Филистимці не беруть Давида на війну
1 Филистимці стягнули всі свої війська до Афека, а Ізраїльтяни отаборились біля джерела в Єзреелі.
2 В той час як филистимські можновладці проходили на чолі своїх сотень і тисяч, то Давид зі своїми людьми йшли останніми разом з Ахішем.
3 Филистимські полководці почали говорити: Для чого тут оті євреї? Тоді Ахіш відповів тим филистимським князям: Це Давид, слуга Ізраїльського царя Саула, котрий зі мною вже довгий час, – більше року. З того часу, як він прийшов до мене й до сьогодні, я не зауважив у ньому нічого поганого.
4 Проте филистимські можновладці обурились на нього. Филистимські князі сказали йому: Відішли цього чоловіка, і нехай повернеться на своє місце, де ти його поселив; нехай він не йде з нами на війну, аби під час битви він не став нашим противником! Адже як інакше він може помиритись зі своїм володарем, як не в обмін за голови наших мужів?
5 Хіба це не той Давид, про якого приспівували в хороводах: Саул знищив тисячі, а Давид – десятки тисяч?
6 Тож Ахіш покликав Давида, й сказав йому: Як живий Господь, я вважаю тебе справедливим і добрим, і я був би радий твоєму перебуванню в таборі зі мною, адже я не знайшов у тобі нічого поганого з того часу, як ти прийшов до мене, й до сьогоднішнього дня, але ти не подобаєшся моїм князям.
7 Тому повертайся, і йди з миром, аби не дратувати филистимських можновладців.
8 Проте Давид відповів Ахішу: Що я таке вчинив, і в чому запідозрюєш свого слугу з того часу, як прийшов до тебе і по сьогоднішній день, що я не можу вирушити, аби воювати з ворогами мого володаря, царя?
9 Відповідаючи, Ахіш сказав Давидові: Визнаю, що для мене ти добрий, як Божий ангел, однак филистимські князі наполягають: Він не повинен йти з нами на війну!
10 Отже, завтра рано-вранці піднімайтесь разом зі слугами твого володаря, що прийшли з тобою, і щойно почне розвиднятись, вирушайте в дорогу.
11 Тож спозаранку Давид разом з усіма своїми людьми піднявся, щоб якнайраніше повернутись до филистимського краю, а филистимці направились у напрямку Єзреела.
Filistyni odrzucają pomoc Dawida
1 Filistyni zebrali wszystkie swoje wojska w Afek, a Izraelici rozłożyli się obozem przy źródle, które znajdowało się w Jizreel. 2 Książęta filistyńscy szli na czele setek i tysięcy, a Dawid i jego ludzie szli na końcu razem z Akiszem. 3 Wówczas dowódcy filistyńscy pytali: Co tu robią ci Hebrajczycy? Akisz zaś im odpowiedział: Czy to nie jest Dawid, sługa Saula, króla Izraela. Przebywa u mnie rok lub dwa, a nie znalazłem przeciw niemu niczego od dnia jego ucieczki aż do dziś. 4 Ale dowódcy filistyńscy rozgniewali się na niego i mu oznajmili: Odeślij tego człowieka! Niech mieszka w miejscu, które mu wyznaczyłeś. Niech nie wyrusza z nami do bitwy, aby podczas walki nie stał się naszym przeciwnikiem. Jak inaczej mógłby zyskać przychylność swojego pana, jeśli nie przez śmierć tych ludzi? 5 Czy to nie jest Dawid, dla którego śpiewają wśród tańców:
Pobił Saul tysiące,
a Dawid dziesiątki tysięcy?
6 Wtedy Akisz przywołał Dawida i powiedział do niego: Na życie Pana! Jesteś uczciwy! Doceniam, że się wyprawiłeś i dołączyłeś do mojego wojska, gdyż nie znalazłem w tobie nic złego od dnia, gdy do mnie przybyłeś, aż do dziś. Nie podobasz się jednak dowódcom. 7 Teraz więc wracaj w pokoju i nie czyń nic, co byłoby złe w oczach dowódców filistyńskich.
8 Dawid jednak powiedział do Akisza: Co zrobiłem? Co znalazłeś przeciwko swojemu słudze od dnia, kiedy jestem przy tobie, aż do dziś, że nie mogę wyruszyć i walczyć przeciw wrogom mojego pana, króla? 9 Akisz odpowiedział Dawidowi: Wiem, w moich oczach jesteś dobry jak anioł Boży, lecz dowódcy filistyńscy orzekli: Nie wyruszy z nami na wojnę. 10 Dlatego wstań wcześnie rano wraz ze sługami swojego pana, którzy z tobą przyszli. Wstańcie wcześnie rano i za dnia odejdźcie. 11 Tak więc Dawid razem ze swoimi ludźmi wstali wcześnie rano i wyruszyli w drogę powrotną do ziemi Filistynów. Filistyni zaś poszli do Jizreel.