Постанова відлучити чужоземців від Ізраїля
1 Того дня читали вголос для всього народу з книги Мойсея, де було, зокрема написано, що ні аммонійці, ні моавійці повіки не ввійдуть у Божу громаду,
2 оскільки вони не зустріли Ізраїльтян з хлібом і водою, а найняли проти них Валаама, щоби той їх прокляв. Проте наш Бог обернув прокляття в благословення!
3 Тепер же так сталося, що, почувши ту постанову, вони відлучили від Ізраїлю всіх чужоземців.
Відновлення порядок у Господньому Храмі
4 Перед тим священик Еліяшів, призначений наглядачем над кімнатами Храму нашого Бога, близький родич Товії,
5 облаштував для Товії велику кімнату, де раніше зберігались хлібні дари, ладан, посуд, десятина зерном, вином та олією, що згідно з законом, належало левітам, співакам і придверникам, а також дари для священиків.
6 Коли все це відбувалось, мене в Єрусалимі не було, оскільки в тридцять другому році вавилонського царя Артаксеркса я повернувся до царя. Згодом я попросив у царя дозволу
7 й повернувся в Єрусалим. Тут я довідався про злочин, який учинив Еліяшів, виділивши Товії кімнату на території Божого Храму.
8 Мене це дуже обурило, тому я повикидав усі речі Товії геть з приміщення.
9 За моїм наказом, після очищення цієї кімнати, туди повернули начиння Божого Храму, хлібні дари та ладан.
10 Мене також повідомили про те, що левітам не видавали належної їм частки, через що левіти та співаки, призначені на служіння, повтікали, – кожен повернувся у своє володіння.
11 Я докорив проводирям, сказавши: Чому Божий Храм занедбаний? Зібравши тих, котрі пішли, я поставив кожного виконувати його обов’язки.
12 Після того всі Юдеї принесли в комори десятину з врожаю зерна, вина та олії.
13 Відповідальними над складами та коморами я призначив священика Шелемію, писаря Садока й левіта Педаю, а на допомогу їм дав Ханана, сина Заккура, онука Маттанії, оскільки вони вважались доброчесними. В їхні обов’язки входило видавати належну частку своїм співбратам.
Відновлення правил суботнього дня
14 Пам’ятай же, мій Боже, про те, що я зробив, і не забудь моїх добродійств, які я учинив для Храму мого Господа Бога та служіння в ньому .
15 У той час я також зауважив, що в Юдеї в суботу топчуть у чавильнях виноград, возять снопи, навантажуючи зерном ослів; перевозять ними також вино, виноград, фіги та інші вантажі, доставляючи їх суботнього дня в Єрусалим, і торгуючи всім цим. У той же день я їх застеріг, аби цього більше не робили.
16 Мешкали там також тирійці, котрі в суботу привозили на продаж Юдеям у Єрусалимі рибу та інші товари.
17 Тому я докорив знатних Юдеїв, говорячи: Чому ви допускаєте таке беззаконня, опоганюючи суботній день?
18 Хіба не так чинили наші батьки, через що наш Бог спровадив на нас і на це місто всі ті нещастя?! Ви ж, опоганюючи суботу, накликаєте на Ізраїль ще більший Його гнів.
19 Після цього я наказав, аби напередодні суботи, – щойно починало навколо єрусалимських брам сутеніти, – брами зачиняли. Більше того, я звелів, брами замкнути, і не відкривати до самого закінчення суботи. Я навіть поставив біля брам кілька своїх слуг з наказом: У суботній день не повинен пройти в місто жоден вантаж!
20 Через те торгівці та продавці різних товарів не раз і не два ночували поза Єрусалимом.
21 Проте я заборонив їм, пригрозивши: Чому ви ночуєте перед стінами міста? Якщо ще раз це зробите, то я застосую проти вас силу! З того часу вони в суботу не приходили.
