Ілля піднятий на небо на вогненній колісниці
1 Господь у вихорі забрав Іллю на небо. А відбулось це так: Ілля з Єлисеєм подорожували з Ґілґала.
2 Ілля сказав Єлисею: Залишайся тут, оскільки Господь мене посилає в Бетель. Але Єлисей відповів: Як живий Господь, і як живий ти, я не залишу тебе! І вони пішли до Бетеля.
3 Пророчі учні, котрі були в Бетелі, підійшли до Єлисея й сказали йому: Чи ти знаєш, що сьогодні Господь піднесе твого господаря над твоєю головою? А він відповів: Я про це знаю, – мовчіть!
4 Там Ілля сказав Єлисею: Залишайся тут, адже Господь посилає мене в Єрихон. І знову Єлисей відповів: Як живий Господь, і як живий ти, я не залишу тебе! І вони подались до Єрихона.
5 Тут також підійшли до Єлисея пророчі учні, котрі були в Єрихоні, й сказали йому: Чи тобі відомо, що сьогодні Господь забере твого господаря понад твоєю головою? А він відповів: Я про це знаю, – мовчіть!
6 Ілля ще раз запропонував Єлисею: Залишайся тут, тому що Господь посилає мене до Йордану. Однак той відповів: Як живий Господь, і як живий ти, я не залишу тебе! І вони далі пішли вдвох.
7 Пішли також п’ятдесят чоловік пророчих учнів й стали здалека навпроти. Вони ж обидва зупинились над Йорданом.
8 Тоді Ілля взяв свій плащ, згорнув його і вдарив по воді, – вода розступилася в обидва боки, так що вони обидва перейшли по суходолу.
9 Так сталося, що коли вони перейшли, то Ілля промовив до Єлисея: Проси, що я мав би для тебе зробити, перш ніж я буду взятий від тебе! А Єлисей відповів: Нехай на мені подвійною мірою спочине твій дух!
10 Трудного ти жадаєш, – відповів Ілля, – але якщо ти побачиш, як я буду взятий від тебе, то так і станеться. А якщо не побачиш, то цього не буде.
11 Отже, коли вони далі так рухались, розмовляючи між собою, раптом з’явилися вогненна колісниця, і такі ж вогненні коні, й розділили їх між собою. Тож у вихорі Ілля був піднятий на небо.
12 На все це дивлячись, Єлисей закричав: Батеньку мій! Батеньку мій! О, колісниця Ізраїлю і його кіннота! І коли Іллі вже більше не було видно, Єлисей вхопився за свій одяг і роздер його на дві частини.
13 Потім він підняв плащ Іллі, який упав з нього, згорнув його і, повертаючись, зупинився на березі Йордану.
14 Він узяв плащ Іллі, який упав з нього, вдарив по воді й сказав: Де Господь, Бог Іллі? Він так само вдарив по воді, як Ілля , – і вода розступилася в обидва боки, тому Єлисей перейшов.
15 Коли це побачили пророчі учні з Єрихона, що стояли здалеку, то сказали: Дух Іллі спочив на Єлисеєві. Тож вони вийшли йому назустріч, і долілиць поклонилися йому.
16 Вони запропонували йому: Ось серед нас, твоїх слуг, є п’ятдесят хоробрих чоловіків, – нехай вони підуть і пошукають твого господаря. Адже, можливо, Господній Дух підняв його, а потім опустив його на якусь гору, або на якусь долину. Але він відповів: Не посилайте!
17 Оскільки ж вони дуже наполягали, так що аж надокучили йому, то Єлисей сказав: Посилайте! Отже, вони послали п’ятдесят мужів, котрі шукали три дні, але не знайшли його.
18 Коли ж вони повернулись до нього, як він ще перебував у Єрихоні, то Єлисей сказав їм: Хіба я не говорив вам, щоби ви не йшли?
Перші чуда Єлисея
19 У той час мешканці міста сказали Єлисею: Як ти сам бачиш, наш добродію, що розташування міста хороше, але вода в ньому погана, та й земля неродюча.
20 А він сказав до них: Принесіть мені нову посудину й насипте туди солі! Все це принесли йому.
21 Він вийшов до водного джерела, і висипав туди сіль зі словами: Так говорить Господь: Я оздоровлюю цю воду, – більше не буде від неї смерті, ані неврожаю!
22 За словом Єлисея, яке він тоді сказав, та вода стала здоровою аж до сьогодні.
23 Звідти він пішов до Бетеля. Коли Єлисей йшов дорогою, то повибігали з міста малі хлопчаки й глузували з нього, говорячи услід йому: Йди, лисий! Йди, лисий!
24 Він оглянувся, подивився на них і прокляв їх в Ім’я Господнє. Після цього з лісу вийшли дві ведмедиці й розшматували з них сорок два хлопчики.
25 Єлисей же пішов звідси на гору Кармель, а потім повернувся в Самарію.
