Авраам і Кетура, їх сини
1 Взяв собі Авраам жінку на ім’я Кетура.
2 Вона йому народила Зімрана, Йокшана, Медана, Мідіяна, Їшбака і Шуаха.
3 Йокшан породив Шеву і Дедана. Сини Дедана: Ашшуріїм, Латушім і Леумім.
4 Сини Мідіяна: Ефа, Ефер, Ханох, Авіда і Елдаа. Всі вони були синами Кетури.
5 Усе, що було в Авраама, він віддав Ісаакові.
6 А синам наложниць, які були в Авраама, ще за свого життя Авраам дав дарунки і відіслав їх від свого сина Ісаака на схід краю.
7 Всього віку Авраамового життя було сто сімдесят п’ять років.
8 Упокоївся Авраам – помер у добрій, повній зрілості старості і приєднався до свого народу.
9 Поховали його сини Ісаак та Ізмаїл в печері Махпела на полі Ефрона, сина Цохара-хеттейця, що навпроти Мамре,
10 на полі, яке придбав Авраам у Хетових синів. Там поховані Авраам та його дружина Сарра.
11 Після смерті Авраама поблагословив Бог його сина Ісаака. Оселився Ісаак біля криниці Беер-Лахай-Рої.
12 А ось родовід Авраамового сина Ізмаїла, якого народила Авраамові Агар, рабиня Сарри.
13 Імена Ізмаїлових синів за їхніми іменами й за їхніми родами: первісток Ізмаїла Невайот, за ним ідуть Кедар, Адбеїл, Мівсам,
14 Мішма, Дума, Масса,
15 Хадад, Тема, Єтур, Нафіш і Кедма.
Родоводи Ізмаїла та Ісаака
16 Це – сини Ізмаїла, за їхніми іменами, місцем проживання та їхніми поселеннями. Дванадцять князів – за своїми племенами.
17 Всього віку життя Ізмаїла було сто тридцять сім років. І відійшов він – помер і приєднався до свого народу.
18 Його нащадки оселялися від Хавіли і аж до Шура, що навпроти Єгипту, в напрямку до Ашшуру. Вони оселилися навпроти всіх своїх братів.
19 Далі родовід Авраамового сина Ісаака. Авраам породив Ісаака.
20 Було Ісаакові сорок років, коли він одружився з Ревекою – дочкою Бетуїла-арамійця з Падан-Араму, сестрою Лавана-арамійця.
21 І молився Ісаак до Господа за свою дружину, оскільки вона була неплідна. Господь вислухав, і його дружина Ревека завагітніла.
22 Борсалися діти в її утробі . Тож говорила: Хіба так має бути ? Чому це зі мною? Тому вирішила запитати в Господа.
23 Господь відповів: У твоїй утробі є два народи; два племені діляться вже у твоєму лоні. Проте один народ буде сильнішим від другого народу, і старший служитиме молодшому.
24 Коли настав час їй родити, виявилось, що в утробі були близнята.
25 З’явився син перший – рудий, увесь волохатий, наче кожух. Тож назвали його Ісавом.
26 Після нього з’явився його брат, який своєю ручкою тримався за п’ятку Ісава. Йому дали ім’я Яків. Ісаакові було шістдесят років, коли вони народилися.
27 Хлопці виросли. Ісав був людиною поля, досвідченим мисливцем. А Яків – людиною тихою, стриманою; він перебував удома.
28 Ісааку подобався Ісав, бо була йому до смаку дичина, а Ревека любила Якова.
Ісав продає своє первородство
29 Якось зварив Яків юшку. В той час прийшов з поля зовсім знесилений Ісав.
30 І сказав Ісав до Якова: Дай мені хоч ковтнути цього червоного – червоної страви дай мені , бо я дуже заморився. Через це й дано йому прізвисько – Едом.
31 А Яків відповів: Продай мені сьогодні своє первородство!
32 Ісав вигукнув: Ось я вмираю – навіщо мені оте первородство?
33 Яків же наполягав: Поклянися мені сьогодні. І той поклявся. Так Ісав продав Якову своє первородство.
34 Тоді Яків дав Ісавові хліба та страву із сочевиці. Той попоїв і напився, підвівся і пішов. Таким чином Ісав знехтував своїм первородством.
