Пісня Мойсея
1 Після цього Мойсей з усіма Ізраїльтянами, голосно скандуючи, заспівали Господу цю пісню: Я буду співати Господу, бо Він велично прославився. Коня і вершника скинув у море.
2 Господь – моя Сила і Пісня, Він став для мене Порятунком. Це – мій Бог, і я прославлю Його. Він – Бог мого батька, тож вихвалятиму Його.
3 Господь – войовничий витязь, Господь – ім’я Його.
4 Колісниці фараона і його військо Він кинув у море. Найкращих полководців Він потопив у Червоному морі.
5 Безодня покрила їх. Вони поринули в глибочінь, мов камінь.
6 Твоя правиця, Господи, прославилася силою. Твоя правиця, Господи, розбиває ворога.
7 Величчю Своєї слави Ти скидаєш своїх супротивників. Ти посилаєш Свій гнів, який їх пожирає, як стерню.
8 Духом Твого гніву були згромаджені води. Потоки стали стіною, водна безодня застигла посеред моря.
9 Ворог сказав: Кинуся й наздожену, розділю здобич, наповню ним свою душу. Вийму свій меч, й позбавить їх спадку рука моя.
10 А Ти дмухнув Своїм Духом, і покрило їх море; вони потонули, наче свинець у глибоких водах.
11 Хто поміж богами подібний до Тебе, Господи? О, прославлений у святості, подиву гідний Своєю славою! Ти, Котрий твориш чудеса, хто подібний до Тебе?
12 Простягнув Ти правицю Свою, і поглинула їх земля.
13 Ти у Своїй доброті попровадив цей народ, якого Ти визволив, і Своєю силою привів до Своєї святої оселі.
14 Почули народи і затремтіли від страху, – жах огорнув мешканців филистимського краю.
15 Тоді збентежились князі Едому і трепет охопив вельмож Моаву. Впали духом усі мешканці Ханаану.
16 Нехай найде на них великий страх! Від величі Твоєї руки вони замовкли, наче камінь, доки не перейде Твій народ, Господи. Доки не перейде цей народ, якого Ти придбав.
17 Ти введеш їх і посадиш на горі Своєї спадщини, – на місці, яке Ти, Господи, зробив для Себе житлом, – Святинею Господньою, яку звели Твої руки.
18 Господь царює навіки-віків!
19 Адже коли коні фараона з його колісницями та його вершниками ввійшли в море, Господь повернув на них води моря. А Ізраїльтяни йшли суходолом посеред моря.
Пісня Маріам
20 Пророчиця Маріам, сестра Аарона, взяла тимпан у свої руки, і всі жінки з тимпанами вийшли за нею у хороводі.
21 І Маріам звернулася до них: Співайте Господу, бо Він велично прославився. Коня і його вершника Він скинув у море.
22 Від Червоного моря Мойсей попровадив Ізраїль далі, і вони пішли в пустелю Шур. Три дні вони йшли пустелею й не знаходили води.
Перетворення гіркої води на солодку
23 Прийшли вони до Мери, але не могли пити води з Мери, оскільки вона була гіркою. Через те дали назву тій місцевості Мера, тобто гірка.
24 Тому народ почав нарікати на Мойсея, кажучи: Що нам пити?
25 Мойсей почав волати до Господа. Тоді Господь показав йому дерево, яке той кинув у воду, і вода стала солодкою . Там Він дав йому Заповіді та настанови, і там його випробовував.
26 Він сказав: Якщо уважно будеш прислухатися до голосу Господа, твого Бога, і чинитимеш те, що праведне в Його очах, якщо зважатимеш на Його Заповіді і будеш дотримуватися всіх Його настанов, то не наведу на тебе жодної з тих хвороб, які Я навів на єгиптян. Бо Я – Господь, Який тебе оздоровлює.
27 Звідти вони пішли до Еліма, де було дванадцять джерел води і сімдесят пальмових дерев. Тож там, біля води, вони отаборилися.
Pieśń Mojżesza
1 Wtedy Mojżesz i Izraelici zaśpiewali taką pieśń dla Pana:
Chcę śpiewać dla Pana,
bo zatryumfował,
konia i jeźdźca wrzucił w morze.
