Ezechiasz radzi się proroka Izajasza
(2 Krl 19,1-7)1 Gdy król Ezechiasz tego wysłuchał, rozdarł szaty, nałożył wór i wszedł do domu Pana. 2 Posłał zarządcę pałacu Eliakima, pisarza Szebnę i starszych kapłanów, ubranych w wory, do proroka Izajasza, syna Amosa, 3 by powiedzieli mu: Tak mówi Ezechiasz: Ten dzień jest dniem utrapienia, kary i hańby, bo dzieci dojrzały do swoich narodzin, a nie ma siły, aby je urodzić. 4 Może Pan, twój Bóg, zechce usłyszeć słowa rab-szaka, którego wysłał jego pan, król asyryjski, aby ubliżał Bogu żywemu, i ukarze za słowa, które usłyszał Pan, twój Bóg. Wznieś więc modlitwę za tę resztę, która jeszcze pozostaje. 5 Słudzy króla Ezechiasza przyszli więc do Izajasza.
6 Izajasz zaś powiedział im: Tak oznajmijcie swojemu panu: Tak mówi Pan: Nie bój się słów, które usłyszałeś, a którymi znieważali Mnie słudzy króla Asyrii. 7 Oto Ja ześlę na niego takiego ducha, że gdy usłyszy pewną wiadomość, wróci do swojego kraju, a Ja sprawię, że padnie od miecza na swej ziemi.
Ponowna groźba Sennacheryba
(2 Krl 19,8-13)8 Gdy rab-szak powrócił, odnalazł króla Asyrii walczącego przeciw Libnie. Dowiedział się bowiem, że wyruszył on już z Lakisz. 9 Kiedy zaś król otrzymał wiadomość o Tirhace, królu Kusz: Tirhaka wyrusza, aby walczyć z tobą, wówczas wysłał posłów do Ezechiasza, polecając im: 10 Tak powiedzcie Ezechiaszowi, królowi Judy: Niech twój Bóg, w którym pokładasz nadzieję, nie zwodzi cię mową, że Jerozolima nie będzie wydana w ręce króla Asyrii. 11 Słyszałeś przecież, co uczynili królowie asyryjscy wszystkim krajom, skazując je na zniszczenie, a ty miałbyś ocaleć? 12 Czy bogowie narodów, które zniszczyli moi przodkowie, uratowali mieszkańców Gozan, Charan i Resef oraz Edanitów, którzy byli w Telassar? 13 Gdzie jest król Chamatu, król Arpadu, król miasta Sefarwaim, Heny i Iwwy?
Modlitwa Ezechiasza
(2 Krl 19,14-19)14 Gdy Ezechiasz wziął pismo z rąk posłów i je odczytał, udał się do domu Pana i rozwinął je przed Panem. 15 Ezechiasz modlił się do Pana słowami: 16 Panie Zastępów, Boże Izraela, który zasiadasz na cherubach, Ty jesteś Bogiem, jedynie Ty, dla wszystkich królestw ziemi. Ty uczyniłeś niebo i ziemię. 17 Panie, nadstaw ucha i wysłuchaj mnie. Panie, otwórz oczy i zobacz. Wysłuchaj wszystkich słów Sennacheryba, które przysłał, aby znieważać Boga żywego. 18 To prawda, Panie, że królowie Asyrii wyniszczyli wszystkie narody i ich kraje. 19 Powrzucali ich bogów w ogień, bo nie byli bogami. Zniszczyli ich, gdyż byli dziełem ludzkich rąk z drewna i kamienia. 20 Teraz więc, Panie, nasz Boże, wybaw nas z jego ręki, aby wszystkie królestwa ziemi poznały, że Ty, o Panie, jedynie Ty, jesteś Bogiem!
Orędzie Izajasza do króla
(2 Krl 19,20-34)21 Wtedy Izajasz, syn Amosa, posłał do Ezechiasza wiadomość: Tak mówi Pan, Bóg Izraela, do którego się modliłeś w sprawie Sennacheryba, króla Asyrii. 22 Takie jest słowo, które Pan wypowiedział o nim:
Gardzi tobą, szydzi z ciebie
dziewica, Córa Syjonu,
kpi z ciebie
Córa Jerozolimska.
23 Komu ubliżałeś i komu bluźniłeś?
Przeciw komu podniosłeś głos
i uniosłeś w górę oczy?
Przeciw Świętemu Izraela!
24 Przez swoje sługi urągałeś Panu.
Mówiłeś: Z mnóstwem moich rydwanów
dotarłem na najwyższe góry,
na szczyty Libanu.
Wyciąłem jego wyniosłe cedry,
wspaniałe cyprysy.
