Narodzenie Jezusa
(Mt 1,18-25)1 W tamtych dniach wyszedł dekret cesarza Augusta, aby w całym imperium przeprowadzić spis ludności. 2 Ten pierwszy spis został przeprowadzony za Kwiryniusza, namiestnika Syrii. 3 Udawali się wszyscy, aby się zapisać, każdy do swojego miasta. 4 Wyruszył także Józef z miasta Nazaret w Galilei, do Betlejem, miasta Dawidowego w Judei, ponieważ pochodził z domu i rodu Dawida, 5 aby się zapisać wraz ze swoją żoną Marią, która oczekiwała dziecka. 6 A gdy tam byli, nadszedł czas, aby porodziła. 7 I urodziła swojego pierworodnego syna, zawinęła Go w pieluszki i położyła w żłobie, ponieważ zabrakło dla nich miejsca w gospodzie.
Pasterze i aniołowie
8 W tej okolicy koczowali pasterze i trzymali nocne straże nad swoim stadem. 9 Nagle ukazał się im anioł Pana i chwała Pana zajaśniała wokół nich. Ogarnął ich wielki strach, 10 lecz anioł powiedział do nich: Nie bójcie się! Oto przynoszę wam dobrą nowinę, wielką radość dla całego ludu. 11 Dziś w mieście Dawida narodził się wam Zbawiciel, który jest Chrystusem, Panem. 12 A oto znak dla was: Znajdziecie Niemowlę zawinięte w pieluszki i położone w żłobie. 13 Natychmiast dołączyły do anioła liczne zastępy z nieba, które wielbiły Boga i mówiły:
14 Chwała Bogu na wysokościach,
a na ziemi pokój ludziom,
których sobie upodobał.
15 A kiedy aniołowie wrócili do nieba, pasterze mówili między sobą: Chodźmy do Betlejem i zobaczmy to, co Pan nam oznajmił. 16 Niezwłocznie poszli i znaleźli Marię, Józefa i Niemowlę położone w żłobie. 17 Gdy Je zobaczyli, opowiedzieli, co im zostało objawione o tym Dziecku. 18 Wszyscy, którzy słuchali, dziwili się temu, co opowiadali im pasterze. 19 A Maria zachowywała wszystkie te słowa i rozważała je w swoim sercu. 20 Pasterze natomiast wrócili, wielbiąc i wysławiając Boga za wszystko, co usłyszeli i zobaczyli, jak zostało im powiedziane.
21 Kiedy nadszedł dzień ósmy i należało Je obrzezać, nadano Mu imię Jezus, które wskazał anioł jeszcze przed Jego poczęciem.
Ofiarowanie Jezusa w świątyni
22 Gdy nadeszły dni ich oczyszczenia, przewidziane przez Prawo Mojżesza, zanieśli Dziecko do Jerozolimy, aby Je ofiarować Panu, 23 ponieważ tak jest napisane w Prawie Pana: Każde pierworodne dziecko płci męskiej będzie poświęcone Panu . 24 Mieli również złożyć w ofierze parę synogarlic albo dwa młode gołębie , według postanowienia zawartego w Prawie Pana.
25 W Jeruzalem zaś żył człowiek sprawiedliwy i pobożny, który miał na imię Symeon. Oczekiwał on pocieszenia dla Izraela, a Duch Święty był nad nim. 26 Zostało mu objawione przez Ducha Świętego, że nie ujrzy śmierci, dopóki nie zobaczy Mesjasza Pana. 27 Z natchnienia Ducha przyszedł więc do świątyni właśnie w chwili, gdy rodzice wnosili Dziecko Jezus, by postąpić zgodnie z przepisem Prawa. 28 Wziął Je na ręce, wysławiał Boga i mówił:
29 Teraz, o Władco, pozwalasz odejść słudze Twemu w pokoju,
według Twojego Słowa,
30 bo moje oczy ujrzały Twoje zbawienie,
31 które przygotowałeś wobec wszystkich ludów,
32 światłość dla oświecenia pogan
i chwałę dla Twojego ludu Izraela.
