Йоахаз – цар Юдеї
1 Після цього народ краю взяв сина Йосії, Йоахаза, й проголосив його, замість його батька, царем у Єрусалимі.
2 Йоахаз мав двадцять три роки, коли він зійшов на царський престол. Він владарював у Єрусалимі три місяці.
3 Єгипетський цар усунув його від влади в Єрусалимі, а на край наклав данину в розмірі сто талантів срібла й талант золота.
4 Єгипетський цар поставив над Юдеєю та Єрусалимом Йоахазового брата Еліякима, змінивши його ім’я на Єгояким. Що ж до його брата Йоахаза, то Нехо забрав його і відпровадив до Єгипту.
Єгояким – цар Юдеї
5 Єгоякиму було двадцять п’ять років, коли він зійшов на царський престол, і одинадцять років він владарював у Єрусалимі. Він чинив зло, що було не до вподоби Господу, його Богові.
6 Проти нього виступив вавилонський цар Навуходоносор, і, закувавши в мідні кайдани, запровадив його у Вавилон.
7 Крім того, частину посуду Господнього Храму Навуходоносор забрав до Вавилона, й поклав його в своєму капищі у Вавилоні.
8 Всі інші оповіді про Єгоякима, – про всі ті гидкі справи, які він чинив, і що в результаті його спіткало, – записані в Книзі Ізраїльських та Юдейських Царів. Замість нього став царем його син Єгояхін.
Єгояхін – цар Юдеї
9 Єгояхін мав вісімнадцять років , коли він зійшов на царський престол, і три місяці й десять днів владарював у Єрусалимі. Він чинив зло, що було не до вподоби Господу.
10 На зламі календарного року, цар Навуходоносор послав, аби його спровадили у Вавилон разом з коштовним начинням (посудом ) Господнього Храму, а замість нього царем над Юдеєю та Єрусалимом поставив його брата Седекію.
Седекія – цар Юдеї
11 Седекії було двадцять один рік, коли він зійшов на царський престол, і одинадцять років владарював у Єрусалимі.
12 Він чинив зло перед Господом, своїм Богом, і не впокорився навіть після слів пророка Єремії, через якого звертався до нього Господь.
13 Він також збунтувався і проти царя Навуходоносора, якому він присягнувся у вірності Божим Ім’ям, став тугошиїм та жорстокосердим настільки, що відвернувся від Господа, Бога Ізраїлю.
14 Так само й усі можновладці зі священиків і народу постійно грішили, наслідуючи гидкі звичаї чужих народів, оскверняючи й Господній Храм, який Він освятив у Єрусалимі.
Знищення Храму Господнього та стін Єрусалима
15 Проте Господь, Бог їхніх батьків, постійно посилав до них своїх вісників, оскільки жалів і співчував Своєму народові, щадив Своє місцеперебування.
16 Але вони знущались над Божими вісниками, зневажливо ставились до Його застережень й глузували з Його пророків, аж поки Господній гнів не впав на Його народ, так що вже не було порятунку.
17 Тому Він спровадив на них халдейського царя, котрий вражав їхніх юнаків мечем у їхньому святому Храмі, – не щадив ні юнака, ні дівчини, ані людини похилого віку, – всіх Господь віддав у його руки.
18 Усе начиння Божого Храму, – великий і малий посуд, скарби Божого Храму та всі скарби царя і його можновладців, – усе переніс до Вавилона.
19 Халдеї спалили Господній Храм і зруйнували стіни Єрусалима; спалили вогнем усі його палаци, так що вогонь знищив усі набуті коштовності народу.
20 Всіх, уцілілих від меча Навуходоносор полонив у Вавилон. Там вони були йому та його нащадкам рабами аж поки царське владарювання не перейшло до персів.
21 Так виповнилось слово Господа, сказане пророком Єремією, такого змісту: Доки край не задовольниться суботнім спокоєм, увесь час його спустошення, – тобто до завершення сімдесяти років, – буде суботнім часом спокою.
Наказ перського царя Кіра про відбудову Храму у Єрусалимі
22 Першого року владарювання перського царя Кіра, – як виконання Господнього слова, провіщеного пророком Єремією , – Господь спонукав дух перського царя Кіра, аби він оголосив у всьому своєму царстві, усно та письмово, повідомляючи:
23 Так говорить Кір, цар Персії: Господь, Бог небес, дав мені всі царства землі, й Він наказав мені відбудувати Йому Храм у Єрусалимі, що в Юдеї. Хто з усього Його народу є серед нас, нехай відправляється туди, і Господь, його Бог, буде з ним.
