Амасія – цар Юдеї
1 У другому році царювання над Ізраїлем Єгоахазового сина Йоаша зійшов на Юдейський престол син Юдейського Йоаша, Амасія.
2 Він став царем, коли йому було двадцять п’ять років, і двадцять дев’ять років владарював у Єрусалимі. Ім’я його матері Єгоаддана, з Єрусалима.
3 Амасія чинив те, що було до вподоби Господу, хоча й не так, як його прабатько Давид. В усьому він діяв як його батько Йоаш.
4 Однак капища на узвишшях так і не були знищені, – люди і далі на тих узвишшях приносили жертви та кадили ладаном.
5 Проте, коли царська влада в його руках зміцніла, то він стратив тих своїх вельмож, котрі вбили царя, його батька.
6 Але дітей тих убивць він не стратив, дотримуючись наказу Господа, записаного в Книзі Закону Мойсея, такого змісту: Не карай батьків за синів, і синів не карай за батьків, але кожен має понести смерть за свій власний гріх!
7 Він також знищив у Соляній Долині, десять тисяч едомців, захопивши в цій війні величне місто Селу , й назвав його Йоктеїл; ця назва збереглась і до сьогодні.
Війна Амасії з Йоашем
8 Після цього Амасія послав гінців до Єгоахазового сина Йоаша, онука Ізраїльського царя Єгу, з такими словами: Виходь, – поміряємось силами в бою!
9 Але Ізраїльський цар Йоаш дав Юдейському правителю Амасії таку відповідь: Ліванський терен послав до Ліванського кедра гінців з такою пропозицією: Видай свою дочку за мого сина, щоб стала його дружиною! Але вийшли дикі звірі, що в Лівані, й потоптали терен.
10 Від того, що ти розгромив едомців, твоє серце загорділо. Але тішся своєю славою досхочу й сиди у себе вдома. Навіщо накликати на себе нещастя?! Адже поляжеш сам і юдеї з тобою!
11 Проте Амасія не послухався. Тому Ізраїльський цар Йоаш вирушив, і вони, справді, помірялись силами, – він та Юдейський цар Амасія, – біля Юдейського Бет-Шемеша.
12 В результаті Юдеї зазнали цілковитої поразки перед Ізраїлем, так що всі повтікали до своїх наметів.
13 Самого ж Амасію, Юдейського царя, Йоашового сина, онука Ахазії, Ізраїльський цар Йоаш захопив у Бет-Шемеші в полон. Після цього він пішов на Єрусалим і зробив у єрусалимській стіні вилом, довжиною в чотириста ліктів, – від Єфремової Брами і аж до Наріжної Брами.
14 Забравши все золото, срібло та весь посуд, які знайшов у Господньому Храмі та в скарбницях царського палацу, а також заручників, повернувся в Самарію.
Смерть і поховання Йоаша
15 Усі інші оповіді про Йоаша, та про його діяння й доблесні подвиги у війні з Юдейським царем Амасією записані в Книзі Літопису Ізраїльських Царів.
16 Отже, Йоаш спочив зі своїми батьками, і його поховали в Самарії біля Ізраїльських царів. Замість нього на царський престол зійшов його син Єровоам.
Смерть і поховання Амасії
17 Що ж до Юдейського царя Амасії, Йоашового сина, то після смерті Ізраїльського царя Йоаша, Єгоахазового сина, він жив ще п’ятнадцять років .
18 Усе інше про діяльність Амасії записано в Книзі Літопису Юдейських Царів.
19 Коли в Єрусалимі проти нього вчинили змову, то він утік до царського міста Лахіша. Але за ним у Лахіш послали погоню, і там його стратили.
20 Його привезли на конях, і поховали біля його батьків у Єрусалимі, в Давидовому Місті.
21 Тоді весь Юдейський народ взяв шістнадцятилітнього Азарію, і оголосили його царем замість його батька Амасії.
22 Після того як його (Азарії ) батько, цар, спочив зі своїми батьками, він відбудував Елат і повернув його до Юдеї
Єровоам – цар Ізраїля
23 У п’ятнадцятому році Юдейського царя Амасії, сина Йоаша, в Самарії зійшов на царський престол Ізраїлю Йоашів син Єровоам. Він царював сорок один рік.
24 Єровоам чинив зло перед Господом, не відступаючи від жодного з усіх гріхів Єровоама, Неватового сина, який увів у гріх Ізраїль.
25 Проте він відновив Ізраїльські кордони від входу в Хамат і до Мертвого моря за словом Господа, Бога Ізраїлю, Який це провістив через Свого слугу, пророка Йону, Аміттаєвого сина з Ґат-Хефера.
26 Адже Господь зглянувся на вкрай гіркі злидні Ізраїлю, бо вже не стало нікого ні серед невільників, ані вільних, хто би прийшов на допомогу Ізраїлю.
27 Але, оскільки Господь не хотів, аби щезло ім’я Ізраїль з-під небес, тому Він врятував їх через Єровоама, Йоашового сина.
28 Усі інші оповіді про Єровоама та про все, що він учинив, і про його доблесні подвиги у війні, а також, як він повернув Ізраїлеві Дамаск і Хамат, які належали Юдеям, записано в Книзі Літопису Ізраїльських Царів.
29 Тож Єровоам спочив зі своїми батьками, Ізраїльськими царями, а замість нього зійшов на царський престол його син Захарія.
