Ісус перед Пилатом
1 І встали всі вони, й повели Його до Пилата.
2 Почали Його звинувачувати, кажучи: Ми знайшли Цього, Який бунтує наш народ, забороняє давати кесареві данину і каже, що Він – Сам Христос, Цар.
3 Пилат запитав Його, кажучи: Ти є Цар юдеїв? А Він у відповідь сказав йому: Ти кажеш!
4 Пилат же сказав первосвященикам і юрбі: Жодної вини я не знаходжу в Цій Людині.
5 Та вони ще наполегливіше твердили, запевняючи, що Він підбурює народ, навчає по всій Юдеї, починаючи з Галилеї і аж сюди.
6 Пилат, почувши це, запитав, чи Він галилеєць.
7 Переконавшись, що Він з підвладних Ірода, відіслав Його до Ірода, який тими днями перебував у Єрусалимі.
Ісус перед Іродом
8 Ірод, побачивши Ісуса, дуже зрадів; давно бажав Його бачити, бо чув [багато] про Нього і сподівався побачити від Нього якусь ознаку.
9 Ставив Йому багато запитань, але Він нічого йому не відповідав.
10 Первосвященики та книжники стояли, завзято обвинувачуючи Його.
11 Ірод зі своїми воїнами, принизивши та висміявши Його, одягнув у світлий одяг і відіслав Його до Пилата.
12 Того дня Ірод і Пилат стали друзями, хоча раніше вони ворогували між собою.
Засуджений на смерть
13 Пилат, покликавши первосвящеників, начальників та людей,
14 сказав їм: Привели ви мені Цю Людину як Того, Хто підбурює народ. І ось, я перед вами допитував і не знайшов у Цій Людині жодної провини з того, в чому Її обвинувачуєте.
15 Так само й Ірод, який повернув Його нам. Отже, нічого вартого смерті Він не зробив;
16 тож, покаравши Його, відпущу.
17 [Треба ж було йому щосвята відпускати їм когось одного].
18 Та вони всі разом закричали, вигукуючи: Візьми Цього, а відпусти Варавву!
19 Варавва був ув’язнений за якийсь заколот у місті й за вбивство.
20 А Пилат, бажаючи відпустити Ісуса, знову заговорив до них.
21 Та вони кричали, вигукуючи: Розіпни, розіпни Його!
22 Тож він утретє сказав їм: Яке ж зло Він зробив? Нічого вартого смерті не знайшов я в Ньому. Я покараю Його й відпущу.
23 Однак вони наполягали гучними голосами, вимагали Його розіп’яти, і голоси їхні [та первосвящеників] перемогли.
24 І Пилат присудив згідно з їхніми вимогами:
25 відпустив того, за кого вони просили, який за бунт і вбивство був посаджений до в’язниці, а Ісуса видав на їхню волю.
Ісуса ведуть на розп’яття
26 І повели Його. Взявши якогось Симона з Киринеї, який йшов з поля, поклали на нього нести за Ісусом хрест.
27 Ішла ж за Ним велика юрба народу та жінки, які голосили й оплакували Його.
28 Повернувшись до них, Ісус сказав: Дочки єрусалимські, не плачте за Мною, краще плачте за собою та за своїми дітьми,
29 бо ось настають дні, коли скажуть: Блаженні неплідні й утроби, які не родили, і груди, які не годували.
30 Тоді почнуть казати горам: Упадіть на нас! – і горбам: Покрийте нас!
31 Адже коли із зеленим деревом це роблять, то що станеться із сухим?
32 І вели з Ним на страту також інших двох злочинців.
Розп’яття Ісуса
33 І коли прийшли на місце, яке зветься Череповище, тут розіп’яли Його й злочинців – одного праворуч, а другого – ліворуч.
34 Ісус говорив: Отче, прости їм, бо вони не знають, що роблять! А ті, які ділили Його одяг, кидали жереб.
Глузування з розп’ятого Ісуса
35 А народ стояв і дивився. Насміхалися і начальники [з ними], кажучи: Він інших спасав, тож нехай спасе і Себе Самого, якщо Він Христос, Божий Обранець!
36 Глузували з Нього й воїни; вони, приступаючи, подавали Йому оцет
37 і казали: Якщо Ти – юдейський Цар, спаси Себе!
38 Над Ним був напис, [зроблений грецьким, латинським та єврейським письмом]: Це – Цар юдеїв.
Молитва розбійника на хресті
39 Один із розп’ятих злочинців лихословив Його, кажучи: Хіба Ти не Христос? Спаси Себе й нас!
40 А другий обізвався і, докоряючи йому, сказав: Чи ти не боїшся Бога, коли й сам на таке засуджений?
41 Але ми – справедливо, бо дістаємо належне за те, що вчинили; Він же нічого поганого не зробив!
