Амасія – цар Юдеї
1 Амасія зійшов на царський престол, коли йому було двадцять п’ять років, і двадцять дев’ять років він правив у Єрусалимі. Ім’я його матері було Єгоаддан, з Єрусалима.
2 Хоча він чинив те, що було до вподоби Господу, проте не від щирого серця.
3 Так сталося, що коли його царська влада зміцнилась, то він стратив своїх вельмож, котрі вбили його батька, царя Йоаша .
4 Проте дітей тих убивць він не карав, дотримуючись наказу Господа, записаного в книзі Закону Мойсея, такого змісту: Не карай батьків за дітей, і дітей не карай за батьків, але кожен має понести смерть за свій гріх!
Амасія воює з едомцями
5 Після цього Амасія зібрав усіх громадян Юдеї, і розподілив усіх нащадків Юди та Веніяміна за їхніми батьківськими родинами під командування тисячників і сотників. Він перелічив їх від двадцяти років і вище, – їх виявилось триста тисяч добірних воїнів, придатних до війська, озброєних списами та щитами.
6 Крім того, він найняв за сто талантів срібла з числа Ізраїльтян ще сто тисяч хоробрих воїнів.
7 Але до нього прийшов Божий чоловік, який сказав: Царю, нехай не вирушає з тобою військо від Ізраїлю, адже Господь нічого спільного не має ні з Ізраїлем, ні з нащадками Єфрема!
8 Виступай сам, будь відважним у бою, бо інакше Бог сприятиме твоїй поразці від ворогів. У Бога достатньо є сили для здобуття перемоги, як і для твоєї поразки!
9 Тоді Амасія промовив до Божого чоловіка: А що я маю робити зі сотнею талантів, які я дав Ізраїльському війську? А Божий чоловік відповів: Господь може дати тобі значно більше від цього!
10 Амасія відпустив військо, яке прийшло до нього від єфремовців, аби вони повернулись у свої поселення. Ті дуже обурились на Юдеїв, проте з великим гнівом усе ж таки повернулись у свої місцевості.
11 Амасія, набравшись сміливості, попровадив своє військо в Соляну Долину, де знищив десять тисяч мешканців Сеіру.
12 Ще десять тисяч їхніх воїнів Юдеї взяли в полон. Вони привели їх на верхівку скелі й скинули їх зі скелі вниз, так що вони всі порозбивались.
13 Однак частина воїнів, яких Амасія відправив, щоб вони не йшли з ним на війну, розпорошились по Юдейських містах, від Самарії й до Бет-Хорона і вбили серед тамтешніх мешканців три тисячі осіб, награбувавши там чимало здобичі.
14 Проте так сталося, що, повертаючись після перемоги над едомцями, Амасія взяв із собою ідолів мешканців Сеіру; він поставив їх у себе як богів, поклонявся їм і навіть кадив перед ними, спалюючи пахучий ладан.
15 І Господь запалав гнівом на Амасію. Він послав до нього пророка, який сказав йому: Чому ти звертаєшся до богів народу, які не врятували від тебе свого народу?
16 Але так сталося, що пророк ще не встиг договорити, як цар сказав йому: Хіба ми тебе призначали радником царя? Припини, адже наражаєшся на смерть! Пророк зупинився, але додав: Знаю, що Бог вирішив тебе знищити за те, що ти зробив, але ти не дослухав моєї поради!
Ізраїль перемагає Юдею
17 Порадившись, Юдейський цар Амасія відправив до Ізраїльського царя Йоаша, сина Єгоахаза, онука Єгу, вісників з такими словами: Приходь, зустрінемось віч-на-віч і поміряємось силами!
18 Але Ізраїльський цар Йоаш дав Юдейському правителю Амасії таку відповідь: Ліванський терен послав до ліванського кедра гінців з такою пропозицією: Видай твою дочку за мого сина, щоб стала його дружиною! Але вийшли дикі звірі, що в Лівані, й потоптали терен.
