1 Wtedy Piłat wziął Jezusa i kazał Go ubiczować. 2 Żołnierze zaś spletli koronę z cierni, włożyli ją na Jego głowę i okryli Go purpurowym płaszczem. 3 Podchodzili do Niego i mówili: Witaj, królu Żydów. I policzkowali Go. 4 Wówczas Piłat ponownie wyszedł na zewnątrz i powiedział: Oto wyprowadzam Go do was, abyście poznali, że nie znajduję w Nim żadnej winy. 5 Jezus więc wyszedł na zewnątrz w cierniowej koronie i w purpurowym płaszczu. A Piłat oznajmił: Oto Człowiek. 6 Gdy arcykapłani i strażnicy zobaczyli Go, krzyknęli: Ukrzyżuj, ukrzyżuj Go! Piłat powiedział do nich: Wy weźcie i ukrzyżujcie Go, ja bowiem nie znajduję w Nim winy. 7 Żydzi mu odpowiedzieli: My mamy Prawo, a według Prawa powinien umrzeć, bo uczynił siebie Synem Boga.
8 Gdy Piłat usłyszał te słowa, jeszcze bardziej się przeraził. 9 Wszedł znowu do pretorium i zapytał Jezusa: Skąd Ty jesteś? Jezus jednak mu nie odpowiedział. 10 Piłat więc powiedział do Niego: Nie chcesz ze mną rozmawiać? Czy nie wiesz, że mam władzę Cię uwolnić i mam też władzę Cię ukrzyżować? 11 Jezus odpowiedział: Nie miałbyś nade Mną żadnej władzy, gdyby nie dano ci jej z góry. Dlatego ten, który Mnie tobie wydał, ma większy grzech. 12 Od tej chwili Piłat starał się Go uwolnić. Żydzi jednak zawołali: Jeśli Go uwolnisz, nie jesteś przyjacielem cesarza. Każdy, kto się czyni królem, sprzeciwia się cesarzowi.
13 Gdy Piłat usłyszał te słowa, wyprowadził Jezusa na zewnątrz i usiadł na trybunie, na miejscu zwanym Lithostrotos, po hebrajsku Gabbata. 14 A był to dzień Przygotowania Paschy, około godziny szóstej. I powiedział do Żydów: Oto wasz król. 15 Oni jednak krzyknęli: Precz, precz! Ukrzyżuj Go! Piłat ich zapytał: Waszego króla mam ukrzyżować? Arcykapłani odpowiedzieli: Nie mamy króla, tylko cesarza. 16 Wtedy im Go wydał na ukrzyżowanie.
Ukrzyżowanie Jezusa
(Mt 27,32-44Mk 15,21-32Łk 23,26-43)Wzięli więc Jezusa. 17 On zaś dźwigając swój krzyż, wszedł na miejsce zwane Miejscem Czaszki, które po hebrajsku nazywa się Golgota. 18 Tam Go ukrzyżowali, a z Nim dwóch innych, z jednej i z drugiej strony, pośrodku zaś Jezusa. 19 Piłat sporządził napis o Jego winie i polecił go umieścić na krzyżu. A było napisane: Jezus Nazarejczyk, król Żydów. 20 Napis ten czytało wielu Żydów, ponieważ miejsce, na którym ukrzyżowano Jezusa, było blisko miasta. A było napisane po hebrajsku, po łacinie i po grecku. 21 Arcykapłani żydowscy powiedzieli więc do Piłata: Nie pisz: Król Żydów, ale że On powiedział: Jestem królem Żydów. 22 Piłat odpowiedział: Co napisałem, to napisałem.
23 Żołnierze, gdy ukrzyżowali Jezusa, wzięli Jego szaty i podzielili na cztery części, każdemu żołnierzowi po jednej. Wzięli również Jego tunikę, która nie była szyta, ale od góry cała tkana. 24 Powiedzieli więc do siebie: Nie rozdzierajmy jej, lecz rzućmy o nią losy, do kogo ma należeć. Stało się tak, aby się wypełniły słowa Pisma:
Podzielili między siebie Moje szaty,
a los rzucili o Moją suknię.
