Ludzie myślą tylko o sobie
1 I dalej Elihu tak mówił:
2 Czy masz słuszność, gdy mówisz:
Jestem sprawiedliwszy niż Bóg?
3 Albo: Co mi z tego przyjdzie,
co zyskam, wystrzegając się grzechu?
4 Odpowiem tobie
i twoim przyjaciołom.
5 Spójrz w niebo i zobacz,
przypatrz się obłokom wysoko nad tobą.
6 Jeśli zgrzeszysz, co Bogu przez to uczynisz?
Czy ilością twoich występków wyrządzisz Mu krzywdę?
7 A jeśli jesteś sprawiedliwy, co Mu przez to dajesz?
Co może On dostać z twej ręki?
8 Takiego człowieka jak ty dotykają własne występki,
a syna człowieczego twoja sprawiedliwość.
Bóg nie wysłuchuje pysznych
9 Z powodu nadmiaru ucisku ludzie krzyczą,
wzywają pomocy, gdy ramię możnych im ciąży.
10 Ale nikt nie mówi: Gdzie jest Bóg,
mój Stwórca, który daje mi pieśni pochwalne w nocy,
11 który daje nam więcej pouczeń niż zwierzętom ziemi,
czyniąc nas mądrzejszymi od ptaków przestworzy?
12 I wtedy wołają, lecz On nie odpowiada
z powodu pychy czyniących zło.
13 Z pewnością Bóg nie wysłuchuje pustej mowy,
Wszechmocny nie zważa na nią.
14 Chociaż mówisz, że Go nie dostrzegasz,
twoja sprawa jest przed Nim, czekaj na Niego.
15 I właśnie teraz, gdy Jego gniew nie karze
i zbytnio nie zważa na występki,
16 Hiob daremnie otwiera usta
i bezmyślnie mnoży słowa.
Елігу: Боже судочинство неминуче
1 Продовжуючи промову Елігу далі сказав:
2 Невже ти вважаєш слушним стверджувати: Я більш правий ніж Бог!
3 Адже ти говориш: Яка Тобі користь від того, грішу я, чи ні?
4 Я кількома словами відповім тобі і заодно твоїм приятелям:
5 Подивися на небо і поміркуй, зверни увагу на хмари, як вони високо над тобою!
6 Якщо ти грішиш, то що тим заподієш Богові? Навіть якщо твоїх злочинів багато, то хіба ти цим зашкодиш Йому?
7 Так само й коли ти праведний, то що Йому додаєш? Або що Він отримує від тебе?
8 Твоє нечестя може зашкодити лише подібній до тебе людині, як і твою праведність, зауважать насамперед інші люди!
9 Адже люди стогнуть і лементують через великі утиски інших, волають про допомогу з приводу гноблення сильніших за них.
10 Проте ніхто не питає: Де є Бог, мій Творець, Котрий і вночі підіймає настрій, щоб співати?
11 Який учинив нас розумнішими за польових звірів і розважливішими від небесних птахів?!
12 Вони можуть кричати, проте через зарозумілість злочинців Він не відповідає.
13 Безперечно, Бог не слухає марнослів’я, – Всемогутній не звертає на це уваги.
14 Хоч ти говориш, що Його не бачиш, Його судочинство неминуче, тому очікуй на Нього.
15 А тепер, поки Божий гнів не став покаранням, і Він не безмірно карає за провину, –
16 Йов легковажно відкриває свої уста, й несвідомо примножує свої слова.