19 Від того, що ти розгромив едомців, твоє серце загорділо. Але тішся своєю славою у себе вдома. Навіщо накликати на себе нещастя? Адже поляжеш сам, і Юдеї з тобою!
20 Проте Амасія не послухався, адже Бог допустив, щоб видати Юдеїв у руки Йоаша за те, що вони поклонялися богам Едому.
21 Отже, Ізраїльський цар Йоаш виступив, і вони й насправді, зустрілись віч-на-віч, – він і Юдейський цар Амасія, – біля Юдейського Бет-Шемеша.
22 В результаті битви Юдеї зазнали цілковитої поразки перед Ізраїлем, так що всі повтікали до своїх наметів.
23 Самого ж Юдейського царя Амасію, сина Йоаша й онука Єгоахаза, Йоаш, цар Ізраїлю, у Бет-Шемеші захопив у полон. Після цього він вирушив на Єрусалим, і зробив у єрусалимській стіні вилом довжиною в чотириста ліктів, – від Єфремової Брами і аж до Брами Наріжної.
24 Забравши усе золото, срібло та весь посуд, який знайшов у Божому Храмі під наглядом Оведедома, і у скарбницях царського палацу, а також заручників, повернувся в Самарію.
Смерть і поховання Амасії
25 Юдейський цар Амасія, син Йоаша, після смерті Ізраїльського царя Йоаша, сина Єгоахаза, прожив ще п’ятнадцять років
26 Усі інші оповіді про Амасію, – від першої й до останньої, – записані в Книзі Літопису Юдейських та Ізраїльських Царів.
27 У той час, коли Амасія відступив від Господа, проти нього учинили в Єрусалимі змову, тому він утік до Лахіша. Але за ним послали у Лахіш погоню, і там його стратили.
28 Його привезли на конях, і поховали біля його батьків у Юдиному місті.
Nieszczera pobożność władców Judy
1 Amazjasz miał dwadzieścia pięć lat, gdy został królem, i królował w Jerozolimie dwadzieścia dziewięć lat. Jego matka miała na imię Jehoaddan i pochodziła z Jerozolimy. 2 Czynił to, co słuszne w oczach Pana, jednak nieszczerym sercem. 3 Gdy umocniła się jego władza królewska, zabił swoje sługi, którzy zamordowali króla, jego ojca. 4 Lecz ich synów nie zabił, ponieważ – jak jest napisane w Księdze Mojżesza – Pan rozkazał: Nie poniosą śmierci ojcowie z powodu synów, a synowie nie poniosą śmierci z powodu ojców, ponieważ każdy poniesie śmierć za swój grzech.
5 Amazjasz zebrał Judejczyków i ustanowił im według rodów tysiączników i setników dla całego plemienia Judy i plemienia Beniamina. Dokonał przeglądu tych, którzy mieli dwadzieścia lat i więcej, i stwierdził, że było ich trzysta tysięcy doborowych, zdolnych do wyruszenia na wojnę, zdolnych do trzymania włóczni i tarczy. 6 Najął również z Izraela sto tysięcy dzielnych wojowników za sto talentów srebra. 7 Wtedy przybył do niego mąż Boży i powiedział: Królu! Niech wojsko Izraela nie idzie z tobą, ponieważ Pan nie jest z Izraelem, z żadnym z synów Efraima. 8 Lecz ty wyrusz, działaj, bądź mocny w walce! Inaczej Bóg sprawi, że upadniesz przed nieprzyjacielem, ponieważ Bóg ma moc, by pomagać i doprowadzać do upadku. 9 Amazjasz zapytał męża Bożego: Co zrobić ze stu talentami, które dałem dla oddziału Izraelitów? A mąż Boży odpowiedział: Pan może ci dać znacznie więcej. 10 Wtedy Amazjasz odesłał ludzi – oddział, który przyszedł do niego z ziemi Efraima – do ich miejscowości. I zapłonął ich wielki gniew przeciw Judzie, lecz wrócili do swych miejsc, płonąc gniewem.
