JEZUS ZMARTWYCHWSTAŁY
Zmartwychwstanie Jezusa
(Mt 28,1-10Mk 16,1-8Łk 24,1-12)1 Pierwszego dnia tygodnia, wczesnym rankiem, kiedy było jeszcze ciemno, przyszła do grobu Maria Magdalena i zobaczyła kamień odsunięty od grobowca. 2 Pobiegła więc i przyszła do Szymona Piotra i do drugiego ucznia, którego Jezus miłował. Powiedziała do nich: Zabrali Pana z grobu i nie wiemy, gdzie Go położyli. 3 Wyszedł więc Piotr i ten drugi uczeń, i udali się do grobu. 4 Biegli razem, lecz ten drugi uczeń wyprzedził Piotra i pierwszy przybył do grobu. 5 Nachylił się i zobaczył leżące płótna, jednak nie wszedł do środka. 6 Przyszedł także Szymon Piotr, który z nim podążał, i wszedł do grobowca. Zobaczył leżące płótna 7 oraz chustę, która była na głowie Jezusa. Nie leżała ona z płótnami, ale była zwinięta oddzielnie, na jednym miejscu. 8 Wówczas wszedł również ten drugi uczeń, który przybył pierwszy do grobu, zobaczył i uwierzył. 9 Jeszcze bowiem nie rozumieli Pisma, które mówi, że On musi powstać z martwych. 10 Następnie uczniowie powrócili do siebie.
Jezus ukazuje się Marii Magdalenie
(Mk 16,9-11)11 Maria zaś stała przy grobie i płakała. Płacząc, zajrzała do grobowca 12 i zobaczyła dwóch aniołów w bieli, którzy siedzieli jeden przy głowie, a drugi przy nogach, gdzie było złożone ciało Jezusa. 13 Zapytali ją: Kobieto, dlaczego płaczesz? A ona odpowiedziała: Zabrali mojego Pana i nie wiem, gdzie Go położyli. 14 Gdy to powiedziała, odwróciła się za siebie i zobaczyła stojącego Jezusa, ale nie wiedziała, że jest to Jezus. 15 A Jezus zapytał ją: Kobieto, dlaczego płaczesz? Kogo szukasz? Ona sądząc, że to ogrodnik, powiedziała: Panie, jeśli ty Go przeniosłeś, powiedz mi, gdzie Go położyłeś, a ja Go zabiorę. 16 Jezus powiedział do niej: Mario! Wtedy ona zwróciła się do Niego i powiedziała po hebrajsku: Rabbuni! – to znaczy: Nauczycielu. 17 Jezus jej oznajmił: Nie dotykaj Mnie, bo nie wstąpiłem jeszcze do Ojca. Idź do Moich braci i powiedz im: Wstępuję do Mojego Ojca i waszego Ojca, do Mojego Boga i waszego Boga. 18 Poszła więc Maria Magdalena i oznajmiła uczniom: Widziałam Pana, oraz powtórzyła to, co jej powiedział.
Jezus ukazuje się uczniom
(Mt 28,16-20Mk 16,14-18Łk 24,36-49)19 A gdy nastał wieczór tego pierwszego dnia tygodnia i drzwi były zamknięte z powodu strachu przed Żydami tam, gdzie przebywali uczniowie, przyszedł Jezus, stanął pośrodku i powiedział: Pokój wam! 20 Kiedy to powiedział, pokazał im ręce i bok. Uczniowie uradowali się, że zobaczyli Pana. 21 Wtedy Jezus znowu do nich powiedział: Pokój wam! Jak Ojciec Mnie posłał, tak i Ja was posyłam. 22 Gdy to oznajmił, tchnął na nich i powiedział: Weźcie Ducha Świętego! 23 Komu grzechy odpuścicie, są mu odpuszczone, a komu zatrzymacie, są mu zatrzymane.
Jezus i Tomasz
24 Ale Tomasz, jeden z Dwunastu, zwany Didymos, nie był z nimi, kiedy przyszedł Jezus. 25 Inni więc uczniowie powiedzieli mu: Widzieliśmy Pana. On jednak powiedział: Jeśli nie zobaczę na Jego rękach śladu gwoździ i nie włożę palca w miejsce gwoździ, i nie włożę ręki w Jego bok, nie uwierzę. 26 A po ośmiu dniach Jego uczniowie znowu byli w domu, a z nimi Tomasz. Chociaż drzwi były zamknięte, Jezus przyszedł, stanął pośrodku i powiedział: Pokój wam! 27 Następnie oznajmił Tomaszowi: Podnieś tu swój palec i zobacz Moje ręce, podnieś swoją rękę i włóż w Mój bok, i nie bądź niewierzącym, lecz wierzącym. 28 Wyznał Mu Tomasz: Mój Pan i mój Bóg. 29 Jezus mu powiedział: Uwierzyłeś, ponieważ Mnie ujrzałeś. Błogosławieni, którzy nie widzieli, a uwierzyli.
