Zemsta Samsona
1 Po pewnym czasie, w okresie zbiorów pszenicy, Samson odwiedził swoją żonę. Przyniósł koźlę i powiedział: Chcę wejść do sypialni mojej żony. Jej ojciec jednak nie pozwolił mu wejść. 2 Powiedział: Byłem pewien, że zupełnie ją znienawidziłeś, dlatego wydałem ją za twojego towarzysza. Ale czy jej młodsza siostra nie jest piękniejsza od niej? Weź ją sobie, proszę, zamiast tamtej. 3 Wtedy Samson mu odpowiedział: Tym razem będę bez winy wobec Filistynów, gdy uczynię im coś złego. 4 Potem poszedł Samson i schwytał trzysta lisów, wziął pochodnie, przywiązał ogon do ogona, a następnie powkładał po jednej pochodni w środek między dwa ogony. 5 Zapalił pochodnie i wypuścił lisy na dojrzałe zboża Filistynów. Spalił wszystko, od stogu po dojrzałe zboża, i od winnic po drzewa oliwne. 6 Gdy Filistyni pytali: Kto to uczynił? Odpowiadano: Samson, zięć Timnity, gdyż ten zabrał mu żonę i dał jego towarzyszowi. Poszli więc Filistyni i spalili ją, a także jej ojca. 7 Wówczas Samson im powiedział: Ponieważ tak zrobiliście, nie spocznę dopóki się na was nie zemszczę. 8 I pobił ich dotkliwie, zadając im wielką klęskę. Potem odszedł i zamieszkał w rozpadlinie skalnej w Etam.
Samson i ośla szczęka
9 Filistyni zaś wkroczyli, rozłożyli się obozem w Judzie i wyprawiali się aż do Lechi. 10 Judejczycy więc zapytali: Dlaczego wystąpiliście przeciwko nam? Odpowiedzieli: Przyszliśmy pojmać Samsona i postąpić z nim tak, jak on postąpił z nami. 11 Wtedy trzy tysiące Judejczyków zeszło do rozpadliny skalnej w Etam i powiedzieli Samsonowi: Czy nie wiesz, że zawładnęli nami Filistyni? Co nam zrobiłeś? Odpowiedział im: Postąpiłem z nimi tak, jak oni postąpili ze mną. 12 Wówczas powiedzieli: Przyszliśmy, aby cię pojmać i oddać w ręce Filistynów. Odpowiedział im Samson: Przysięgnijcie mi, że sami nie zwrócicie się przeciwko mnie! 13 Oni zaś powiedzieli: Nie, chcemy cię tylko mocno związać i oddać w ich ręce. Nie zabijemy cię! I związali go dwoma nowymi powrozami i wyprowadzili z rozpadliny skalnej. 14 Gdy przybył do Lechi, Filistyni wyszli mu naprzeciw, krzycząc z radości. Wtedy przeniknął go Duch Pana. Powrozy na jego ramionach stały się jak lniane włókna spalone ogniem, a więzy opadły z jego rąk. 15 Znalazł też świeżą oślą szczękę, chwycił i zabił nią tysiąc mężczyzn. 16 Potem Samson powiedział:
Oślą szczęką, stos za stosem, ich pokonałem!
Oślą szczęką zabiłem tysiąc mężczyzn.
17 Gdy to oznajmił, odrzucił oślą szczękę i nazwał to miejsce Ramat-Lechi. 18 Następnie odczuł wielkie pragnienie. Zawołał więc do Pana: Ty rękoma swojego sługi dokonałeś wielkiego wybawienia. Teraz jednak umrę z pragnienia lub wpadnę w ręce nieobrzezanych. 19 Wówczas Bóg rozwarł szczelinę, która była w Lechi, i wytrysnęła z niej woda. A gdy Samson się napił, wróciły mu siły i odżył. Nazwał więc to miejsce En-Hakkore, znajduje się ono w Lechi aż do dnia dzisiejszego. 20 Potem sprawował sądy nad Izraelem za czasów Filistynów przez dwadzieścia lat.
