Zaproszenie Mądrości
1 Czy Mądrość nie woła,
a rozum nie daje znać o sobie?
2 Stoi na najwyższych miejscach,
przy drodze, na rozstajach.
3 Przy bramach, u wejścia do miasta,
w drzwiach domów głośno woła:
4 Do was, ludzie, się zwracam,
mój głos kieruję do synów ludzkich.
5 Nauczcie się, bezmyślni, roztropności,
głupcy nabierzcie rozumu.
6 Słuchajcie, bo będę mówiła o rzeczach ważnych,
moje usta będą głosić prawość,
7 gdyż prawdę oznajmia mój język,
moje wargi brzydzą się niegodziwością.
8 Wszystkie moje słowa są przeniknięte sprawiedliwością,
nie ma w nich zdrady ani przewrotności.
9 Wszystkie są proste dla rozumnego,
właściwe dla szukających wiedzy.
10 Przyjmijcie moje karcenie, a nie srebro,
wiedzę zamiast najczystszego złota.
11 Mądrość jest bowiem cenniejsza od pereł
i nic, co jest godne pożądania, nie może się z nią równać.
Wystąpienie Mądrości
12 Ja, Mądrość, mieszkam z roztropnością
i odkrywam znaczenie zamysłów.
13 Bojaźń Pana to nienawiść zła.
Nienawidzę pychy, wyniosłości,
drogi zła i ust przewrotnych.
14 Do mnie należy rada i pomyślność,
ja jestem zrozumieniem, do mnie należy moc.
15 Dzięki mnie panują królowie,
władcy zarządzają sprawiedliwie.
16 Dzięki mnie rządzą książęta,
możni, wszyscy sędziowie sprawiedliwi.
17 Ja kocham tych, którzy mnie kochają,
znajdą mnie ci, którzy mnie szukają.
18 Ze mną jest bogactwo i chwała,
niezliczone dobra i sprawiedliwość.
19 Moje owoce są lepsze od złota, od szczerego złota,
dochody – od wybornego srebra.
20 Chodzę drogą sprawiedliwości,
ścieżkami prawa,
21 aby obdarzyć bogactwem tych, którzy mnie kochają,
i napełnić ich skarbce.
22 Pan mnie nabył na początku swej drogi,
przed swoimi dziełami od dawna.
23 Od wieków zostałam ustanowiona,
od początku, wcześniej niż ziemia powstała.
24 Zostałam zrodzona, gdy jeszcze nie było głębin,
gdy nie było źródeł obfitujących w wodę.
25 Zostałam zrodzona zanim zostały osadzone góry,
nim powstały pagórki,
26 gdy jeszcze nie uczynił gleby ani pól,
ani pierwszego pyłu ziemi.
27 Ja tam byłam, gdy ustanawiał niebo,
gdy zakreślał horyzont nad otchłanią,
28 gdy utwierdzał chmury wysoko,
i umacniał źródła otchłani,
29 gdy wyznaczał granice morzu,
by wody nie wystąpiły z brzegów,
gdy zakreślał fundamenty ziemi.
30 Wtedy byłam przy Nim mistrzynią,
radością dzień po dniu,
zawsze ciesząc się w Jego obecności,
31 ciesząc się w Jego zamieszkałej ziemi,
znajdując radość w synach ludzkich.
Zachęta do słuchania Mądrości
32 Teraz więc, synowie, słuchajcie mnie,
szczęśliwi, którzy strzegą moich dróg.
33 Słuchajcie pouczenia i bądźcie mądrzy,
nie lekceważcie go.
34 Szczęśliwy, kto mnie słucha,
kto czuwa codziennie u moich bram,
kto czeka u moich drzwi.
35 Kto bowiem mnie znajdzie, znajdzie życie
i otrzyma łaskę od Pana.
36 Kto zaś mnie omija, wyrządza krzywdę sobie.
Wszyscy, którzy mnie nienawidzą, kochają śmierć.
Заклик дорогоцінної мудрості
1 Невже мудрість не кличе, – не подає свого голосу розум?
2 Вона стає на підвищених місцях пагорбів, біля доріг і на роздоріжжях.
3 Вона голосно волає біля брам, при вході до міста, та біля дверей будинків:
4 Люди! До вас я звертаюсь, – мій голос до людських синів.
5 О ви, простодушні, вчіться розсудливості; та і ви, нерозумні, набирайтесь розуму!
6 Послухайте, адже я говоритиму про благородні речі; те, що виходить з моїх уст, – істина.
7 Мої уста виголошують правду, і лукавство для моїх уст огидне.
8 Усі слова моїх уст справедливі, і в них немає жодного підступу, ні фальші.
9 Усі вони ясні для розумного, – зрозумілі для тих, хто набув знання.
10 Краще прийміть моє застереження, ніж срібло, – радше знання, аніж добірне золото.
11 Адже мудрість дорожча за коштовні перли, і нічого з бажаного людиною не можна зрівняти з нею.
Велич мудрості
12 Я, мудрість, живу вкупі з розумом, і наділяю розважливим знанням.
13 Мати страх Господній – означає ненавидіти зло. Тому я ненавиджу гордість і зухвалість, – дорогу зла (погану поведінку ) й підступні уста.
14 У мене є порада і здоровий глузд, – у мене розум, і в мене сила.
15 Завдяки мені владарюють царі й правителі, – завдяки мені вони здійснюють правосуддя.
16 Завдяки мені працюють урядовці, вельможі та всі судді землі.
17 Тих, котрі мене люблять, я люблю, і хто мене шукає, знайде мене.
18 У мене багатство й слава, постійний достаток і справедливість.
19 Мої плоди кращі, ніж золото, – і то золото чисте, – та й користі від мене більше, ніж від найдобірнішого срібла.
20 Я ходжу дорогами істини, – стежками правосуддя,
21 даруючи блага тим, котрі мене люблять, й наповнюючи їхні скарбниці.
22 Господь мене (мудрість ) мав на початку Свого шляху, – раніше Своїх споконвічних діянь.
23 Я існую від початку віків , – раніше буття землі.
24 Я народилась раніше безодень, – коли не було джерел наповнених водою.
25 Я народилась, перш ніж постали гори, – раніше за пагорби,
26 коли Він ще не створив ні землі, ні полів, і навіть початкових пилинок усесвіту.
27 Коли Він облаштовував небеса, я була там, – коли накреслював круг навколо безодні;
28 коли Він угорі закріплював хмари, і коли на землі встановлював джерела безодні;
29 коли визначав границі моря, аби його води не виходили за встановлені йому межі. Коли Він закладав основи землі,
30 я була в Нього майстром, – щодня була Його задоволенням, – усмішкою на Його устах повсякчасно,
31 звеселяючись на крузі Його землі та радіючи людськими синами!
32 Отже, тепер , діти мої , слухайте мене, – щасливі ті, котрі дотримуються моїх доріг!
33 Слухайте повчання, аби стати мудрими, і не відступайте від нього !
34 Блаженна людина, яка мене слухається, дотримуючись моїх задумів, щодня пильнуючи біля моїх воріт і несучи варту біля моїх дверей.
35 Адже хто мене знаходить, той знаходить життя, і отримує милість від Господа.
36 А хто грішить проти мене, той наносить шкоду своїй душі, – всі, котрі мене ненавидять, полюбили смерть.