Cel Księgi
30 I jeszcze wiele innych znaków uczynił Jezus wobec uczniów, które nie są spisane w tej Księdze. 31 Te zaś spisano, abyście uwierzyli, że Jezus jest Mesjaszem, Synem Boga i abyście wierząc, mieli życie w Jego imię.
Воскреслий Ісус з’являється Марії Магдалині
1 Першого ж дня тижня Марія Магдалина прийшла вдосвіта, як ще було темно, до гробниці й побачила, що камінь від гробниці відвалений.
2 Тож вона побігла й прибула до Симона‑Петра та до другого учня, якого Ісус любив, і каже їм: Забрали Господа з гробниці й невідомо, де Його поклали!
3 Тоді вийшов Петро з іншим учнем, і вони пішли до гробниці.
4 Бігли обидва разом, та інший учень побіг швидше за Петра й прибув першим до гробниці.
5 Нахилившись, побачив, що лежить полотно, однак він не ввійшов.
6 Тут прибув слідом за ним і Симон‑Петро; він увійшов до гробниці й побачив, що лежить полотно
7 та хустка, яка була на Його голові; вона лежала не з полотном, але згорнена окремо, в іншому місці.
8 Тоді ж увійшов й інший учень, який прибіг першим до гробниці, – і побачив, і повірив.
9 Оскільки вони ще не знали Писання, що Він мав воскреснути з мертвих.
10 Отже, учні повернулися знову до себе.
11 А Марія стояла надворі біля гробниці й плакала. Плачучи, нахилилася до гробниці
12 й побачила двох ангелів, які сиділи в білому: один у головах, а один у ногах, де лежало тіло Ісуса.
13 Вони сказали їй: Жінко, чому ти плачеш? Відповідає їм: Тому що взяли мого Господа і не знаю, де поклали Його!
14 Сказавши це, вона обернулася назад і побачила Ісуса, Який стояв, та не впізнала, що то Ісус.
15 Каже їй Ісус: Жінко, чого ти плачеш? Кого шукаєш? Вона, думаючи, що це садівник, каже Йому: Пане, якщо Ти Його взяв, то скажи мені, де Ти Його поклав; я заберу Його!
16 Каже їй Ісус: Маріє! Обернувшись, вона каже Йому єврейською мовою: Раввуні! – тобто: Вчителю!
17 Каже їй Ісус: Не доторкайся до Мене, бо Я ще не зійшов до [Мого] Отця. Іди до Моїх братів і скажи їм, що Я іду до Мого Отця і вашого Отця, до Мого Бога і вашого Бога!
18 Приходить Марія Магдалина і звіщає учням, що бачила Господа і що Він сказав їй це.
Ісус з’являється Своїм учням
19 Того ж першого дня тижня, пізньої пори, коли двері, де зібралися [Його] учні, були замкнені через страх перед юдеями, прийшов Ісус, став посередині й каже їм: Мир вам!
20 Промовивши це, показав їм руки та бік. Побачивши Господа, учні зраділи.
21 Тоді Ісус знову сказав їм: Мир вам! Як послав Мене Отець, – і Я посилаю вас!
22 Промовивши це, Він дихнув і каже їм: Прийміть Святого Духа!
23 Кому простите гріхи, – будуть прощені їм; кому затримаєте, – будуть затримані.
24 Хома, один із дванадцятьох, званий Близнюком, не був з ними, коли прийшов Ісус.
25 Тож інші учні розповідали йому: Ми бачили Господа! Та він сказав їм: Поки не побачу на Його руках ран від цвяхів і не вкладу мого пальця в рани від цвяхів, не вкладу своєї руки в Його бік, – не повірю!
26 Через вісім днів знову були всередині будинку Його учні, й Хома з ними. Прийшов Ісус крізь замкнені двері та став посередині й сказав: Мир вам!
27 Потім каже Хомі: Поклади сюди свій палець, поглянь на Мої руки, простягни свою руку і доторкнися до Мого боку, – і не будь невіруючий, але віруючий!
28 У відповідь Хома сказав Йому: Господь мій і Бог мій!
29 Каже йому Ісус: Тому що ти побачив Мене, ти повірив? Блаженні ті, які не бачили, а повірили!
Мета написання цієї книги
30 Багато інших чудес зробив Ісус перед Своїми учнями, які не записані в цій книзі.
31 А це було написане, щоб ви повірили, що Ісус є Христос, Син Божий, і щоб вірячи, життя мали ви в Його Ім’я.