Самсон перемагає филистимців
1 Через якийсь час, – а це якраз була пора жнив пшениці, – Самсон, взявши з собою козеня, відвідав свою дружину. Прибувши, він сказав: Я хочу зайти в кімнату до своєї дружини! Але її батько не дозволив йому ввійти.
2 Батько дружини пояснив: Я думав, що ти й справді її зненавидів, тому віддав її твоєму весільному дружбі. Хіба її молодша сестра не краща за неї? Нехай вона й стане тобі замість неї!
3 Але Самсон відповів їм: На цей раз я не буду винуватий перед филистимцями, якщо заподію їм лихо!
4 Тож Самсон пішов й упіймав триста лисиць. Він приготував смолоскипи, пов’язав хвости лисиць парами, – хвіст до хвоста, – а всередині між двома хвостами приладнав по одному смолоскипу.
5 Запаливши вогонь у смолоскипах, він випустив лисиць на доспілі лани филистимців й попідпалював як копиці, так і ще непожаті поля, виноградники та оливкові сади.
6 Коли филистимці питали: хто це зробив, то інші відповідали: Самсон, зять того чоловіка з Тімни, який віддав його дружину власному дружбі на весіллі ! Тому филистимці пішли й спалили ту жінку разом з її батьком.
7 Тоді Самсон сказав їм: Раз ви так чините, я не заспокоюсь, поки до кінця вам не відімщу.
8 Він влаштував посеред них велике побоїще, під час якого багато з них загинуло ; потім пішов і поселився в ущелині Етамської скелі.
9 Після цього филистимці зворохобились і отаборились проти Юдиного племені, влаштувавши свій табір аж до Лехі.
10 Юдейські мужі спитали їх: Чому ви проти нас виступаєте? А вони відповіли: Хочемо зв’язати Самсона і відплатити йому тим самим, що він учинив нам!
11 Тому три тисячі мужів з Юдиного племені підійшли до ущелини в скелі Етама й сказали Самсонові: Хіба ти не знаєш, що над нами владарюють филистимці? Навіщо ти нам таке робиш? А він їм відповів: Як вони обійшлись зі мною, так і я зробив їм!
12 Тоді вони йому сказали: Ми прийшли тебе зв’язати, й передати тебе в руки филистимців. А Самсон їм відповів: Присягніться мені, що ви мене не вб’єте!
13 Ті його запевнили, сказавши: Ні! Ми й справді лише зв’яжемо тебе й віддамо тебе в їхні руки, але в жодному разі не вб’ємо тебе! Отже, вони його зв’язали двома новими мотузками, й вивели його зі скельної печери.
14 Так він прибув до Лехі. Филистимці з переможним криком вийшли йому назустріч. Тоді зійшов на нього Господній Дух, після чого мотузки, якими були зв’язані його руки, стали, наче лляне прядиво, що побувало у вогні, – вони просто поспадали з його рук.
15 Знайшовши свіжу ослячу щелепу, він простягнув свою руку, вхопив її й знищив нею тисячу мужів.
16 Після цього Самсон сказав: Ослячою щелепою я клав їх купу за купою, – ослячою щелепою я вразив тисячу мужів.
17 Нарешті він замовчав, викинув зі своєї руки щелепу і назвав те місце: Рамат-Лехі (Викинута Щелепа ).
18 Відчувши сильну спрагу, Самсон заволав до Господа й промовив: Ти здійснив рукою Твого слуги це велике спасіння, але зараз я вмираю від спраги й можу потрапити до рук необрізаних!
19 Тоді Бог зробив ущелину в скелі , що в Лехі, і з неї потекла вода; Самсон напився, ожив, відчувши приплив сил і енергії. Через це він назвав те місце Ен-Гаккоре (Джерело Волаючого ), яке існує в Лехі аж до сьогодні.
20 Протягом двадцяти років, за часів филистимців, він був суддею Ізраїлю.