівши, Він покликав дванадцятьох і каже їм: Якщо хто хоче бути першим, нехай буде між усіма найменший і всім слугою.
36 І, взявши дитину, Він поставив її посеред них, обійняв і сказав їм:
37 Якщо хто ось таку одну дитину прийме в Моє Ім’я, той Мене приймає, а хто Мене приймає, той не Мене приймає, але Того, Хто Мене послав.
Хто не проти нас, той за нас
38 Іван Йому відповів: Учителю, ми бачили одного, [який не ходить з нами], котрий Твоїм Ім’ям виганяв бісів; і ми заборонили йому, бо він не ходить з нами.
39 А Ісус сказав: Не забороняйте йому. Бо немає такого, хто зробив би чудо в Моє Ім’я і зміг би відразу Мене лихословити;
40 бо хто не проти нас, той за нас.
41 І коли хто напоїть вас чашкою води в [Моє] Ім’я, – адже ви Христові, – то правду кажу вам, що не втратить він своєї нагороди.
Спокуси треба побороти
42 А коли хто спокусить одного з цих малих, які вірять у Мене, то краще йому було би прив’язати жорновий камінь на свою шию і кинутися в море.
43 І якщо тебе спокушає твоя рука, відрубай її; краще тобі калікою увійти до життя, ніж, маючи обидві руки, потрапити до геєни , в невгасимий вогонь,
44 [де черв’як не гине, і вогонь не гасне].
45 І якщо твоя нога спокушає тебе, відрубай її; краще тобі ввійти до життя кульгавим, аніж з обома ногами бути вкиненим до геєни,
46 [у вогонь невгасимий, де черв’як не гине, і вогонь не гасне].
47 І якщо твоє око спокушає тебе, вибери його; краще тобі з одним оком увійти до Божого Царства, ніж, маючи двоє очей, бути вкиненим у геєну,
48 де їхній черв’як не гине, і вогонь не гасне.
49 Бо кожний вогнем буде посолений, [і всяка жертва посолиться сіллю].
50 Сіль – добра річ; якщо ж сіль стане несолоною, то чим посолите її? Майте сіль у собі та зберігайте мир між собою.
1 I powiedział do nich: Zapewniam was,że niektórzy ze stojących tutaj nie doświadczą śmierci, dopóki nie zobaczą Królestwa Boga przychodzącego w mocy.
Przemienienie Jezusa
(Mt 17,1-13Łk 9,28-36)2 Po sześciu dniach Jezus wziął z sobą Piotra, Jakuba i Jana i zaprowadził ich samych na wysoką górę, na miejsce odosobnione. Tam w ich obecności został przemieniony: 3 Jego szaty stały się tak lśniąco białe, jak żaden farbiarz na ziemi nie potrafi wybielić. 4 Ukazał im się też Eliasz z Mojżeszem i rozmawiali z Jezusem. 5 Wtedy Piotr powiedział do Jezusa: Rabbi, dobrze jest nam tu być. Może postawimy trzy namioty: jeden dla Ciebie, jeden dla Mojżesza i jeden dla Eliasza. 6 Nie wiedział bowiem, co powiedzieć, gdyż byli przerażeni. 7 Wówczas pojawił się obłok, osłonił ich, a z obłoku rozległ się głos: Ten jest Mój Syn umiłowany, Jego słuchajcie! 8 Zaraz też rozejrzeli się, ale nikogo już nie widzieli obok siebie, tylko samego Jezusa.
9 A kiedy schodzili z góry, nakazał im, aby nikomu nie rozgłaszali, co zobaczyli, dopóki Syn Człowieczy nie powstanie z martwych. 10 Wypełnili to polecenie, dociekając jedynie między sobą, co znaczy powstać z martwych. 11 I pytali Go: Dlaczego nauczyciele Prawa mówią, że najpierw musi przyjść Eliasz? 12 On zaś odpowiedział im: Eliasz wprawdzie, gdy przyjdzie, najpierw wszystko odnowi. Czy jednak nie jest napisane o Synu Człowieczym, że ma wiele wycierpieć i będzie wzgardzony? 13 Mówię wam, że i Eliasz przyszedł, i postąpili z nim, jak chcieli, zgodnie z tym, co zostało o nim napisane.
