Opór i brak zrozumienia
1 Gdy Jezus skończył dawać te wskazania dwunastu swoim uczniom, odszedł stamtąd, aby w ich miastach nauczać i głosić Słowo Boże.
Poselstwo Jana Chrzciciela
(Łk 7,18-35)2 Tymczasem Jan usłyszał w więzieniu o czynach Chrystusa. Posłał więc swoich uczniów 3 z pytaniem: Czy to Ty jesteś Tym, który miał przyjść, czy też innego mamy oczekiwać? 4 Jezus im odpowiedział: Idźcie i oznajmijcie Janowi to, co słyszycie i widzicie. 5 Niewidomi znowu widzą, kulawi dobrze chodzą, trędowaci zostają oczyszczeni, głusi słyszą, umarli wstają do życia, a ubogim jest głoszona Dobra Nowina. 6 Szczęśliwy jest ten, kto nie gorszy się z Mojego powodu. 7 Gdy oni odchodzili, Jezus zaczął mówić do tłumu o Janie: Po co poszliście na pustynię? Oglądać trzcinę chwiejącą się na wietrze? 8 Po co więc poszliście? Zobaczyć człowieka wytwornie ubranego? Przecież ci, którzy noszą wytworne szaty, mieszkają w pałacach królewskich. 9 Po co więc poszliście? Zobaczyć proroka? O tak! Zapewniam was, że nawet więcej niż proroka. 10 To jest ten, o którym mówi Pismo: Oto Ja posyłam przed Tobą Mojego wysłannika, który Tobie przygotuje drogę.
11 Zapewniam was: Wśród urodzonych z kobiet nie pojawił się nikt większy od Jana Chrzciciela. Najmniejszy jednak w Królestwie Niebios znaczy więcej niż on. 12 Od dni Jana Chrzciciela aż dotąd Królestwo Niebios doznaje gwałtu i gwałtownicy zagarniają je siłą. 13 Wszyscy bowiem Prorocy i Prawo prorokowali aż do Jana. 14 A jeśli chcecie uznać, on jest Eliaszem, który miał przyjść. 15 Nie puszczajcie mimo uszu tego, co słyszycie. 16 Z kim porównam obecne pokolenie? Podobne jest do dzieci siedzących na rynku, które przygadują swoim rówieśnikom: 17 Przygrywaliśmy wam, a nie chcieliście tańczyć, śpiewaliśmy pieśni żałobne, a nie chcieliście płakać. 18 Przyszedł bowiem Jan, nie jadł i nie pił, a mówią: Demon go opętał. 19 Przyszedł Syn Człowieczy, je i pije, a oni mówią: Ten człowiek to żarłok i pijak, przyjaciel celników i grzeszników. Oto cała ich mądrość!
Ostrzeżenie dla miast
(Łk 10,13-15)20 Wtedy zaczął grozić miastom, w których dokonał najwięcej niezwykłych czynów, gdyż się nie opamiętały: 21 Biada tobie, Korozain! Biada tobie, Betsaido! Gdyby bowiem w Tyrze i Sydonie dokonały się cuda, które działy się u was, dawno już w worze pokutnym i w popiele okazałyby skruchę. 22 Ale mówię wam: Tyrowi i Sydonowi będzie lżej w dniu sądu niż wam. 23 A ty, Kafarnaum, czy aż do nieba masz być wywyższone? Aż do Hadesu będziesz strącone.
Gdyby w Sodomie dokonały się cuda, które działy się w tobie, przetrwałaby aż do dzisiaj. 24 Ale mówię wam: Ziemi sodomskiej lżej będzie w dniu sądu niż tobie.
Wezwanie Zbawiciela
(Łk 10,21-22)25 W tym czasie Jezus powiedział: Wysławiam Ciebie, Ojcze, Panie nieba i ziemi, że zakryłeś te sprawy przed mądrymi i roztropnymi, a odsłoniłeś je tym, którzy są jak małe dzieci. 26 Tak, Ojcze, bo tak się Tobie spodobało. 27 Wszystko zostało Mi przekazane przez Mojego Ojca i nikt nie zna Syna, tylko Ojciec, ani Ojca nikt nie zna, tylko Syn i ten, komu Syn postanowi to objawić. 28 Przyjdźcie do Mnie wszyscy utrudzeni i obciążeni, a Ja wam dam ukojenie. 29 Weźcie na siebie Moje jarzmo i uczcie się ode Mnie, że jestem cichy i pokornego serca, a znajdziecie ukojenie dla waszych dusz. 30 Jarzmo Moje bowiem jest miłe, a Moje brzemię lekkie.
