Ісус вчить Своїх учнів молитися
1 І сталося, що Ісус молився в одному місці, а коли закінчив, то один з Його учнів сказав Йому: Господи, навчи нас молитися, як і Іван навчив своїх учнів.
2 Він же промовив до них: Коли молитеся, то кажіть: Отче [наш, Який на небесах], нехай святиться Ім’я Твоє; нехай прийде Царство Твоє; [нехай буде воля Твоя – як на небі, так і на землі].
3 Хліб наш насущний дай нам кожного дня,
4 і прости нам гріхи наші, як і ми самі прощаємо кожному боржникові нашому, і не введи нас у спокусу, [але визволи нас від лукавого].
Просіть – і дасться вам
5 І сказав їм: Хто з вас, маючи друга, піде до нього опівночі та скаже йому: Друже, позич мені три хліби,
6 бо приятель мій прийшов до мене з дороги, і не маю що йому дати!
7 А той зсередини у відповідь каже: Не турбуй мене! Вже двері замкнені й діти мої зі мною на ліжку; не можу встати й дати тобі!
8 Кажу вам, якщо він не встане і не дасть йому заради дружби, то через його настирливість встане і дасть йому, скільки той потребує.
9 І кажу вам: просіть – і дасться вам; шукайте – і знайдете; стукайте – і відчинять вам.
10 Бо кожний, хто просить, – одержує; і хто шукає, – знаходить, а тому, хто стукає, – відчиняють.
11 Коли в когось з вас, батьків, попросить син [хліба, то невже подасте йому камінь? Або] риби, – чи замість риби подасте йому змію?
12 Або коли попросить яйце, чи подасте йому скорпіона?
13 Отже, якщо ви, будучи злими, вмієте добрі дари давати вашим дітям, то наскільки більше Небесний Отець дасть Святого Духа тим, які в Нього просять?
Суперечка про владу Ісуса
14 Якось Він виганяв біса, який був німий. Сталося так, коли біс вийшов, німий заговорив, – а люди дивувалися.
15 Деякі ж з них сказали: Вельзевулом , князем бісівським, Він бісів виганяє!
16 А інші, випробовуючи, вимагали від Нього ознаки з неба.
17 Знаючи їхні думки, Він сказав їм: Кожне царство, яке саме в собі розділилося, запустіє; і дім, який розділився сам у собі, впаде.
18 Коли ж сатана сам у собі розділився, то як встоїть його царство? Ви ж кажете, нібито Я Вельзевулом виганяю бісів.
19 Коли Я Вельзевулом виганяю бісів, то ким сини ваші виганяють? Тому вони будуть вам суддями.
20 Коли ж Я перстом Божим виганяю бісів, то Боже Царство вже прийшло до вас.
21 Коли сильний, озброївшись, стереже свій двір, – його майно в безпеці.
22 Коли ж хто дужчий від нього нападе й переможе його, то забере всю його зброю, на яку покладався, і розділить свою здобич.
23 Хто не зі Мною, той проти Мене; і хто не збирає зі Мною, той розкидає.
Про повернення нечистого духа
24 Коли нечистий дух виходить з людини, то блукає безводними місцями, шукаючи спокою, і не знаходить. Тоді каже: Повернуся до свого дому, звідки я вийшов!
25 І, прибувши, знаходить його заметеним і прибраним.
26 Тоді йде, бере сім інших духів, лукавіших за себе, і, ввійшовши, живуть там. І стає останнє тій людині гіршим від попереднього.
У чому полягає блаженство
27 Сталося, коли говорив Він це, якась жінка з натовпу, підвищивши голос, сказала Йому: Блаженна утроба, яка носила Тебе, і груди, які Ти ссав!
28 А Він відказав: Дійсно блаженні ті, які слухають Боже слово і бережуть його !
Лукавий рід шукає ознаки
29 А коли збиралися люди, почав говорити: Цей рід – лукавий: він ознаки шукає, та ознаки не буде дано йому, – хіба що ознака [пророка] Йони.