Wszedłem do jego najdalszych zakątków,
w jego leśną gęstwinę.
25 Kopałem studnie i piłem wodę.
Moimi stopami wysuszyłem
wszystkie kanały Egiptu.
26 Czy nie słyszałeś, że od dawna
to przygotowywałem?
Od zamierzchłych dni to obmyślałem,
a teraz przeprowadziłem.
Tak się stało, aby obrócić doszczętnie w ruiny
warowne miasta.
27 Ich mieszkańcy byli bezsilni,
przerażeni i zawstydzeni.
Stali się jak polne ziele
i młode rośliny,
wysuszone jak trawa na dachach i na polu
zanim urośnie.
28 Wiem, kiedy wstajesz i kiedy udajesz się na spoczynek,
kiedy wychodzisz i kiedy powracasz,
i kiedy unosisz się na Mnie gniewem.
29 Ponieważ złościsz się na Mnie
i twoja zuchwałość
dosięgła Moich uszu,
więc założę Moje kółko w twoje nozdrza
i Moje wędzidło w twoje wargi,
i sprawię, że powrócisz drogą,
którą przyszedłeś.
30 A to będzie dla ciebie znakiem:
W tym roku będziecie spożywać to, co wyrośnie z ziarna pozostałego po żniwach,
w przyszłym roku to, co dziko wyrośnie,
a w trzecim roku będziecie siać i zbierać,
zakładać winnice i jeść ich owoce!
31 Reszta, która ocalała z domu Judy,
ponownie zapuści w głąb korzenie
i w górze przyniesie owoce.
32 Z Jerozolimy bowiem wyjdzie Reszta,
grupa ocalonych z góry Syjon.
Dokona tego żarliwość Pana Zastępów.
33 Dlatego tak mówi Pan o królu Asyrii:
Nie wejdzie on do tego miasta,
nie wypuści tam strzały!
Nikt nie wyjdzie mu naprzeciw z tarczą
ani nie usypie przeciw niemu wału!
34 Drogą, którą przybył, powróci,
a do tego miasta nie wejdzie – wyrocznia Pana.
35 Osłonię to miasto, aby je ocalić,
ze względu na Mnie i na Mojego sługę Dawida.
Śmierć Sennacheryba
(2 Krl 19,35-37)36 Potem wyruszył anioł Pana i zabił w obozie asyryjskim sto osiemdziesiąt pięć tysięcy ludzi. Mieli wstać rano, a oto wszyscy byli już martwi. 37 Wtedy Sennacheryb, król Asyrii, zwinął obóz, odszedł i zatrzymał się w Niniwie. 38 A kiedy w domu oddawał pokłon swojemu bogu Nisrokowi, jego synowie Adramelek i Sereser zabili go mieczem. Sami zaś schronili się w ziemi Ararat. Wówczas królem po nim został jego syn Asarhaddon.
Господь через Ісаю обіцяє Свій захист
1 Вислухавши все, цар Єзекія роздер свої шати, і, зодягнувшись у веретище, пішов до Господнього Храму.
2 Урядника ж над палацом Еліякима та писаря Шевну, разом зі старійшинами від священиків, – усіх , одягнутих у веретища, – він послав до Ісаї, сина Амоса.
3 Прибувши , вони розповіли йому, що сказав Єзекія: Цей день став днем смутку, ганьби і зневаги, оскільки прийшов час народжувати, але немає сили породити.
4 Може, Господь, твій Бог, зверне увагу на мову Рабшака, якого послав ассирійський цар, його володар, щоб зганьбити живого Бога, і покарає за слова, які чув Господь, твій Бог! А ти помолися за тих, котрі ще залишилися живими.
5 Отже, коли прийшли слуги царя Єзекії до Ісаї,
6 він їм сказав: Передайте вашому володареві те, що говорить Господь. Не бійся слів, які ти почув, і якими Мене ганьбили слуги ассирійського царя.
7 Ось Я зішлю на нього такого духа, що, почувши вістку, він повернеться в свою країну і поляже від меча в своїй землі.
Нові погрози Рабшака
8 Коли Рабшак повернувся, то застав ассирійського царя, який вже воював проти Лівни, і дізнався, що цар залишив Лахіш.
9 Царю повідомили про Тіргаку, ефіопського царя, таке: Він вирушив воювати з тобою. Почувши про це, він все ж послав вісників до Єзекії знову з певним посланням.
10 Передайте юдейському цареві Єзекії мої слова: Нехай не обманює тебе твій Бог, на Якого ти покладаєшся, мовляв: Єрусалим не буде виданий у руки царя Ассирії!
