Trąd na człowieku
1 Następnie Pan powiedział do Mojżesza i Aarona: 2 Jeżeli na skórze ciała jakiegoś człowieka pojawi się obrzęk albo wysypka, albo plama, która rozwinie się na jego skórze i będzie wyglądała jak trąd, to należy przyprowadzić go do kapłana Aarona albo do jednego z jego synów, kapłanów. 3 Kapłan obejrzy to znamię na skórze. Jeżeli włosy na chorym miejscu zbielały i jest ono bardziej wklęsłe niż reszta skóry, oznacza to trąd. Gdy kapłan to zauważy, uzna go za nieczystego.
4 Jeżeli jednak plama na jego skórze jest biała, ale miejsce to nie jest bardziej wklęsłe niż reszta skóry i włosy nie zbielały, to kapłan odosobni tego chorego na siedem dni. 5 Siódmego dnia kapłan powinien ponownie go obejrzeć. Jeżeli stwierdzi, że rana się nie powiększa i nie rozszerza na skórze, to odosobni go na następne siedem dni. 6 Potem, siódmego dnia, kapłan znowu go obejrzy. Jeżeli plama pociemniała i nie rozszerzyła się na skórze, to kapłan uzna go za czystego, gdyż była to wysypka. Wypierze on swoje ubranie i będzie czysty.
7 Jeżeli jednak wysypka na skórze się rozszerzy po tym, jak się pokazał kapłanowi w celu oczyszczenia, to chory musi jeszcze raz mu się pokazać. 8 Kapłan obejrzy go i gdy stwierdzi, że wysypka na skórze się rozszerzyła, wówczas uzna go za nieczystego, gdyż jest to trąd.
9 Jeżeli ukaże się na kimś trąd, należy przyprowadzić go do kapłana. 10 Ten go obejrzy i gdy stwierdzi, że na jego skórze jest biały obrzęk oraz że włosy zbielały, a na obrzęku pojawiło się żywe mięso, 11 to oznacza, że na skórze jego ciała jest już zestarzały trąd. Kapłan uzna go za nieczystego, lecz go nie odosobni, gdyż już wiadomo, że jest on nieczysty.
12 Jeżeli zaś trąd tak rozwinie się na skórze, że pokryje całą skórę od głowy do stóp, gdziekolwiek tylko spojrzą oczy kapłana, 13 i kapłan stwierdzi, że trąd pokrył całe ciało, to uzna go za czystego. Cały stał się biały, a więc jest czysty. 14 Jednak w dniu, w którym ukaże się na nim żywe mięso, stanie się nieczysty. 15 Kapłan obejrzy żywe mięso i uzna go za nieczystego. Żywe mięso jest nieczyste. Jest to trąd. 16 Gdyby jednak żywe mięso znikło i ciało stało się znowu białe, to chory przyjdzie do kapłana. 17 On go obejrzy i gdy stwierdzi, że chore miejsce zbielało, to uzna go za czystego. Jest on bowiem czysty.
18 Jeżeli na czyimś ciele, na skórze, pojawi się wrzód i zostanie wyleczony, 19 ale na miejscu wrzodu wystąpi biały obrzęk albo zaczerwienienie, to należy pokazać się kapłanowi, 20 aby to obejrzał. Jeżeli kapłan stwierdzi, że ta plama jest bardziej wklęsła niż reszta skóry oraz włosy na niej zbielały, to powinien uznać go za nieczystego. Jest to bowiem trąd, który rozwinął się na wrzodzie. 21 Jeżeli natomiast kapłan zobaczy, że nie ma tam białych włosów i wgłębienia w skórze oraz że plama jest ciemna, to odosobni go na siedem dni. 22 Jeżeli jednak plama powiększyła się na skórze, to kapłan uzna go za nieczystego. Jest to bowiem trąd. 23 Jeżeli zaś plama pozostanie bez zmian i się nie rozszerzy, to jest to blizna po wrzodzie, i kapłan uzna go za czystego.
