Wybór trzystu wojowników
1 Wczesnym rankiem wstał Jerubbaal, to jest Gedeon, wraz z całym ludem, który z nim był, i rozłożyli się obozem przy źródle Charod. Obóz Madianitów znajdował się w dolinie, na północ od wzgórza More. 2 Wtedy Pan powiedział do Gedeona: Zbyt liczny lud jest przy tobie, abym w jego ręce wydał Madianitów. Mógłby się bowiem pysznić Izrael wobec Mnie, i mówić: Własną ręką się wybawiłem. 3 Wobec tego ogłoś ludowi, co następuje: Kto się boi i drży, niech się wycofa i zawróci z góry Gilead. Tak odeszło od ludu dwadzieścia dwa tysiące, a pozostało dziesięć tysięcy.
4 Pan powiedział do Gedeona: Lud nadal jest zbyt liczny. Sprowadź ich nad wodę i tam wypróbuję ich dla ciebie. Będzie tak: O kim ci powiem: Ten pójdzie z tobą! – to ten z tobą pójdzie. Każdy zaś, o którym ci powiem: Ten nie pójdzie z tobą! – to ten nie pójdzie. 5 I Gedeon sprowadził lud nad wodę. Wtedy Pan powiedział do niego: Każdego, kto będzie chłeptał wodę językiem jak pies, postawisz osobno. Podobnie każdego, kto uklęknie, aby się napić. 6 Liczba tych, którzy pili z ręki podniesionej do ust, wynosiła trzystu mężczyzn, a cały pozostały lud zginał kolana, aby się napić wody.
7 Następnie Pan powiedział do Gedeona: Za sprawą tych trzystu pijących mężczyzn wybawię was i wydam Madianitów w twoje ręce. A cały lud niech wraca do siebie. 8 Zabrano jednak żywność oraz rogi, które miał lud. Wszystkich pozostałych Izraelitów odesłał Gedeon każdego do swojego namiotu, ale tych trzystu ludzi zatrzymał. A obóz Madianitów znajdował się niżej, w dolinie.
Sen zapowiadający zwycięstwo
9 Tej samej nocy Pan powiedział do Gedeona: Wstań, zejdź do obozu, gdyż wydałem go w twoje ręce! 10 Jeśli boisz się zejść sam, to zejdź do obozu ze swoim sługą, Purą. 11 Gdy usłyszysz, o czym będą tam mówili, nabierzesz odwagi i napadniesz na obóz. Zszedł więc wraz ze swoim sługą, Purą, aż do przedniej straży obozu. 12 Madianici, Amalekici i cały lud Wschodu rozłożyli się w dolinie, liczni jak szarańcza. Także ich wielbłądów nie można było policzyć, podobnie jak piasku nad brzegiem morza. 13 Gdy Gedeon podszedł, pewien człowiek właśnie opowiadał sen swojemu towarzyszowi: Miałem sen – powiedział – że bochenek jęczmiennego chleba wtoczył się do obozu Madianitów. Dotarł do namiotu i w niego uderzył. Upadł, wywrócił namiot, tak że ten runął. 14 Jego towarzysz odpowiedział: Nie jest to nic innego, jak tylko miecz Gedeona, syna Joasza, Izraelity. Bóg wydał w jego ręce Madianitów i cały obóz. 15 Kiedy Gedeon usłyszał opowiadanie snu i jego tłumaczenie, oddał pokłon. Potem powrócił do obozu izraelskiego i powiedział: Wstańcie, bo Pan wydał w wasze ręce obóz Madianitów.
Strategia Gedeona
16 Następnie podzielił trzystu ludzi na trzy oddziały i dał każdemu z nich do rąk rogi oraz puste dzbany, a w środku dzbanów pochodnie. 17 Potem powiedział do nich: Patrzcie na mnie i róbcie to samo. Pójdę teraz na koniec obozu, a wy róbcie to, co ja. 18 Kiedy zadmę w róg – ja i wszyscy, którzy są ze mną – wówczas także wy zadmijcie w rogi dookoła całego obozu i zawołajcie: Za Pana i za Gedeona!
19 I Gedeon wraz ze stu wojownikami, którzy z nim byli, poszedł na koniec obozu, na początku środkowej straży nocnej, tuż po zmianie warty. Zadęli w rogi i rozbili dzbany, które mieli w rękach. 20 Wtedy też trzy oddziały zadęły w rogi i potłukły dzbany. W lewą rękę wzięli pochodnie, w prawą rogi i zawołali: Miecz za Pana i za Gedeona! 21 Stanęli, każdy na swoim miejscu, wokół obozu. Wszyscy zaś w obozie zaczęli biegać, krzyczeć i uciekać. 22 Wtedy trzystu wojowników zadęło w rogi, a Pan sprawił, że w całym obozie jeden kierował miecz przeciw drugiemu. Ci, którzy byli w obozie, uciekli aż do Bet-Haszszitta ku Sererat do granicy Abel-Mechola koło Tabbat.
Ucieczka Madianitów
23 Zwołano Izraelitów z plemienia Neftalego, Asera oraz z całego plemienia Manassesa i urządzono pościg za Madianitami. 24 Gedeon rozesłał posłańców do wszystkich, którzy mieszkali w górach Efraima z poleceniem: Zejdźcie na spotkanie Madianitów. Zajmijcie źródła aż do Bet-Bara i sam Jordan. Zwołali się więc Efraimici i opanowali źródła do Bet-Bara i sam Jordan. 25 Schwytali też dwóch książąt madianickich, Oreba i Zeeba; Oreba zabili na skale Oreba, a Zeeba w tłoczni Zeeba. I dalej ścigali Madianitów, a głowy Oreba i Zeeba przynieśli do Gedeona, na drugą stronę Jordanu.