33 Jego rodzice dziwili się temu, co było o Nim powiedziane. 34 Symeon zaś pobłogosławił ich i powiedział do Marii, Jego matki: Oto Ten dla wielu w Izraelu jest dany na upadek i na powstanie, i na znak, któremu będą się sprzeciwiać, 35 a twoją duszę przebije miecz, aby się ujawniły przewrotne zamysły wielu serc.
36 Była tam też prorokini Anna, córka Fanuela z plemienia Asera, bardzo już sędziwa. Od swego panieństwa żyła z mężem przez siedem lat. 37 Teraz, jako licząca osiemdziesiąt cztery lata wdowa nie opuszczała świątyni, dniem i nocą służąc Bogu postem i modlitwą. 38 Podeszła w tej właśnie chwili, wychwalała Boga i opowiadała o Dziecku wszystkim, którzy oczekiwali wyzwolenia Jeruzalem.
Powrót do Nazaretu
39 A kiedy już wszystko wypełnili zgodnie z Prawem Pana, wrócili do Galilei, do miasta Nazaret. 40 Dziecko zaś rosło i rozwijało się, napełniając się mądrością, a łaska Boga była nad Nim.
Dwunastoletni Jezus w świątyni
41 Rodzice Jezusa co roku chodzili do Jeruzalem na święto Paschy. 42 Gdy miał dwanaście lat, również się tam udali zgodnie ze świątecznym zwyczajem. 43 Po upływie świąt, gdy wracali, Jezus – Dziecko pozostał w Jeruzalem, o czym nie wiedzieli Jego rodzice. 44 Przypuszczając, że znajduje się wśród pielgrzymów, przeszli dzień drogi i poszukiwali Go między krewnymi i znajomymi. 45 A gdy nie znaleźli, zawrócili do Jeruzalem, szukając Go. 46 Dopiero po trzech dniach odnaleźli Go w świątyni. Siedział pośród nauczycieli, przysłuchiwał się im i zadawał pytania. 47 A wszystkich, którzy Go słuchali, zadziwiał swoim rozsądkiem i odpowiedziami. 48 Gdy to zobaczyli, zdumieli się, a Jego matka powiedziała: Synu, dlaczego nam to zrobiłeś? Twój ojciec i ja pełni bólu szukaliśmy Ciebie. 49 Odpowiedział im: Dlaczego Mnie szukaliście? Czy nie wiedzieliście, że powinienem zajmować się sprawami Mojego Ojca? 50 Oni jednak nie pojęli tego, co mówił. 51 Wtedy poszedł z nimi, wrócił do Nazaretu i był im posłuszny. A Jego matka zachowywała wszystkie te słowa w swoim sercu. 52 Jezus zaś dojrzewał, wzrastał w mądrości i łasce u Boga i ludzi.
Народження Ісуса
1 І сталося тими днями, що вийшов указ кесаря Августа переписати всю землю.
2 Цей перепис уперше відбувся, як Сирією володів Квіріній.
3 І йшли всі записатися, кожний до свого міста.
4 Пішов і Йосип з Галилеї, з міста Назарета, до Юдеї, до міста Давидового, що зветься Вифлеємом, – бо був він з дому та з роду Давидового, –
5 записатися з Марією, зарученою з ним [жінкою], яка була вагітна.
6 І сталося ж так, що коли вони були там, сповнилися дні, щоб їй народити.
7 І вона народила свого Первістка Сина, сповила Його й поклала в яслах, оскільки у світлиці не було для них місця.
8 А в тій місцевості були пастухи, які вночі перебували в полі та стерегли свою отару.
9 Аж [ось] Господній ангел став між ними, і слава Господня осяяла їх, і вони були охоплені великим страхом.
10 Та ангел сказав їм: Не бійтеся, бо я звіщаю вам велику радість, яка буде для всього народу:
11 для вас сьогодні в місті Давида народився Спаситель, Який є Христос Господь.
12 А ось вам ознака: знайдете сповите Немовля, Яке лежить у яслах.
13 І раптом з’явилася біля ангела сила‑силенна небесного війська; вони хвалили Бога і проголошували:
14 Слава Богові на висоті, а на землі – мир в людях доброї волі!
15 І сталося, що коли ангели відійшли від них на небо, пастухи почали говорити один одному: Ходімо у Вифлеєм і погляньмо, що там сталося, про що Господь сповістив нам!