Tak właśnie postąpili żołnierze. 25 A obok krzyża Jezusa stały Jego matka i siostra Jego matki, Maria, żona Kleofasa i Maria Magdalena. 26 Jezus, gdy zobaczył matkę i stojącego obok ucznia, którego miłował, powiedział do matki: Niewiasto, oto twój syn. 27 Następnie powiedział do ucznia: Oto twoja matka. I od tej godziny uczeń wziął ją do siebie.
Śmierć Jezusa
(Mt 27,45-56Mk 15,33-41Łk 23,44-49)28 Potem Jezus, wiedząc, że już się wszystko dokonało, aby się wypełniło Pismo, powiedział: Pragnę. 29 Stało tam naczynie napełnione octem. Nałożyli więc na łodygę hizopu gąbkę nasączoną octem i podali Mu do ust. 30 Gdy Jezus skosztował octu, powiedział: Dokonało się! Skłonił głowę i oddał ducha.
Przebicie boku Jezusa
31 Ponieważ był dzień Przygotowania, a ten szabat był wielkim świętem, aby ciała nie pozostały na krzyżu w szabat, Żydzi poprosili Piłata, żeby ukrzyżowanym połamano golenie i ich usunięto. 32 Przyszli więc żołnierze i połamali golenie tym, którzy byli z Nim ukrzyżowani, zarówno pierwszemu, jak i drugiemu. 33 Kiedy podeszli do Jezusa i zobaczyli, że już umarł, nie połamali Mu goleni, 34 ale jeden z żołnierzy przebił włócznią Jego bok i natychmiast wypłynęła krew i woda. 35 Ten zaś, który to widział, daje o tym świadectwo, a jego świadectwo jest prawdziwe i on wie, że mówi prawdę, abyście i wy uwierzyli. 36 Stało się to bowiem, aby się wypełniło Pismo: Jego kość nie zostanie złamana . 37 I znowu w innym miejscu mówi Pismo: Będą patrzeć na Tego, którego przebili .
Pogrzeb Jezusa
(Mt 27,57-61Mk 15,42-47Łk 23,50-56)38 Potem Józef z Arymatei, który z bojaźni przed Żydami był potajemnie uczniem Jezusa, poprosił Piłata, aby mógł zabrać Jego ciało. Piłat zezwolił. Poszedł więc i zabrał ciało Jezusa. 39 Przyszedł także Nikodem, który po raz pierwszy przyszedł do Jezusa nocą. Przyniósł on około stu funtów mieszaniny mirry i aloesu. 40 Wzięli więc ciało Jezusa i owinęli je w płótna z wonnościami, zgodnie z żydowskim zwyczajem grzebania zmarłych. 41 W miejscu zaś, gdzie Go ukrzyżowano, był ogród, a w ogrodzie nowy grobowiec, w którym jeszcze nikt nie był złożony. 42 Tam położyli Jezusa z powodu żydowskiego dnia Przygotowania, bo grób był blisko.
1 Тоді Пилат звелів узяти Ісуса й бичувати.
2 Воїни, сплівши вінок із терну, поклали Йому на голову й одягнули Його в багряницю; вони підходили до Нього
3 й казали: Радій , Царю юдеїв! – і били Його в обличчя.
4 І Пилат знову вийшов у двір і сказав їм: Ось виводжу Його вам у двір, щоб ви знали, що я не бачу в Ньому жодної провини.
5 Вийшов Ісус у двір, маючи на Собі терновий вінок та багряний одяг. І Пилат каже їм: Оце – Людина!
6 Коли Його побачили первосвященики й слуги, то закричали, гукаючи: Розіпни, розіпни Його! Каже їм Пилат: Візьміть і розіпніть Його ви, бо я не знаходжу в Ньому провини.
7 Юдеї відповіли йому: Ми маємо Закон, і за Законом Він повинен померти, бо видає Себе за Божого Сина!
8 Коли Пилат почув ці слова, то ще більше злякався.
9 Ще раз зайшов у преторій і каже Ісусові: Звідки Ти? Ісус не дав йому відповіді.
10 Каже Йому Пилат: Чому до мене не говориш? Хіба не знаєш, що маю владу Тебе відпустити і маю владу розіп’яти Тебе?
11 Ісус йому відповів: Не мав би ти жодної влади наді Мною, якби не була вона тобі дана з висоти. Тому той, хто Мене видав тобі, має більший гріх.
