Елігу: Бог далекий від усякого зла, і немає у Всемогутнього несправедливості
1 Отже, продовжуючи промову, Елігу сказав:
2 Послухайте, мудреці, моїх слів! Зверніть увагу ті, що мають знання.
3 Адже вухо розрізняє слова, як піднебіння (язик ) смакує їжу.
4 Давайте разом визначимо, що таке істина, й визнаємо, що добре.
5 Ось Йов сказав: Я праведний, Бог відмовив мені в правосудді.
6 Чи мав би я, всупереч справедливості, казати про себе неправду, адже моя рана невиліковна, хоч я невинуватий…
7 Чи є ще такий чоловік, як Йов, котрий пив би глузування, наче воду;
8 котрий так товаришував би зі злочинцями і спілкувався б з нечестивими?
9 Адже він сказав: Немає жодної користі з того, щоб догоджати Богові…
10 Тому послухайте мене, розумні мужі: Бог далекий від усякого зла, і немає у Всемогутнього несправедливості.
11 Безумовно, Він відплачує людині за її вчинками, й у відповідності зі своїми вчинками вона отримує.
12 Адже Бог і справді не чинить зла, – Всемогутній не викривлює правосуддя!
13 Хто йому довірив владу над землею і хто доручив усесвіт?‥
14 І якби Він вирішив повернути Свого Духа назад, – тобто забрати до Себе дихання, яке дав,
15 то в одну мить загинуло б усе живе, і людина повернулася б у порох землі…
16 Якщо у тебе є розум, усвідом це, й прислухайся до змісту моїх слів.
17 Хіба міг би правити той, хто ненавидить правосуддя? Як же ти можеш звинувачувати Праведного й Всемогутнього?‥
18 Хіба може хтось сказати цареві, що він негідник, а можновладця назвати нечестивцем?
19 Адже Він неупереджено ставиться до князів, і не робить жодної різниці між убогим і багатим, оскільки всі вони є ділом Його рук.
20 Умирають однаково, як оком змигнути, посеред ночі; Він доторкнеться – і їх немає. Він без жодного руху руки усуває наймогутніших.
21 Адже Його очі над усіма дорогами людини, і Він бачить кожен її крок.
22 Немає такої темряви, ані густого мороку, де могли би заховатись злочинці.
23 Він не визначає людині жодного терміну, коли їй потрібно було би з’явитись на Божий суд.
24 Він наймогутніших розтрощує без допиту, і замість них ставить інших, –
25 адже Він і так добре знає їхні вчинки, – і в одну ніч усе може змінити, так що вони безслідно зникають.
26 За їхні злочини Він їх карає на очах у всіх, особливо
27 за те, що відвернулися від Нього, і знехтували Його дорогами.
28 Він виявляє, що до Нього дійшов зойк убогих і Він почув волання знедолених.
29 Якщо ж Він перебуває в спокої, то хто посміє Його потривожити, і якщо Він закриє Своє обличчя, то хто Його побачить, – тоді як перед Ним однаково відкриті як цілі народи, так і окремі люди,
30 аби негідник не владарював, знущаючись з народу.
31 Чому би не сказати Богові так: Я покараний, й більше не чинитиму зла;
32 навчи мене того, чого я не знаю, а якщо я вчинив гріх, то більше його не повторюватиму.
33 Невже ти гадаєш , що Бог має тебе винагородити згідно з твоїм бажанням, зважаючи на те, що ти заперечуєш свою провину? Вибирати тобі, а не мені, – скажи, якщо знаєш.
34 Люди розумні зі мною погодяться, – мудра людина, яка мене слухає, погодиться, що
35 Йов говорить нерозважливо, – в його словах відсутній здоровий глузд.
36 О, якби Йов до кінця був викритий за свої відповіді, які більше личать нечестивим людям!
37 Адже він до свого гріха додає ще й блюзнірство, – над нами знущається і примножує висловлювання проти Бога.
Elihu ponownie oskarża Hioba
1 A dalej Elihu tak mówił:
2 Mędrcy, słuchajcie moich słów,
wy, uczeni, nadstawcie ucha.