Посланці від Івана Хрестителя
1 Коли Ісус закінчив наставляти своїх дванадцятьох учнів, то пішов звідти, щоб навчати й проповідувати в їхніх містах.
2 Іван же, почувши у в’язниці про діла Христа, послав своїх учнів
3 запитати Його: Чи Ти є Той, Хто йде, чи нам чекати іншого?
4 А Ісус у відповідь сказав їм: Ідіть і сповістіть Іванові, що чуєте й бачите:
5 сліпі прозрівають, криві ходять, прокажені очищаються і глухі чують, мертві встають, убогим звіщається Євангелія;
6 щасливий той, хто не спокуситься через Мене.
Свідчення Ісуса про Івана Хрестителя
7 Коли ті відходили, Ісус почав говорити людям про Івана: На що ви ходили подивитися в пустелю? На тростину, яку хитає вітер?
8 Або що ходили побачити? Людину, вдягнену в м’які шати? Та ж ті, хто носить м’який одяг, живуть у царських палацах.
9 Кого ж ви вийшли побачити? Пророка? Так, кажу вам: більше, ніж пророка!
10 Це той, про кого написано: Ось Я посилаю Мого ангела перед Твоє обличчя, який приготує Тобі дорогу перед Тобою.
11 Запевняю вас: не було між народженими від жінок більшого за Івана Хрестителя, але найменший у Царстві Небесному більший від нього.
12 Від днів Івана Хрестителя і дотепер Царство Небесне здобувається силою, і ті, хто застосовує силу, здобувають його.
13 Адже всі Пророки й Закон пророкували до Івана;
14 і коли хочете знати, він – Ілля, який має прийти.
15 Хто має вуха, нехай слухає.
До кого подібний цей рід
16 З ким Мені порівняти цей рід? Він подібний до дітей, які сидять на майданах і гукають до інших,
17 кажучи: Ми грали вам на сопілці, та ви не танцювали; ми голосили, та ви не ридали.
18 Бо прийшов Іван, який не їсть, не п’є, а вони кажуть: Біса має.
19 Прийшов Син Людський, Який їсть і п’є, а вони кажуть: Ось ця людина ненажера і п’яниця, друг митників та грішників. Тож виправдалася премудрість власними ділами.
Ісус докоряє невірним містам
20 Тоді почав [Ісус] докоряти містам, у яких сталося найбільше Його чудес, за те, що вони не покаялися:
21 Горе тобі, Хоразине! Горе тобі, Витсаїдо! Бо якби в Тирі й Сидоні сталися ті чудеса, які сталися у вас, вони давно покаялися б у волосяниці та в попелі.
22 Однак кажу вам: Тиру й Сидону буде легше в день суду, ніж вам.
23 І ти, Капернауме, хіба до неба піднесешся? До аду провалишся, бо коли би чудеса, що сталися в тобі, відбулися в Содомі, він існував би донині.
24 Тож кажу вам, що землі содомській легше буде в день суду, ніж тобі.
Заклик до втомлених і обтяжених
25 Того часу, відповідаючи, Ісус сказав: Славлю Тебе, Отче, Господи неба й землі, що втаїв Ти це від премудрих та розумних і відкрив те немовлятам.
26 Так, Отче, бо то було Тобі до вподоби.
27 Все передав Мені Мій Отець, і ніхто не знає Сина, тільки Отець; ані Отця ніхто не знає, лише Син – і той, кому тільки бажає Син відкрити.
28 Прийдіть до Мене всі втомлені та обтяжені, – і Я заспокою вас!
29 Візьміть Моє ярмо на себе і навчіться від Мене, бо Я лагідний і покірний серцем, – і знайдете спокій своїм душам.
30 Адже Моє ярмо любе, і Мій тягар легкий.