Zakończenie odbudowy muru
1 Gdy Sanballat, Tobiasz i Geszem z Arabii wraz z innymi naszymi wrogami dowiedzieli się, że odbudowałem mur i że nie pozostał w nim żaden wyłom, chociaż do tego czasu jeszcze nie wstawiłem wrót do bram, 2 wówczas Sanballat i Geszem wysłali do mnie zaproszenie: Przyjdź, spotkajmy się razem w Kefirim, w dolinie Ono. Ale oni mieli wobec mnie złe zamiary. 3 Wyprawiłem więc do nich posłańców z zawiadomieniem: Wykonuję wielką pracę i nie mogę przybyć; praca musiałaby stanąć, gdybym ją zostawił i udał się do was. 4 Posyłali do mnie cztery razy to samo zawiadomienie, ja zaś zawsze odpowiadałem im tak samo.
5 Wówczas Sanballat po raz piąty przysłał mi w ten sam sposób przez swego sługę list otwarty. 6 Było tam napisane: Wśród narodów krąży pogłoska – a Gaszmu mówi to samo – że ty z Judejczykami zamierzacie się zbuntować i dlatego odbudowujesz ten mur, chcąc, zgodnie z tymi pogłoskami, zostać ich królem! 7 A nawet, że ustanowiłeś proroków, aby głosili o tobie w Jerozolimie: Jest król w Judzie! Teraz te wszystkie pogłoski zostaną przekazane królowi. Przybądź więc na wspólną naradę!
8 Odpowiedziałem mu w ten sposób: Nic z tego, co mówisz, nie miało miejsca; sam to wymyślasz. 9 Oni wszyscy bowiem chcieli nas zastraszyć. Myśleli: Od tej pracy osłabną im ręce i jej nie wykonają. Lecz teraz umocniłem moje ręce!
10 Potem udałem się do domu Szemajasza, syna Delajasza, syna Mehetabeela, gdyż coś go w nim zatrzymało. Powiedział mi: Spotkajmy się w domu Boga, we wnętrzu świątyni i zamknijmy wrota świątyni! Przychodzą bowiem, aby cię zabić; tej nocy przybędą, aby cię zabić! 11 Odpowiedziałem: Czy ktoś taki jak ja będzie uciekać? Czy taki człowiek jak ja wejdzie do świątyni i pozostanie przy życiu? Nie wejdę! 12 Zrozumiałem, że to nie Bóg go posłał. Wypowiedział o mnie to proroctwo, bo przekupili go Tobiasz i Sanballat. 13 Został on przekupiony, abym się przestraszył, zrobił tak i zgrzeszył. Chcieli mnie w ten sposób zniesławić, aby ze mnie szydzić.
14 Mój Boże, pamiętaj Tobiaszowi i Sanballatowi te czyny! Pamiętaj też prorokini Noadii i innym prorokom, którzy mnie chcieli zastraszyć. 15 Budowa muru została zakończona w dwudziestym piątym dniu miesiąca Elul, po pięćdziesięciu dwóch dniach.
16 Gdy usłyszeli o tym wszyscy nasi wrogowie i gdy się przestraszyły wszystkie narody wokół nas, to srodze się zawiedli. Zrozumieli, że dzieło to zostało dokonane dzięki naszemu Bogu. 17 W tych dniach nawet wielu spośród dostojników Judy wysyłało listy do Tobiasza, a do nich przychodziły listy Tobiasza. 18 Wielu bowiem w Judzie związało się z nim przysięgą, gdyż był on zięciem Szekaniasza, syna Aracha, a jego syn Jehochanan miał za żonę córkę Meszullama, syna Berekiasza. 19 Chciano mi jego czyny ukazać w dobrym świetle, a jemu przekazywano moje wypowiedzi. Tobiasz zaś wysyłał listy, aby mnie zastraszyć.
Нова змова проти Неємії
1 Коли Санваллату, Товії, аравійцю Ґешему та всім іншим нашим ворогам стало відомо, що я відбудував стіну, так що в ній зовсім не залишилось проломів, – хоч на той час я ще не в усіх брамах встановив двостулкові двері, –
2 то сталося так, що Санваллат та Ґешем прислали мені запрошення: Давай зустрінемось разом у Кефірімі, в долині Оно. Так вони замислили заподіяти мені лихо.
3 Але я відіслав до них послів з такою відповіддю: Я зайнятий великою справою, тому не зможу прийти. Задля чого мала би зупинитися робота, якби я все залишив і пішов до вас?
4 Вони чотири рази посилали до мене, пропонуючи зустрітись, а я їм щоразу відповідав ті самі слова.
5 На п’ятий раз Санваллат направив до мене свого слугу з подібною пропозицією, а в його руках був ще й відкритий лист.
6 У ньому було написано: Серед людей поширюються чутки, – зокрема, про це розповідає і Ґешем, – що ти, разом з юдеями, плануєте заколот, тому ви й будуєте стіну. За тими ж чутками, ти мав би стати їхнім царем.
7 Адже ти навіть настановив пророків, котрі мають про тебе в Єрусалимі провіщати: В Юдеї є цар! Ця вістка, безперечно, дійде і до царя, отже, негайно приходь, і разом порадимось!
8 Але я послав до нього таку відповідь: Нічого подібного, про що ти говориш, не було, – ти все це вигадав сам!
9 Ось таким чином вони намагались нас залякати, вважаючи: Опустяться їхні руки щодо подальшої праці, й вона не буде завершена! Проте цим вони лише придавали мені більшої рішучості .
10 Коли я прийшов у дім Шемаї, сина Делаї, сина Мегетавеїлового, а він зачинився й каже: Зустрінемося в Божому Храмі, заховаємось десь у середині Храму, й зачинимо за собою двері Храму, адже хочуть тебе вбити, і прийдуть тебе вбивати вночі!
11 А я йому відповів: Хіба така людина, як я, повинна втікати? Та й хто я такий, що можу ввійти в Храм і залишитись при цьому живим? Не піду!
12 Я зрозумів, що не Бог його послав, – а він сам проголосив таке пророцтво щодо мене, оскільки Товія і Санваллат підкупили його.
13 Він був підкуплений, щоб мене залякати, адже учинивши так, я згрішив би, а вони отримали би підставу мене зганьбити перед людьми.
14 Тож пригадай, мій Боже, Товії і Санваллатові їхні негідні вчинки, а також пророчиці Ноадії та іншим пророкам, котрі мене залякували!
Завершення відбудови стіни
15 Двадцять п’ятого дня місяця Елула, – через п’ятдесят два дні, – стіна була завершена.
16 Так сталося, що коли про це довідались усі наші вороги, та побачили всі навколишні народи, то дуже злякались і впали духом, усвідомивши, що все це відбулось за волею нашого Бога.
17 Того часу знатні люди з Юдеї часто посилали свої листи до Товії, а Товія відповідав на них,
18 адже чимало Юдеїв були з ним пов’язані присягою, оскільки він був зятем Шеханії, Арахового сина, а син Шеханії, Єгоханан, був одружений на дочці Мешуллама, сина Берехії.
19 Усі вони мені розповідали, який він хороший, і передавали йому все, що говорив я. Товія після того надсилав мені листи, аби мене залякати.