Закони про всепалення, про хлібну жертву, про жертву за гріх, про жертву за злочин, про посвячення, про мирну жертву
1 Далі Господь промовляв до Мойсея, говорячи:
2 Звернись до Аарона та до його синів і скажи: Ось закон про всепалення. Жертва всепалення має горіти на жертовнику всю ніч. До самого ранку на жертовнику буде підтримуватися жертовний вогонь.
3 А вранці священик одягне свій лляний хітон, а на своє тіло вдягне лляні штани, збере попіл, який залишився від спаленої вогнем жертви всепалення й покладе його біля жертовника.
4 Відтак він зніме свій хітон і вдягне інший одяг. Після цього винесе попіл за табір, на чисте місце.
5 Вогонь на жертовнику має постійно підтримуватись і не гаситиметься. Священик щоранку підкладатиме на ньому дрова, розкладатиме на них жертву всепалення і спалюватиме на ньому жир мирних жертов.
6 Вогонь на жертовнику повинен постійно підтримуватися й не гаситиметься.
7 А ось закон про хлібну жертву. Приноситимуть її перед обличчя Господнє сини Аарона до жертовника спереду.
8 У свою жменю священик надбере з нього частину питльованого борошна хлібної жертви та її олії й увесь ладан, що на хлібній жертві, і спалить на жертовнику її пам’ятну частку, як приємні пахощі Господу.
9 А те, що від неї залишиться, їстимуть Аарон та його сини. Вона споживатиметься священиками прісною на святому місці у дворі Намету Свідчення. Там вони їстимуть її.
10 Не можна її пекти заквашеною. Я віддав її священикам , як частку з Моїх вогняних приношень. Вона є святою святих, так само як жертва за гріх і як жертва за провину.
11 Кожен нащадок чоловічої статі з-поміж синів Аарона її може їсти. Це вічна постанова щодо Господніх вогняних приношень для ваших поколінь. Кожен, хто доторкнеться до них, буде освячений.
12 Далі в розмові з Мойсеєм Господь сказав:
13 Таким має бути дар Аарона та його синів, який вони принесуть Господу в день, коли ти їх помажеш: десята частина ефи питльованого борошна, як постійна хлібна жертва, – половина з цього вранці, а друга половина з цього ввечері.
14 Вона буде приготована на сковороді з олією, добре вимішеною. Принесеш його кружальцями як жертву зі шматків на приємні пахощі для Господа.
15 Усе це приготує священик, який буде помазаний замість Аарона з його нащадків. Це вічна Господня постанова. Ця жертва буде повністю спалена.
16 Кожна хлібна жертва священика буде повністю спалена й не буде споживатись.
17 Господь промовив до Мойсея, кажучи:
18 Звернись до Аарона та до його синів з такими словами: Ось закон про жертву за гріх. Жертва за гріх має бути зарізана на місці, де ріжуть жертву всепалення, перед Господом. Це святе святих.
19 Спожити її має священик, який приносить жертву за гріх. Вона має бути спожита на святому місці у дворі Намету Свідчення.
20 Кожен, хто доторкнеться до м’яса жертви , освятиться. А якщо її кров бризне на одяг, то те, на що вона бризне, випереш на святому місці.
21 Глиняний посуд, в якому вона варитиметься, буде розбитий. Якщо ж вона варилася в мідному посуді, то нехай він буде вичищений і виполосканий водою.
22 Споживати її може будь-хто чоловічої статі з-поміж священиків. Це святе святих.
23 А кожна жертва за гріх, кров якої буде внесена в Намет Свідчення, щоби звершити викуплення у Святому, не буде споживатися. Вона буде спалена у вогні.