Uzdrowienie epileptyka
(Mt 17,14-20Łk 9,37-43)14 Gdy przyszedł do uczniów, zobaczył wielki tłum wokół nich i nauczycieli Prawa, którzy rozprawiali z nimi. 15 Kiedy zobaczyli Jezusa, poruszenie ogarnęło wszystkich i biegnąc do Niego, pozdrawiali Go. 16 On ich zapytał: O czym rozprawiacie z nimi? 17 Odpowiedział jeden z tłumu: Nauczycielu, przyprowadziłem do Ciebie mojego syna, który ma ducha niemego. 18 Ten, gdziekolwiek go pochwyci, rzuca nim. Wtedy on z pianą na ustach zgrzyta zębami i sztywnieje. Powiedziałem Twoim uczniom, żeby wyrzucili tego ducha, ale nie potrafili. 19 On zaś oznajmił im: O, plemię niewierne! Jak długo jeszcze mam być z wami, jak długo jeszcze mam was znosić? Przyprowadźcie go do Mnie! 20 I przyprowadzili go do Niego. Gdy duch zobaczył Jezusa, zaraz zaczął szarpać chłopcem, tak że upadł na ziemię i tarzał się, a z ust wychodziła mu piana. 21 Jezus zapytał ojca: Od kiedy to się zdarza? Odpowiedział: Od dzieciństwa. 22 I często wrzucał go nawet do ognia i do wody, aby go zgładzić. Lecz jeśli masz moc, zlituj się nad nami i pomóż nam! 23 Jezus mu odpowiedział: Jeśli masz moc? Wszystko jest możliwe dla wierzącego. 24 Wtedy ojciec chłopca natychmiast zawołał: Wierzę, ratuj mnie w mojej niewierze! 25 A Jezus widząc, że tłum się zbiega, rozkazał duchowi nieczystemu: Duchu niemy i głuchy, Ja ci rozkazuję, wyjdź z niego i więcej nie powracaj! 26 A on krzyknął i po licznych wstrząsach wyszedł z niego. Chłopiec leżał jak martwy, tak że wielu mówiło: Nie żyje. 27 Wtedy Jezus wziął go za rękę i podniósł, a on wstał. 28 Gdy Jezus przyszedł do domu, uczniowie pytali Go na osobności: Dlaczego my nie mogliśmy go wyrzucić? 29 Odpowiedział im: Tego rodzaju nie można wypędzić żadną inną mocą, jak tylko przez modlitwę.
Druga zapowiedź męki, śmierci i zmartwychwstania
(Mt 17,22-23Łk 9,43-45)30 A gdy wyszli stamtąd, przechodzili przez Galileę. Jezus jednak nie chciał, żeby o tym wiedziano. 31 Nauczał bowiem swoich uczniów i mówił: Syn Człowieczy zostanie wydany w ręce ludzi, którzy Go zabiją, ale zabity po trzech dniach zmartwychwstanie. 32 Oni jednak nie rozumieli tych słów, a bali się Go zapytać.
Prawdziwa wielkość
(Mt 18,1-5Łk 9,46-48)33 Przyszli do Kafarnaum, a gdy był w domu, zapytał ich: O czym to dyskutowaliście w drodze? 34 Oni zaś milczeli. W drodze bowiem dyskutowali o tym, kto z nich jest największy. 35 Wtedy Jezus usiadł, przywołał Dwunastu i powiedział im: Jeśli ktoś chce być pierwszy, niech będzie ze wszystkich ostatni i sługą wszystkich. 36 Następnie wziął dziecko, postawił je pośród nich, objął i powiedział: 37 Kto przyjąłby jedno z takich dzieci w Moje imię, Mnie przyjmuje, a kto Mnie przyjmuje, nie przyjmuje Mnie, lecz Tego, który Mnie posłał.
Kto nie jest przeciwko nam, jest z nami
(Łk 9,49-50)38 Wtedy Jan powiedział do Niego: Nauczycielu, zobaczyliśmy kogoś, jak w Twoje imię wypędzał demony, i zabranialiśmy mu, bo nie chodził z nami. 39 Jezus zaś odpowiedział: Nie zabraniajcie mu. Nie ma bowiem nikogo, kto czyniłby cuda w Moje imię i natychmiast mógłby Mi złorzeczyć. 40 Kto bowiem nie jest przeciwko nam, jest z nami. 41 Tego, kto poda wam kubek wody dlatego, że należycie do Chrystusa, zapewniam was, nie minie zapłata.
Ostrzeżenie przed złem
(Mt 18,6-9Łk 17,1-2)42 Jeśli ktoś zgorszyłby jednego z tych najmniejszych, którzy wierzą we Mnie, byłoby lepiej dla niego, gdyby uwiązano mu u szyi wielki kamień i wrzucono go do morza. 43 Jeśli twoja ręka prowadzi cię do grzechu, odetnij ją. Lepiej jest dla ciebie, abyś zyskał życie, będąc ułomnym, niż mając obie ręce, poszedł do Gehenny, w ogień nieugaszony. 45 I jeśli twoja stopa prowadzi cię do grzechu, odetnij ją. Lepiej jest dla ciebie, abyś zyskał życie, będąc kulawym, niż mając obie stopy, został wrzucony do Gehenny. 47 A jeśli twoje oko prowadzi cię do grzechu, wyłup je. Lepiej jest dla ciebie, abyś z jednym okiem wszedł do Królestwa Boga, niż mając dwoje oczu, został wrzucony do Gehenny, 48 gdzie robak ich nie umiera i ogień nie gaśnie. 49 Każdy bowiem będzie posolony ogniem. 50 Dobra jest sól, lecz jeśli sól przestanie być słona, czym ją wówczas przyprawić? Miejcie w sobie sól i zachowujcie pokój między sobą.