1 Gdy Sanballat i Tobiasz, a także mieszkańcy Arabii, Ammonu i Aszdodu usłyszeli, że naprawa murów Jerozolimy postępuje, bo wyłomy zaczęły się wypełniać, ich gniew wzmógł się jeszcze bardziej. 2 Sprzysięgli się wszyscy razem, że pójdą walczyć przeciwko Jerozolimie, aby spowodować w niej zamieszki. 3 Lecz myśmy się modlili do naszego Boga i z ich powodu wystawialiśmy dniem i nocą straże dla obrony przed nimi. 4 Judejczycy jednak mówili: Osłabły siły dźwigających ciężary, a gruzu jest zbyt wiele! Nie jesteśmy w stanie odbudować muru!
5 A nasi ciemiężyciele mówili: Nawet się nie spostrzegą, jak wtargniemy pomiędzy nich, wybijemy ich i zakończymy tę robotę! 6 Judejczycy zaś, którzy mieszkali obok nich, przychodzili do nas ze wszystkich zwróconych nam miejscowości i dziesiątki razy nam o tym mówili. 7 Wyznaczyłem więc poza murami miejsca niżej położone na wolnej przestrzeni; tam umieściłem ludzi według rodów, uzbrojonych w miecze, włócznie i łuki. 8 Gdy dokonałem przeglądu, stanąłem przed przywódcami, urzędnikami i resztą ludu, i powiedziałem: Nie bójcie się ich! Pamiętajcie o Panu wielkim i przerażającym! Walczcie w obronie waszych braci, synów i córek, żon i domów!
9 A gdy nasi nieprzyjaciele usłyszeli, że nas ostrzeżono, i Bóg udaremnił ich zamysł, wtedy mogliśmy wszyscy wrócić na mury, każdy do swego zadania. 10 Odtąd połowa moich sług zajęta była przy budowie, druga zaś połowa stała uzbrojona we włócznie, tarcze i łuki. Dowódcy natomiast znajdowali się za wszystkimi Judejczykami. 11 Również budujący mur i noszący ciężary jedną ręką pracowali, a w drugiej trzymali broń. 12 Każdy z budujących miał u boku przypasany miecz i tak budował. A obok mnie stał trębacz. 13 Wtedy przemówiłem do możnych, urzędników i do reszty ludu: Praca jest ogromna i rozległa. My zaś jesteśmy rozproszeni przy murach, oddaleni jeden od drugiego. 14 Jeśli więc usłyszycie skądś głos trąby, zgromadźcie się tam przy nas. Nasz Bóg będzie za nas walczył! 15 Dlatego też, gdy my pracowaliśmy przy tym dziele od świtu do nocy, wtedy druga połowa trzymała włócznie. 16 Równocześnie rozkazałem ludowi: Niech każdy wraz ze swym sługą nocuje w Jerozolimie. W nocy potrzebujemy ludzi do straży, a w dzień do pracy! 17 Tak więc ani ja, ani moi bracia i słudzy, ani moja straż osobista, nie zdejmowaliśmy ubrań. Każdy trzymał w ręku broń i wodę.
Спроби ворогів зупинити відбудовування стін
1 Почувши, що стіни Єрусалима підіймаються, а виломи замуровуються, Санваллат, Товія, аравійці, аммонійці та ашдодці ще більше розлютилися.
2 Всі вони змовились, щоб разом підступно вдарити по Єрусалиму і споводувати в ньому заколот.
3 Ми ж молилися до нашого Бога вдень та вночі й виставляли проти них охорону.
4 Але серед Юдеїв почались нарікання: Сила носіїв ослабла, а румовищ ще багато, – ми не зможемо самі відбудувати стіну…
5 А вороги наші змовлялися: Вони не повинні дізнатися й побачити, аж доки ми не опинимось серед них; тоді винищимо їх, і зупинимо роботу!
6 Але так сталося, що з різних сторін приходили юдеї, котрі мешкали неподалік їх і не менше десяти разів нас звідусіль попереджали, що проти нас підіймаються вороги, аби нас вдарити.
7 Тому я поставив у відкритих низинних місцях поза стінами міста людей за їхніми поколіннями чергувати зі своїми мечами, зі списами і з луками.
8 Зауваживши, що Ізраїльтяни відчувають страх, я виступив і промовив до знатних людей та начальників: Не бійтеся їх! Пам’ятайте про Господа, великого й грізного, та будьте готові до боротьби за ваших братів, за ваших синів і ваших дочок, за ваших дружин і за ваші домівки.
9 Але так сталося, що коли наші вороги довідались, що їхня змова стала відомою нам, і що Бог зруйнував їхні плани, ми всі повернулися на стіну, – кожен до своєї праці.
10 Проте з того часу лише половина моїх людей продовжували роботу, а друга половина молодих людей, одягнутих в кольчуги, тримали списи, щити, луки і разом зі своїми начальниками охороняли всіх Юдеїв,
11 котрі відбудовували стіну. А носильники грузів так виконували свої обов’язки: Кожен однією рукою виконував працю, а в іншій тримав списа.
12 Крім того, кожен, зокрема, будівничий мав прикріплений до пояса меч і з ним виконував працю. До того ж, коло мене постійно стояв трубач-сигнальник.
13 Я попередив усіх знатних людей, начальників і весь народ: Роботи багато, й простір широкий, – ми розпорошені по стіні – далеко один від одного.
14 Отже, з того боку, звідки почуєте звук труби, туди маєте до нас усі зібратись, і наш Бог воюватиме за нас!
15 Отак ми виконували працю: половина з нас тримали списи від раннього світанку і до появи зірок.
16 У той час я також наказав людям: Нехай кожен ночує зі своїми слугами в межах Єрусалима, аби слуги вночі нас охороняли, а вдень – працювали.
17 Але ніхто з нас, – ані я, ні мої брати, ні мої слуги, ні вартові біля мене, – ніхто з нас не знімали свого одягу, і в кожного напоготові була його зброя.