Голосіння над фараоном
1 Це відбулось у дванадцятому році, дванадцятого місяця, в перший день місяця . Тоді було до мене Господнє слово такого змісту:
2 Сину людський, здійми голосіння над фараоном, єгипетським царем, і скажи йому: Тебе порівнювали з левом серед народів, хоч ти більше схожий на морську потвору, яка носиться своїми ріками, збурюючи воду своїми лапами й каламутячи свої притоки.
3 Так говорить Владика Господь: Я накину на тебе Свої сіті руками численних народів, і вони витягнуть тебе Моїм неводом.
4 Я викину тебе на суху землю, – кину на відкрите поле й дозволю сідати на тобі всім небесним птахам, – нагодую тобою всіх земних звірів.
5 Я розкидаю твоє мертве тіло по горах і заповню твоїми останками долини.
6 Напою потоками твоєї крові землю до самих гір, – тобою наповняться навіть байраки.
7 І коли ти гаснутимеш, Я закрию небо й затемню його зірки, – сховаю серед хмар сонце, і місяць не дасть свого світла.
8 Я затемню над тобою всі небесні світила, так що темрява покриє весь твій край, – говорить Владика Господь.
9 Я викличу тривогу в серцях численних народів, коли поширю вістку про твоє спустошення поміж народами, – і навіть у невідомі тобі країни.
10 Тим, що станеться з тобою, Я сповню жахом численні народи так що, дізнавшись про твою долю, – коли Я замахнусь Своїм мечем перед їхніми очима, – їхні царі затремтять від страху. У день твого падіння кожен з них безперестанку тремтітиме, непокоячись за власне життя.
11 Адже так сказав Владика Господь: Меч вавилонського царя тебе вдарить.
12 Мечами хоробрих воїнів Я упокорю твій натовп. Найжорстокіші з усіх народів повалять гординю Єгипту, і все його багатолюддя загине.
13 Я знищу всю його худобу біля великої води, – нога людини більше не буде її каламутити, як і не скаламутять її копита худоби.
14 Я заспокою їхні води й очищу їх , аби їхні ріки текли тихо, як олія, – говорить Господь.
15 І коли Я оберну єгипетський край на пустелю, і земля спорожніє від усього, чим була сповнена, – коли знищу всіх її мешканців, тоді пізнають, що Я – Господь.
16 Отака жалібна пісня, яку в смутку співатимуть дочки народів, оплакуючи Єгипет та все його багатолюдство, – говорить Владика Господь.
Єгипет поляже серед убитих мечем
17 А це відбулось у дванадцятому році, в п’ятнадцятий день місяця . Тоді було до мене Господнє слово такого змісту:
18 Сину людський! Оплакуй багатолюддя Єгипту і скинь його (своїм провіщенням ), як і дочок інших могутніх народів, у глибини землі, – до тих, що вже зійшли в могилу.
19 Від кого ти кращий? Зійди й лягай з необрізаними!
20 Вони поляжуть серед убитих мечем. Меч подано, тож тягніть його (Єгипет ) з усім його багатолюддям.
21 Наймогутніші воїни, що раніше зійшли в шеол, скажуть про нього (Єгипет) і його союзників : Вони також полягли від меча й лежать серед необрізаних.
22 Там Ассирія і все її військо, – довкола одні лише могили, – всі мертві, що полягли від меча.
23 Їхні гроби в найглибшій безодні шеолу. Ті, що колись наводили жах на мешканців землі, – всі її війська полягли від меча, – навколо царів одні лише могили.
24 Там Елам і все його багатолюдство довкола його гробниці, – всі вони мертві, що впали від меча й необрізаними зійшли в глибини землі, – хоч раніше наводили жах на мешканців землі, але, зганьблені за життя, безславно зійшли в могилу.
25 Серед убитих приготували ложе і йому (Еламу ) та всьому його війську. Навколо його гробу – одні лише необрізані, що полягли від меча. Раніше вони також наганяли жах на землі живих, а тепер, знеславлені, вони з ганьбою зійшли в могилу й лежать серед побитих землі.