Dominacja babilońska
1 Lud tego kraju wybrał Jehoachaza, syna Jozjasza, i ustanowił go królem w Jerozolimie na miejsce jego ojca. 2 Jehoachaz miał dwadzieścia trzy lata, gdy został królem, i królował w Jerozolimie trzy miesiące. 3 Król Egiptu pozbawił go władzy w Jerozolimie i nałożył na kraj haracz – sto talentów srebra i talent złota. 4 Potem król Egiptu ustanowił Eliakima, jego brata, królem nad Judą i Jerozolimą, i zmienił jego imię na Jojakim, a Jehoachaza, jego brata, wziął Neko i uprowadził do Egiptu.
5 Jojakim miał dwadzieścia pięć lat, gdy został królem, i królował w Jerozolimie jedenaście lat. Czynił to, co złe w oczach Pana, swego Boga. 6 Wystąpił przeciwko niemu Nebukadnessar, król Babilonu, i zakuł go w dwa łańcuchy z brązu, aby uprowadzić go do Babilonu. 7 Nebukadnessar przywiózł do Babilonu niektóre naczynia domu Pana i złożył je w swoim pałacu w Babilonie.
8 A pozostałe dzieje Jojakima, jego obrzydliwości, które popełnił, i znalezione dowody świadczące przeciwko niemu, to jest opisane w Księdze Królów Izraela i Judy. A królem po nim został jego syn, Jojakin.
9 Jojakin miał osiem lat, gdy został królem, a królował w Jerozolimie trzy miesiące i dziesięć dni. I czynił to, co złe w oczach Pana. 10 Na początku roku król Nebukadnessar posłał i sprowadził go do Babilonu z drogocennymi naczyniami domu Pana, a królem nad Judą i Jerozolimą uczynił Sedecjasza, jego brata.
11 Sedecjasz miał dwadzieścia jeden lat, gdy został królem i królował w Jerozolimie jedenaście lat. 12 Czynił to, co złe w oczach Pana, swego Boga, i nie ukorzył się przed prorokiem Jeremiaszem, przemawiającym w imieniu Pana. 13 Zbuntował się także przeciwko królowi Nebukadnessarowi, który kazał mu przysiąc na Boga, i swój kark uczynił nieugiętym, a swe serce – nieustępliwym, aby nie zwrócić się ku Panu, Bogu Izraela. 14 Także wszyscy przełożeni kapłanów, kapłani i lud pomnażali niewierność, podobną do wszystkich obrzydliwości narodów, i zbezcześcili dom Pana, który On poświęcił w Jerozolimie.
15 Pan, Bóg ich ojców, posyłał do nich nieustannie swych wysłańców, ponieważ miał litość nad swym ludem, nad miejscem swego zamieszkania. 16 A oni drwili z posłańców Bożych, pogardzali Jego słowami i wyszydzali Jego proroków. Aż wzmógł się gniew Pana przeciwko ludowi, tak że nie było możliwości ocalenia. 17 I sprowadził przeciwko nim króla chaldejskiego, który zabił mieczem ich młodzieńców w ich świątyni. Nie miał litości dla młodzieńca ani dla dziewicy, dla starca ani sędziwego – wszystkich wydał w jego ręce. 18 Wszystkie naczynia domu Bożego, wielkie i małe, i skarby domu Pana oraz skarby króla i jego naczelników – wszystko sprowadził do Babilonu. 19 Spalono dom Boży i zburzono mury Jerozolimy. Spalono doszczętnie wszystkie jej pałace, a wszystkie drogocenne przedmioty przeznaczono do zniszczenia.
20 Król chaldejski uprowadził do Babilonu ocalałych od miecza i byli dla niego i jego synów niewolnikami aż do zapanowania królestwa Persji, 21 aby wypełniło się słowo Pana, wypowiedziane ustami Jeremiasza: Dopóki ziemia nie wywiąże się ze swoich szabatów, przez wszystkie dni swego spustoszenia będzie odpoczywać, aż wypełni się siedemdziesiąt lat.
22 W pierwszym roku króla perskiego Cyrusa, aby wypełniło się słowo Pana wypowiedziane przez Jeremiasza, wzbudził Pan ducha Cyrusa, króla perskiego i kazał ogłosić w całym swoim królestwie, a także na piśmie:
23 Tak mówi Cyrus, król perski: Pan, Bóg niebios, dał mi wszystkie królestwa ziemi. On też nakazał mi, abym zbudował Mu dom w Jerozolimie, która jest w Judzie. Ktokolwiek więc spośród was należy do całego Jego ludu – to Pan, jego Bóg, jest z nim – niech idzie!