24 Jeżeli ktoś ma na swej skórze oparzelinę od ognia i jeżeli z tej oparzeliny powstanie plama jasnoczerwona lub biała, 25 to pokaże się kapłanowi. Jeżeli on stwierdzi, że włosy na plamie są białe i że jest bardziej wklęsła niż otaczająca skóra, to jest to trąd, który rozwinął się na oparzelinie. Kapłan uzna go za nieczystego. Jest to bowiem trąd. 26 Jeżeli natomiast kapłan stwierdzi, że nie ma na plamie białych włosów ani wklęśnięcia na skórze, i że jest ciemna, to go odosobni na siedem dni. 27 Siódmego dnia kapłan go obejrzy. Jeżeli plama bardzo się rozszerzyła na skórze, to go uzna za nieczystego. Jest to bowiem trąd. 28 Jeżeli jednak plama pozostanie bez zmian, nie rozszerzy się na skórze, ale pociemnieje, należy ją uznać za obrzęk po oparzeniu. Kapłan uzna go za czystego, ponieważ jest to blizna po oparzeniu.
29 Jeżeli na głowie lub brodzie mężczyzny albo kobiety pokaże się rana, 30 to kapłan obejrzy to chore miejsce. Jeżeli stwierdzi, że jest ono bardziej wklęsłe niż otaczająca ją skóra, a włosy na nim są żółte i cienkie, to kapłan uzna takiego człowieka za nieczystego. Jest to bowiem świerzb, czyli trąd głowy lub brody. 31 Jeżeli zaś kapłan obejrzy miejsce świerzbu i stwierdzi, że chore miejsce nie jest bardziej wklęsłe niż otaczająca skóra, lecz nie ma na nim także czarnych włosów, to odosobni chorego na świerzb na siedem dni. 32 Siódmego dnia kapłan obejrzy chorego. Jeżeli stwierdzi, że świerzb się nie rozszerzył i że nie ma na nim żółtych włosów oraz że chore miejsce nie jest wklęsłe, 33 to chory ogoli się, ale nie ogoli miejsca świerzbu. Potem kapłan znowu odosobni tego chorego na siedem dni. 34 Siódmego dnia kapłan obejrzy chore miejsce. Jeżeli stwierdzi, że świerzb nie rozszerzył się na skórze i że chore miejsce nie jest bardziej wklęsłe niż otaczająca je skóra, to kapłan uzna go za czystego. Wypierze on swoje ubranie i będzie czysty. 35 Jeżeli jednak po jego oczyszczeniu okaże się, że świerzb rozszerzył się na skórze, 36 to kapłan obejrzy go ponownie. Jeżeli stwierdzi, że świerzb rozszerzył się na skórze, to nie musi już szukać żółtych włosów. Jest on bowiem nieczysty. 37 Jeżeli zaś stwierdzi, że świerzb pozostał bez zmian i wyrosły na nim czarne włosy, to ten świerzb został wyleczony. Jest on czysty i kapłan uzna go za czystego.
38 Jeżeli na skórze mężczyzny lub kobiety ukażą się liczne białe plamy, 39 to kapłan powinien je zobaczyć. Jeżeli stwierdzi, że te białe plamy na skórze są blade, to jest to tylko liszaj, który rozwinął się na skórze. Jest on czysty.
40 Jeżeli komuś wyłysieje głowa, to jest on łysy, ale jest czysty. 41 Jeżeli komuś wyłysieje przód głowy, jest on łysy nad czołem, ale jest czysty. 42 Jeżeli jednak na łysej głowie albo na łysinie z przodu głowy ukaże się plama jasnoczerwona, jest to trąd, który rozwinął się na łysinie albo na łysinie z przodu głowy. 43 Gdy kapłan go obejrzy i stwierdzi, że jasnoczerwona nabrzmiała rana na łysej głowie albo na łysinie z przodu głowy podobna jest do trądu na skórze, 44 to ten człowiek jest trędowaty i nieczysty. Kapłan uzna go za nieczystego, bo na jego głowie jest trąd.
45 Człowiek dotknięty trądem powinien mieć rozdarte szaty, włosy na głowie w nieładzie, brodę zasłoniętą i wołać: Nieczysty, nieczysty! 46 Przez cały czas trwania tej choroby będzie uważany za nieczystego, bo jest on nieczysty. Będzie mieszkał w odosobnieniu, a jego mieszkanie będzie poza obozem.
