Hiob broni swej niewinności
1 Hiob zaś odpowiedział:
2 Z pewnością jesteście znaczącymi ludźmi
i wraz z wami umrze mądrość.
3 Ale i ja mam rozum jak wy
i wcale nie jestem od was gorszy.
Kto nie zna tych rzeczy?
4 Staję się pośmiewiskiem dla mego przyjaciela,
gdy wzywam Boga, by mi odpowiedział.
Pośmiewiskiem jest sprawiedliwy i czysty.
5 Gardzi nieszczęściem, kto jest pewny siebie,
popychają tego, kto się chwieje.
6 Spokojnie stoją namioty grabieżców,
bezpieczni są ci, którzy drażnią Boga
i mają Go na każde skinienie.
Hiob jest świadomy działania Boga
7 Jednak spytaj zwierząt, a one cię pouczą,
i ptactwa podniebnego, a ono ci powie.
8 Przemów do ziemi, a ona cię pouczy,
i ryby morskie będą ci opowiadać.
9 Kto nie pozna w tym wszystkim,
że ręka Pana to uczyniła?
10 W Jego ręku jest tchnienie wszystkiego, co żyje,
i duch każdego człowieka.
11 Czy ucho nie rozróżnia słów,
jak podniebienie smaku pokarmów?
12 Czy mądrość nie należy do starszych,
czy długie życie nie daje roztropności?
13 Lecz tylko On ma mądrość i moc,
Jego jest roztropność i rada.
14 Jeśli On zburzy, nikt nie odbuduje,
jeśli On zamknie, nikt nie otworzy.
15 Jeśli wstrzyma wody, one wysychają,
jeśli je wypuści, pustoszą ziemię.
16 W Nim jest moc i mądrość,
do Niego należy zwiedziony i zwodzący.
17 On radców odziera z rozumu,
a sędziów czyni głupcami.
18 Rozrywa oznaki władzy królów
i przepasuje ich biodra sznurem.
19 On kapłanom każe iść boso
i powala największych mocarzy.
20 Odejmuje mowę doświadczonym mówcom,
a starcom odbiera rozsądek.
21 Pogardę wylewa na książęta
i pas mocarzy rozluźnia.
22 Odsłania tajemnice ukryte w ciemnościach,
a cień śmierci wyprowadza na światło.
23 On narody wywyższa i wytraca,
pozwala im na podboje i sprowadza klęskę.
24 Odbiera rozum wodzom ludu ziemi
i każe im błądzić po bezdrożach pustyni.
25 Chodzą po omacku w ciemności,
sprawia, że zataczają się jak pijani.
Йов: Господня рука усе створила
1 Відповідаючи Йов сказав:
2 І справді, ви, – тілом люди, і разом з вами помре ваша мудрість.
3 Але і в мене є розум, як у вас, і нічим я не гірший від вас. Та і хто усього цього не знає?!
4 Але ж для власних друзів я став посміховиськом! Я – той, хто кликав до Бога, і Він мені відповідав… Так, непорочний і праведний, я став посміховиськом!
5 За думкою щасливих, нещастя заслуговує на презирство, а того, хто спіткнувся треба ще штовхнути.
6 Через те намети грабіжників у спокої, а ті, котрі викликають Божий гнів, живуть безпечно, як ніби вони тримають Бога в своїх руках.
7 Але запитай у тварин, – і вони тебе навчать, або в небесних птахів, – і вони тобі скажуть.
8 Поговори з землею, – і вона пояснить тобі, або з морськими рибами, – і вони тобі підкажуть.
9 Хто з усіх їх знає, що Господня рука їх створила?
10 Хіба не в Його руках життя всього творіння і дихання кожного людського тіла?
11 Хіба не вухо розпізнає слова, чи не язик визначає для себе смак їжі?
12 Так і мудрість – у сивоголових, і в довголітніх – розум .
13 Проте справжня мудрість і сила в Нього, як також у Нього – порада та розуміння.
14 Коли Він зруйнує, ніхто не зможе відбудувати; якщо Він замкне когось, ніхто вже не відкриє.
15 Якщо Він затримає води, настає засуха: а коли Він її (воду ) випустить, вона руйнуватиме землю.
16 У Нього – сила і поміркованість; у Його віданні як той, хто заблудився, так і той, хто спровадив до блуду.
17 Він радників позбавляє здорового глузду, а в суддів відбирає розум.
18 Він з царів зриває царські пояса і покриває їхні бедра лахміттям .
19 Він відсилає священиків босоніж, а непереможних витязів валить на землю.
20 Він відбирає мову в самовпевнених, і позбавляє розсудливості старійшин.
21 Він виливає ганьбу на можновладців, послаблюючи пояси, і силу могутніх .
22 Він відкриває скрите в глибокій темряві, а морок смерті виводить на світло.
23 Він звеличує народи, та губить їх, – поширює їхні володіння, і відбирає їх.
24 Він віднімає розум у земних володарів і змушує їх блукати манівцями по бездоріжжі пустелі.
25 Вони ходять навпомацки в темряві без світла, так що заточуються, немов п’яні!