11 Ти, напевно, чув, що зробили ассирійські царі з усіма країнами, яких знищили, як приречених на закляття. Невже врятуєшся ти?
12 Хіба вберегли боги свої народи, яких знищили мої предки, а саме: Ґозана, Харана, Рецефа, як і нащадків Едена, котрі жили в Телассарі?
13 Де цар Хамата та цар Арфада, а також царі міст Сефарваїма, Гени, Ївви?
Молитва Єзекії у Храмі
14 Взявши лист з рук посланців, Єзекія прочитав його і пішов з ним до Господнього Храму. Там Єзекія розгорнув сувій перед Господом.
15 Там Єзекія молився до Господа, говорячи:
16 Господи Саваоте, Боже Ізраїлю, Який сидиш на херувимах , Ти – єдиний є Богом усіх царств світу, адже Ти створив небо і землю.
17 Схились, Господи, й вислухай! Відкрий, Господи, Свої очі й подивися! Почуй всі слова Сеннахеріва, який через послів зневажав живого Бога!
18 Та й насправді, Господи, ассирійські царі вигубили всі народи і їхні землі,
19 вони повкидали їхніх божків у вогонь, оскільки ті не були богами, а просто творивом людських рук – дерево і камінь, тому й знищили їх.
20 Тепер же, Господи, Боже наш, визволь нас з його руки, аби всі царства землі дізнались, що Ти єдиний є Господом!
Божа відповідь відносно Сеннахеріва
21 Після цього Ісая, син Амоса, звелів передати Єзекії, що говорить Господь, Бог Ізраїлю щодо його молитви до Нього відносно Сеннахеріва, царя Ассирії.
22 Ось слова, які про нього каже Господь: Зневажає тебе і глузує над тобою діва, дочка Сіону, – хитає вслід тобі головою дочка Єрусалима!
23 Кого ти зневажав і ображав? На кого ти підвищував голос і в зарозумілості піднімав догори свої очі? Проти Святого Ізраїлевого!
24 Адже через своїх послів ти ганьбив Владику, вихваляючись: Безліччю моїх колісниць я покорив високі гори, досяг узгір’я Лівану, зрубував найвищі кедри та його добірні кипариси; я навіть піднявся на найвищу вершину, – до його саду-лісу.
25 Я викопував джерела і пив з них воду, осушував стопами моїх ніг усі ріки Єгипту!
26 Хіба ти не чув, що віддавна створив усе це Я? Від прадавніх часів замислив те, що потім здійснив. Тому ти й спустошуєш укріплені міста, перетворюючи їх на купи руїн.
27 Їхні мешканці безсилі в своїй розгубленості й збентеженні і уподібнились до зілля на полі, до зеленої трави, – вони як трава на дахах і як спалене сонцем збіжжя, що пожовкли раніше, ніж доспіли.
28 Я знаю, коли ти сідаєш, коли виходиш і входиш; знаю і шалену твою лють на Мене.
29 Оскільки ти оскаженів на Мене, і твоє зухвальство дійшло до Мого слуху, то Я вправлю Моє кільце у твої ніздрі, – Мою вуздечку у твій рот та поверну тебе назад дорогою, якою ти прийшов.
30 Для тебе ж, Єзекія, така ознака: Їж цього року те, що саме посіялось, а наступного року – те, що саме виросло, а вже на третій рік будете сіяти й збирати врожай, насаджувати виноградники та споживати їхні плоди!
31 А врятоване з Юдиного дому, що залишилось, глибоко пустить коріння і принесе для Неба плоди.
32 Адже з Єрусалима вийде залишок, і з гори Сіон – спасіння. Ревністю Господа Саваота це буде зроблене!
33 Стосовно ж ассирійського царя, то так говорить Господь: Він не вступить у це місто, і навіть не пустить туди стрілу; Він не стане проти нього зі щитом, і не насипле навколо нього валу, –
34 дорогою, якою прийшов, нею він і повернеться, – а до цього міста не вступить! – так каже Господь!
35 Я захищу це місто, збережу його заради Себе і задля Мого слуги Давида!
Поразка ассирійців та смерть Сеннахеріва
36 Після цього вийшов Господній ангел, і знищив у таборі ассирійців сто вісімдесят п’ять тисяч мужів . Вранці наступного дня декотрі піднялися, аж ось – усі були мертві.
37 Тож Сеннахерів, цар Ассирії, зняв залишки табору , і, вирушивши, повернувся в свій край і замешкав у Ніневії.
38 Одного разу так сталося, що коли він поклонявся в храмі свого бога Нісроха, його сини, Адраммелех і Сарецер, убили його мечем, після чого втекли в Араратський край. Замість нього зацарював його син Есархаддон.