Hiob — Bóg jest silniejszy od człowieka
1 Hiob na to odpowiedział:
2 Jestem przekonany, że tak jest.
Czy człowiek jest sprawiedliwy przed Bogiem?
3 Gdyby zechciał się z Nim spierać,
nie odpowie nawet raz na tysiąc.
4 On jest mądry i potężny.
Czy ktoś, sprzeciwiając się Mu, będzie szczęśliwy?
5 Przenosi góry, a one nie wiedzą,
że wywraca je w swoim gniewie.
6 On porusza ziemię w posadach tak,
że chwieją się jej kolumny.
7 Rozkazuje słońcu i ono nie wschodzi,
a na gwiazdy nakłada pieczęć.
8 On sam rozpościera niebiosa
i kroczy po morskich falach.
9 On uczynił Niedźwiedzicę i Oriona,
Plejady i Gwiazdy Południa.
10 On czyni rzeczy wielkie, niezbadane,
i cuda, których nie da się zliczyć.
11 Gdy przechodzi obok mnie, nie widzę Go,
mija mnie, a ja Go nie rozpoznaję.
12 Kiedy porywa, któż Go powstrzyma?
Kto Mu powie: Co czynisz?
13 Bóg nie cofa swego gniewu,
przed Nim upadli pomocnicy Rahaba.
Argumenty Boga są niepodważalne
14 Jak więc miałbym Mu odpowiedzieć
i jakie dobrać słowa?
15 Chociaż miałbym rację, nie odpowiem,
tylko będę błagał o litość mojego Sędziego.
16 A gdybym nawet prosił, i mi odpowiedział,
nie wierzę, że wysłucha mojego głosu.
17 On jak burza uderzył na mnie
i bez powodu pomnożył moje rany,
18 nie pozwala mi zaczerpnąć oddechu,
lecz nasyca mnie goryczą.
19 Jeśli chodzi o siłę – to On jest najmocniejszy,
a jeśli chodzi o sąd – to kto mnie pozwie?
20 Chociaż jestem sprawiedliwy, potępią mnie moje usta,
choć będę niewinny – On ukaże moją winę.
21 Czy jestem niewinny? Nie znam mej duszy,
pogardzam swoim życiem.
22 Jedno z tego wynika, dlatego to mówię:
On winnego i niewinnego zniszczy.
23 Gdy plaga nagle uśmierci,
On szydzi z rozpaczy niewinnego.
24 Ziemię wydał w ręce bezbożnika,
sędziom zakrywa oczy.
Jeśli nie On, to kto?
Sprzeciwianie się Bogu jest bezskuteczne
25 Moje dni są szybsze od biegacza,
uciekły i nie widziały szczęścia;
26 przepływają jak łodzie z trzciny,
jak orzeł, który na żer spada.
27 A gdy mówię: Zapomnę o mojej skardze,
porzucę mój gniew i będę wesoły,
28 wówczas lękam się wszystkich moich cierpień,
gdyż wiem, że mnie od nich nie uwolnisz.
29 Jeśli muszę być winny,
to po co mam się daremnie trudzić?
30 Choćbym się umył wodą ze śniegu
i ługiem oczyścił moje ręce,
31 i tak zanurzysz mnie w błotnistym dole,
i będą się mną brzydzić moje szaty.
32 On nie jest jak ja człowiekiem,
by Mu powiedzieć: Chodźmy razem do sądu.
33 I nie ma między nami rozjemcy,
który położyłby na nas obu swą rękę.
34 Niech On tylko nie trzyma nade mną swej rózgi
i strachem mnie nie poraża,
35 bo chcę mówić i nie bać się Go
– inaczej nie będę sobą.
Йов: Як смертній людині виправдатися перед Богом?!
1 Відповідаючи, Йов промовив:
2 Це правда! Я знаю, що так воно є. Але як смертній людині виправдатись перед Богом?!
3 Якщо би хто вирішив сперечатися з Ним, то Він би Йому не відповів на жодне з тисячі питань.
4 Адже Він – мудрий серцем і могутній силою; хто може Йому протистояти й залишитись неушкодженим?
5 Він переносить гори, і їх не впізнати; Він у Своєму гніві їх перевертає.
6 Він рухає землею на її місці, так що її основи хитаються.
7 Він наказує сонцю, і воно перестає світити, кладе Свою печатку на зорі.
8 Він Сам розпростер небеса й ступає по морських хребтах.
9 Він створив Велику Ведмедицю, Оріон, Плеяди та південні сховища зір ,
10 Він чинить великі й незбагненні речі та чудеса, яким немає ліку.
11 Ось Він проходить біля мене, але я Його не бачу. Він мене промине, а я й не зауважу Його.
12 Якщо Він щось забере, хто Його примусить повернути? Хто Йому може сказати: Що Ти робиш?
13 Бог Свого гніву не відвертає, – перед Ним схиляються навіть служителі Рахава .
14 Як же тоді я мав би Йому відповідати, і які відносно Нього підібрати слова?
15 Навіть як би я і був правий, не отримав би відповіді, тому я лише благав би мого Суддю про помилування .
16 І хоча би я кликав, і Він мені відповів, я не повірив би, що Він до мене прислухався.
17 Він мене бурею розтер на порох і намножує без причини мої рани, –
18 не дозволяє мені відпочити, а пересичує мене гіркотою.
19 Коли йдеться про силу, то Він Всемогутній, а якщо – про суд, то хто Його покличе на мій судовий позов?
20 Якщо я навіть був би правий, то мої ж уста мене осудять; і якщо я оголошую себе невинуватим, Він доведе мою провину.
21 Так, я невинуватий, проте я сам себе не знаю, і не радий своїм життям!
22 Тому й кажу: Все одно і праведного, і злочинця Він губить.
23 І якщо зненацька бич Божого гніву приносить смерть, над відчаєм праведних Він посміюється.
24 Коли якусь країну віддано в руки нечестивого, Він закриває очі її суддів. А якщо це не Він, то хто ж?‥
25 Мої дні мчать швидше гінця, – пробіжать, так і не побачивши чогось доброго.
26 Вони проминають, наче лодки з папірусного очерету, – неначе орел, що падає на здобич.
27 А якби я вирішив: забуду про мої скарги, зміню свій зовнішній вигляд і буду веселим,
28 то мої муки змушують мене тремтіти, і я знаю, що Ти не вважатимеш мене невинуватим…
29 Отже, якщо я все одно маю бути винуватим, то навіщо надаремно мені мучитись?
30 Бо хоча б я вмився сніговою водою і вимив милом свої руки,
31 то й тоді Ти мене вкинув би у яму з багном , – і мною гидував би навіть мій одяг.
32 Адже Бог – не є людиною, як я, щоб я міг Йому відповідати, і ми разом могли стати перед судом.
33 Немає між нами і посередника, котрий поклав би на нас обох свою руку.
34 Нехай Він лише забере від мене Свою палицю, і нехай мене більше не тривожить страх перед Ним,
35 тоді я говоритиму, і не боятимусь Його, тому що я не такий перед самим собою.