Йов: Бог визначив долю нечестивої людини
1 І Йов продовжив свою промову, говорячи:
2 Як живий Господь, Котрий позбавив мене правосуддя, і Вседержитель, Котрий напоїв гіркотою мою душу!
3 Поки ще в мені жевріє дихання, і Божий подих у моїх ніздрях, –
4 мої уста не скажуть неправди, і мій язик не вимовить жодної фальші.
5 Нехай такого не станеться, щоб я, поки живу, назвав вас справедливими. Адже своєї невинуватості не зречуся.
6 Я міцно триматимусь своєї правоти і не відступлю, – моє серце не докорятиме мені за прожиті дні свого життя .
7 А мій ворог нехай вважається злочинцем і мій противник – нечестивцем!
8 Адже яка надія в беззаконника як він загине, коли Бог відбирає у нього життя?
9 Хіба Бог слухатиме його волання, коли надходитиме на нього нещастя?
10 Адже хіба він тішився присутністю Всемогутнього, спілкуючись повсякчасно з Богом?
11 Я навчаю вас про діяльність Божу, і не приховую задумів Вседержителя.
12 Якщо ви все це бачили, то чого говорите нісенітниці?
13 Таку долю визначає Бог нечестивій людині; такий уділ від Вседержителя отримують жорстокі насильники.
14 Нехай навіть багато у них дітей, – проте всі вони приречені на смерть, і його нащадки не наситяться хлібом.
15 Тих, які залишаться після нього, забере в могилу моровиця, і за ними не голоситимуть навіть їхні вдови.
16 Хоча би він нагромадив срібла, як пороху, і наготував купу одеж, як глини, –
17 то всім тим, що він наготує, користуватиметься праведник, і богобійні володітимуть сріблом.
18 Він будує свій дім, наче міль гніздо, і як той сторож, що ставить собі тимчасовий курінь.
19 Багатим ляже, але більше ним не буде, – він відкриє свої очі, але вже нічого немає.
20 Вдень його поглинатимуть жахи, наче повінь, а вночі його вхопить буря.
21 Його підійме східний вихор і понесе, змете його з місця проживання, –
22 налетить на нього безпощадно, як би він не старався втікати.
23 Йому вслід заплескають у свої долоні, й посвищуть над ним з його ж місця.
Hiob broni siebie samego
1 I Hiob dalej przemawiał:
2 Na Boga żywego, który pozbawił mnie prawa,
na Wszechmocnego, który napełnił mnie goryczą,
3 dopóki tchu mi wystarczy
i tchnienia Bożego w moich nozdrzach,
4 moje wargi nie będą mówiły niegodziwości,
a mój język nie wypowie fałszu.
5 Daleki jestem od tego, aby przyznać wam słuszność,
aż do śmierci będę bronił mej niewinności.
6 Trwam przy mojej sprawiedliwości i jej nie opuszczę,
sumienie nie oskarża żadnego z dni moich.
7 Niech mego wroga spotka los bezbożnika,
a przeciwnika to, co niegodziwca.
8 Jaką bowiem nadzieję ma grzesznik,
gdy ginie i Bóg odbiera mu życie?
9 Czy Bóg usłyszy jego wołanie,
kiedy przyjdzie na niego nieszczęście?
10 Czy może radować się Wszechmocnym
i wzywać Boga nieustannie?
11 Pouczę was o mocy Bożej
i nie zataję niczego o Wszechmocnym.
12 Oto wy wszyscy to widzicie,
po co więc te próżne słowa?
13 Taką cząstkę otrzyma grzesznik od Boga,
takie dziedzictwo dostanie złoczyńca od Wszechmocnego.
14 Choć rozmnożą się jego synowie, pójdą pod miecz,
a jego potomstwo nie nasyci się chlebem.
15 Pozostałych pogrzebie zaraza,
a wdowy po nim nie będą płakały.
16 Choćby nagromadził srebra jak piasku
i szat nazbierał jak gliny,
17 niech zbiera, lecz będzie je nosił sprawiedliwy,
a srebro otrzyma niewinny.
18 Zbudował swój dom jak mól,
jak szałas postawiony przez stróża.
19 Bogacz kładzie się spać w dostatku,
a gdy otwiera oczy, już nic nie ma.
20 Strach ogarnia go jak woda,
a w nocy porywa go wichura.
21 Pochwycił go wiatr wschodni i niesie,
porwał go z jego miejsca,
22 rzuca nim bez litości,
a on próbuje ujść przed jego mocą.
23 Klaszczą w dłonie na jego widok
i wygwizdują go z jego miejsca.