1 Potem usłyszałem jakby donośny głos licznego tłumu w niebie, który mówił:
Alleluja!
Zbawienie i chwała, i moc naszemu Bogu,
2 bo Jego wyroki są prawdziwe i sprawiedliwe,
gdyż osądził Wielką Nierządnicę,
która swoim nierządem niszczyła ziemię,
i pomścił krew swoich sług, którzy zginęli z jej ręki.
3 I powtórnie powiedzieli:
Alleluja!
Jej dym unosi się na wieki wieków.
4 I dwudziestu czterech Starszych i cztery Istoty żyjące upadły i oddały pokłon Bogu siedzącemu na tronie, mówiąc:
Amen! Alleluja!
Uczta weselna Baranka
5 A od tronu rozległ się głos, który mówił:
Chwalcie naszego Boga,
wszyscy Jego słudzy,
którzy się Go boicie,
mali i wielcy.
6 I usłyszałem jakby głos licznego tłumu i jakby głos wielu wód, i jakby głos potężnych gromów, mówiący:
Alleluja,
bo objął królowanie Pan,
nasz Bóg, Wszechmogący.
7 Radujmy się i weselmy,
i oddajmy Mu chwałę,
bo nastał czas wesela Baranka
i Jego Małżonka się przygotowała.
8 I dano się jej ubrać w bisior lśniący i czysty,
bo bisior oznacza sprawiedliwe czyny świętych.
9 I mówi mi: Napisz: Szczęśliwi ci, którzy zostali zaproszeni na ucztę weselną Baranka. I mówi mi: Te słowa są prawdziwymi słowami Boga. 10 I upadłem do jego nóg, żeby oddać mu pokłon, lecz powiedział mi: Nie czyń tego! Jestem współsługą twoim i twoich braci, którzy mają świadectwo Jezusa. Bogu oddaj pokłon! Świadectwem bowiem Jezusa jest duch proroctwa.
Jeździec na białym koniu
11 I zobaczyłem niebo otwarte i białego konia, i Tego, który na nim siedzi, zwanego Wiernym i Prawdziwym, który sprawiedliwie sądzi i walczy. 12 Jego zaś oczy są jak płomień ognia, a na Jego głowie liczne diademy. I ma wypisane Imię, którego nikt nie zna, poza Nim samym. 13 I ubrany jest w szatę zanurzoną we krwi, i nazwano Go imieniem: Słowo Boga. 14 A za nim podążały w niebie wojska na białych koniach, ubrane w bisior biały i czysty. 15 A z Jego ust wychodził ostry miecz, aby mógł razić nim narody. I sam będzie je pasł rózgą żelazną, i sam depcze tłocznię wina zapalczywego gniewu Boga Wszechmogącego. 16 A na Jego szacie i na biodrze jest wypisane imię: Król królów i Pan panów.
17 I zobaczyłem jednego anioła stojącego w słońcu. I zawołał donośnym głosem do wszystkich ptaków, latających w środku nieba: Chodźcie, zgromadźcie się na wielką ucztę Boga, 18 aby pożreć ciała królów, wodzów i mocarzy, ciała koni i tych, którzy na nich siedzą, ciała wszystkich wolnych i niewolników, małych i wielkich. 19 I zobaczyłem Bestię i królów ziemi, i ich wojska zgromadzone, aby stoczyć bitwę z Tym, który siedzi na koniu i z Jego wojskami. 20 I została schwytana Bestia, a z nią Fałszywy Prorok, czyniący przed nią znaki, którymi zwiódł tych, co przyjęli znamię Bestii i oddawali pokłon jej obrazowi. Oboje zostali żywcem wrzuceni do jeziora ognia, płonącego siarką. 21 Pozostali zaś zostali zabici mieczem wychodzącym z ust Tego, który siedzi na koniu. I wszystkie ptaki nasyciły się ich ciałami.
Радість від осуду Вавилона
1 Після цього я почув наче гучний голос великого натовпу на небі. Вони говорили: Алилуя! Спасіння, слава і сила нашого Бога!
2 Адже істинні й справедливі Його суди, тому що засудив велику розпусницю, яка зіпсувала землю своєю розпустою, і помстився за кров своїх рабів з її рук!
3 І вдруге сказали: Алилуя! І її дим підіймається навіки‑віків!
4 І двадцять чотири старці та чотири істоти впали ниць і поклонилися Богові, Який сидить на престолі, проголошуючи: Амінь! Алилуя!
5 І вийшов голос від престолу, що закликав: Хваліть нашого Бога, всі Його раби, і ті, хто боїться Його, малі й великі!
6 І я почув наче голос величезної кількості людей і наче шум великої води, і наче голос гучних громів, які вигукували: Алилуя, бо запанував наш Господь, Бог Вседержитель!
7 Радіймо й веселімося, віддаймо славу Йому, тому що прийшло весілля Агнця, і Його дружина приготувала себе!
8 І їй дано одягнутися в чистий світлий вісон, оскільки вісон – то праведність святих.
9 І каже він мені: Напиши: блаженні покликані на весільну вечерю Агнця. І сказав мені: Це правдиві Божі слова.
10 І я впав до його ніг, щоб вклонитися йому, та він каже мені: Гляди, не роби цього ! Я співраб твій та твоїх братів, які мають свідчення Ісуса. Богові вклонися! А свідчення Ісуса – це дух пророцтва.
Цар царів на білому коні
11 І я побачив відкрите небо. І ось білий кінь, і Той, Хто сидить на ньому, Який зветься Вірний і Правдивий; і Він справедливо судить і воює.
12 Очі ж Його – наче полум’я вогню, а на Його голові – багато вінців. Він має написане Ім’я, якого ніхто не знає, тільки він Сам.
13 І Він зодягнений в одяг, окроплений кров’ю, а Його Ім’я – Боже Слово.
14 А небесні війська рухалися слідом за Ним на білих конях, одягнені в білий чистий вісон.
15 І з Його уст виходить гострий меч, щоб ним поражати народи. Він їх пастиме залізним жезлом і топтатиме у винній давильні лютого гніву Бога Вседержителя.
16 І Він має на одязі й на Своєму стегні написане Ім’я: Цар над царями і Господь над володарями.
Знищення звіра та його прибічників
17 І я побачив, що один ангел стояв на сонці й закричав гучним голосом, закликаючи до всіх птахів, які літають серед неба: Сюди! Зберіться на велику Божу вечерю,
18 щоби поїсти тіла царів, і тіла тисячників, і тіла сильних, і тіла коней, і тих, хто на них сидить, і тіла всіх вільних, і рабів, і малих, і великих.
19 І я побачив звіра, і царів землі, та їхніх воїнів, які зібралися, аби провадити війну з Тим, Хто сидить на коні, та з Його військом.
20 І звір був схоплений, а з ним лжепророк, який чинив перед ним ознаки, якими ввів у оману тих, хто прийняв знак звіра і вклоняється його образові; вони обидва були вкинені живими у вогняне озеро, що горить сіркою.
21 А інші вбиті були мечем Того, Хто сидить на коні, що вийшов з Його уст, і всі птахи наситилися їхніми тілами.