Знищення Ніневії
1 Ось на горах вже видно ноги благовісника, котрий звіщає мир. Святкуй, Юдеє, твої урочисті свята, виконуй свої обітниці! Адже більше не топтатиметься по тобі негідник! Він дощенту знищений!
2 Наближається до тебе, Ніневіє, твій погромник! Укріплюй свої фортеці, стережи дороги, підпережися, збирай усі свої сили,
3 тому що Господь відновлює гідність Якова, як і велич усього Ізраїлю! Адже грабіжники нищили їх і топтали лози їхніх виноградників.
4 Вже червоніють щити їхніх хоробрих воїнів, одягнутих у кармазин, а їхні колісниці вкриті залізом, виблискують на сонці в день підготовки до битви, – хитаються ратища списів.
5 Ось по вулицях на шаленій швидкості мчать колісниці, гуркочуть на площах. Їхні смолоскипи миготять, наче блискавки.
6 Він (цар Ассирії ) скликає своїх воєначальників, – вони біжать, спотикаючись серед дня, після чого поспішають на її (Ніневії) мури, але навколо вже здійснена облога ворога .
7 Річні шлюзи відкриваються, і вода руйнує царський палац.
8 Все вирішено, – вона (Ніневія ) оголена, а її жінок-слугинь ведуть полоненими в неволю. Вони стогнуть, наче голубки, і у відчаї б’ють себе в груди.
9 Ніневія уподібнилась до ставка, води якого з шумом утікають. Зупиніться! Стійте! Але ніхто навіть не озирається.
10 Грабуйте срібло! Забирайте золото! Видається, що її скарби невичерпні, – так багато дорогоцінного посуду та інших речей!‥
11 І ось вона (Ніневія ) знищена, вся в руїнах, спустошена… В страсі завмирають людські серця, тремтять коліна, біль в усьому тілі, – всі обличчя палають вогнем.
12 Де ж тепер лігво левів, – те лігвище, де левиця доглядала левенят й де бавились лев з левенятами і не було кому їх потривожити?!
13 Де лев, що полював, аби нагодувати своїх левенят, й душив інших для своїх левиць, наповнюючи награбованим своє лігвище, – своє лігво – здобиччю.
14 Тому Я виступлю проти тебе, – говорить Господь Саваот, – Я пущу з димом твої колісниці, а твоїх левчуків знищить Мій меч. Я покладу край твоєму грабіжництву на землі й більше ніхто не почує голосу твоїх послів.
1 Tam! Na górach!
Nogi zwiastuna,
który ogłasza pokój!
Obchodź, Judo, swoje święta,
wypełnij swoje śluby,
bo już więcej oprawca
nie przemierzy twojej ziemi,
został zniszczony doszczętnie.
2 Przeciwko tobie wyruszył najeźdźca.
Strzeż twierdzy!
Wypatruj drogi!
Przepasz biodra!
Wzmocnij swoje siły!
3 Pan bowiem przywróci
majestat Jakuba
jak majestat Izraela,
chociaż grabieżcy złupili
i wyniszczyli ich latorośle.
Zdobycie i zniszczenie Niniwy
Zdobycie Niniwy
4 Tarcza jego bohaterów lśni czerwienią,
wojsko odziane jest w szkarłat.
Jak ogień błyszczą okucia rydwanów gotowych do boju
i drgają włócznie z cyprysu.
5 Po ulicach szaleją rydwany,
pędzą po wszystkich placach,
wyglądają jak pochodnie,
mkną jak błyskawice.
6 Wzywa swoich dowódców,
oni potykają się w marszu,
spiesząc do jej murów.
Już jest gotowy dach oblężniczy!
7 Śluzy rzek zostały otwarte,
a pałac zalany.
8 Bogini została wzięta do niewoli,
a jej uprowadzone służebnice,
lamentują jak gołębice, biją się w piersi.
9 Niniwa była jak staw,
którego wody się wylewają.
Stójcie! Stójcie!
Ale nikt się nawet nie odwraca.
10 Rabujcie srebro! Rabujcie złoto!
Nie ma końca bogactwom,
jest obfitość kosztownych naczyń!
11 Pustka, bezludzie i spustoszenie,
serce struchlałe, dygocące kolana i drżące ciała,
i pobladłe twarze wszystkich.
Niniwa jak pokonany lew
12 Gdzie jest legowisko lwów
i żerowisko lwiątek,
dokąd chodził lew, lwica i lwiątko,
a nikt ich nie płoszył?
13 Lew dosyć już rozszarpał
na pokarm dla swoich młodych
i nadusił dla swoich lwic.
Napełniał łupem swoją jaskinię,
a swoje legowisko - zdobyczą.
14 Oto Ja wyruszam przeciw tobie!
- wyrocznia Pana Zastępów -
Puszczę z dymem twoje rydwany,
a miecz wytępi twoje lwiątka.
Zmiotę z powierzchni ziemi twój łup
i nie rozlegnie się już głos twoich posłów.