Elihu karci Hioba
1 Tak więc słuchaj, Hiobie, mojej mowy,
nadstaw ucha na wszystkie moje słowa.
2 Spójrz, otworzyłem usta
i mój język porusza się pod podniebieniem.
3 Moje słowa wyrażają prawość serca,
a wargi wygłaszają wiedzę najczystszą.
4 Duch Boży mnie stworzył
i tchnienie Wszechmocnego mnie ożywiło.
5 Jeżeli możesz, odpowiedz mi,
przygotuj się, stań przede mną.
6 Spójrz, jesteśmy równi przed Bogiem,
ja też z gliny jestem ulepiony.
7 Niech cię więc nie ogarnia lęk przede mną,
mój ucisk nie będzie ciężki.
8 Jednak mówiłem do moich uszu,
dźwięk twoich słów jeszcze teraz słyszę:
9 Jestem czysty, bez grzechu,
niewinny i nie ma we mnie winy.
10 Oto On znajduje przeciw mnie zarzuty,
uważa mnie za swego wroga.
11 On moje nogi zakuł w kajdany,
śledzi wszystkie moje kroki.
12 Mówię ci jednak, że nie masz tu racji,
bo Bóg jest większy niż człowiek.
13 Czy dlatego się z Nim spierałeś,
że nie odpowiedział na żadne twe słowo?
Bóg się objawia, karze i wybawia
14 Bóg bowiem przemawia raz i drugi,
ale się tego nie dostrzega.
15 We śnie, w widzeniu nocnym,
gdy sen głęboki spada na ludzi
śpiących we własnych łóżkach.
16 Wtedy On ludziom otwiera uszy
i przeraża ich swoimi widzeniami,
17 aby odwieść człowieka od działania
i uwolnić go od pychy.
18 Jego samego chroni od grobu
i ratuje mu życie przed śmiercionośną strzałą.
19 Albo też napomina łożem boleści
i nieustannie kości jego są chore.
20 Chleb człowiekowi brzydnie
i sam odrzuca pożywienie.
21 Jego ciało znika i ledwo je widać,
a ukazują się kości dawniej niewidoczne.
22 I tak on sam zbliża się do grobu,
a jego życie do sprawców śmierci.
23 Jeżeli stanie przy nim anioł,
mówca, jeden z tysiąca,
pouczy on człowieka o jego powinnościach.
24 Jeśli zmiłuje się nad nim i powie:
Wybaw go od zejścia do grobu, znalazłem okup,
25 to jego ciało odzyska młodzieńczą świeżość
i powróci do dni swojej młodości.
26 Gdy pomodli się do Boga, On mu pobłogosławi,
z radością pozwoli oglądać swe oblicze
i przywróci sprawiedliwość człowiekowi,
27 który wyzna wobec ludzi:
Zgrzeszyłem, złamałem prawo,
lecz On mi równą miarą nie odpłacił,
28 ocalił mnie od zejścia do grobu
i w moim życiu będę oglądał światło.
29 Tego wszystkiego Bóg dokonał,
dwa i trzy razy uczynił to z człowiekiem,
30 aby uwolnić go od grobu
i oświecić blaskiem żyjących.
31 Rozważ to, Hiobie, i słuchaj mnie,
zamilknij, gdy ja będę mówił.
32 Jeśli masz jeszcze słowo, odpowiedz,
mów, gdyż chętnie bym uznał twoją sprawiedliwość.
33 Jeśli zaś nie, posłuchaj mnie,
zamilknij, a ja nauczę cię mądrości.
Елігу: Бог скаже раз, скаже вдруге, але людина на те часто не зважає
1 Тому послухай, Йове, мою промову та постарайся зрозуміти всі мої слова.
2 Ось я відкриваю свої уста, і всі слова моїх уст висловить мій язик.
3 Адже всі мої слова випливатимуть від чистого серця, передаючи чисту правду мого розуму.
4 Божий Дух мене створив, і дихання Всемогутнього мене оживило.
5 Якщо можеш, відповідай мені, приготуйся і можеш мені заперечувати!
6 Як і ти, я перебуваю перед Богом; як і ти, я також виліплений з глини.
7 Тому страх переді мною не повинен тебе непокоїти, і моя рука також не буде тяжіти над тобою.
8 Ось що ти говорив до мого слуху, і що я чув з твоїх уст, а саме:
9 Я чистий й невинуватий, – я непорочний, і гріха в мене немає.
10 Він же (Бог ) висуває проти мене звинувачення, і вважає мене Своїм ворогом.
11 Він закував мої ноги в колодки, й слідкує за всіма моїми стежками…
12 Але якраз у цьому ти не правий, і я тобі про це кажу, адже Бог більший за людину.
13 Чому ж ти нарікаєш на Нього, мовляв: на жодне моє слово не відповідає…
14 Адже Бог скаже раз, скаже вдруге, але на те людина часто не зважає.
15 У сні, в нічному видінні, коли глибокий сон на людей надходить, як вони сплять на своїх ліжках, –
16 тоді Він розтулює людям вуха, непокоїть їх і застерігає,
17 щоб відвернути людину від поганого вчинку, і вберегти мужа від гордині;
18 зберегти його душу від могили, – його життя захистити від смертельного удару.
19 Бог напоумляє його хворобою на його ліжку, та постійним болем у його кістках,
20 так що він відвертається від хліба, і його душа – від улюбленої їжі.
21 Його тіло марніє до невпізнання, і виступають його кістки, яких раніше не було видно.
22 Таким чином його душа може наближатися до краю могили, – його життя буде на крок до смерті.
23 Але якщо виявиться біля нього ангел-посередник, один з тисячі, щоб сказати йому, як він мав би жити,
24 якщо він змилується над ним і скаже Богу : Спаси його, аби він не зійшов у могилу, – я знайшов за нього викуп.
25 Тоді його тіло відмолодиться, як у юності, й до нього знову повернеться молодість.
26 Коли він молитиметься до Бога, Той виявить до нього прихильність, дозволить йому з радістю оглядати Його славне обличчя, і поверне людині її праведність.
27 Він (чоловік ) дивитиметься на людей і говоритиме: Я грішив, спотворюючи істину, але мені Бог не відплатив тим на що я заслуговував.
28 Він врятував моє життя, аби я не зійшов у могилу; я живий і бачу світло!‥
29 Все це Бог чинить з людиною двічі, а то й тричі,
30 щоб врятувати його душу від могили й освітити його світлом життя.
31 Усвідом це, Йове, й далі слухай мене; мовчи, а я буду говорити!
32 Якщо ж маєш що сказати, відповідай мені, – говори, адже я охоче визнав би твою правоту.
33 Якщо ні, то в такому разі слухай мене далі, помовчи, і вже я тебе вчитиму мудрості.