11 W ten sposób Amazjasz wzmocnił się, poprowadził swój lud, wkroczył do Doliny Soli i pobił dziesięć tysięcy Seirytów. 12 Judejczycy pojmali żywcem dziesięć tysięcy i zaprowadzili na szczyt skały. Następnie strącili ze szczytu skały i wszyscy się roztrzaskali. 13 Lecz członkowie oddziału, których zawrócił Amazjasz, aby nie szli z nim do walki, najechali miasta Judy od Samarii po Bet-Choron. Spośród ich mieszkańców pobili trzy tysiące i zgarnęli wielkie łupy.
14 Następnie, po rozgromieniu Edomitów, Amazjasz wrócił, sprowadził bóstwa mieszkańców Seiru i ustanowił je jako swoje bóstwa. Oddawał im pokłon i palił dla nich kadzidło. 15 Zapłonął więc gniew Pana przeciw Amazjaszowi i posłał do niego proroka, który powiedział: Dlaczego troszczysz się o bogów tego ludu, którzy nie uratowali swego ludu z twoich rąk? 16 Gdy ten jeszcze mówił do niego, tamten zapytał: Czy ustanowiliśmy cię doradcą króla? Przestań! Dlaczego mają cię zabić? I prorok przestał. Później powiedział: Wiem, że Bóg postanowił cię zniszczyć, ponieważ to zrobiłeś i nie posłuchałeś mojej rady.
17 I wtedy naradził się Amazjasz, król Judy, i wysłał do Joasza, syna Jehoachaza, syna Jehu, króla Izraela, wiadomość: Chodź, zmierzymy się w bitwie! 18 A Joasz, król Izraela, posłał do Amazjasza, króla Judy, odpowiedź: Ciernisty krzew, który jest na Libanie, posłał do cedru, który jest na Libanie, prośbę: Daj memu synowi swoją córkę za żonę. Lecz przeszedł dziki zwierz z Libanu i rozdeptał ciernisty krzew. 19 Powiedziałeś oto, że pobiłeś Edom. I twoje serce uniosło się pychą. A teraz pozostań w swoim domu! Po co miałbyś wywoływać nieszczęście? Padniesz ty, a razem z tobą Juda! 20 Lecz Amazjasz nie usłuchał, ponieważ pochodziło to od Boga, aby zostali wydani w jego ręce, troszczyli się bowiem o bóstwa Edomu. 21 Następnie Joasz, król Izraela, wyruszył i w Bet-Szemesz, które należy do Judy, stoczyli bitwę – on i Amazjasz, król Judy. 22 Judejczycy zostali pobici przez Izraelitów i każdy uciekł do swojego namiotu. 23 Wówczas Joasz, król Izraela, pojmał Amazjasza, króla Judy, syna Joasza, syna Jehoachaza, w Bet-Szemesz i zaprowadził go do Jerozolimy. Zrobił też wyłom w murach Jerozolimy na czterysta łokci, od Bramy Efraima aż do Bramy Narożnej. 24 Zabrał całe złoto i srebro, wszystkie naczynia znalezione w domu Pana u Obed-Edoma i skarby domu króla, i zakładników i powrócił do Samarii.
25 Amazjasz, syn Joasza, król Judy, żył po śmierci Joasza, syna Jehoachaza, króla Izraela, piętnaście lat. 26 A pozostałe dzieje Amazjasza, od początku do końca, czyż nie są opisane w Księdze Królów Judy i Izraela?
27 Od czasu, gdy Amazjasz odwrócił się od Pana, zawiązano przeciw niemu spisek w Jerozolimie. A wtedy on uciekał do Lakisz, lecz posłano za nim do Lakisz i tam go zabito. 28 Przywieziono go końmi i pochowano przy jego przodkach w mieście Judy.