42 І додав: Ісусе, згадай мене, коли прийдеш у Царство Твоє!
43 А Він сказав йому: Запевняю тебе: сьогодні ти будеш зі Мною в раю!
Смерть Ісуса
44 І коли настала шоста година, наступила темрява по всій землі – до дев’ятої години;
45 померкло сонце, а завіса храму роздерлася надвоє.
46 Скрикнувши гучним голосом, Ісус промовив: Отче, у Твої руки передаю Свій дух! Сказавши це, Він віддав духа.
47 Побачивши те, що сталося, сотник прославив Бога, промовляючи: Справді, праведний був Цей Чоловік!
48 Численні юрби, які прийшли на це видовище, спостерігаючи те, що сталося, били себе в груди й верталися.
49 На віддалі стояли й дивилися всі Його знайомі та жінки, які йшли за Ним із Галилеї.
Поховання Ісуса
50 Один чоловік, на ім’я Йосип, який був радником, людина добра й праведна,
51 з юдейського міста Ариматеї, – не пристав до ради та до їхньої справи, бо він очікував Божого Царства;
52 підійшовши до Пилата, він попросив тіло Ісуса;
53 знявши його, він обгорнув полотном і поклав у висічену гробницю, де ще ніколи ніхто не лежав.
54 Була п’ятниця , і надходила субота.
55 А жінки, котрі йшли слідом, – ті, які прибули з Ним із Галилеї, – побачили гріб і як було покладене Його тіло.
56 Повернувшись, вони приготували пахощі та миро, а в суботу спочивали, згідно із заповіддю.
Jezus przed Piłatem i Herodem
(Mt 27,1-2.Mt 11-14Mk 15,1-5J 18,28-38)1 I całe zgromadzenie powstało, zaprowadzili Jezusa do Piłata 2 I zaczęli Go oskarżać. Mówili: Stwierdziliśmy, że buntuje nasz naród, wstrzymuje go od płacenia podatków cesarzowi i mówi, że sam jest Mesjaszem, królem. 3 Wówczas Piłat zapytał Go: Czy Ty jesteś królem Żydów? On odpowiedział: Ty to mówisz. 4 Wtedy Piłat oznajmił arcykapłanom i tłumom: Nie znajduję żadnej winy w tym człowieku. 5 Oni jednak coraz natarczywiej oskarżali Go: Swoim nauczaniem buntuje lud w całej Judei. Zaczął od Galilei i dotarł aż tutaj.
6 Gdy Piłat to usłyszał, zapytał: Czy ten człowiek jest Galilejczykiem? 7 A gdy dowiedział się, że Herod ma nad Nim władzę, odesłał Go do Heroda, który był właśnie w tych dniach w Jerozolimie. 8 Na widok Jezusa Herod niezmiernie się ucieszył, bo od dłuższego czasu pragnął Go zobaczyć. Słyszał o Nim i miał nadzieję, że ujrzy jakiś znak, dokonany przez Niego. 9 Zadawał Mu wiele pytań, lecz Jezus nic mu nie odpowiedział. 10 Arcykapłani i nauczyciele Prawa stali wokoło i z zacietrzewieniem Go oskarżali. 11 Wtedy Herod ze swoimi żołnierzami wyszydził Go, ubrał w lśniącą szatę i odesłał do Piłata. 12 W tym dniu Herod z Piłatem zostali przyjaciółmi. Wcześniej bowiem żyli we wzajemnej wrogości.
Jezus skazany na śmierć
(Mt 27,15-26Mk 15,6-15J 18,39—19,16)13 Piłat zaś zwołał arcykapłanów, przywódców oraz lud 14 i powiedział do nich: Przyprowadziliście do mnie tego Człowieka jako podżegacza ludu. Ja jednak przesłuchałem Go wobec was i nie znalazłem w tym Człowieku żadnego powodu, dla którego Go oskarżacie. 15 Herod także, bo odesłał Go do nas. Nie popełnił zatem niczego, czym zasłużyłby na śmierć. 16 Każę Go więc ubiczować i uwolnię. 18 Wtedy wszyscy razem zawołali: Tego strać, a uwolnij nam Barabasza! 19 A został on wtrącony do więzienia za wywołanie rozruchów w mieście i za zabójstwo. 20 Piłat jednak ponownie przemówił do nich, chcąc uwolnić Jezusa. 21 Lecz oni wołali: Ukrzyżuj, ukrzyżuj Go! 22 Wtedy po raz trzeci powiedział do nich: Co On właściwie złego uczynił? Nie znalazłem w Nim żadnego powodu, by Go skazać na śmierć. Każę Go więc wychłostać i uwolnię. 23 Oni jednak głośno krzycząc, domagali się, aby został ukrzyżowany, a krzyki ich się wzmagały. 24 Piłat zatem postanowił, że stanie się według ich żądania. 25 I uwolnił tego, którego się domagali, a który został wtrącony do więzienia za rozruchy i zabójstwo. Jezusa natomiast wydał zgodnie z ich wolą.