30 Бо як Йона став ознакою для ніневійців, таким буде й Син Людський для цього роду.
31 Цариця Півдня підніметься на суд з мужами цього роду і засудить їх, бо вона прийшла з кінця світу, щоби послухати мудрість Соломона. А ось тут – більше від Соломона.
32 Мужі ніневійські встануть на суд із цим родом і засудять його, бо вони покаялися після проповіді Йони, а ось тут – більше від Йони.
Око – світильник тіла
33 Запаливши світильник, ніхто не ставить його ні у сховок, ні під посудину, але на свічник, щоб ті, які входять, бачили світло.
34 Світильником тіла є твоє око. Якщо твоє око буде чисте, то й усе твоє тіло буде світле; коли ж воно буде лукаве, то й твоє тіло буде темне.
35 Отже, пильнуй, щоби світло, яке в тобі, не було темрявою.
36 Бо коли все твоє тіло у світлі, й воно не має жодної темної частини, то і все буде світле, наче світильник осяяв тебе промінням!
Лицемірство книжників і фарисеїв
37 Коли Він говорив, один фарисей запросив Його до себе на гостину. Він прийшов і сів до столу.
38 Фарисей, побачивши, що перед обідом Він не зробив обмивань, здивувався.
39 А Господь промовив до нього: Тепер ви, фарисеї, чистите ззовні чаші та миски, а ваше нутро повне здирства й лукавства.
40 Нерозумні, чи не Той, Хто створив зовнішнє, створив і внутрішнє?
41 Тож те, що всередині, дайте як милостиню, і все для вас буде чисте.
42 Горе вам, фарисеям, бо ви даєте десятину з м’яти й рути та всякого зілля, але обминаєте суд і Божу любов; і це належить робити, і того не залишати!
43 Горе вам, фарисеям, бо ви любите перші місця в синагогах і вітання на майданах.
44 Горе вам, [книжники й фарисеї – лицеміри], бо ви, наче невидимі гроби: люди по них ходять і не знають того !
Ісус докоряє законникам
45 У відповідь один із законників каже Йому: Учителю, кажучи так, Ти ображаєш і нас.
46 А Він сказав: Горе й вам, законникам, бо ви накладаєте на людей тягарі, які важко носити, а самі й одним пальцем своїм не доторкуєтеся до тягарів.
47 Горе вам, бо будуєте пам’ятники пророкам, яких батьки ваші повбивали.
48 Отже, свідчите і схвалюєте вчинки своїх батьків, бо ті вбивали їх, а ви будуєте [їм надгробки].
49 Через те й Божа мудрість сказала: Пошлю до них пророків та апостолів, і з них декого вб’ють і будуть переслідувати,
50 щоб від цього роду домагатися крові всіх пророків, що пролита від створення світу;
51 від крові Авеля до крові Захарії, який загинув між жертовником і храмом; так, кажу вам, вимагатимуть звіт за це в цього роду!
52 Горе вам, законникам, бо ви взяли ключ пізнання, та самі не ввійшли, і тим, які входять, перешкодили!
53 А коли Він виходив звідти, книжники і фарисеї почали сильно нападати й дуже випитувати Його,
54 сподіваючись впіймати Його на слові, [щоб Його звинуватити].
Modlitwa
(Mt 6,9-15Mt 7,7-11)1 A gdy Jezus przebywał w jakimś miejscu na modlitwie i ją ukończył, któryś z uczniów powiedział: Panie, naucz nas modlić się tak, jak i Jan nauczył swoich uczniów. 2 Odpowiedział im: Gdy się modlicie, mówcie:
Ojcze, niech się święci Twoje imię,
niech przyjdzie Twoje Królestwo.
3 Dawaj nam codziennie nasz chleb powszedni.
4 Przebacz nam nasze grzechy,
bo i my przebaczamy każdemu, kto wobec nas zawinił
i nie dopuść, abyśmy ulegli pokusie.