Amazjasz królem Judy
1 W drugim roku panowania Joasza, syna Jehoachaza, króla izraelskiego, rządy objął Amazjasz, syn Joasza, króla Judy. 2 Miał dwadzieścia pięć lat, gdy został królem, i rządził w Jerozolimie dwadzieścia dziewięć lat. Jego matka miała na imię Jehoaddan i pochodziła z Jerozolimy. 3 Czynił to, co prawe w oczach Pana jednak nie tak jak Dawid, jego praojciec. Wszystko robił tak, jak robił to jego ojciec, Joasz. 4 Tylko wyżyn nie usunięto i lud w dalszym ciągu składał krwawe ofiary i palił kadzidła na wyżynach.
5 Gdy Amazjasz umocnił władzę królewską w swoim ręku, pozabijał tych spośród swoich sług, którzy zamordowali króla, jego ojca. 6 Ale synów morderców nie uśmiercił, zgodnie z tym, co napisano w Księdze Prawa Mojżeszowego, gdzie Pan nakazał: Nie poniosą śmierci ojcowie za synów ani synowie nie poniosą śmierci za ojców, ale każdy poniesie śmierć za swój grzech.
7 To on pokonał dziesięć tysięcy Edomitów w Dolinie Soli, zdobył w walce Selę i nadał jej nazwę Jokteel, która pozostała do dziś.
Wojna między Amazjaszem i Joaszem
8 W tym czasie Amazjasz wysłał do Joasza, syna Jehoachaza, syna Jehu, króla Izraela, posłańców z taką wieścią: Chodź, zmierzymy się w bitwie! 9 Na to Joasz, król izraelski, posłał Amazjaszowi, królowi Judy, taką odpowiedź: Cierń na Libanie przesłał cedrowi na Libanie taką prośbę: Daj, proszę, swoją córkę mojemu synowi za żonę! Lecz przeszedł dziki zwierz z Libanu i rozdeptał cierń. 10 Doszczętnie pobiłeś Edomitów i twoje serce uniosło się pychą. Chwal się więc, ale pozostań w swoim domu! Po co miałbyś wywoływać nieszczęście? Padniesz ty, a razem z tobą Juda! 11 Amazjasz jednak nie posłuchał. Wówczas wyruszył Joasz, król izraelski. Następnie on i Amazjasz, król Judy, stoczyli bitwę w Bet-Szemesz, które należy do Judy. 12 Juda został pobity przez Izraela i każdy uciekł do swojego namiotu. 13 Joasz zaś, król izraelski, pochwycił w Bet-Szemesz Amazjasza, króla judzkiego, syna Joasza, syna Achazjasza. Potem przybył do Jerozolimy i w murze Jerozolimy zrobił wyłom na czterysta łokci, od Bramy Efraima aż do Bramy Narożnej. 14 Zabrał też całe złoto i srebro oraz wszystkie naczynia znajdujące się w domu Pana i w skarbcach domu królewskiego, a także zakładników, i powrócił do Samarii.
15 Pozostałe zaś dzieje Joasza oraz to, co uczynił, jego męstwo i to, że walczył z Amazjaszem, królem Judy, czyż nie są opisane w Księdze Kronik Królów Izraela? 16 Joasz spoczął przy swoich przodkach i został pochowany w Samarii przy królach izraelskich, a po nim królem został jego syn, Jeroboam.
Koniec panowania Amazjasza
17 Amazjasz zaś, syn Joasza, króla Judy, żył jeszcze piętnaście lat po śmierci Joasza, syna Jehoachaza, króla izraelskiego.
18 Pozostałe zaś dzieje Amazjasza, czyż nie są opisane w Księdze Kronik Królów Judy? 19 Uknuto przeciwko niemu spisek w Jerozolimie, a gdy uciekł do Lakisz, wysłano pościg za nim do Lakisz i tam go zabito. 20 Przywieziono go końmi i został pochowany przy swoich przodkach w Jerozolimie, Mieście Dawida. 21 Potem cały lud Judy wybrał Azariasza, który miał szesnaście lat, i obwołał go królem, po jego ojcu, Amazjaszu. 22 To on odbudował Elat i przywrócił go Judzie po tym, jak król spoczął przy swoich przodkach.
Jeroboam II królem Izraela
23 W piętnastym roku panowania Amazjasza, syna Joasza, króla Judy, rządy w Samarii objął Jeroboam, syn Joasza, króla izraelskiego, i panował czterdzieści jeden lat. 24 Czynił to, co złe w oczach Pana, nie odstąpił od żadnego z grzechów Jeroboama, syna Nebata, który przywiódł Izraela do grzechu. 25 On to przywrócił granice Izraela od Wejścia do Chamat aż do Morza Araby, zgodnie ze słowem Pana, Boga Izraela, które wypowiedział przez swego sługę proroka Jonasza, syna Amittaja, pochodzącego z Gat-ha-Chefer. 26 Pan bowiem widział bardzo wielką niedolę Izraela, gdzie brakowało niewolnika, brakowało wolnego, i nie było nikogo, kto by pomógł Izraelowi. 27 Pan postanowił jednak nie wymazywać imienia Izraela pod niebem i wyratował Izraelitów ręką Jeroboama, syna Joasza.
28 Pozostałe zaś dzieje Jeroboama, wszystko, co uczynił, i męstwo, z jakim walczył, przywracając Izraelowi Damaszek i Chamat w Judzie, czyż nie są opisane w Księdze Kronik Królów Izraela? 29 Potem Jeroboam spoczął przy swoich przodkach, z królami Izraela, a po nim królem został jego syn, Zachariasz.