3 Gdyż ucho rozpoznaje słowa,
jak podniebienie smak pokarmów.
4 Co jest prawe, ustalmy,
rozważmy między sobą, co jest dobre.
5 Oto Hiob powiedział: Jestem sprawiedliwy,
a Bóg pozbawił mnie prawa.
6 Wbrew prawu zostałem kłamcą,
ugodziła mnie nieuleczalna strzała,
choć jestem bez winy.
7 Czy jest człowiek taki, jak Hiob,
który obelgi pije jak wodę,
8 przechadza się w towarzystwie grzeszników
i chodzi z ludźmi nieprawymi?
9 Przecież on powiedział:
Co ma człowiek z tego,
że ma upodobanie w Bogu?
Bóg wynagradza człowieka według jego postępowania
10 Posłuchajcie mnie, ludzie rozumni:
Daleko jest Bóg od grzechu,
Wszechmocny – od nieprawości.
11 On według uczynków odpłaca człowiekowi
i oddaje każdemu według jego postępowania.
12 Z pewnością Bóg nie czyni zła,
Wszechmocny nie łamie prawa.
13 Kto Jemu ziemię powierzył
i kto cały świat ustanowił?
14 Gdyby On tylko dla siebie miał serce,
a ducha i tchnienie przy sobie zatrzymał,
15 natychmiast zginęłoby wszelkie ciało,
a człowiek do prochu by wrócił.
16 Jeśli masz rozum, słuchaj tego,
nadstaw ucha na dźwięk moich słów.
Bóg osądza wszystkie czyny człowieka
17 Czy może rządzić wróg sprawiedliwości?
Czy chcesz potępić Sprawiedliwego i Najwyższego?
18 Tego, który do króla mówi: Nicponiu,
a do książąt: Złoczyńcy?
19 On nie okazuje względów książętom
i nie wynosi bogatego nad biedaka,
bo wszyscy są dziełem rąk Jego.
20 Nagle umierają w środku nocy,
prości ludzie są wstrząśnięci i przemijają,
a mocarze są usuwani bez udziału ludzkiej ręki.
21 Bo Jego oczy nad drogami człowieka,
widzą wszystkie jego kroki.
22 Nie ma ciemności ani mroku,
gdzie mogliby się ukryć złoczyńcy.
23 On nie pozwala człowiekowi decydować,
kiedy przed Bogiem ma stanąć na sąd.
24 On łamie mocarzy bez śledztwa
i stawia innych na ich miejsce.
25 Ponieważ zna dobrze ich uczynki,
w nocy ich obala i miażdży.
26 Za bezbożność karze ich chłostą,
w miejscach dobrze widocznych,
27 ponieważ odeszli od Niego
i nie zważali na żadne Jego drogi.
28 Z ich winy doszedł do Niego krzyk ubogich,
a On słucha wołania uciśnionych.
29 Gdy milczy, kto Go potępi,
a gdy zakrywa oblicze, kto Go dostrzeże?
On jest nad narodem i nad pojedynczym człowiekiem,
30 aby nie mógł panować niegodziwy
i nie był pułapką dla ludu.
31 Gdyby powiedział do Boga:
Zbłądziłem, nie będę już grzeszył.
32 Jeśli czegoś nie widzę, poucz mnie,
a jeśli popełniłem nieprawość,
to już tego nie uczynię.
33 Czy według ciebie, On powinien odpłacić,
skoro wzgardziłeś Jego wyrokiem?
Ty musisz wybierać, a nie ja.
Powiedz, co o tym sądzisz?
34 Ludzie roztropni powiedzą mi
i każdy człowiek mądry, który mnie słucha:
35 Hiob nie mówi rozumnie,
a jego słowa są nierozważne.
36 Niech więc Hiob będzie nadal doświadczany,
bo mówi jak ludzie bezbożni,
37 bo do swego grzechu dodaje bunt,
pośród nas szydzi
i mnoży swe słowa przeciw Bogu.