Ostrożność w poręczaniu
1 Mój synu, jeśli poręczyłeś za sąsiada,
dałeś porękę obcemu,
2 to jesteś związany swoimi słowami,
jesteś więźniem słów swoich.
3 Uczyń to, mój synu, i uwolnij się,
bo jesteś w ręku sąsiada:
idź do niego w pokorze
i nalegaj na swojego sąsiada.
4 Nie daj usnąć twoim oczom
ani wytchnienia źrenicom.
5 Uwolnij się jak łania z ręki myśliwego,
jak ptak z ręki ptasznika.
Leń i przebiegły
6 Idź do mrówki, leniu,
przypatrz się jej drogom, stań się mądry.
7 Nie ma ona wodza,
nadzorcy i pana.
8 W lecie zbiera pokarm,
podczas żniw gromadzi zapasy.
9 Jak długo, leniu, będziesz jeszcze leżał?
Kiedy zbudzisz się ze snu?
10 Trochę snu, trochę drzemki,
trochę odpoczynku z założonymi rękami,
11 a bieda przyjdzie jak włóczęga,
nędza – jak człowiek uzbrojony.
12 Człowiek nikczemny, człowiek nieprawy
chodzi z kłamstwem na ustach.
13 Mruga porozumiewawczo, trąca nogami,
wskazuje palcami.
14 Przewrotnym sercem zło nieustannie obmyśla,
sieje niezgodę.
15 Dlatego nagle dosięgnie go nieszczęście,
nagle zostanie bezpowrotnie zniszczony.
16 Tych sześciu rzeczy Pan nienawidzi,
a siedem budzi w Nim odrazę:
17 wyniosłe spojrzenie, język kłamliwy,
ręce, które przelewają krew niewinnych,
18 serce, które knuje nieprawe zamysły,
nogi, które biegną do złego,
19 fałszywy świadek, który zionie kłamstwem,
i ten, który sieje niezgodę wśród braci.
Następstwa cudzołóstwa
20 Zachowuj, mój synu, nakazy ojca,
nie porzucaj wskazań swojej matki.
21 Noś je zawsze w swoim sercu,
zawieś je sobie na szyi.
22 Gdy będziesz szedł, poprowadzą cię,
gdy się położysz, będą cię strzec,
gdy się obudzisz, przemówią do ciebie.
23 Nakazy bowiem są lampą, wskazania – światłem,
a drogą życia – napomnienia i karność.
24 One cię ustrzegą od zdradliwej kobiety,
od gładkich słówek obcej.
25 W swoim sercu nie pożądaj jej piękna,
nie daj się usidlić jej spojrzeniom.
26 Nierządnica pozbawi cię kawałka chleba,
zamężna zaś poluje na cenne życie.
27 Czy można nosić ogień w zanadrzu
i nie spalić sobie ubrania?
28 Czy można chodzić po rozżarzonych węglach
i nie poparzyć sobie stóp?
29 Tak jest z tym, kto idzie do żony sąsiada,
nie uniknie kary nikt, kto jej dotyka.
30 Nie pogardza się złodziejem,
który kradnie, by się najeść, gdy jest głodny,
31 lecz jeśli zostanie złapany, zwróci siedmiokrotnie
– odda wszystko, co posiada.
32 Kto cudzołoży, jest pozbawiony rozsądku,
niszczy siebie samego, kto tak czyni.
33 Dozna ran i pogardy,
jego hańba nie zostanie wymazana.
34 Zazdrość bowiem rozpala gniew męża,
nie będzie miał litości w dniu zemsty.
35 Nie przyjmie żadnego okupu,
nie zadowoli się, jeśli nawet pomnożysz dary.
Небезпечна запорука
1 Сину мій! Якщо ти поручився за свого ближнього, піднявши свою руку за чужого;
2 якщо ти зв’язав себе словами своїх уст, виявившись в тенетах через слова власних уст,
3 то вчини, сину мій, ось що: негайно рятуйся, оскільки ти потрапив у руки свого сусіда! Поспішай, упокорися, і наполегливо благай свого ближнього.
4 Не дай заснути своїм очам і задрімати своїм повікам, –
5 старайся звільнитися, як серна з рук мисливця , і як пташка з рук птахолова…
Поради ледарю
6 Піди до мурашки, ледарю, придивися до її діяльності, щоби помудрішати.
7 У неї нема ні начальника, ні наглядача, ні правителя,
8 але вона влітку заготовляє собі поживу, – під час жнив збирає собі корм.
9 Доки, ледарю, лежатимеш? Коли, нарешті, прокинешся зі свого сну?
10 Зовсім не довго дріматимеш, лише трохи поспиш, не довго відпочиватимеш, склавши руки, –
11 і прийде, наче бродяга, убогість твоя, і злидні твої, як розбійник…
Те, що ненавидить Господь
12 Людина розпусна, – лукава людина. Вона живе з фальшивими устами,
13 примружує своїми очима, човгає ногами, дає знаки своїми пальцями.
14 В її серці – підступ, вона постійно замишляє зло, сіє колотнечу.
15 Тому раптово впаде на нього нещастя, – він миттєво буде розбитий і не буде порятунку.
16 Ось шість речей, які ненавидить Господь, – навіть сім, що огидні для Його душі:
17 зарозумілий погляд очей; оманливий язик; руки, що проливають невинну кров;
18 серце, що виношує злі плани; ноги, що поспішають на злочин, і
19 фальшивий свідок, який свідчить неправду та сіє чвари між братами!
Небезпека перелюбу
20 Сину мій, дотримуйся настанов свого батька і не відхиляйся від повчань своєї матері.
21 Назавжди закріпи їх у своєму серці, – обв’яжи ними свою шию.
22 Коли ти йтимеш, – вони супроводжуватимуть тебе, коли ляжеш спати, – вони стерегтимуть тебе, а коли прокинешся, вони розмовлятимуть з тобою.
23 Адже Заповідь – це світильник, і повчання – світло; дорога життя – це картання і повчання,
24 аби вберегти тебе від нікчемної жінки, – від облесливої мови чужої.
25 Не пожадай у своєму серці її вроди, і нехай вона тебе не захоплює своїми бровенятами.
26 Якщо ціна повії може бути така, як хлібини, то заміжня жінка полює на дорогоцінну душу.
27 Хіба може хто взяти собі за пазуху жар і при цьому не спалити свого одягу?
28 Хіба можна ходити по жаріючому вугіллю й не обпекти ніг?
29 Так само буває і з тим, хто входить до дружини свого ближнього. Жоден з тих, хто б її доторкнувся, не залишиться невинним.
30 Хіба не ставляться до злодія з презирством, навіть, якщо він вкрав, щоб утамувати голод?
31 А коли його впіймають, він буде змушений віддати всемеро, – іноді треба буде віддати все майно свого дому.
32 Хто ж чинить перелюб з жінкою, той взагалі позбавлений розуму. Роблячи таке, він губить самого себе.
33 Побоїв і сорому йому не уникнути, й ганьба його не зітреться.
34 Адже ревнощі викличуть гнів чоловіка, і в час помсти він не виявить пощади, –
35 не прийме жодного дару, й не погодиться, хоча б той давав великий викуп.