5 Powiedział też do nich: Kto z was, mając przyjaciela, pójdzie do niego o północy i powie mu: Przyjacielu, pożycz mi trzy chleby, 6 bo mój przyjaciel wrócił z podróży i nie mam go czym nakarmić. 7 A on z wewnątrz odpowie: Nie przeszkadzaj mi. Drzwi są już zamknięte i leżę z dziećmi w łóżku. Nie mogę wstać i teraz ci podać. 8 Mówię wam: Jeśli nawet nie wstanie i nie da mu dlatego, że jest jego przyjacielem, to z powodu jego nalegania wstanie i da mu, ile potrzebuje. 9 I Ja wam mówię: Proście a otrzymacie, szukajcie a znajdziecie, pukajcie a otworzą wam. 10 Każdy bowiem, kto prosi otrzymuje, kto szuka znajduje, a kto puka, temu otworzą. 11 Czy jest wśród was taki ojciec, który, gdy syn poprosi go o rybę, poda mu węża 12 albo skorpiona, gdy ten prosi o jajko? 13 Jeśli więc wy, choć jesteście źli, potraficie dawać dobre dary swoim dzieciom, to tym bardziej Ojciec z nieba udzieli Ducha Świętego tym, którzy Go proszą.
Władza nad demonami
(Mt 12,22-30Mk 3,20-27)14 Następnie wypędzał demona, który był niemy. Gdy demon już wyszedł, niemy człowiek odzyskał mowę, a ludzi ogarnął podziw. 15 Niektórzy z nich mówili: Wypędza demony mocą Beelzebula, władcy demonów. 16 A inni wystawiali Go na próbę i żądali znaku z nieba. 17 Jezus poznał ich zamysły i powiedział: Każde królestwo rozdarte niezgodą ulega spustoszeniu i dom na dom się wali. 18 Jeśli więc i szatan jest rozdarty niezgodą, to jak przetrwa jego królestwo? Wy przecież mówicie, że Ja mocą Beelzebula wypędzam demony. 19 Jeśli Ja mocą Beelzebula wypędzam demony, to czyją mocą wypędzają je wasi synowie? Dlatego oni będą waszymi sędziami. 20 Jeżeli natomiast Ja palcem Boga wypędzam demony, to rzeczywiście nadeszło już do was Królestwo Boga. 21 Gdy dobrze uzbrojony siłacz pilnuje swego zamku, wtedy jego mienie jest bezpieczne. 22 Lecz gdy silniejszy napadnie na niego i zwycięży, to zabiera całe jego uzbrojenie, na którym polegał i rozdaje jego łupy. 23 Kto nie jest ze Mną, jest przeciwko Mnie, a kto nie zbiera ze Mną, ten rozprasza.
Powrót złego ducha
(Mt 12,43-45)24 Kiedy duch nieczysty wyjdzie z człowieka, błąka się po pustyni i szuka spoczynku, a gdy go nie znajduje, mówi: Wrócę do mojego domu, z którego wyszedłem. 25 Przychodzi i zastaje go wysprzątanym i przystrojonym. 26 Wtedy wyrusza i sprowadza siedem innych duchów, gorszych niż on sam. Wchodzą i tam mieszkają. I późniejszy stan tego człowieka jest gorszy od poprzedniego.
Prawdziwe szczęście
27 Gdy On to jeszcze mówił, pewna kobieta spośród zgromadzonych zawołała donośnym głosem do Niego: Błogosławiona matka, która Cię urodziła i wykarmiła. 28 On zaś odpowiedział: O ileż bardziej błogosławieni są ci, którzy słuchają Słowa Boga i strzegą go.