Trąd na ubraniu
47 Gdy plama trądu ukaże się na ubraniu wełnianym czy na ubraniu lnianym, 48 na wątku czy na osnowie lnu albo wełny, na skórze czy na jakimś przedmiocie ze skóry 49 i gdy ta plama na ubraniu albo na skórze, na wątku albo na osnowie, albo na jakimś przedmiocie ze skóry będzie zielonkawa albo czerwonawa, wtedy jest to oznaka trądu. Kapłan powinien ją zobaczyć. 50 Gdy kapłan obejrzy tę plamę, wówczas każe odłożyć osobno splamioną rzecz na siedem dni. 51 Siódmego dnia obejrzy plamę ponownie. Jeżeli plama rozszerzy się na ubraniu albo na wątku, na osnowie albo na skórze, albo na jakimś przedmiocie ze skóry, to jest to oznaka złośliwego trądu. Przedmiot zaś jest nieczysty. 52 Należy zatem spalić ubranie albo tkaninę wełnianą lub lnianą, wątek albo osnowę tkaniny wełnianej lub lnianej, albo jakikolwiek skórzany przedmiot, na którym ukaże się plama, bo jest to złośliwy trąd. Ma to być spalone w ogniu. 53 Jeżeli jednak kapłan stwierdzi, że plama na ubraniu, na wątku albo na osnowie, albo na jakimś przedmiocie ze skóry się nie rozszerzyła, 54 to nakaże wymyć przedmiot, na którym pojawiła się plama, i trzymać osobno przez kolejne siedem dni. 55 A gdy po wymyciu kapłan obejrzy plamę i stwierdzi, że nie zmieniła swego wyglądu, to – chociaż plama się nie rozszerzyła – przedmiot ten jest nieczysty. Masz go spalić w ogniu, gdyż został zniszczony z jednej i z drugiej strony. 56 Jeżeli zaś kapłan stwierdzi, że po wypraniu plama pociemniała, to oderwie tę część ubrania albo skóry, albo tkaniny z wątku i osnowy. 57 Jeżeli jednak plama znowu ukaże się na ubraniu albo na tkaninie z wątku i osnowy, albo na jakimś przedmiocie ze skóry, to znaczy, że trąd tam się rozwija. Spalisz zatem w ogniu tę część, na której jest plama. 58 Natomiast ubranie albo tkaninę z wątkiem i osnową, albo jakiś przedmiot ze skóry, który wymyłeś i z którego znikła plama, należy wymyć po raz drugi i będzie czysty. 59 Jest to prawo dotyczące oznak trądu na ubraniu wełnianym albo lnianym, na wątku i osnowie tkaniny, albo na jakimś przedmiocie ze skóry, aby uznać je za czyste lub za nieczyste.
Закон про шкірні ураження
1 Господь звернувся до Мойсея й Аарона з наступними словами:
2 Якщо в якоїсь людини на шкірі її тіла виявиться пухлина, рубець чи пляма і буде підозра на ураження шкіри тіла проказою, то ця людина буде приведена до священика Аарона чи до одного з його синів, священиків.
3 Священик огляне ураження на шкірі її тіла. Якщо волоски на ураженні стали білими й ураження виглядає глибшим від поверхні шкіри його тіла, то це і є ураження проказою. Священик, який оглядав людину, оголосить її нечистою.
4 Якщо ж це буде біла пляма на шкірі її тіла, але її вигляд не буде глибший від поверхні шкіри, а її волоски не стали білими, то священик ізолює уражену особу на сім днів.
5 Сьомого дня священик знову огляне цю людину . Якщо ураження залишилося таким, як було, і не поширилося по шкірі, то священик ще раз ізолює її на сім днів.
6 Сьомого дня священик ще раз огляне її. Якщо ураження потьмяніло й не поширилося по шкірі , то священик оголосить людину чистою, бо це звичайна пляма. Вона випере свій одяг і буде чистою.
7 Якщо ж після того як особа показувалась священикові і була оголошена чистою, пляма почала поширюватися по шкірі, то нехай вона знову покажеться священикові.