22 Потім я наказав левітам, аби вони освятились і самі приходили стерегти брами, аби таким чином зберегти святість суботнього дня. Тож і це пам’ятай щодо мене, мій Боже, і змилуйся наді мною за Твоїм великим милосердям!
Заборона брати чужоземних дружин
23 Тоді ж я зауважив юдеїв, які взяли собі за дружин жінок із Ашдода , Аммону та Моаву,
24 через що половина їхніх дітей розмовляли ашдодською мовою і не знали юдейської мови, а лише мови інших народів.
25 Я їх суворо докоряв і навіть проклинав, – траплялось, що деяких чоловіків навіть бив і, смикаючи за волосся , закликав заприсягтися Богом, що не видаватимуть своїх дочок за дружин синам тих народів, і не братимуть з їхніх дочок за дружин своїм синам.
26 Хіба не це стало причиною гріха Ізраїльського царя Соломона? Хоч серед численних народів не було подібного до нього царя! Він був Божим улюбленцем, і Бог поставив його царем над усім Ізраїлем. Однак його ввели в гріх чужоземні жінки!
27 Невже ми маємо слухати і про вас, що ви чините той самий злочин віроломства проти нашого Бога, беручи чужоземних дружин?
28 А коли один із синів первосвященика Йояди, сина Еліяшіва, став зятем хоронійця Санваллата, то я прогнав його від себе.
29 Пригадай їм, мій Боже, адже вони опоганили священство і Твій Заповіт щодо служіння священиків і левітів!
Завершення очищення від усього чужоземного та встановлення порядку служіння у Храмі
30 Отже, я їх очистив від усього чужоземного, і знову встановив черговість служіння як для священиків, так і для левітів, – кожному займатись належною до нього справою.
31 Сюди входила й доставка в назначений час дров і принесення первоплодів. Пам’ятай про мене, мій Боже, мені на добро!
Reformy Nehemiasza
1 W tym czasie czytano ludowi z Księgi Mojżesza i znaleziono tam zapis: Ammonita i Moabita nie wejdzie do społeczności Boga na wieki, 2 ponieważ nie wyszli naprzeciw Izraelitów z chlebem i wodą, lecz przekupili przeciwko nim Balaama, aby ich przeklął. Nasz Bóg przemienił jednak to przekleństwo w błogosławieństwo. 3 Gdy usłyszeli to prawo, wyłączyli z Izraela wszystkich mieszańców.
4 Nieco wcześniej kapłan Eliaszib, odpowiedzialny za pomieszczenia domu naszego Boga, spowinowacił się z Tobiaszem. 5 Urządził dla niego obszerne mieszkanie tam, gdzie dawniej przechowywano ofiarę pokarmową i kadzidło, a także naczynia, dziesięcinę zbóż, moszcz i oliwę, przeznaczone dla lewitów, śpiewaków i odźwiernych, oraz dar ofiarny dla kapłanów. 6 Gdy to wszystko się działo, nie było mnie wówczas w Jerozolimie, gdyż w roku trzydziestym drugim rządów Artakserksesa, króla babilońskiego, udałem się do króla. Po pewnym czasie jednak uprosiłem zwolnienie u króla. 7 Gdy przybyłem do Jerozolimy, uświadomiłem sobie zło, jakie popełnił Eliaszib, urządzając dla Tobiasza mieszkanie przy dziedzińcach domu Bożego. 8 Rozgniewałem się bardzo i wyrzuciłem z mieszkania wszystkie sprzęty należące do domu Tobiasza. 9 Kazałem oczyścić te mieszkania i ponownie umieścić tam sprzęty domu Bożego, ofiarę pokarmową i kadzidło.
10 Dowiedziałem się też o zaniedbaniach w dostarczaniu darów dla lewitów; lewici więc i śpiewacy pełniący służbę uciekli – każdy na swoje pole. 11 Upomniałem urzędników: Dlaczego dom Boży jest zaniedbywany? Potem zgromadziłem pełniących służbę i wyznaczyłem im ponownie obowiązki. 12 Wszyscy zaś Judejczycy dostarczali dziesięcin ze zboża, moszczu i oliwy do składnic. 13 Straż nad składnicami powierzyłem kapłanowi Szelemiaszowi, pisarzowi Sadokowi i lewicie Pedajaszowi, a do pomocy dałem im Chanana, syna Zakkura, syna Mattaniasza. Ponieważ byli oni uważani za godnych zaufania, więc otrzymali zadanie rozdawania braciom należnych im przydziałów.