2 Pan jest mocą i pieśnią moją,
stał się moim zbawieniem.
On jest Bogiem moim,
będę Go sławił.
On jest Bogiem mego ojca,
będę Go wywyższał.
3 Pan jest wojownikiem,
Pan to Jego Imię.
4 Rydwany faraona i jego wojsko
wrzucił w morze.
Jego dowódcy zostali pogrążeni w Morzu Sitowia.
5 Otchłań ich przykryła,
jak kamień pogrążyli się w morskiej toni.
6 Prawica Twoja, Panie, wsławiła się mocą,
prawica Twoja, Panie, uciska nieprzyjaciela.
7 Pełnią swej potęgi niszczysz nieprzyjaciół swoich,
zsyłasz swój gniew, który pochłania ich jak plewy.
8 Pod tchnieniem Twego gniewu spiętrzyły się wody,
stanęło jak wał to, co płynęło.
Zakrzepły otchłanie pośród morza.
9 Mówił nieprzyjaciel:
Będę ścigał i zdobędę, podzielę łupy
i nasycę moją duszę.
Wyciągnę miecz i zniszczy ich moja ręka.
10 Powiałeś swym tchnieniem,
przykryło ich morze,
jak ołów zanurzyli się w potężnych wodach.
11 Któż jest jak Ty, wśród bogów, Panie?
Któż jest jak Ty, wspaniały w świętości,
straszliwy w chwale, czyniący cuda?
12 Wyciągnąłeś prawicę swoją
i pochłonęła ich ziemia.
13 W łaskawości swej prowadziłeś ten lud,
który wykupiłeś,
poprowadziłeś w mocy swojej
tam, gdzie mieszka Twoja świętość.
14 Narody usłyszały i zadrżały,
przerażenie ogarnęło mieszkańców Filistei.
15 Wtedy wystraszyli się książęta Edomu,
władcy Moabu zadrżeli,
struchleli wszyscy mieszkańcy Kanaanu.
16 Padł na nich strach i obawa.
Wobec wielkości Twego ramienia,
zamilkli jak głaz.
Aż przejdzie lud Twój, Panie,
aż przejdzie lud, który wykupiłeś.
17 Wprowadzisz ich i zasadzisz
na górze Twego dziedzictwa,
w miejscu, które uczyniłeś, Panie,
swym mieszkaniem, w świątyni
uczynionej Twoimi rękoma, Panie.
18 Pan będzie królował na zawsze,
na wieki!
19 Kiedy konie faraona
z jego rydwanami i jeźdźcami weszły w morze,
Pan skierował na nich morskie wody,
Izraelici zaś przeszli po suchym lądzie środkiem morza.
20 A Miriam, prorokini, siostra Aarona, wzięła do ręki bębenek, a za nią wyszły wszystkie kobiety w pląsach i z bębenkami. 21 Wtedy Miriam im zaśpiewała:
Śpiewajcie Panu, bo zatryumfował,
konia i jego jeźdźca wrzucił w morze!
IZRAELICI NA PUSTYNI
Gorzka woda w oazie Mara
22 Mojżesz nakazał Izraelowi wyruszyć znad Morza Sitowia. Wyszli więc na pustynię Szur. Trzy dni szli przez pustynię, ale nie znaleźli wody. 23 Przyszli do Mara, jednak nie mogli pić tam wody, ponieważ była gorzka. Dlatego nazwano ją Mara. 24 Lud szemrał przeciwko Mojżeszowi i pytał: Co będziemy pili? 25 A Mojżesz wołał do Pana, Pan zaś wskazał mu drewno. Wrzucił je więc do wody i woda stała się słodka. Bóg nadał mu tam prawa i ustawy i tam go doświadczał. 26 I powiedział: Jeśli będziesz pilnie słuchał głosu Pana, twego Boga, będziesz czynił to, co dobre w Jego oczach, będziesz posłuszny Jego przykazaniom i będziesz przestrzegał wszystkich Jego ustaw, to nie dotknę cię żadną chorobą, którą dotknąłem Egipt, gdyż Ja, Pan, będę cię leczyć.
27 I przyszli do Elim, a było tam dwanaście źródeł i siedemdziesiąt palm i tam nad wodą rozłożyli się obozem.