8 Священик учинить огляд. Якщо пляма поширилася по шкірі, то священик оголосить людину нечистою. Це проказа.
9 Якщо в людини з’явиться ураження проказою, то вона має прийти до священика.
10 Священик огляне її. Якщо на шкірі біла припухлість і на ній побіліли волоски, а на припухлості з’являється живе м’ясо,
11 то це означає , що на шкірі тіла людини задавнена проказа. Священик вже не ізолюватиме її, оскільки вона нечиста. Він оголосить її нечистою.
12 Коли ж проказа пошириться по тілу так, що покриє всю шкіру хворої від її голови до ступнів ніг, куди лишень сягає зір священика,
13 то священик зробить огляд. Якщо проказа покрила все її тіло, то він оголосить уражену особу чистою. Вона вся стала білою, а тому чистою.
14 А того дня, коли на тілі з’явиться живе м’ясо, людина буде оголошена нечистою.
15 Священик огляне на тілі живе м’ясо й оголосить її нечистою, бо живе м’ясо людини нечисте. Це проказа.
16 Якщо живе м’ясо відновиться і побіліє, то нехай вона знову прийде до священика.
17 Священик огляне її, і побачивши , що ураження стало білим, священик оголосить уражену особу чистою. Вона чиста.
18 А якщо на шкірі тіла з’явиться нарив, і він загоїться,
19 але на місці нариву з’явиться біла припухлість, або біло-червонява пляма, то така особа покажеться священикові.
20 Священик огляне її. Якщо її вигляд глибший від загальної поверхні шкіри, а волоски стали білими, то священик оголосить її нечистою. Це проказа, яка виявилась у нариві.
21 Коли ж священик під час огляду не побачить білих волосків і ураження не глибше від поверхні шкіри й воно тьмяне, то священик ізолює таку людину на сім днів.
22 Якщо воно таки поширюватиметься по шкірі, то священик оголосить її нечистою. Це проказа.
23 Якщо ж блискуча пляма залишається в попередніх межах й не поширюватиметься, то це рубець від нариву. Священик оголосить його чистим.
24 У випадку коли на шкірі тіла людини станеться опік від вогню, а місце опіку стане білою чи біло-червоною плямою,
25 то священик огляне цю людину . Якщо волоски на плямі стали білими, а її контури виглядають глибшими від загальної поверхні шкіри, то це проказа, що проявилась через опік. Тож священик оголосить людину нечистою, бо це ураження проказою.
26 Якщо під час огляду священик на блискучій плямі не побачить білих волосків, а обриси плями не глибші від поверхні шкіри й вона тьмяна, то священик ізолює її на сім днів.
27 Сьомого дня священик огляне людину знову . Якщо пляма таки поширилася по шкірі, то священик оголосить її нечистою. Це ураження проказою.
28 Якщо пляма залишається у попередніх межах, не поширюється по шкірі і вона тьмяна, то це рубець від опіку. Тож священик оголосить особу чистою, оскільки це слід від опіку.
29 Коли в чоловіка чи жінки з’явиться ураження на голові чи на підборідді,
30 то священик огляне те ураження. Якщо його обриси глибші від поверхні шкіри, а волоски на ньому жовтуваті й тонкі, то священик оголосить його нечистим. Це ознаки паршів, прокази голови чи підборіддя.
31 Якщо під час огляду священиком ураження паршами виявиться, що місце ураження не глибше від поверхні шкіри й на ньому немає чорних волосків, то священик ізолює ураженого паршами на сім днів.
32 Сьомого дня священик знову огляне ураження. Якщо парші не поширилися, а волоски на них не стали жовтуваті, а місце паршів не поглиблене відносно поверхні шкіри,
33 то нехай він поголиться, але паршів не голить. Священик ізолює хворого на парші ще раз на сім днів.
34 На сьомий день священик повторно огляне парші. Якщо парші не поширилися по шкірі, і їхня ділянка не стала глибшою відносно поверхні шкіри, то священик оголосить його чистим. Він, виправши свій одяг, буде чистим.
