Złość Sofara
1 Sofar z Naamy zaś odpowiedział:
2 Kłębią się we mnie myśli,
gdyż czuję silne wzburzenie.
3 Słyszę pouczenie, które mnie znieważa,
tak jak rozumiem, odpowiadam.
Grzesznika nie ominie kara
4 Czy nie wiesz tego, że od wieków,
odkąd umieszczono człowieka na ziemi,
5 krótka jest chwała grzeszników,
a radość obłudnika jest chwilowa?
6 Choćby jego pycha sięgała niebios,
a jego głowa dotykała obłoków,
7 zniszczeje w końcu jak jego odchody,
a ci, którzy go widzieli, spytają: Gdzie jest?
8 Jak sen uleci i go nie znajdą,
przeminie jak nocna zjawa.
9 Oko, które go widziało, już go nie ujrzy,
i nie zobaczy go więcej jego miejsce.
10 Jego synowie wynagrodzą krzywdy ubogich,
a jego ręce zwrócą to, co wydarł.
11 Jego kości, tak pełne młodzieńczej siły,
spoczną razem z nim w prochu.
12 Choć słodkie jest zło w jego ustach,
ukrywa je pod swym językiem,
13 zachowuje je i nie wypuszcza,
zatrzymuje na podniebieniu.
14 A pokarm przewraca mu się w środku
i w jego wnętrzu staje się jadem żmii.
15 Bogactwa, które połknął, musi zwrócić,
Bóg wyrzuci je z jego brzucha.
16 Ssać będzie jad żmii,
zabije go język gada.
17 Nie będzie patrzył na strumienie,
na rzeki miodem i mlekiem płynące.
18 Zwróci swoją zdobycz, bo nie może jej strawić,
choć zdobył dobra, nie nacieszy się nimi.
19 Niszczył bowiem i opuszczał ubogich,
zagarnął dom, którego nie zbudował.
20 Nie zazna spokoju w swym wnętrzu
i nie uratują go jego skarby.
21 Nic nie ujdzie przed jego żarłocznością,
dlatego jego dobra są krótkotrwałe.
22 Mimo swego dostatku będzie się dręczył
i spadnie na niego bezmiar nieszczęścia.
23 A gdy swój brzuch będzie napełniał,
Bóg ześle na niego żar swego gniewu
i rozleją się w nim wnętrzności.
24 Jeżeli ucieknie przed żelazną zbroją,
przeszyje go miedziana strzała.
25 Wyciągnie ją, z jego grzbietu wyjdzie
ostrze błyszczące od żółci
– ogarnie go strach.
26 Wszystkie ciemności spowiją jego skarby,
strawi go ogień przez nikogo niewzniecony
i pochłonie wszystko, co ocalało w jego namiocie.
27 Niebiosa odsłonią jego nieprawość
i ziemia powstanie przeciw niemu.
28 Zostaną zabrane plony jego domu,
rozpłyną się w dzień Bożego gniewu.
29 Oto cząstka, którą otrzyma grzesznik od Boga,
takie dziedzictwo On mu przeznaczył.
Цофар: Доля нечестивої людини
1 Тоді заговорив Цофар із Наами, промовляючи:
2 Мої думки схиляють мене до відповіді, адже я обурений,
3 коли чую докори, які мене ображають, тому мій дух, спонукуваний розумом, каже мені відповісти.
4 Хіба ти не знаєш, що віддавна, – з того часу як постала на землі людина, –
5 радість нечестивих швидкоплинна, і веселощі беззаконників – миттєві?
6 І хоч би в своєму самозвеличенні нечестивий піднявся до небес, і своєю головою він доторкнувся до хмар,
7 він загине навіки, наче перетравлена його шлунком їжа, а ті, що його бачили, запитають: Де він?
8 Він минеться, як сон, і його не знайдуть, – він зникне, наче нічний привид.
9 Очі, які його бачили, більше його не знайдуть, – навіть рідні місця більше його не побачать.
10 Його діти будуть підлещуватись до вбогих, бо він власними руками повіддає нажите нечесно майно.
11 І навіть хоч його організм сповнений юнацької сили, вона разом з ним ляже в землю.
12 Хоч зло видаватиметься солодким в його устах, і він ховатиме його під своїм язиком;
13 щадячи його, й не бажаючи зла позбутись, він зберігатиме його в своєму роті.
14 Тому його їжа в його шлунку, перетравлюючись, стає в ньому зміїною отрутою.
15 Через те нажите нечесно багатство, що він проковтнув, виблює його, – Бог виверне його з живота у нього.
16 Він ссав зміїну отруту, тому жало змії і вб’є його.
17 Він не буде любуватись красою струмків та річками, що течуть молоком і медом.
18 Він буде змушений віддати надбане, бо не зможе його проковтнути, і хоча він нажив багато добра, він не буде ним тішитись.
19 Адже він пригноблював, залишаючи без опіки вбогих, відбирав будинки, яких не будував.
20 Його зажерлива утроба не знала спокою, і в своїй жадібності він зупинитись не міг.
21 Від його ненажерства не було порятунку, тому й не втримається його майно.
22 При незліченних багатствах прийде до нього горе, – на нього впадуть усі нещастя.
23 Коли він буде наповнювати свій живіт, Бог зішле на нього лютість Свого гніву, дощем проллє на його тіло болячки.
24 І якщо він втече від залізної зброї, його наздожене мідна стріла, –
25 вона його прошиє і вийде через хребет; її іскристий наконечник пройде крізь його жовч, і лише тоді він сповниться жахом.
26 На нього чатує цілковита темрява. Його пожере вогонь, якого ніхто не роздмухував, – люто спалить усе, що є в його наметі.
27 Небеса відкриють усі його беззаконня, – та і земля повстане проти нього.
28 Щезне все ним нажите в його домі, – розпливеться в день Божого гніву.
29 Отака доля нечестивої людини від Бога, – його уділ, визначений йому Богом.