1 Mądra kobieta swój dom buduje,
głupia burzy go własnymi rękami.
2 Kto postępuje uczciwie, boi się Pana,
gardzi Nim, kto chodzi krętymi drogami.
3 Z ust głupiego wyrasta pycha,
mądrych strzegą ich wargi.
4 Gdzie nie ma bydła, żłób jest pusty,
gdy wół silny, plon jest obfity.
5 Wierny świadek nie kłamie,
fałszywy – szerzy kłamstwa.
6 Szyderca szuka mądrości i jej nie znajduje,
rozumnemu wiedza przychodzi łatwo.
7 Odejdź od człowieka głupiego,
bo nie usłyszysz słów rozumnych.
8 Mądrością przezornego – zrozumienie własnej drogi,
głupotą głupców – zwodzenie.
9 Głupcy szydzą z winy,
przychylność jest pośród prawych.
10 Serce zna własną gorycz,
jego radości nie podziela obcy.
11 Dom niegodziwych będzie zburzony,
namiot prawych rozkwitnie.
12 Bywa, że komuś droga wydaje się słuszna,
ostatecznie jednak należy do dróg śmierci.
13 Nawet i w śmiechu serce może cierpieć,
a radość skończyć się smutkiem.
14 Niewierne serce nasyci się swoim postępowaniem,
a człowiek dobry – swoim.
15 Bezmyślny wierzy każdemu słowu,
roztropny zważa na swe kroki.
16 Mądry boi się i unika zła,
głupiec jest bezczelny i zarozumiały.
17 Porywczy popełnia głupstwa,
przebiegły będzie znienawidzony.
18 Nierozumni dziedziczą głupotę,
roztropni zdobędą koronę wiedzy.
19 Źli chylą czoło przed dobrymi,
niegodziwi – w bramach sprawiedliwego.
20 Biedny jest znienawidzony nawet przez bliskiego,
bogaty ma wielu przyjaciół.
21 Kto gardzi bliźnim, grzeszy,
szczęśliwy, kto się lituje nad ubogimi.
22 Czy nie błądzą ci, którzy zamierzają czynić zło?
Łaska i wierność dla tych, którzy zamierzają czynić dobro.
23 Każdy wysiłek przynosi zysk,
same słowa prowadzą tylko do nędzy.
24 Koroną mędrców są ich bogactwa,
głupota głupców jest głupotą.
25 Prawdomówny świadek ratuje życie,
fałszywy zionie kłamstwami.
26 W bojaźni Pana jest wielka pewność,
Jego dzieci znajdą w niej schronienie.
27 Bojaźń Pana jest źródłem życia,
pozwala uniknąć sideł śmierci.
28 Chwałą króla jest liczny lud,
gdy ludu nie ma, władcy grozi zguba.
29 Cierpliwy jest bardzo roztropny,
porywczy ujawnia własną głupotę.
30 Spokojne serce jest życiem ciała,
zazdrość jest próchnicą kości.
31 Kto uciska biednego, znieważa jego Stwórcę,
czci Go ten, kto lituje się nad ubogim.
32 Niegodziwy upada przez własne występki,
sprawiedliwy ma nadzieję nawet w śmierci.
33 W sercu rozumnego przebywa mądrość,
pośród głupców pozwala się rozpoznać.
34 Sprawiedliwość wywyższa naród,
grzech jest hańbą ludów.
35 Król jest przychylny dla roztropnego sługi,
gniewa się na tego, kto postępuje haniebnie.
1 Мудра жінка збудовує свій дім, а нерозумна своїми ж руками руйнує його.
2 Хто ходить прямими дорогами, той боїться Господа, а хто звертає на криві стежки, той зневажає Його.
3 В устах нерозумного палиця гордині, – а мудрих охороняють їх же уста.
4 Там, де немає волів, там і ясла порожні; але від сили вола залежить щедрий врожай.
5 Вірний свідок неправди не говорить, а свідок фальшивий наговорить багато брехні.
6 Непутящий шукає мудрості і не знаходить, а для розумного знання легкодоступне.
7 Тримайся подалі від нерозумної людини, адже ти не почуєш від неї розумної мови.
8 Мудрість розумного – у пізнанні належної дороги, бо відсутність поміркованості – омана.
9 Нерозумний насміхається над поняттями гріха, тоді як праведний ставиться до цього з розумінням.
10 Лише серце розуміє власну гіркоту, так само і його радості належним чином не поділяє ніхто чужий.
11 Дім нечестивих буде спустошеним, тоді як житло праведних процвітатиме.
12 Є дороги, які видаються людині прямими, але їх кінець – стежка до смерті.
13 Навіть під час сміху іноді болить серце, а радість може закінчитись смутком.
14 Підступний серцем насититься від власних учинків, а добра людина – від своїх.
15 Нерозсудливий вірить усякому слову, а мудрий зважає на свої кроки.
16 Мудрий боїться зла й ухиляється від нього, а нерозумний дратівливий і самовпевнений.
17 Запальна у гніві людина може вчинити глупоту, але людину з підступними намірами ненавидять.
18 Нерозсудливі успадковують безумство, а розважливі увінчаються знанням.
19 Лихі люди врешті-решт схиляться перед порядними, і нечестиві – біля дверей праведних.
20 Буває, що убогого цурається навіть його близький друг, тоді як у багатого чимало друзів.
21 Проте, хто зневажає свого ближнього, той грішить, а хто виявляє милосердя до вбогих – щасливий.
22 Хіба ж не помиляються ті, котрі вигадують зло? Проте милість і вірність з тими, хто дбає про добре.
23 Від кожної праці є користь, але від порожніх балачок лише шкода.
24 Вінець мудрих – їхнє багатство , а безумство нерозважливих примножує безглуздя.
25 Вірний свідок рятує життя, а оманливий дихає зрадою.
26 У Господньому страсі непохитна надія, – Він є притулком для Своїх дітей.
27 Господній страх – це джерело життя, щоб оберігати людей від пасток смерті.
28 Величність царя в численності народу, а в нестачі підданих – володарю погибель.
29 Довготерпеливий багатий на розум, у той час як нестриманий примножує своє безумство.
30 Лагідне серце забезпечує життя тіла, а заздрість, як гнилизна в кістках.
31 Хто пригноблює убогого, той зневажає його Творця, а хто шанує Його (Творця ), той виявлятиме милосердя до бідного.
32 Нечестивий гине через власне зло, тоді як праведний і під час своєї смерті має надію.
33 В серці розумного живе мудрість, але й нерозумним іноді про неї відомо .
34 Справедливість вивищує народ, а беззаконня людей ганьбить.
35 Цар прихильний до розсудливого слуги, але він гнівається на того, хто його ганьбить.