Триста воїнів Гедеона
1 Вранці Єрувваал, тобто Гедеон, виступив з усім народом, що був з ним; вони отаборились біля джерела Харод. Табір мідіянців був розташований у долині з північного боку пагорба Море.
2 Тоді Господь сказав Гедеону: Надто численне в тебе військо; Я не зможу віддати мідіянців у ваші руки, аби пізніше Ізраїль не вихвалявся переді Мною, кажучи: Ми самі себе врятували!
3 Тому оголоси, щоб почув кожен у війську, й скажи: Хто боязливий й тремтить від страху, нехай повертається додому, негайно залишивши Гілеадське узгір’я. Таким чином зразу відійшло двадцять дві тисячі чоловіків , а десять тисяч залишилося.
4 Але Господь промовив до Гедеона: Ще надто багато людей залишилось. Тож веди їх до води, і там, замість тебе, Я їх випробую. Буде так: той, на кого Я тобі вкажу, що він піде з тобою, – той і піде з тобою. Проте жоден з тих, про кого тобі скажу, що він не піде з тобою, – такий не повинен залишатись.
5 Отже, Гедеон привів народ до води. Там Господь сказав йому: Кожного, хто хлебтатиме воду язиком, як хлебче собака, постав такого окремо; так само постав окремо кожного, хто буде пити, стаючи навколішки.
6 В результаті кількість тих, котрі зачерпували воду рукою й, підносячи до рота, хлебтали, виявилось триста чоловік, а решта всіх людей, щоб напитись води, ставали навколішки.
7 І Господь сказав Гедеонові: Отими трьома сотнями мужів, які хлебтали воду, Я вас врятую і віддам мідіянців у твої руки, а решта всіх мужів народу нехай повертаються, – кожен у свою місцевість.
8 Тож вони взяли запаси їжі для військового загону та їхні сурми, а решту всіх Ізраїльських воїнів Гедеон відіслав до своїх наметів, затримавши біля себе лише триста мужів. А в цей час табір мідіянців стояв нижче від них, у долині.
9 І от тієї ночі Господь звелів Гедеону: Вставай, і можеш нападати на ворожий табір, оскільки Я його віддав у твої руки!
10 Якщо ж боїшся негайно вирушати, то спустися зі своїм слугою Пурою до табору сам
11 і послухай, що там говорять. Після того ти наберешся сміливості й нападеш на табір. Отже, Гедеон разом зі своїм слугою Пурою спустились до крайнього намету озброєних охоронців табору.
12 У той час мідіянці, амалекітянці та інші племена сходу, які розташувались у долині, були настільки численні, наче сарана, – навіть їхніх верблюдів було без ліку, – їх було так багато, як піску, що на березі моря.
13 Коли Гедеон підійшов до крайнього намету , то почув, як один воїн розповідав своєму товаришу сон. Він говорив, що йому наснилось: Дивлюсь, – каже він, – аж котиться по табору мідіянців буханець ячмінного хліба; він вдарив у намет так, що намет впав, перевернувся й зруйнувався.
14 Відповідаючи, його товариш сказав: Це ніщо інше, як тільки меч Ізраїльтянина Гедеона, Йоашового сина! Бог видав у його руки мідіянців і весь цей табір!
15 Почувши розповідь про сон та його тлумачення, Гедеон віддав славу Богу, повернувся до Ізраїльського табору і сказав: Вставайте, бо Господь віддав у ваші руки табір мідіянців!
16 Розділивши триста чоловіків на три загони, він сказав, аби кожен воїн взяв у руки сурму та порожній глечик; всередині глечиків мають бути смолоскипи.
17 Гедеон сказав їм: Дивіться на мене й робіть те, що робитиму я! Ось я йду на самий край табору, й що там робитиму я, те робіть і ви.
18 Щойно засурмлю я разом з усіма тими, що зі мною, то сурміть тоді й ви довкола всього табору, голосно вигукуючи: За Господа та Гедеона!
19 Отже, Гедеон і ті сто воїнів, що були з ним, прийшли до краю мідіянського табору, на початку середньої нічної сторожі, зразу після зміни вартових; вони засурмили й розбили глечики, що були в їхніх руках.
20 У ту мить засурмили також усі три загони й розбили свої глечики; тепер кожен з них тримав у своїй лівій руці смолоскип, а в своїй правій руці – сурму, щоб сурмити, вигукуючи: Меч Господа та Гедеона!
21 Кожен з них стояв на своєму місці довкола табору, в той час як у самому таборі мідіянців метушились, бігали, кричали й кинулись утікати.
22 Тоді, коли триста сурем сурмили, Господь у мідіянському таборі обернув їхні мечі один проти одного, і весь табір почав бігти до Бет-Шітти, в напрямку Церери та кордону Авел-Мехоли, що неподалік Таббати.
23 Терміново були скликані Ізраїльські мужі з племені Нефталима та Асира, а також усе плем’я Манассії, – всі кинулись у погоню за мідіянцями.
24 Крім того, Гедеон направив гінців на Єфремове узгір’я з наказом: Спускайтесь назустріч мідіянцям й відітніть їм переправу через води Йордану неподалік Бет-Бари. Тож відгукнулись на заклик усі чоловіки племені Єфрема, котрі захопили всі водні переправи вздовж Йордану аж до Бет-Бари.
25 Упіймали також двох мідіянських князів: Орева та Зеева. Орева вони стратили біля скелі Орева, а Зеева вбили коло зеевської чавильні, після чого переслідували мідіянців. Голови Орева і Зеева принесли до Гедеона на протилежний бік Йордану.