Nakarmienie czterech tysięcy
(Mt 15,32-39)1 Gdy znowu zebrał się wielki tłum i niemieli co jeść, zawołał do siebie uczniów i powiedział do nich: 2 Żal Mi tych ludzi, bo już od trzech dni są ze Mną i nie mają nic do jedzenia. 3 Jeśli oddalę ich głodnych do domów, zasłabną w drodze, gdyż niektórzy z nich przyszli z daleka. 4 Lecz uczniowie odpowiedzieli: Jak na takim odludziu ktoś może nakarmić ich chlebem? 5 Zapytał ich jednak: Ile macie chlebów? Oni oznajmili: Siedem. 6 Wtedy polecił wszystkim usiąść na ziemi, wziął siedem chlebów, zmówił modlitwę dziękczynną, połamał je i dawał swoim uczniom, aby rozdawali. I rozdali je ludziom. 7 Mieli też kilka rybek, które również pobłogosławił i kazał rozdać. 8 Jedli i nasycili się, a pozostałych okruchów zebrali siedem dużych koszy. 9 Było zaś tam około czterech tysięcy ludzi. Następnie ich odesłał 10 i zaraz z uczniami wsiadł do łodzi, i przybył w okolice Dalmanuty.
Żądanie znaku z nieba
(Mt 16,1-4)11 Wtedy nadeszli faryzeusze i zaczęli z Nim dyskutować, a wystawiając Go na próbę, żądali od Niego znaku z nieba. 12 Jezus jednak westchnął głęboko i powiedział: Dlaczego to pokolenie żąda znaku? Zapewniam was, że żaden znak nie będzie dany temu pokoleniu. 13 Następnie opuścił ich, ponownie wsiadł do łodzi i przeprawił się na drugi brzeg.
Kwas faryzeuszy i Heroda
(Mt 16,5-12)14 Uczniowie zapomnieli zabrać chlebów i tylko jeden mieli z sobą w łodzi. 15 Wtedy ich ostrzegł: Uważajcie, wystrzegajcie się kwasu faryzeuszy i kwasu Heroda. 16 Oni zaś rozmawiali z sobą, że nie mają chleba. 17 Jezus to spostrzegł i powiedział: Dlaczego martwicie się, że nie macie chleba? Jeszcze nie rozumiecie i nie pojmujecie? Czy aż tak zatwardziałe są wasze serca? 18 Macie oczy, a nie widzicie, macie uszy, a nie słyszycie? Nie pamiętacie, 19 ile zebraliście koszy pełnych okruchów, gdy podzieliłem pięć chlebów dla pięciu tysięcy? Odpowiedzieli: Dwanaście. 20 A kiedy podzieliłem siedem chlebów dla czterech tysięcy, ile zebraliście dużych koszy pełnych okruchów? Odpowiedzieli: Siedem. 21 I zapytał: Jeszcze nie rozumiecie?
Uzdrowienie niewidomego z Betsaidy
22 Gdy przybyli do Betsaidy, przyprowadzono do Jezusa niewidomego i proszono, żeby go dotknął. 23 Wtedy chwycił niewidomego za rękę i wyprowadził poza wieś. Pomazał mu oczy śliną, położył na niego ręce i zapytał: Czy coś widzisz? 24 On spojrzał w górę i odpowiedział: Dostrzegam ludzi chodzących, ale widzę ich jak drzewa. 25 Wówczas Jezus znowu położył ręce na jego oczy. On zaś przejrzał, odzyskał zdrowie i widział wszystko wyraźnie. 26 Wtedy odesłał go do domu, mówiąc: Nie wstępuj do wsi!
Wiara i formowanie uczniów
Wyznanie Piotra
(Mt 16,13-20Łk 9,18-21)27 Następnie Jezus poszedł ze swoimi uczniami do wiosek w pobliżu Cezarei Filipowej. Po drodze pytał swoich uczniów: Za kogo uważają Mnie ludzie? 28 Odpowiedzieli Mu: Za Jana Chrzciciela, inni za Eliasza, jeszcze inni za jednego z proroków. 29 Wówczas zapytał ich: A wy za kogo Mnie uważacie? Na to Piotr odpowiedział: Ty jesteś Mesjasz. 30 Wtedy surowo im nakazał, aby nikomu o Nim nie mówili.
Pierwsza zapowiedź męki, śmierci i zmartwychwstania
(Mt 16,21-28Łk 9,22-27)31 Potem zaczął ich nauczać, że Syn Człowieczy musi wiele wycierpieć, że zostanie odrzucony przez starszych, arcykapłanów i nauczycieli Prawa, że zostanie zabity, ale po trzech dniach zmartwychwstanie. 32 A mówił o tym otwarcie. Wtedy Piotr wziął Go na bok i zaczął stanowczo odwodzić od tego. 33 Lecz On odwrócił się, spojrzał na swoich uczniów i ostro skarcił Piotra, mówiąc: Idź za Mną, szatanie, bo nie myślisz o tym, co Boże, ale o tym, co ludzkie! 34 Następnie przywołał do siebie tłum wraz ze swoimi uczniami i powiedział: Jeśli ktoś chce pójść za Mną, niech się zaprze samego siebie, niech weźmie swój krzyż i niech Mnie naśladuje. 35 Kto bowiem chce swoje życie zachować, utraci je, a kto utraci swoje życie z Mojego powodu i dla Ewangelii, ten je ocali. 36 Co pomoże człowiekowi, jeśli cały świat zyska, a na swojej duszy poniesie szkodę? 37 Co może dać człowiek w zamian za swoją duszę? 38 Kto się bowiem wstydzi Mnie i Moich słów wobec tego wiarołomnego i grzesznego pokolenia, tego Syn Człowieczy będzie się też wstydził, gdy przyjdzie w chwale swojego Ojca razem ze świętymi aniołami.