35 Якщо після оголошення його чистим, парші таки почнуть поширюватися по шкірі,
36 то священик знову огляне його. Якщо парші поширилися по шкірі, то священику вже не треба шукати жовтих волосків. Він нечистий.
37 А якщо, на його погляд, парші залишилися в колишніх межах і на них виросли чорні волоски, то парші вилікувані. Він чистий, і священик оголосить його чистим.
38 А якщо в чоловіка або жінки на шкірі їхнього тіла з’явиться багато білих плям,
39 то священик огляне їх . Якщо на їхній шкірі тіла блідо-білясті плями, то він чистий; це лишай, що розвивається на шкірі.
40 Коли в якогось чоловіка облисіє голова, то він є лисий, але він чистий.
41 І якщо голова в нього облисіє спереду, то він лисий спереду. Він чистий.
42 Коли ж на лисині ззаду чи на лисині спереду з’явиться біло-червонувата пляма, то це проказа, яка розвивається на його лисині ззаду чи на його лисині спереду.
43 Священик огляне його. Якщо біло-червонувата припухлість ураження на його лисині ззаду чи на його лисині спереду з вигляду схожа на проказу на шкірі тіла,
44 то цей чоловік прокажений. Він нечистий. Священик неодмінно оголосить його нечистим. На його голові – ураження проказою.
45 Прокажений, в якого виявилось таке захворювання, повинен ходити в розірваному одязі з непокритою головою. Закривши до вуст підборіддя, він має вигукувати: Нечистий! Нечистий!
46 Протягом усього часу, доки триватиме це захворювання, він буде нечистим, бо він і справді нечистий. Він житиме окремо. Місце його перебування поза табором.
47 Якщо ураження проказою з’явиться на одязі, вовняний це одяг чи одяг льняний,
48 на повздовжніх чи на поперечних нитках прядива з льону чи з вовни, на шкірі чи на будь-якому виробі зі шкіри,
49 і буде воно зеленувате або червонувате, на одязі або на шкірі, на повздовжніх чи на поперечних нитках прядива , на будь-якому виробі зі шкіри, – це ураження проказою. Таку річ слід показати священикові.
50 Священик огляне ураження й ізолює уражену річ на сім днів.
51 Сьомого дня він знову огляне ураження. Якщо ураження поширилося на одязі, на повздовжніх чи на поперечних нитках тканини , на шкірі чи на будь-якому виробі зі шкіри, то те ураження – злоякісна проказа. Така річ нечиста.
52 Він спалить одяг, повздовжні нитки основи тканини чи горизонтальні нитки з вовни чи з льону, або будь-який виріб зі шкіри, на якому буде те ураження. Це злоякісна проказа і має бути спалена у вогні.
53 Коли священик, зробивши огляд, вирішить, що ураження не поширилося ні на одязі, ні на повздовжніх ні на горизонтальних нитках тканини , ні на будь-якому виробі зі шкіри,
54 то священик накаже випрати ту річ, на якій є ураження. Він ізолює її ще на сім днів.
55 Якщо після прання священик огляне уражену річ і побачить, що ураження не змінило своєї форми, але й не поширилося, то та річ все ж залишається нечистою, і її потрібно спалити у вогні; воно (ураження) розточує річ чи то з лицьової чи виворотної сторони.
56 Коли ж священик, зробивши огляд, побачить, що уражене місце після того, як його випрали, потьмяніло, то він вирве його чи то з одягу, чи зі шкіри, чи з повздовжніх ниток основи чи поперечного прядива .
57 Якщо ж воно знову з’явиться на одязі, на повздовжніх чи на поперечних нитках прядива , чи то на якомусь шкіряному виробі, то це прогресуюче ураження . Ту річ, на якій це ураження, слід спалити у вогні.
58 Що ж до одягу, повздовжніх чи поперечних ниток тканини, чи будь-якого виробу зі шкіри, з яких після прання ураження зникне, то їх виперуть ще раз, і вони будуть чисті.
59 Такий закон щодо ураження проказою вовняного чи лляного одягу, повздовжніх чи поперечних (горизонтальних) ниток прядива , або будь-якого виробу зі шкіри, для того, щоб визначити їх чистими або визначити їх нечистими.