Ukrzyżowanie Jezusa
(Mt 27,32-44Mk 15,21-32J 19,17-27)26 A gdy Go wyprowadzili, zatrzymali niejakiego Szymona Cyrenejczyka, który wracał z pola. Włożyli na niego krzyż, aby go dźwigał za Jezusem. 27 Szło też za Nim wielkie mnóstwo ludu, także kobiet, które płakały i żałośnie zawodziły nad Nim. 28 Jezus zwrócił się do nich i powiedział: Córki Jeruzalem, nie płaczcie nade Mną, lecz płaczcie nad sobą i swoimi dziećmi. 29 Zbliżają się bowiem dni, kiedy będą mówić: Szczęśliwe bezpłodne, bezdzietne i niekarmiące. 30 Wtedy zaczną wołać do gór: Padnijcie na nas, a do pagórków: Przykryjcie nas . 31 Jeśli bowiem z zielonym drzewem tak się dzieje, to co będzie z uschłym?
32 Prowadzono także dwóch innych, złoczyńców, aby ich z Nim stracić. 33 Gdy przyszli na miejsce zwane Czaszką, ukrzyżowali tam Jego i złoczyńców, jednego po prawej, drugiego po lewej stronie. 34 Wtedy Jezus powiedział: Ojcze, przebacz im, bo nie wiedzą, co czynią. A przy podziale Jego szat rzucili losy. 35 Lud stał i się przyglądał. Przywódcy ludu natomiast szydzili i mówili: Innych uratował, niech ocali siebie, jeśli jest On tym wybranym Mesjaszem Boga. 36 Drwili z Niego również żołnierze, podchodzili i podawali Mu ocet. 37 Mówili: Jeśli jesteś królem Żydów, uratuj samego siebie. 38 Był też nad Nim napis: Ten jest królem Żydów.
39 Jeden z powieszonych złoczyńców urągał Mu i mówił: Czy nie Ty jesteś Mesjaszem? Ocal siebie samego i nas. 40 W odpowiedzi drugi skarcił go i powiedział: Czy ty się Boga nie boisz? Ponosisz przecież tę samą karę. 41 My co prawda sprawiedliwie otrzymujemy to, na co zasłużyliśmy, Ten zaś nic złego nie uczynił. 42 I dodał: Jezu, pamiętaj o mnie, gdy wejdziesz do Twojego Królestwa. 43 Odpowiedział mu: Zapewniam cię, dziś będziesz ze Mną w raju.
Śmierć Jezusa
(Mt 27,45-56Mk 15,33-41J 19,28-30)44 Było już około godziny szóstej i ciemność ogarnęła całą ziemię aż do godziny dziewiątej. 45 Słońce się zaćmiło a zasłona w świątyni rozdarła się przez środek. 46 Jezus zawołał donośnym głosem: Ojcze, w Twoje ręce powierzam Mojego ducha . I po tych słowach oddał ducha. 47 Gdy setnik zobaczył, co się wydarzyło, uwielbiając Boga, powiedział: Naprawdę, ten Człowiek był sprawiedliwy. 48 A wszyscy, którzy się zgromadzili na to widowisko, gdy zobaczyli, co się wydarzyło, bijąc się w piersi, zawracali. 49 Natomiast ci, którzy Go znali, stali z daleka. Przyglądały się temu również kobiety, które towarzyszyły Jezusowi od Galilei.
Pogrzeb Jezusa
(Mt 27,57-61Mk 15,42-47J 19,38-42)50 Był tam pewien członek Rady, imieniem Józef, człowiek dobry i sprawiedliwy. 51 Pochodził z Arymatei, miasta żydowskiego. Oczekiwał Królestwa Boga i nie zgadzał się z uchwałą ani z jej wykonaniem. 52 Udał się do Piłata i poprosił o ciało Jezusa. 53 A gdy je zdjął, owinął płótnem i złożył w grobowcu wykutym w skale, w którym dotąd jeszcze nikogo nie pochowano. 54 A był to Dzień Przygotowania i szabat zaczynał jaśnieć. 55 Były przy tym kobiety, które za Jezusem przyszły z Galilei. Zobaczyły grobowiec i to, jak złożono Jego ciało. 56 Gdy powróciły, przygotowały wonności i olejki.
ZMARTWYCHWSTANIE I WNIEBOWSTĄPIENIE
Zmartwychwstanie Jezusa
(Mt 28,1-10Mk 16,1-8J 20,1-10)W szabat jednak zgodnie z przykazaniem odpoczywały.