14 Mój Boże, pamiętaj o mnie ze względu na to i nie zapomnij o moich staraniach o dom Boży i jego obsługę!
15 W tych dniach widziałem, jak w Judei w szabat pracowano w tłoczniach win, przynoszono snopy i ładowano je na osły, podobnie jak wino, rodzynki, figi i inne ciężary, aby je przewozić do Jerozolimy w dniu szabatu. Ostrzegłem ich w dniu, kiedy handlowali żywnością. 16 Mieszkający tam Tyryjczycy przywozili ryby i sprzedawali swój towar w dniu szabatu Judejczykom i w Jerozolimie.
17 Upomniałem więc dostojników Judy: Jak możecie postępować tak źle i bezcześcić dzień szabatu? 18 Przecież tak właśnie postępowali wasi przodkowie i dlatego nasz Bóg zesłał na nas i na to miasto całe to nieszczęście. Wy zaś, bezczeszcząc dzień szabatu, ściągacie jeszcze większy gniew na Izraela!
19 Nakazałem więc, aby zamykać bramy Jerozolimy o zmroku przed szabatem. Zabroniłem otwierać je zanim minie szabat. Postawiłem też moje sługi przy bramach, aby nie przepuszczano żadnego ładunku w dniu szabatu. 20 Kilkakrotnie kupcy i handlarze różnych towarów spędzili noc poza murami Jerozolimy. 21 Ostrzegłem ich wtedy, mówiąc do nich: Czemu spędzacie noc pod murami? Jeśli się to powtórzy, użyję przeciwko wam siły! Odtąd już w szabat nie przychodzili.
22 Nakazałem też lewitom, aby się oczyścili i przyszli czuwać przy bramach, aby uświęcić dzień szabatu. Mój Boże, pamiętaj o mnie również z tego powodu i miej litość nade mną według ogromu swego miłosierdzia!
23 W tych dniach widziałem też Judejczyków, którzy brali sobie żony Aszdodytki, Ammonitki i Moabitki. 24 Ich dzieci w połowie mówiły po aszdodycku, bądź też językiem jednego z obcych narodów, ale nie umiały już po judzku. 25 Upominałem ich więc i im złorzeczyłem. Niektórych mężczyzn nawet biłem, szarpiąc za włosy, i zaklinałem ich na Boga: Nie wydawajcie swoich córek za ich synów! Nie bierzcie ich córek za żony dla swych synów ani dla siebie! 26 Czy to nie w ten właśnie sposób zgrzeszył Salomon, król Izraela, chociaż nie było między narodami króla takiego jak on? Był on umiłowany przez swego Boga, a Bóg ustanowił go królem nad całym Izraelem. Ale cudzoziemskie kobiety potrafiły również jego skłonić do grzechu! 27 Czy o was też ma się słyszeć, że popełniacie tak wielkie zło i sprzeniewierzacie się naszemu Bogu, poślubiając cudzoziemskie kobiety?
28 Nawet jeden z synów Jojady, syna arcykapłana Eliasziba, został zięciem Sanballata Choronity. Wypędziłem go od siebie! 29 Mój Boże, pamiętaj im to, że zbezcześcili kapłaństwo i przymierze, kapłaństwo i lewitów!
30 Oczyściłem ich ze wszystkiego, co obce; ustanowiłem przepisy dotyczące służby kapłańskiej i lewickiej, zadania właściwe każdemu, 31 oraz dotyczące dostarczania drewna w określonym czasie i pierwocin. Mój Boże, ze względu na to pamiętaj o mnie dla mojego dobra!