Przepisy dotyczące kapłanów
Ofiary całopalne
1 Potem Pan powiedział do Mojżesza: 2 Wydaj Aaronowi i jego synom następujące polecenie: Oto prawo odnoszące się do ofiary całopalnej. Ofiara całopalna powinna być spalana na palenisku ołtarza przez całą noc aż do rana. Ogień ołtarza będzie płonął na nim. 3 Kapłan zaś włoży na siebie lnianą szatę oraz lniane spodnie i usunie popiół, który powstał ze spalenia na ołtarzu ofiary całopalnej, a następnie wysypie go obok ołtarza. 4 Potem zdejmie szaty i włoży inne ubranie, następnie wyniesie popiół na zewnątrz, poza obóz, na miejsce czyste. 5 Ogień na ołtarzu powinien się zawsze palić i nigdy nie może wygasnąć. Każdego poranka kapłan będzie na nim rozpalał drwa i układał ofiarę całopalną oraz spalał tłuszcz ofiary wspólnotowej. 6 Ogień na ołtarzu będzie palił się nieustannie i nigdy nie może wygasnąć.
Ofiary pokarmowe
7 A oto prawo odnoszące się do ofiary pokarmowej. Synowie Aarona będą ją składać Panu na przedniej stronie ołtarza. 8 Kapłan weźmie z niej pełną garść najlepszej mąki, przeznaczonej na ofiarę pokarmową, następnie oliwę wraz z całym kadzidłem, które jest na ofierze, i spali to na ołtarzu jako miłą woń na pamiątkę dla Pana. 9 To zaś, co z niej pozostanie, spożyje Aaron i jego synowie. Będą spożywać to jako chleby przaśne w miejscu poświęconym, na dziedzińcu Namiotu Spotkania. 10 Nie wolno ich piec na zakwasie. Jest to bowiem część, którą daję im z Moich ofiar spalanych w ogniu. Jest to rzecz najświętsza, podobnie jak ofiara przebłagalna za grzech i ofiara zadośćuczynienia. 11 Będzie je spożywał każdy mężczyzna spośród synów Aarona. Jest to postanowienie wieczyste dla waszych pokoleń, dotyczące ofiar w ogniu spalanych dla Pana. Każdy, kto się ich dotknie, będzie uświęcony.
Ofiary przy wyświęcaniu kapłana
12 Następnie Pan powiedział do Mojżesza: 13 Taka jest ofiara Aarona i jego synów, którą złożą Panu w dniu swego namaszczenia: dziesiąta część efy najlepszej mąki jako stała ofiara pokarmowa, z tego połowa rano i połowa wieczorem. 14 Będzie ona przyrządzona na patelni z oliwą. Przyniesiesz zaczynioną, rozdrobnisz na kawałki i złożysz jako ofiarę pokarmową, woń przyjemną dla Pana. 15 Tak samo postąpi kapłan spośród synów Aarona, który będzie namaszczony na jego miejsce. Jest to postanowienie wieczyste. Całą ofiarę należy spalić dla Pana. 16 Każda ofiara pokarmowa kapłana będzie spalona w całości. Nie wolno jej spożywać.
Ofiary za grzechy
17 Następnie Pan powiedział do Mojżesza: 18 Tak powiedz Aaronowi i jego synom: Takie jest prawo dotyczące ofiary przebłagalnej za grzech. Na miejscu, na którym zabija się ofiarę całopalną, należy też zabijać ofiarę przebłagalną za grzech przedPanem. Jest to rzecz najświętsza. 19 Kapłan, który będzie składał ofiarę przebłagalną za grzech, spożyje ją na miejscu poświęconym, na dziedzińcu Namiotu Spotkania.
20 Każdy, kto się dotknie jej mięsa, zostanie uświęcony. Jeżeli trochę jej krwi tryśnie na ubranie, to należy je wyprać na miejscu poświęconym. 21 Naczynie gliniane, w którym ją gotowano, należy rozbić, jeżeli zaś była gotowana w naczyniu miedzianym, powinno się je wyszorować i wypłukać wodą. 22 Każdy mężczyzna spośród kapłanów będzie te ofiary spożywał. Jest to rzecz najświętsza. 23 Nie wolno jednak spożywać ofiary przebłagalnej za grzech, której krew wnosi się do Namiotu Spotkania, aby dokonać przebłagania w Miejscu Świętym. Należy ją spalić w ogniu.