26 Там Мешех і Тувал разом з усім своїм натовпом, похованим довкола його гробниці. Всі вони необрізані й полягли від меча, хоч раніше також наводили страх на мешканців землі.
27 Однак вони не спочивають разом з убитими лицарями з необрізаних, котрі зійшли в шеол зі своїм військовим спорядженням, – їм під голови поклали їхні мечі, проте їхні злочини залишаються на їхніх кістках , тому що жах перед цими лицарями сповнював усіх мешканців землі.
28 Так само й ти поляжеш серед необрізаних і лежатимеш разом із убитими мечем.
29 Там Едом, його царі та всі його можновладці, котрі, незважаючи на свої сили, покладені разом з тими, що полягли від меча. Вони лежать з необрізаними, як і всі інші, що зійшли в могилу.
30 Там усі можновладці півночі, як і всі сидонці, – всі лежать серед убитих, хоч їхня жорстокість і сила наганяли страх. Осоромлені, лежать вони серед необрізаних, що полягли від меча. Вони понесли свою ганьбу разом з усіма, що зійшли в могилу.
31 Усіх їх побачить в підземеллі фараон і потішатиметься усім своїм багатолюдством, що полягло від меча; разом з фараоном буде там і все військо, – говорить Владика Господь.
32 Адже тоді Я наведу Мій страх на мешканців землі . Він лежатиме серед необрізаних, що полягли від меча, – тобто фараон з усім своїм багатолюддям, – говорить Владика Господь.
1 Dwunastego roku, w dwunastym miesiącu, pierwszego dnia miesiąca, doszło do mnie słowo Pana: 2 Synu człowieczy, podnieś lament nad faraonem, królem Egiptu, i powiedz mu:
Młody lwie narodów, zostałeś ścięty.
Byłeś jak krokodyl w morzach.
Spieniałeś wody swoimi nozdrzami,
mąciłeś je swoimi łapami,
wzburzałeś ich strumienie.
3 Tak mówi Pan Bóg:
Rozciągnę nad tobą Moją sieć,
przez zgromadzenie licznych narodów
wciągnę cię w Moją sieć.
4 Powalę cię na ziemię,
rzucę cię na otwarte pole.
Sprawię, że siądą na tobie wszystkie ptaki podniebne
i nasycę tobą zwierzęta całej ziemi.
5 Twoje ciało położę na górach,
a doliny napełnię twą padliną.
6 Upływem twojej krwi napoję ziemię aż po góry.
Potoki się tobą napełnią.
7 Zakryję, gdy zgaśniesz, niebiosa
i zaciemnię ich gwiazdy.
Słońce zasłonię chmurą
i księżyc nie będzie świecił swym blaskiem.
8 Wszystkie światła świecące na niebie
zaciemnię z twego powodu.
Sprowadzę ciemność nad twoim krajem
– wyrocznia Pana Boga.
9 Rozdrażnię serce licznych ludów, gdy sprowadzę na ciebie zniszczenie wśród narodów, na ziemiach, których nie znałeś. 10 Przerażę tobą liczne ludy, a ich królowie zdrętwieją przez ciebie ze strachu, gdy będę wywijał Mym mieczem przed nimi. Będą wciąż drżeć, każdy o swoje życie w dniu twego upadku.
11 Tak bowiem mówi Pan Bóg: Przyjdzie na ciebie miecz króla Babilonu.
12 Sprawię, że twoja rzesza padnie od miecza bohaterów,
wszystkich okrutnych narodów.
Zniszczą pychę Egiptu,
a cała jego rzesza zostanie wyniszczona.
13 Wytępię całe jego bydło
znad obfitych wód.
I nie zmąci ich już więcej ludzka stopa
ani nie zmąci ich kopyto bydlęcia.
