Powołanie pierwszych uczniów
(Mt 4,18-22Mk 1,16-20)1 Gdy Jezus stał nad Jeziorem Genezaret, a tłum cisnął się do Niego, by słuchać Słowa Boga, 2 zobaczył dwie łodzie, leżące na brzegu jeziora, z których wysiedli rybacy i płukali sieci. 3 Wszedł do jednej z nich, należącej do Szymona i poprosił go, aby nieco odpłynął od brzegu. Potem usiadł i z łodzi nauczał tłumy. 4 A gdy przestał przemawiać, zwrócił się do Szymona: Wypłyń na głębię i zarzućcie sieci na połów. 5 Szymon odpowiedział: Mistrzu, przez całą noc trudziliśmy się i nic nie złowiliśmy, ale na Twoje słowo zarzucę sieci. 6 Tak też uczynili i złapali tak wielką ilość ryb, że sieci się rwały. 7 Wtedy dali znak wspólnikom z innej łodzi, aby przybyli i pomogli im. Przypłynęli więc i napełnili obydwie łodzie tak, że niemal tonęły. 8 Szymon Piotr, gdy to zobaczył, rzucił się Jezusowi do kolan i powiedział: Odejdź ode mnie, Panie, bo jestem grzesznym człowiekiem. 9 Zdumienie bowiem ogarnęło wszystkich, którzy z Nim byli, z powodu połowu ryb, którego dokonali. 10 Podobnie też Jakuba i Jana, synów Zebedeusza, wspólników Szymona. Jezus jednak zwrócił się do Szymona: Nie bój się, odtąd będziesz łowił ludzi. 11 Potem wyciągnęli łodzie na ląd, zostawili wszystko i poszli za Nim.
Oczyszczenie trędowatego
(Mt 8,1-4Mk 1,40-45)12 Gdy był w jednym z miast, zjawił się mężczyzna cały obsypany trądem. Zobaczył Jezusa, padł na twarz i błagał Go: Panie, jeżeli chcesz, możesz mnie oczyścić. 13 Jezus wyciągnął rękę, dotknął go i powiedział: Chcę, bądź oczyszczony. I natychmiast trąd go opuścił. 14 Po czym przykazał mu: Nikomu nic nie mów, ale pójdź, pokaż się kapłanowi i za swoje oczyszczenie złóż nakazaną przez Mojżesza ofiarę, jako świadectwo dla nich. 15 Wieść o Nim rozpowszechniała się jednak coraz bardziej. Wielkie tłumy schodziły się, aby Go słuchać i leczyć się ze swoich dolegliwości. 16 On zaś odchodził na pustkowie i modlił się.
Uzdrowienie sparaliżowanego
(Mt 9,1-8Mk 2,1-12)17 Pewnego dnia, gdy nauczał, siedzieli tam też faryzeusze i nauczyciele Prawa, którzy przybyli ze wszystkich miejscowości Galilei, Judei i z Jeruzalem. A Pan dał Mu moc uzdrawiania. 18 Wówczas jacyś mężczyźni przynieśli na noszach człowieka, który był sparaliżowany. Starali się go wnieść i położyć przed Nim, 19 jednak z powodu tłumu nie mogli się przecisnąć. Weszli więc na dach i przez strop spuścili go wraz z noszami do środka, wprost przed Jezusa. 20 Gdy zobaczył ich wiarę, oznajmił: Człowieku, twoje grzechy zostały odpuszczone. 21 Wtedy nauczyciele Prawa i faryzeusze zaczęli się zastanawiać i mówić: Kim jest Ten, który mówi bluźnierstwa? Kto może odpuszczać grzechy, jeśli nie sam Bóg? 22 Lecz Jezus przejrzał ich myśli i zapytał: Co rozważacie w waszych sercach? 23 Co jest łatwiej powiedzieć: Odpuszczone zostały twoje grzechy, czy też: Wstań i zacznij chodzić? 24 Abyście jednak wiedzieli, że Syn Człowieczy ma na ziemi władzę odpuszczania grzechów – powiedział do sparaliżowanego: Mówię ci, wstań, weź swoje nosze i idź do domu! 25 Natychmiast też wstał, wziął to, na czym leżał i, wielbiąc Boga, odszedł do domu. 26 Wówczas wszystkich ogarnął zachwyt, wysławiali Boga i pełni bojaźni mówili: Widzieliśmy dzisiaj rzeczy niewiarygodne.
Powołanie Lewiego
(Mt 9,9-13Mk 2,13-17)27 Po tym wszystkim wyszedł i zobaczył celnika imieniem Lewi, siedzącego w punkcie celnym. Powiedział do niego: Pójdź za Mną. 28 A on zostawił wszystko, wstał i poszedł za Nim. 29 Lewi urządził też dla Niego wielkie przyjęcie w swoim domu. I przybył spory tłum celników i innych, którzy usiedli razem z nimi. 30 Faryzeusze i nauczyciele Prawa natomiast oburzali się i pytali Jego uczniów: Dlaczego jadacie i pijecie z celnikami i grzesznikami? 31 Jezus im odpowiedział: Zdrowi nie potrzebują lekarza, lecz ci, którzy się źle mają. 32 Nie przyszedłem wzywać do nawrócenia sprawiedliwych, ale grzeszników.