12 Відтоді Пилат намагався відпустити Його, та юдеї закричали, гукаючи: Якщо Його відпустиш, ти не є другом кесаря! Кожний, хто себе робить царем, противиться кесареві!
13 Почувши це слово, Пилат вивів Ісуса у двір, сів на місце судді, що зветься літостротон, – єврейською мовою: гаввата.
14 Була ж п’ятниця перед Пасхою , близько шостої години . Він каже юдеям: Ось ваш Цар!
15 Тоді вони зчинили галас: Візьми, візьми та розіпни Його! Пилат їх запитує: Вашого Царя розіп’яти? Та первосвященики відповіли: Ми не маємо царя, крім кесаря!
Розп’яття Ісуса
16 І тоді він видав Його їм на розп’яття. Ісуса взяли [й повели].
17 Несучи Свій хрест, Він вийшов на місце, яке називається Череповище, – єврейською мовою: Голгофа,
18 де розіп’яли Його, і з Ним двох інших: з одного та з другого боку, а Ісуса – посередині.
19 Пилат зробив напис і помістив на хресті. Було написано: Ісус Назарянин, Цар юдеїв!
20 Цей напис читало багато юдеїв, тому що місце, де розіп’яли Ісуса, було поблизу міста, написано ж було по‑єврейськи, по‑грецьки і по‑латинськи.
21 Та юдейські первосвященики говорили Пилатові: Не пиши: Цар юдеїв, але те, що Він Сам заявляв: Я – Цар юдеїв!
22 Пилат відповів: Що я написав, – те написав!
Розподіл Ісусового одягу
23 А воїни, розіп’явши Ісуса, взяли Його одяг і розділили його на чотири частини, кожному воїнові по частині, а також хітон. Хітон був не шитий, а весь згори тканий.
24 Тож міркували між собою: Не роздираймо його, але киньмо жереб на нього, – кому припаде. Це щоби збулося Писання, яке гласить: Розділили Мій одяг між собою і за Мій плащ кидали жереб. Воїни так і зробили.
Піклування про Свою матір
25 Біля Ісусового хреста стояли Його мати, сестра Його матері, Марія Клеопова, і Марія Магдалина.
26 Побачивши матір і учня, який стояв поряд і якого любив, Ісус промовив до [Своєї] матері: Жінко, ось твій син!
27 Потім звернувся до учня: Ось твоя мати! І відтоді взяв її учень до себе.
Смерть Ісуса
28 Після цього, знаючи, що все вже завершилося, каже Ісус, аби збулося Писання: Прагну!
29 Стояла повна посудина оцту. Воїни, настромивши на тростину губку, намочену в оцті, піднесли до Його уст.
30 Спробувавши оцту, Ісус сказав: Звершилося! І схиливши голову, віддав духа.
Кістка Його не буде поламана
31 Оскільки була п’ятниця , то юдеї, щоб не залишилися на хресті тіла в суботу, тому що був великий день тієї суботи, просили Пилата, аби перебили їхні голінки й забрали.
32 Тож воїни прийшли і перебили голінки першому й другому, розп’ятому з Ним.
33 Підійшовши до Ісуса, побачили, що Він уже помер, і не стали перебивати Йому голінок.
34 Але один з воїнів списом проколов Йому бік, і тут же витекли кров та вода.
35 А той, хто бачив, засвідчив, – і правдиве його свідчення. Він знає, що каже правду, щоб і ви повірили.
36 Бо сталося це, аби збулося Писання: Кістка Його не буде поламана.
37 І знову ж, у іншому місці Писання говориться: Будуть дивитися на Того, Кого прокололи.
Поховання Ісуса
38 Після цього Йосип з Ариматеї, який був учнем Ісуса, – але таємним, оскільки боявся юдеїв, – попросив Пилата, щоби зняти тіло Ісуса. І Пилат дозволив. Тож прийшов і взяв Його тіло.
39 Прибув також і Никодим, який раніше приходив вночі до Нього, несучи суміш смирни з алое, близько ста літр .
40 Отже, вони взяли тіло Ісуса та обгорнули його полотном з пахощами, – згідно зі звичаєм поховання в юдеїв.
41 На тому місці, де Він був розп’ятий, був сад, а в саду – нова гробниця, в якій ніколи ніхто не був похований.
42 Тут і поклали Ісуса, з огляду на юдейську п’ятницю, бо гробниця була близько.