1 Kto uwierzył temu, co usłyszeliśmy?
Na kim się objawiło ramię Pana?
2 On wyrósł przed Nim jak młody pęd,
jak korzeń z wyschniętej ziemi.
Nie miał postawy ani dostojeństwa,
abyśmy chcieli na niego patrzeć, ani wyglądu, by się nam podobał.
3 Był wzgardzony i odrzucony przez ludzi,
pełen boleści, doświadczony cierpieniem,
podobny do tego, przed kim twarz się zakrywa,
wzgardzony, mieliśmy go za nic.
4 On jednak wziął nasze cierpienia
i dźwigał nasze boleści,
a my uznaliśmy go za dotkniętego karą,
chłostanego przez Boga i poniżonego.
5 Lecz on został przebity za nasze grzechy,
zmiażdżony za nasze winy.
Dla naszego dobra przyjął chłostę,
dzięki jego ranom doznaliśmy uzdrowienia.
6 Pobłądziliśmy wszyscy jak owce,
każdy skierował się na własną drogę,
a Pan go obarczył
winą nas wszystkich.
7 Dręczono go, lecz był pokorny
i ust nie otworzył.
Jak baranek na rzeź prowadzony,
jak owca milcząca wobec strzygących ją – tak on ust nie otworzył.
8 Po uwięzieniu i wyroku został zabrany.
Kto jednak zastanowi się nad jego pokoleniem,
skoro został wyrwany z krainy żyjących
i pobity za nieprawości Mojego ludu?
9 Wyznaczono mu grób z przestępcami
i z bogaczem był równy w swojej śmierci,
choć nie używał przemocy
i w jego ustach nie było oszustwa.
10 Pan jednak chciał go zmiażdżyć cierpieniem.
Jeśli odda swe życie na ofiarę zadośćuczynienia,
to ujrzy potomstwo, wydłuży swoje dni
i przez niego spełni się wola Pana.
11 Po udrękach swojego życia ujrzy światłość
i nasyci się jej poznaniem.
Mój prawy sługa usprawiedliwi wielu,
on sam będzie dźwigał ich winy.
12 Dlatego dam mu udział pośród wielkich
i z potężnymi podzieli zdobycz
za to, że na śmierć wydał swoje życie
i został zaliczony do występnych.
Tymczasem dźwigał On grzechy wielu
i orędował za przestępcami.
Страждання Слуги Божого
1 Хто повірив тому, що почув від нас? Кому відкрилася сила Господньої руки?
2 Адже Він піднявся перед Ним, як паросток від кореня з сухої землі. Не було в Ньому ні вигляду, ні величі, – ми Його бачили, але не було нічого, що можна було б собі побажати.
3 Він був зневажений і відкинутий людьми, – Страждалець, Котрий зазнав болю, від Якого люди відвертали свої обличчя; Ним гидували, і ми за ніщо вважали Його.
4 Але ж Він поніс на Собі наші недуги, взяв на Себе наші страждання, тоді як ми вважали, що Він покараний, побитий і принижений Богом.
5 Він же був зранений за наші гріхи, був катований за наші провини. Завдяки перенесеному Ним стражданню, нам подаровано мир, – Його ранами ми оздоровлені!
6 Всі ми заблукали й розбрелися, як вівці, – кожний з нас пішов власною дорогою, та Господь поклав на Нього гріхи всіх нас.
7 Над Ним знущались, принижуючи Його, але Він не відкривав Своїх уст. Його вели, як ягня, на заколення, – Він мовчав, як вівця, перед тими, котрі її стрижуть, – так і Він не відкривав Своїх уст.
8 Після катувань і суду Його забрали… Хто з Його народу міг усвідомити, що Він забирається з землі живих, і що за беззаконня Мого народу Його приречено на смерть?
9 Йому могилу визначили зі злочинцями, але Він був похований в багатого, адже Він не вчинив жодного злочину, і Його уста не знали неправди.
10 На те була Господня воля, щоб завдали Йому ран і смерті. Якщо віддасть Своє життя, як викупну жертву, то Він побачить Своє потомство, – продовжаться Його дні, й Господні наміри щодо Нього будуть успішними.
11 Після Своїх страждань Він побачить хороші плоди , і буде задоволений. Пізнавши Мого праведного Слугу, багато людей будуть виправдані, адже їхні гріхи Він понесе на Собі.
12 Тому дам Йому уділ серед великих, – Він ділитиме здобич з найсильнішими за те, що віддав Себе на смерть, і був зарахований до злочинців. Отже, Він поніс на Собі гріхи багатьох і за злочинців заступатиметься.