Sprawa postów
(Mt 9,14-17Mk 2,18-22)33 Oni zaś powiedzieli do Niego: Uczniowie Jana, podobnie jak uczniowie faryzeuszy, często poszczą i się modlą, Twoi natomiast jedzą i piją. 34 Na to Jezus odpowiedział: Czy można wymagać, by goście weselni zachowywali post, kiedy pan młody jest z nimi? 35 Przyjdą jednak dni, kiedy zabiorą od nich pana młodego, wówczas, w te dni będą pościć. 36 Opowiedział im też przypowieść: Nie oddziera się kawałka nowego ubrania, by załatać stare. W takim przypadku zniszczy się nowe, a łata z nowego nie będzie pasowała do starego. 37 Nikt też młodego wina nie wlewa do starych bukłaków, w przeciwnym razie młode wino rozerwie je, samo się zmarnuje, a bukłaki zostaną zniszczone. 38 Lecz młode wino należy wlewać do nowych bukłaków. 39 Nikt też, kto się napije starego wina, nie chce młodego, mówi bowiem: stare jest lepsze.
Покликання перших учнів
1 Сталося так, що коли натовп, аби слухати Боже слово, тіснив Його, а Він стояв біля Генісаретського озера,
2 то побачив два причалені до берега човни. Рибалки, відійшовши від них, полоскали сіті.
3 Увійшовши до одного з човнів, який належав Симонові, велів йому трохи відплисти від берега. Він сів і навчав людей з човна.
4 Коли ж перестав навчати, Він промовив до Симона: Відпливи на глибину і закинь сіті для риболовлі!
5 А Симон у відповідь сказав [Йому]: Наставнику, цілу ніч ми трудилися, але нічого не піймали, та за словом Твоїм закину сіті!
6 І, зробивши це, вони наловили дуже багато риби, аж їхні сіті почали рватися.
7 Тож вони дали знак друзям у другому човні, щоби прийшли їм допомогти. І вони прийшли й наповнили обидва човни, так що ті стали потопати.
8 Побачивши це , Симон‑Петро припав до колін Ісуса, промовляючи: Відійди від мене, бо я грішний чоловік, Господи!
9 Бо від кількості риби, що вони наловили, жах охопив його й усіх, хто був з ним,
10 також і Якова, й Івана, синів Зеведеєвих, які були спільниками Симона. І сказав Ісус Симонові: Не бійся – відтепер ти будеш ловити людей!
11 І, витягнувши човни на землю, вони залишили все і пішли за Ним.
Оздоровлення прокаженого
12 І сталося так, що коли Він був у одному з міст, то ось чоловік, весь у проказі, побачивши Ісуса, впав долілиць і благав Його, кажучи: Господи, коли хочеш, то можеш мене очистити!
13 Простягнувши руку, Він доторкнувся до нього й промовив: Хочу, стань чистим! І враз проказа зійшла з нього.
14 І велів йому нікому про це не казати.
– Але йди, – промовив Він , – покажися священикові, принеси за своє очищення так, як наказав Мойсей, – для свідчення їм!
15 Однак чутка про Нього розійшлася далеко, і сходилося багато людей, щоби послухати й оздоровитися [в Нього] від своїх недуг.
16 А Він відходив у пустинні місця і молився.
Зцілення паралізованого
17 І сталося одного дня, коли Він навчав, сиділи фарисеї і законовчителі, які поприходили з усіх сіл галилейських і юдейських та з Єрусалима; і сила Господня була в Ньому, щоб оздоровляти.
18 І ось люди принесли на носилках чоловіка, який був паралізований, і намагалися внести його й покласти перед Ним.
19 І, не знайшовши, як пронести його крізь натовп, вони вилізли на дах та й крізь черепицю опустили його з носилками на середину перед Ісусом.
20 Побачивши їхню віру, Він сказав: Чоловіче, прощаються тобі твої гріхи!
21 І книжники та фарисеї почали міркувати, кажучи: Хто ж Він, що говорить таку богозневагу? Хто може прощати гріхи, крім Самого Бога?
22 Пізнавши їхні думки, Ісус сказав їм у відповідь: Що ви роздумуєте у ваших серцях?
23 Що легше: сказати «прощаються тобі твої гріхи», чи сказати «встань і ходи»?
24 Але щоб ви знали, що Син Людський має на землі владу прощати гріхи! І сказав паралізованому: Кажу тобі, встань, візьми свою постіль і йди до свого дому!
25 І враз уставши перед ними, він узяв те, на чому лежав, і пішов до свого дому, прославляючи Бога.
26 А всіх охопив жах; вони славили Бога, сповнені страхом, кажучи: Неймовірне ми бачили сьогодні!
Покликання митника Левія. Нарікання фарисеїв
27 Після цього Він вийшов і побачив митника на ім’я Левій, який сидів на митниці, та й сказав йому: Іди за мною.
28 Залишивши все, той встав і пішов слідом за Ним.
29 Левій справив для Нього велику гостину у своєму домі; була там велика група митників та інших, які сиділи з Ним при столі.
30 А книжники та фарисеї нарікали на Його учнів, кажучи: Чому ви їсте і п’єте з митниками та грішниками?
31 А Ісус у відповідь їм сказав: Лікаря потребують не здорові, а хворі.
32 Я прийшов закликати до покаяння не праведних, а грішних.
Притча про бурдюки та латки
33 Вони ж відказали Йому: Учні Івана часто постять і моляться, учні фарисеїв також, а Твої їдять і п’ють!
34 Він промовив до них: Чи можете ви змусити постити весільних гостей, доки молодий з ними?
35 Але прийдуть дні, коли молодого заберуть від них, тоді в ті дні й поститимуть!
36 І Він розповів їм притчу, що ніхто, відірвавши кусок нового одягу, не пришиває до старого одягу, бо і нове порве, і до старого не згодиться латка з нового.
37 І ніхто не вливає молодого вина в старі бурдюки, бо молоде вино прорве бурдюки – і само виллється, і бурдюки пропадуть.
38 Але молоде вино треба вливати до нових бурдюків, [тоді те й друге збережеться].
39 І ніхто, покуштувавши старого, не схоче молодого, бо скаже: Старе краще!