Znak Jonasza
(Mt 12,38-42Mk 8,12)29 Gdy gromadziło się coraz więcej ludzi, zaczął mówić: To pokolenie jest przewrotne. Żąda znaku, ale innego nie otrzyma oprócz znaku Jonasza. 30 Jak bowiem Jonasz był znakiem dla mieszkańców Niniwy, tak Syn Człowieczy będzie dla tego pokolenia. 31 Królowa z Południa powstanie na sądzie razem z ludźmi tego pokolenia i potępi ich, bo przybyła z krańców ziemi, by słuchać mądrości Salomona, a tu jest ktoś większy niż Salomon. 32 Mieszkańcy Niniwy powstaną na sądzie razem z tym pokoleniem i potępią je, bo oni opamiętali się pod wpływem nauczania Jonasza, a tu jest ktoś większy niż Jonasz.
Światłość i ciemność
(Mt 5,15Mt 6,22-23)33 Nikt nie zapala lampy, by postawić ją w ukryciu albo pod korcem, lecz umieszcza ją na świeczniku, aby ci, którzy wchodzą, widzieli światło. 34 Lampą ciała jest oko. Gdy twoje oko jest zdrowe, całe twoje ciało jest pełne światłości, lecz jeśli jest chore, twoje ciało nadal pozostanie w ciemności. 35 Strzeż się więc, żeby światłość, która jest w tobie, nie stała się ciemnością. 36 Jeśli zatem całe twoje ciało jest w światłości i nie ma w sobie nic z ciemności, pozostanie całe w światłości, jak gdyby lampa oświecała cię swoją jasnością.
Ostrzeżenie przed nauczycielami Prawa
(Mt 23,1-36Mk 12,38-40Łk 20,45-47)37 Gdy to powiedział, pewien faryzeusz zaprosił Go do siebie na posiłek. Wszedł więc i zajął miejsce przy stole. 38 A faryzeusz patrzył i dziwił się, że nie dokonał obmycia przed jedzeniem. 39 Wtedy Pan powiedział do niego: Właśnie wy, faryzeusze, oczyszczacie to, co jest na zewnątrz kubka i misy, ale wewnątrz jesteście pełni chciwości i nieprawości. 40 O, nierozumni! Czy Ten, który uczynił to, co na zewnątrz, nie uczynił i tego, co wewnątrz? 41 Oddajcie raczej to, co jest wewnątrz na jałmużnę, a wszystko stanie się dla was czyste. 42 Lecz biada wam, faryzeuszom, bo dajecie dziesięcinę z mięty, ruty i wszelkiej jarzyny, a pomijacie sąd i miłość Boga. Tego zaś należało przestrzegać i tamtego nie pomijać. 43 Biada wam, faryzeuszom, bo lubicie pierwsze miejsca w synagogach i pozdrowienia na rynkach. 44 Biada wam, bo jesteście jak niewidoczne groby, po których ludzie chodzą i o tym nie wiedzą.
45 Wtedy odezwał się jeden ze znawców Prawa i powiedział do Niego: Nauczycielu, mówiąc takie rzeczy i nas znieważasz. 46 On zaś odpowiedział: Biada i wam, znawcom Prawa, nakładacie bowiem na ludzi ciężary nie do uniesienia, a sami nawet jednym palcem ich nie dotykacie! 47 Biada wam, bo budujecie grobowce prorokom, podczas gdy wasi ojcowie ich pozabijali. 48 W ten sposób potwierdzacie czyny waszych ojców. Oni ich zabili, a wy budujecie im grobowce. 49 Dlatego też mądrość Boga powiedziała: Poślę do nich proroków i apostołów, niektórych z nich zabiją i będą prześladować, 50 aby od tego pokolenia została zażądana krew wszystkich proroków, przelana od założenia świata, 51 od krwi Abla aż do krwi Zachariasza, zgładzonego między ołtarzem a przybytkiem. Zapewniam was: Od tego pokolenia zażądają rozliczenia. 52 Biada wam, znawcom Prawa, bo zabraliście klucz poznania. Sami nie weszliście i powstrzymaliście tych, którzy wchodzą. 53 Gdy stamtąd odchodził, faryzeusze i nauczyciele Prawa oburzeni napierali na Niego i wypytywali Go o różne rzeczy. 54 Czyhali, aby przyłapać Go na jakimś słowie.