Uzdrowienie sparaliżowanego
(Mk 2,1-12Łk 5,17-26)
1 Wsiadł więc do łodzi, przeprawił się na drugi brzeg i przyszedł do swojego miasta. 2 A oto przynieśli do Niego na noszach sparaliżowanego człowieka. Gdy Jezus zobaczył ich wiarę, powiedział do sparaliżowanego: Synu, bądź dobrej myśli. Twoje grzechy są odpuszczone. 3 Wówczas niektórzy nauczyciele Prawa pomyśleli sobie: To bluźnierstwo! 4 Ale Jezus przejrzał ich myśli i zapytał: Dlaczego dopuszczacie zło do waszych serc? 5 Co bowiem jest łatwiej powiedzieć: Odpuszczone są twoje grzechy, czy też: Wstań i zacznij chodzić? 6 Abyście jednak wiedzieli, że Syn Człowieczy ma na ziemi władzę odpuszczania grzechów – powiedział do sparaliżowanego: Wstań, weź swoje nosze i wracaj do domu! 7 A on wstał i poszedł do domu. 8 Na ten widok tłumy przelękły się i wielbiły Boga, który ludziom udzielił takiej władzy.
Powołanie Mateusza
(Mk 2,13-17Łk 5,27-32)
9 Kiedy Jezus odchodził stamtąd, zobaczył siedzącego w punkcie celnym człowieka, który miał na imię Mateusz. Powiedział do niego: Pójdź za Mną. On wstał i poszedł za Nim. 10 Gdy w domu Jezus zajął miejsce przy stole, wielu celników i grzeszników przyszło i usiadło z Nim i Jego uczniami. 11 A kiedy faryzeusze to zobaczyli, zapytali Jego uczniów: Dlaczego wasz Nauczyciel jada przy jednym stole z celnikami i grzesznikami? 12 Gdy Jezus to usłyszał, powiedział: Zdrowi nie potrzebują lekarza, lecz ci, którzy się źle mają. 13 Idźcie i nauczcie się, co znaczy: Miłosierdzia chcę, a nie ofiary . Nie przyszedłem bowiem wzywać sprawiedliwych, ale grzeszników.
Sprawa postów
(Mk 2,18-22Łk 5,33-39)
14 Wtedy podeszli do Niego uczniowie Jana i zapytali: Dlaczego my i faryzeusze zachowujemy posty, a Twoi uczniowie nie? 15 Jezus odpowiedział: Czy goście weselni mogą być smutni, kiedy pan młody jest z nimi? Nadejdą jednak dni, że pan młody będzie od nich zabrany i wówczas będą pościć. 16 Nikt nie przyszywa łaty z nowego sukna do starego ubrania. Rozrywa ona bowiem całość i rozdarcie staje się większe. 17 Nie wlewa się też młodego wina do starych bukłaków, bo wówczas pękają, wino wycieka, a bukłaki się niszczą. Ale młode wino wlewa się do nowych bukłaków i wtedy ani jedno, ani drugie się nie marnuje.
Córka Jaira i kobieta cierpiąca na krwotok
(Mk 5,21-43Łk 8,40-56)
18 Gdy o tym mówił, podszedł do Niego pewien przełożony synagogi, złożył Mu pokłon i powiedział: Moja córka właśnie umarła, przyjdź jednak, połóż na nią rękę, a wróci do życia. 19 Wówczas Jezus wstał i razem z uczniami poszedł do niego. 20 Po drodze jakaś kobieta, która dwanaście lat cierpiała na krwotok, podeszła z tyłu i dotknęła skraju Jego płaszcza. 21 Myślała bowiem sobie: Gdybym tylko mogła dotknąć Jego płaszcza, byłabym zdrowa. 22 Wtedy Jezus odwrócił się i, patrząc na nią, powiedział: Bądź dobrej myśli, córko! Twoja wiara cię uzdrowiła. I od tej chwili kobieta była zdrowa. 23 Gdy Jezus przyszedł do domu przełożonego synagogi i zobaczył fletnistów oraz lamentujący tłum, 24 powiedział: Wyjdźcie stąd! Dziewczynka nie umarła, tylko śpi. A oni zaczęli się z Niego naśmiewać. 25 Kiedy jednak usunięto tłum, wszedł i ujął ją za rękę, a dziewczynka wstała. 26 Wieść o tym rozeszła się po całej okolicy.
Uzdrowienie dwóch niewidomych
27 Gdy Jezus odchodził stamtąd, szli za Nim dwaj niewidomi i głośno wołali: Zlituj się nad nami, Synu Dawida! 28 Kiedy zaś wszedł do domu, niewidomi podeszli do Niego, a On ich zapytał: Czy wierzycie, że mogę to uczynić? Odpowiedzieli: Tak, Panie. 29 Wtedy dotknął ich oczu i powiedział: Skoro wierzycie, to niech się tak stanie. 30 I zostały otworzone ich oczy, a Jezus stanowczo im przykazał: Uważajcie, niech się nikt o tym nie dowie! 31 Oni jednak, skoro tylko wyszli, roznieśli wieść o Nim po całej okolicy.
Uzdrowienie głuchoniemego
32 Zaledwie oni wyszli, przyprowadzono głuchoniemego, który był opętany przez demona. 33 Po wyrzuceniu demona, głuchoniemy zaczął mówić, a tłumy wołały ze zdumieniem: Jeszcze nigdy w Izraelu nie było takiego wydarzenia! 34 Lecz faryzeusze mówili: Wypędza demony za sprawą ich władcy.