16 Поспішаючи, вони прийшли та знайшли Марію, Йосипа й Немовля, Яке лежало в яслах.
17 Побачивши, вони розповіли про те, що було сказано їм про цю Дитину.
18 І всі ті, які чули, здивувалися зі сказаного їм пастухами.
19 Марія ж зберігала всі ці слова, беручи до свого серця.
20 А пастухи повернулися, славлячи й вихваляючи Бога за все, що чули та бачили, як їм було сказано.
Обрізання Ісуса. Симеон і пророчиця Анна
21 Як виповнилося вісім днів, – коли мали обрізати Його, – то дали Йому ім’я Ісус, як проголосив ангел ще перед Його зачаттям в утробі.
22 І коли, згідно із Законом Мойсея, минули дні очищення, то принесли Його до Єрусалима, щоби поставити перед Господом,
23 як то записано в Господньому Законі: кожне немовля чоловічої статі, яке є первородним, назветься святим для Господа.
24 І щоб скласти жертву, згідно зі сказаним у Законі Господнім, – дві горлиці або два молодих голуби.
25 В Єрусалимі був один чоловік на ім’я Симеон, людина праведна й побожна, який очікував утіхи Ізраїля, і Святий Дух був на ньому.
26 І було йому обіцяно Духом Святим, що він не побачить смерті, доки не побачить Христа Господнього.
27 І привів його Дух до храму. Коли батьки внесли Немовля Ісуса, щоби зробити з Ним за законним звичаєм,
28 він узяв Його на руки, віддав хвалу Богові та й сказав:
29 Нині відпускаєш Свого раба, Владико, згідно зі Своїм словом, у мирі,
30 бо мої очі побачили Твоє Спасіння,
31 яке Ти приготовив перед обличчям усіх народів:
32 Світло відкриття для язичників і славу Твого народу Ізраїля!
33 І Його батько та мати дивувалися тим, що говорилося про Нього.
34 А Симеон поблагословив їх і сказав Марії, Його матері: Ось, Цей поставлений на падіння і на піднесення багатьох в Ізраїлі, як ознака суперечок;
35 і тобі самій меч прошиє душу, щоб відкрилися думки багатьох сердець!
36 І була тут Анна – пророчиця, дочка Фануїла з роду Асира; вона дожила до глибокої старості, а з чоловіком прожила сім років від дівоцтва свого;
37 вдова вісімдесяти чотирьох років, яка не відходила від храму, служачи вдень і вночі постом та молитвами.
38 Прийшовши в той час, вона прославляла Господа і говорила про Нього всім, хто чекав на викуплення Єрусалима.
39 А як виконали все за Законом Господнім, вони повернулися до Галилеї, до свого міста Назарета.
40 Дитина ж росла й міцніла, сповнюючись мудрості, й благодать Божа була на Ній.
Дванадцятилітній Ісус у храмі
41 Його батьки щороку ходили в Єрусалим на свято Пасхи.
42 І коли виповнилося Йому дванадцять років, вони за звичаєм пішли на свято [в Єрусалим].
43 А як закінчилися дні свята , вони поверталися, а Хлопець Ісус залишився в Єрусалимі; та не знали того Його батьки, [Йосип і мати].
44 Вони думали, що Він десь у натовпі. Пройшли день дороги і стали шукати Його поміж родичами та знайомими;
45 і, не знайшовши, вони повернулися до Єрусалима й тут шукали Його.
46 І сталося, що через три дні знайшли Його в храмі; Він сидів серед учителів, слухав їх та розпитував.
47 Усі, які слухали, дивувалися з Його розуму та відповідей.
48 Побачивши Його, вони здивувалися; і мати Його сказала Йому: Дитино, чому Ти нам таке вчинив? Ось Твій батько і я, страждаючи, шукали Тебе.
49 А Він відповів їм: Чому ж ви шукали Мене? Хіба ви не знали, що Мені треба бути при справах Мого Отця?
50 Та вони не зрозуміли тих слів, які Він їм сказав.
51 І пішов Він з ними, і прибув у Назарет, і слухався їх. А Його мати зберігала всі ті слова у своєму серці.
52 А Ісус набував мудрості, віку та благодаті – в Бога і в людей.