14 Wtedy uspokoję ich wody
i sprawię, że ich rzeki będą płynąć jak oliwa
– wyrocznia Pana Boga.
15 Gdy ziemię Egiptu obrócę w pustkowie
– ziemia zostanie ogołocona z tego, co ją napełnia –
gdy wytracę wszystkich, którzy w niej mieszkają,
wtedy poznają, że Ja jestem Panem.
16 To jest lamentacja. Będą ją śpiewać córki narodów. Będą ją śpiewać nad Egiptem. Będą ją śpiewać nad całą jego rzeszą – wyrocznia Pana Boga.
17 Dwunastego roku, w piętnastym dniu miesiąca, doszło do mnie słowo Pana: 18 Synu człowieczy, lamentuj nad rzeszą Egipcjan. Spraw, niech zejdzie ona i córki potężnych narodów
do krainy podziemia,
do tych, którzy zstąpili do dołu.
19 Od kogo jesteś powabniejszy? Zstąp!
Połóż się wraz z nieobrzezanymi.
20 Padną pośród zabitych mieczem.
Miecz został dany.
Niech go wciągną i całą jego rzeszę.
21 Będą z nim mówili najznakomitsi bohaterowie spośród Szeolu, jego pomocnicy.
Zstąpili i się położyli. Nieobrzezani, przebici mieczem.
22 Tam jest Asyria i całe jej zgromadzenie.
Wokół niej są jej groby.
Wszyscy pomordowani,
którzy padli od miecza.
23 Jej groby są położone w najgłębszym dole.
Jej zgromadzenie jest wokół jej grobu.
Wszyscy pomordowani, którzy padli od miecza,
którzy siali postrach na ziemi żyjących.
24 Tam jest Elam i cała jego rzesza
wokół jego grobu.
Wszyscy pomordowani, którzy padli od miecza.
Nieobrzezani, którzy zeszli do krainy podziemia,
bo siali postrach na ziemi żyjących.
Znoszą swą hańbę z tymi, którzy zstąpili do dołu.
25 Dano mu spoczynek między pomordowanymi
z całą jego rzeszą.
Wokół niego, jego grobu,
wszyscy nieobrzezani, pomordowani mieczem,
ponieważ siali postrach na ziemi żyjących.
Znoszą więc swą hańbę z tymi, którzy zstąpili do dołu.
Wśród pomordowanych jest położony.
26 Tam jest Meszek, Tubal i cała jego rzesza
wokół niego, jego grobów.
Wszyscy nieobrzezani, którzy zostali pomordowani mieczem,
ponieważ siali postrach na ziemi żyjących.
27 Nie spoczywają z bohaterami,
z nieobrzezanymi, którzy padli,
którzy zstąpili do Szeolu ze swoim orężem wojennym.
Podłożono ich miecze pod ich głowy,
a ich tarcze są na ich kościach,
gdyż postrach bohaterów był na ziemi żyjących.
28 A ty będziesz zesłany między nieobrzezanych i będziesz leżał pośród pomordowanych mieczem.
29 Tam jest Edom, jego królowie i wszyscy jego książęta, którzy mimo ich męstwa, zostali położeni wśród pomordowanych mieczem. Leżą oni z nieobrzezanymi i z tymi, którzy zstąpili do dołu. 30 Tam są wszyscy książęta północy i wszyscy Sydończycy, którzy zeszli z pomordowanymi, okryci hańbą, mimo przerażenia, które budzili swym męstwem. Leżą nieobrzezani z pomordowanymi mieczem. Znoszą swą hańbę z tymi, którzy zstąpili do dołu.
31 Ujrzy ich faraon i pocieszy się z powodu całej swej rzeszy. Pomordowani mieczem: faraon i całe jego wojsko – wyrocznia Pana Boga. 32 Ponieważ zasiałem Mój strach na ziemi żyjących, więc zostanie położony wśród nieobrzezanych i pomordowanych mieczem: faraon i cała jego rzesza – wyrocznia Pana Boga.