Lud bez pasterza
35 Jezus obchodził wszystkie miasta i wioski, nauczał w tamtejszych synagogach, głosił Dobrą Nowinę o Królestwie, uzdrawiał wszelkie choroby i wszelkie słabości. 36 Kiedy patrzył na tłumy, litował się nad nimi, gdyż ludzie byli znękani i porzuceni, jak owce bez pasterza. 37 Wtedy powiedział do swych uczniów: Żniwo wprawdzie wielkie, ale robotników mało. 38 Proście więc Pana żniwa, aby wysłał robotników na swoje żniwo.
Ісус має владу прощати гріхи
1 Сівши в човен, Він переплив назад і прийшов до Свого міста.
2 І ось, принесли до Нього паралізованого, який лежав на носилках. Побачивши їхню віру, Ісус сказав паралізованому: Кріпися, сину! Прощаються тобі твої гріхи!
3 Тут деякі з книжників заговорили між собою: Він Бога зневажає!
4 А Ісус, знаючи їхні думки, сказав: Чому думаєте лукаве у ваших серцях?
5 Що легше: сказати «прощаються твої гріхи», чи сказати «встань і ходи»?
6 Та щоб ви знали, що Син Людський має на землі владу прощати гріхи. Тоді каже паралізованому: Встань, візьми свою постіль і йди додому!
7 Підвівшись, [він узяв свої носилки і] пішов до своєї хати.
8 А люди, побачивши це, налякалися і прославили Бога, Який дає таку владу людям.
Покликання Матвія. Не здорові потребують лікаря, а хворі
9 Відходячи звідти, Ісус запримітив чоловіка, який сидів на митниці і звався Матвієм, та й каже йому: Іди за Мною! Той підвівся і пішов слідом за Ним.
10 І коли Він сидів при столі в домі, прийшло багато митників та грішників, і посідали вони з Ісусом та Його учнями.
11 Побачивши це, фарисеї сказали Його учням: Чому це ваш Учитель їсть [і п’є] з митниками та грішниками?
12 Він же, почувши, відповів: Не здорові потребують лікаря, а хворі.
13 Ідіть же й навчіться, що то значить «хочу милосердя, а не жертви», адже Я прийшов закликати не праведників, а грішників [до покаяння].
Притча про бурдюки і про латки
14 Тоді підходять до Нього учні Івана й кажуть: Чому ми й фарисеї багато постимо, а Твої учні не постять?
15 А Ісус їм сказав: Чи можуть гості молодого сумувати, поки молодий з ними? Настануть дні, коли заберуть від них молодого, і тоді будуть постити.
16 Адже ніхто не пришиває латки з нової тканини до старого одягу, тому що латка збіжиться на одязі, й діра стане ще більша.
17 І не вливають нового вина до старих бурдюків, тому що бурдюки розірвуться – і вино розіллється, і бурдюки пропадуть, але вливають нове вино в нові бурдюки – і те й інше зберігається.
Жінка з кровотечею. Воскрешення дочки начальника синагоги
18 Коли Він це казав їм, підійшов один начальник, вклонився і сказав Йому: Моя донька щойно померла; прийди й поклади на неї Свою руку, – і вона оживе.
19 Тож Ісус та Його учні, вставши, пішли за ним.
20 І ось жінка, яка нездужала на кровотечу дванадцять років, підійшовши ззаду, доторкнулася до краю Його одягу,
21 бо говорила сама собі: Як тільки доторкнуся до Його одягу, стану здоровою.
22 Ісус же, обернувшись і побачивши її, сказав: Кріпися, дочко! Віра твоя тебе спасла. І жінка була оздоровлена тієї ж миті.
23 Прийшовши до дому начальника і побачивши сопілкарів та натовп, який голосив, Ісус
24 сказав: Відійдіть, бо дівчина не померла, а спить. Та з Нього почали глузувати.
25 Коли ж натовп вигнали, Він увійшов, узяв її за руку, – і дівчина встала.
26 Ця звістка розійшлася по всій тій землі.
Ісус відкриває очі двом сліпим
27 А як Ісус відходив звідти, за Ним пішло двоє сліпих, котрі голосно гукали: Помилуй нас, Сину Давидів!
28 Коли ж увійшов Він до хати, сліпі підійшли до Нього. Ісус сказав їм: Чи ви вірите, що Я можу це зробити? Вони відповіли Йому: Так, Господи!
29 Тоді Він доторкнувся до їхніх очей, промовивши: Нехай вам станеться за вашою вірою!
30 І їхні очі відкрилися. Ісус суворо наказав їм: Глядіть, щоб ніхто не довідався!
31 Вони ж, вийшовши, розголосили про Нього по всій тій землі.
Зцілення німого
32 А як вони виходили, то привели до Нього німого чоловіка, біснуватого.
33 Коли був вигнаний біс, німий заговорив. І здивувалися люди, перемовляючись: Ніколи не було такого в Ізраїлі.
34 А фарисеї говорили: То князем бісівським виганяє Він бісів.
Жнива великі, а женців мало
35 Ісус обходив усі міста й села, навчаючи в їхніх синагогах, проповідуючи Євангелію Царства й зцілюючи всяку недугу і всяку хворобу [в народі].
36 Побачивши ж юрби, Він змилосердився над ними, оскільки були втомлені та розпорошені, наче вівці, які не мають пастуха.
37 Тоді каже Ісус Своїм учням: Жнива великі, а женців мало.
38 Тож благайте Господаря жнив, щоби послав робітників на Свої жнива.