CZASY I DZIAŁALNOŚĆ PROROKA ELIZEUSZA
Eliasz wzięty do nieba, a Elizeusz jego następcą
1 Gdy Pan zamierzał unieść Eliasza w wichrze do nieba, Eliasz i Elizeusz szli z Gilgal. 2 Eliasz powiedział do Elizeusza: Zostań tu, proszę, ponieważ Pan posłał mnie aż do Betel! Elizeusz odpowiedział: Na życie Pana i twoje życie, nie opuszczę cię! I zeszli do Betel. 3 Wtedy wyszli uczniowie proroków, którzy przebywali w Betel, do Elizeusza i zapytali go: Czy wiesz, że dziś Pan zabierze od ciebie twojego pana? Odpowiedział: Ja też to wiem. Milczcie! 4 Eliasz zaś powiedział do niego: Elizeuszu, zostań tu, proszę, ponieważ Pan posłał mnie do Jerycha! Wtedy Elizeusz zapewnił: Na życie Pana i twoje życie, nie opuszczę cię! I przybyli do Jerycha. 5 Wówczas uczniowie proroków, którzy przebywali w Jerychu, zbliżyli się do Elizeusza i mu powiedzieli: Czy wiesz, że dziś Pan zabierze od ciebie twego pana? Odpowiedział: Ja też to wiem. Milczcie! 6 Wtedy powiedział mu Eliasz: Zostań tu, proszę, ponieważ Pan posłał mnie nad Jordan! A on zapewnił: Na życie Pana i twoje życie, nie opuszczę cię! I poszli razem.
7 Pięćdziesięciu spośród uczniów proroków poszło i stanęło naprzeciw nich z dala, podczas gdy oni obydwaj stanęli nad Jordanem. 8 Wówczas Eliasz wziął swój płaszcz, zwinął go i uderzył wody, które się rozdzieliły na dwie strony, a oni obaj przeszli po suchym dnie. 9 Gdy przeszli, Eliasz powiedział do Elizeusza: Mów! Co mam dla ciebie zrobić, zanim zostanę od ciebie zabrany? Elizeusz odparł: Proszę, niech dwie części twojego ducha mnie przypadną. 10 Odpowiedział: O trudną rzecz prosisz. Jeśli jednak zobaczysz mnie, kiedy będę wzięty od ciebie, twoja prośba się spełni, a jeżeli nie, to się nie spełni. 11 A gdy oni szli i rozmawiali, oto ognisty rydwan i rumaki ogniste ich rozdzieliły, a Eliasz wstąpił wśród wichru do nieba. 12 Elizeusz, widząc to, wołał: Ojcze mój, ojcze mój, rydwanie Izraela i jego konnico! I więcej go nie zobaczył. Wtedy chwycił swoje ubranie i rozerwał na dwie części. 13 Następnie podniósł płaszcz Eliasza, który spadł z niego z góry, zawrócił i stanął nad brzegiem Jordanu.
14 Potem wziął płaszcz Eliasza, który spadł z niego z góry, uderzył wody i powiedział: Gdzie jest Pan, Bóg Eliasza? On też uderzył wody, a one rozdzieliły się na dwie strony i Elizeusz przeszedł. 15 Gdy uczniowie proroków, którzy przebywali naprzeciwko w Jerychu, zobaczyli go, powiedzieli: Duch Eliasza spoczął na Elizeuszu. Następnie wyszli mu na spotkanie, oddali mu pokłon aż do ziemi 16 i powiedzieli: Wśród twoich sług jest pięćdziesięciu dzielnych ludzi. Niech pójdą i poszukają twego pana. Czy aby duch Pana nie uniósł go i nie zostawił na jednej z gór lub w jednej z dolin? Odpowiedział: Nie wysyłajcie! 17 Gdy jednak nalegali na niego aż do uprzykrzenia, powiedział: Wyślijcie! Wtedy wysłali pięćdziesięciu ludzi, a oni szukali go trzy dni, ale nie znaleźli. 18 Powrócili więc do niego, a on przebywał w Jerychu i powiedział im: Czyż nie mówiłem wam: Nie chodźcie?
Cuda Elizeusza
19 Mieszkańcy miasta zwrócili się do Elizeusza: Położenie miasta jest, jak nasz pan widzi, dobre, ale woda jest zła i ziemia nieurodzajna. 20 Odpowiedział: Przynieście mi nowe naczynie i nasypcie do niego soli! Gdy mu przynieśli, 21 poszedł do źródła, wrzucił do wody sól i oznajmił: Tak mówi Pan: Uzdrowiłem te wody. Nie wyjdzie stąd więcej ani śmierć, ani nieurodzaj. 22 Wody zostały uzdrowione aż do dziś, według słowa Elizeusza, które wypowiedział.
23 Następnie udał się stamtąd do Betel, a kiedy szedł drogą pod górę, mali chłopcy wyszli z miasta i go wyśmiewali: Właź, łysy, właź, łysy! 24 Obejrzał się za siebie, spojrzał na nich i przeklął ich w imię Pana. Wtedy wyszły z lasu dwie niedźwiedzice i rozszarpały spośród nich czterdzieścioro dwoje dzieci. 25 Elizeusz zaś poszedł stamtąd na górę Karmel, skąd powrócił do Samarii.