Góra Pana
1 Widzenie dotyczące Judy i Jerozolimy, które otrzymał Izajasz, syn Amosa.
2 Na koniec nadejdzie czas,
że góra domu Pana zostanie umocniona na wierzchołku gór
i wyniesiona ponad pagórki.
Popłyną do niej wszystkie narody,
3 pójdą liczne ludy i powiedzą:
Chodźcie, wejdźmy na górę Pana,
do domu Boga Jakuba!
Niech nas nauczy swoich dróg,
abyśmy chodzili Jego ścieżkami!
Prawo bowiem wyjdzie z Syjonu,
słowo Pana z Jerozolimy.
4 On będzie rozsądzał między narodami,
rozpatrzy sprawy licznych ludów.
Wtedy przekują miecze na lemiesze,
a włócznie na sierpy.
Naród przeciw narodowi nie podniesie miecza
i nie będą się już więcej przygotowywać do wojny.
5 Chodźcie, Domu Jakuba,
postępujmy w światłości Pana!
Dzień Pana
6 Tak, Ty odrzuciłeś swój lud, dom Jakuba,
bo pełen jest wróżbitów
i magów jak u Filistynów
i wchodzą w układy z cudzoziemcami.
7 Jego kraj jest pełen srebra i złota,
jego skarbom nie ma kresu,
jego kraj jest pełen koni,
jego rydwanom nie ma kresu,
8 jego kraj jest pełen bożków,
kłaniają się dziełom swoich rąk,
temu, co wykonały ich palce.
9 Poniża się śmiertelny, upokarza człowiek
– nie wybaczaj im!
10 Wejdź między skały,
ukryj się w prochu
ze strachu przed Panem
i blaskiem Jego majestatu!
11 On upokorzy oczy pyszałków,
wyniosłych ludzi poniży,
a tylko Pan się wywyższy
w tym dniu.
12 Oto przyjdzie bowiem dzień Pana Zastępów:
przeciw każdemu pysznemu i wyniosłemu,
przeciw każdemu wywyższającemu się, by go upokorzyć;
13 przeciw wszystkim cedrom Libanu,
wysokim i wyniosłym,
przeciw wszystkim dębom Baszanu;
14 przeciw wszystkim wysokim górom,
przeciw wszystkim wyniosłym pagórkom;
15 przeciw każdej wysokiej wieży,
przeciw każdemu umocnionemu murowi;
16 przeciw wszystkim okrętom z Tarszisz,
przeciw wszystkim wspaniałym statkom.
17 Pycha człowieka będzie poniżona,
wyniosłość ludzka upokorzona.
Tylko Pan się wywyższy w tym dniu,
18 a bożki całkowicie przepadną.
19 Wejdą do jaskiń skalnych
i do dołów w ziemi,
ze strachu przed Panem
i przed blaskiem Jego majestatu,
kiedy powstanie, aby przerazić ziemię.
20 W tym dniu wyrzuci
kretom i nietoperzom
swoje srebrne i złote bożki,
które sobie zrobił, aby im oddawać pokłony.
21 Wejdzie w skalne groty
i w szczeliny skał,
ze strachu przed Panem
i przed blaskiem Jego majestatu,
kiedy powstanie, aby przerazić ziemię.
22 Przestańcie pokładać nadzieję w człowieku,
który ma tylko tchnienie w swoich nozdrzach,
bo cóż jest wart?!
Гора Господнього дому
1 Слово, що прийшло у видінні Ісаї, синові Амоса, про Юду та Єрусалим.
2 В останні дні станеться так, що гора Господнього дому стоятиме твердо на чолі інших гір і підніметься над пагорбами, – потягнуться до неї всі народи.
3 Прийдуть численні народи і скажуть: Ходіть, зійдемо на Господню гору, до Дому Бога Якова, а Він покаже нам Свої дороги, і ми ходитимемо Його стежками! Адже з Сіону вийде Закон, і слово Господнє – з Єрусалима.
4 Він судитиме народи і буде розсуджувати численні племена. Вони перекують свої мечі на плуги, а списи свої – на серпи; більше не підніматиме народ проти народу меча, і не вчитимуться більше воювати.
День Господа
5 Доме Якова, ходіть, і будемо жити в Господньому світлі!
6 Адже нині Ти відкинув Свій народ, дім Якова, через те що вони багато чого перейняли зі Сходу, займаються чаклунством, як филистимці, і братаються з чужими дітьми.
7 Бо його (роду Якова ) країна наповнилася сріблом і золотом, – немає міри його скарбам. Його земля також наповнилася кіньми, і немає лічби його колісницям.
8 Разом з тим його земля сповнилася гидотами. Вони поклоняються ділу своїх рук, – тому, що зробили власні пальці.
9 Ось так похилилась людина, – впав низько чоловік й Ти їм цього не простиш!
10 Тому ввійди у скелю й сховайся в землю зі страху перед Господом і від слави Його могутності.
11 Поникнуть горді погляди людини, буде принижена людська зарозумілість, і лише один Господь у той день буде піднесений.
12 Адже день Господа Саваота торкнеться усього гордого та зарозумілого, – кожного самозвеличуваного, і того, хто високо підноситься, аби їх упокорити;
13 всіх високих й тих, що виділяються, – кедрів Лівану, та всіх дубів башанських;
14 всіх високих гір, і всіх піднесених (шпилястих ) пагорбів;
15 кожної високої вежі, й кожного високого муру;
16 всіх кораблів Таршішу, і всіх принадних прикрас кораблів .
17 І впокорена буде гординя людини, – принизиться велич людей. Один лише Господь буде найвищим у той день,
18 а ідоли – взагалі щезнуть.
19 Ховатимуться вони (люди ) в скелястих печерах та криївках землі від страху перед Господом і від слави Його величності, коли Він підійметься, щоб потрясти землю.
20 Того дня люди повикидають кротам і кажанам своїх срібних гидких ідолів та своїх ідолів золотих, яких собі зробили, щоб їм поклонятися, –
21 аби сховатися в скельних печерах та в гірських ущелинах від страху перед Господом і від слави Його величності, коли Він встане, щоб покарати землю.
22 Перестаньте надіятись на людину, дихання якої в її ніздрях, бо що вона значить?