Чудо нагодування чотирьох тисяч людей
1 У ті дні, як знову зібралося дуже багато людей і не мали що їсти, Він покликав учнів і каже їм:
2 Жаль Мені людей, бо вже три дні перебувають зі Мною, і не мають що їсти;
3 якщо Я відпущу їх голодними додому, вони ослабнуть у дорозі, бо деякі з них прийшли здалека.
4 Та Його учні відповіли Йому: Звідкіля в цій пустелі хтось зможе їх нагодувати хлібом?
5 А Він запитав їх: Скільки маєте хлібів? Вони ж відповіли: Сім.
6 І звелів Ісус людям посідати на землю і, взявши сім хлібів, віддав подяку, переломив і дав Своїм учням, щоб роздавали. І роздали людям.
7 Мали вони також трохи риби. Він її поблагословив і сказав також роздати.
8 І вони поїли й наситилися; і зібрали сім кошиків залишених кусків.
9 А було їх близько чотирьох тисяч. І Він відпустив їх.
10 І відразу, сівши з учнями в човен, Він прибув до Далманутської землі.
Фарисеї вимагають ознаки з неба
11 Вийшли фарисеї і почали сперечатися з Ним, вимагаючи ознаки з неба, щоб випробувати Його.
12 Зітхнувши Своїм духом, Він каже: Чому оцей рід ознаки шукає? Запевняю вас, що не буде дано цьому родові ознаки!
13 Залишивши їх, Він сів знову [в човен] і вирушив на другий бік.
Застереження від фарисейської закваски
14 Та забули вони взяти хліб і, крім однієї хлібини, не мали нічого із собою в човні.
15 І Він застерігав їх, кажучи: Глядіть, стережіться закваски фарисейської та закваски Іродової.
16 А вони почали перемовлятися між собою, що хліба не мають.
17 Знаючи це , Він каже їм: Чому думаєте, що хліба не маєте? Хіба й досі не збагнули, чи ще не розумієте? Чи ваше серце все ще скам’яніле?
18 Маючи очі, не бачите, маючи вуха, не чуєте? Хіба не пам’ятаєте,
19 коли п’ять хлібів Я розділив на п’ять тисяч, то скільки повних кошиків кусків зібрали? Кажуть Йому: Дванадцять.
20 А як сім – на чотири тисячі, то скільки повних кошиків кусків зібрали? І вони кажуть: Сім.
21 Тоді Він каже їм: Ви ще не розумієте?
Чудо зцілення сліпого
22 І приходять вони до Витсаїди. І приводять до Нього сліпого, благаючи, щоби доторкнувся до нього.
23 І, взявши сліпого за руку, Він вивів його за село, послинив йому очі, поклав руки на нього й запитав: Щось бачиш?
24 Поглянувши, той каже: Бачу людей… бачу, мов дерева ходять.
25 Потім Він знову поклав руки на його очі – і тоді той прозрів, одужав і побачив усе виразно.
26 І Він відіслав його додому, кажучи: До села не заходь, [не розповідай нікому в селі].
Учні визнають Ісуса Месією
27 І пішов Ісус з учнями до сіл Кесарії Пилипової і дорогою розпитував Своїх учнів, говорячи їм: За кого Мене люди вважають?
28 А вони у відповідь сказали, що одні – за Івана Хрестителя, інші – за Іллю, ще інші – за одного з пророків.
29 І ще запитав їх: А ви ж за кого Мене вважаєте? Обізвався Петро та й каже Йому: Ти – Христос.
30 Тоді суворо наказав їм, щоб нікому не розповідали про Нього.
Ісус говорить про Свої страждання, смерть і воскресіння
31 І Він почав їх навчати, що Людському Синові треба буде багато постраждати, і відцураються від Нього старші, первосвященики та книжники; і вб’ють Його, але через три дні Він воскресне.
32 І слово говорив Він відверто. А Петро відкликав Його вбік і почав перечити Йому.
33 А Він, обернувшись і поглянувши на учнів Своїх, докірливо сказав Петрові: Іди геть від Мене, сатано, бо не думаєш про те, що Боже, а про те, що людське!
Узявши хрест, іди за Христом
34 І, покликавши людей та Своїх учнів, сказав їм: Хто хоче йти за Мною, нехай зречеться себе самого, візьме свій хрест і йде за Мною.
35 Адже коли хто хоче душу свою спасти, той погубить її, а хто погубить свою душу задля Мене і Євангелії, той спасе її.
36 Бо яка користь людині, якщо придбає весь світ, але занапастить душу свою?
37 Або що дасть людина взамін за душу свою?
38 Бо коли хто посоромиться Мене і Моїх слів перед цим перелюбним і грішним родом, того і Син Людський посоромиться, коли прийде в славі Свого Отця з ангелами святими!