MOWY ELIHU
Gniew Elihu
1 Trzej mężowie przestali odpowiadać Hiobowi, gdyż ten uważał się za sprawiedliwego. 2 A wtedy Elihu, syn Barakeela, Buzyta, ze szczepu Rama, zapłonął gniewem. Rozgniewał się na Hioba, który siebie uznawał za sprawiedliwego przed Bogiem. 3 Rozgniewał się również na trzech jego przyjaciół, że nie znaleźli właściwej odpowiedzi, a tylko Hioba potępili. 4 Gdy rozmawiali z Hiobem, Elihu czekał, bo byli starsi od niego.
5 Kiedy jednak Elihu zobaczył, że w ustach trzech mężów zabrakło odpowiedzi, wybuchnął gniewem. 6 I zabrał głos Elihu, syn Barakeela, Buzyta:
Jestem jeszcze młody, wy zaś jesteście starzy,
dlatego bałem się wyjawić wam swoje zdanie.
7 Pomyślałem: Niech przemówią lata,
niechaj długie lata okażą mądrość.
8 Ale tylko duch, który jest w człowieku,
tchnienie Wszechmocnego – on daje mądrość.
9 Wielcy nie zawsze są mądrzy,
a starcy nie zawsze wiedzą, czym jest prawość.
10 Dlatego mówię: Posłuchajcie mnie,
ja także chcę przedstawić swoje zdanie.
11 Oto czekałem na wasze mowy,
przysłuchiwałem się waszym mądrym wywodom,
gdy badaliście jego słowa.
12 Uważnie na was patrzyłem
i widzę, że nikt nie dowiódł Hiobowi winy,
nikt nie odpowiedział na jego słowa.
13 Nie mówcie: Znaleźliśmy mądrość,
Bóg może go pokonać, a nie człowiek.
14 Nie przeciwko mnie on mówił
i nie waszymi słowami mu odpowiem.
15 Zmieszali się, już nie odpowiadają,
osłabły ich wywody.
16 Czy mam czekać, skoro nic nie mówią,
stoją i już nie odpowiadają?
17 A więc ja powiem od siebie,
teraz ja wyjawię swoją wiedzę.
18 Bo jestem przepełniony słowami
i duch w mym wnętrzu mnie przynagla.
19 Moje wnętrze jest jak wino, które nie ma ujścia,
jak nowe bukłaki, które zaraz pękną.
20 A więc muszę mówić, aby sobie ulżyć,
otworzę usta i odpowiem.
21 Nie będę miał względu na nikogo
i nikomu nie będę schlebiał.
22 Nie umiem schlebiać
– usunąłby mnie zaraz mój Stwórca.
Гнів Елігу на Йова та його трьох друзів
1 Троє друзів Йова також перестали протирічити, оскільки бачили, що, згідно з його промовами, він вважав себе правим.
2 Тоді запалав гнівом Елігу, син Баракела, бузієць з Рамового роду. Він розгнівався на Йова через те, що той, виправдовуючись, вважав себе справедливішим навіть за Бога.
3 Він запалився гнівом також і на трьох його друзів за те, що вони не змогли переконати Йова, хоча й вважали його винуватим.
4 Досі Елігу не встрявав у їхню розмову з Йовом, з поваги, оскільки всі вони були віком старші за нього.
5 Але, побачивши, що ці троє мужів уже не мають що відповісти, Елігу запалав гнівом.
6 Отже, тепер цей бузієць Елігу, син Баракела, озвався й сказав: Я наймолодший за віком, а ви всі старші, тому я вагався, побоюючись висловити вам свою думку.
7 Я вважав: Нехай веде розмову вік, – похилі роки хай висловлюють мудрість.
8 Насправді ж у людині є Дух , і натхнення Всемогутнього, що наділяє її розумом.
9 Не завжди люди похилого віку є мудрими, і не лише старість здатна зрозуміти правоту.
10 Тому я кажу: Послухайте мене, і я також сповіщу те, що знаю.
11 Ось я постійно очікував на ваші чергові промови, прислухався до ваших міркувань. Поки ви шукали належних слів,
12 я уважно приглядався до вас, проте не було серед вас жодного, хто переконав би Йова, хто відповів би на його переконання.
13 Тому не варто стверджувати, мовляв: ми знайшли мудрість, – Бог нас навчає, а не людина…
14 Не до мене він скеровував свої промови, тому і я не відповідатиму йому вашими словами!
15 Розгублені, ви більше не відповідали, – вам забракло слів.
16 Невже я мав би чекати тільки тому, що ви мовчали і більше не відповідали?
17 Отже, я також зі свого боку хочу відповісти, – й по можливості висловити те, що знаю.
18 Адже я переповнений словами, – мій внутрішній дух спонукає до цього.
19 Я став, наче закритий бурдюк з молодим вином, що готовий тріснути.
20 Оце я висловлюсь, і мені стане легше, відкрию свої уста й промовлю.
21 Адже я не зважатиму на особу, і не догоджуватиму нікому,
22 бо підлещуватись не вмію, і коли щось не так, нехай мене покарає мій Творець.