Inni potomkowie Abrahama
1 Abraham poślubił jeszcze jedną kobietę, która miała na imię Ketura. 2 Ona urodziła mu Zimrana, Jokszana, Medana, Midiana, Jiszbaka i Szuacha. 3 Jokszan był ojcem Saby i Dedana. Synami Dedana zaś byli: Aszszurim, Letuszim i Leummim. 4 Natomiast synowie Midiana to: Efa, Efer, Henoch, Abida i Eldaa. Wszyscy oni byli potomkami Ketury. 5 Abraham zaś oddał Izaakowi całe swoje mienie. 6 Obdarował Abraham także synów, których miał z nałożnicami, i oddzielił ich od Izaaka, swojego syna, jeszcze za swego życia. Odprawił ich na wschód, do kraju Kedem.
Śmierć i pochówek Abrahama
7 Abraham dożył stu siedemdziesięciu pięciu lat. 8 Zmarł Abraham w pogodnej starości, sędziwy i syty swoich dni i został przyłączony do swoich przodków. 9 Izaak oraz Izmael, jego synowie, pochowali go w grocie Makpela, na polu Efrona, syna Sochara, Chittyty, w pobliżu Mamre, 10 na tym polu, które Abraham kupił od potomków Cheta. Tam został pochowany Abraham i Sara, jego żona. 11 A po śmierci Abrahama, Bóg błogosławił Izaakowi, jego synowi. Izaak zaś zamieszkał przy studni Lachaj-Roj.
Potomkowie Izmaela
12 Oto potomkowie Izmaela, syna Abrahama, którego Egipcjanka Hagar, służąca Sary, urodziła Abrahamowi. 13 Oto imiona synów Izmaela, którymi nazwano ich rody: Nebajot – pierworodny Izmaela, Kedar, Abdeel i Mibsam, 14 Miszma, Duma i Massa, 15 Chadad, Tema, Jetur, Nafisz i Kedma. 16 To są synowie Izmaela i takie są nazwy miejscowości i obozowisk dwunastu książąt ich plemion.
17 Izmael miał sto trzydzieści siedem lat, kiedy zmarł i został przyłączony do swoich przodków. 18 Zamieszkiwali oni tereny od Chawila aż do Szur, leżącego w pobliżu Egiptu, przy drodze do Aszszuru. I osiedlili się naprzeciw wszystkich swoich braci.
Jakub
19 Oto zaś potomkowie Izaaka, syna Abrahama. Abraham był ojcem Izaaka. 20 Gdy Izaak miał czterdzieści lat, ożenił się z Rebeką, córką Betuela, Aramejczyka z Paddan-Aram, siostrą Labana, Aramejczyka. 21 Izaak modlił się do Pana za swoją żonę, gdyż była bezpłodna. Pan go wysłuchał i Rebeka, jego żona, poczęła. 22 Gdy dzieci przepychały się w jej łonie, pomyślała: Jeżeli tak jest, to dlaczego mnie to spotyka? Poszła więc, aby poradzić się Pana. 23 A Pan jej odpowiedział:
Dwa narody są w twoim łonie,
dwa różne ludy wyjdą z twego wnętrza.
Jeden lud będzie silniejszy od drugiego,
starszy będzie służył młodszemu.
24 Gdy nadszedł czas porodu, okazało się, że w jej łonie były bliźnięta. 25 Pierwszy urodził się rudy, cały pokryty włosem jakby płaszczem, i dlatego nazwano go Ezaw. 26 Potem urodził się jego brat, który ręką mocno trzymał za piętę Ezawa. Nazwano go więc Jakub. Izaak miał sześćdziesiąt lat, gdy oni mu się urodzili.
27 A gdy chłopcy dorośli, Ezaw stał się wyśmienitym myśliwym, żyjącym na stepie. Spokojny zaś Jakub mieszkał w namiotach. 28 Izaak kochał Ezawa, bo ten przyrządzał mu upolowaną zwierzynę, Rebeka natomiast kochała Jakuba.
Odstąpienie Jakubowi przywilejów pierworodnego syna
29 Gdy pewnego razu Jakub ugotował potrawę, Ezaw przyszedł zmęczony z pola. 30 Poprosił więc Ezaw Jakuba: Jestem zmęczony. Daj mi, proszę, zjeść tej czerwonej potrawy. Dlatego nazwano go Edom. 31 Jakub jednak powiedział: Sprzedaj mi najpierw twoje przywileje pierworodnego syna. 32 Ezaw zaś odpowiedział: Jestem prawie umierający, na co mi przywileje pierworodnego? 33 Wtedy Jakub powiedział: Przysięgnij mi zaraz! Przysiągł mu więc i tak sprzedał Jakubowi swoje przywileje pierworodnego syna. 34 Wówczas Jakub podał Ezawowi chleb i potrawę z soczewicy, a on jadł i pił. Potem wstał i odszedł. Tak Ezaw zlekceważył przywilej pierworodnego.