1 Doszło do mnie słowo Pana: 2 Ty zaś, synu człowieczy, głoś: Tak mówi Pan Bóg do ziemi izraelskiej:
Nadszedł koniec. Koniec na cztery krańce kraju.
3 Teraz koniec z tobą. Dosięgnie cię Mój gniew.
Będę cię sądził według twojego postępowania
i zrzucę na ciebie wszystkie twoje obrzydliwości.
4 Moje oko nie ulituje się nad tobą i nie przebaczę,
gdyż twoje postępowanie zrzucę na ciebie,
a twoje obrzydliwości pozostaną pośród ciebie.
I poznacie, że Ja jestem Panem.
5 Tak mówi Pan Bóg: Jedno zło. Oto zło nadeszło.
6 Przyszedł koniec, koniec przyszedł.
Przebudził się przeciw tobie. Oto nadszedł.
7 Przyszedł zły los na ciebie, mieszkańcu kraju.
Nadszedł czas.
Blisko jest dzień zamętu,
a nie radosnych okrzyków na górach.
8 Już wkrótce wyleję na ciebie Moje oburzenie
i dopełnię Mój gniew na tobie.
Osądzę cię według twojego postępowania
i zrzucę na ciebie wszystkie twoje obrzydliwości.
9 Moje oko nie ulituje się i nie przebaczę.
Twoje bowiem postępowanie obrócę przeciw tobie,
a twoje obrzydliwości pozostaną pośród ciebie.
Poznacie, że Ja jestem Panem, który karze.
10 Oto dzień.
Oto nadszedł. Wyszedł zły los.
Zakwitła niesprawiedliwość. Wyrosła zuchwałość.
11 Przemoc stała się narzędziem niesprawiedliwości i nieprawości.
Nic z nich nie pozostało. Nic z ich bogactwa. Nic z ich wrzawy.
Nie ma w nich piękna.
12 Przyszedł czas. Nadszedł dzień.
Kupujący niech się nie cieszy.
Sprzedający niech się nie smuci,
gdyż gniew nastał przeciw całej jej rzeszy.
13 Sprzedający bowiem nie wróci do rzeczy sprzedanej.
Nawet gdyby jeszcze żyli wśród żyjących
– gdyż widzenie przeciw całej jej rzeszy się nie odwróci –
nikt w swej winie nie zachowa swojego życia.
14 Zadęto w róg.
Wszystko gotowe, lecz nikt nie ruszył na wojnę,
gdyż Mój gniew płonie przeciw całej jej rzeszy.
15 Miecz na zewnątrz, a zaraza i głód wewnątrz.
Kto będzie na polu, ten polegnie od miecza,
a kto w mieście, tego zniszczy głód i zaraza.
16 Ocaleją uciekinierzy
i będą na górach jak nizinne gołębie.
Wszyscy będą wzdychać, każdy z powodu swojej winy.
17 Wszystkie ręce omdleją,
wszystkie kolana staną się jak woda.
18 Obleką się w wory.
Ogarnie ich przerażenie.
Na każdej twarzy pojawi się wstyd,
a na każdej ich głowie łysina.
19 Swe srebro porzucą na ulicach,
ich złoto stanie się odrazą.
Ich srebro i złoto nie zdoła ich ocalić w dniu gniewu Pana
– nie nasycą swej duszy
i swych wnętrzności nie napełnią –
gdyż były okazją do ich nieprawości.
20 Jego wspaniałą ozdobę zamienili na przedmiot pychy
i obrazy swych obrzydliwości.
Zrobili z niej swe ohydy, dlatego zamienię je im w nieczystość.
21 Wydam je na grabież w ręce cudzoziemców
i bezbożnym tego kraju na łup, i je zbezczeszczą.
22 Odwrócę od nich Moje oblicze.
Zbezczeszczą Mój skarb.
Rabusie wejdą do niego
i go zbezczeszczą.
23 Do szczętu splądrują,
gdyż kraj pełen jest krwawych sądów,
a miasto pełne przemocy.
24 Sprowadzę najgorsze narody
i zawładną ich domami.
Sprawię, że ustanie pycha gwałtowników.
Ich sanktuaria zostaną zbezczeszczone.
25 Nadszedł strach.
Będą szukać pokoju, ale go nie będzie.
26 Przyjdzie nieszczęście po nieszczęściu.
Będzie wieść po wieści.
Będą szukać widzenia u proroka.
Ustanie pouczenie kapłana i rada starszych.
27 Król się zasmuci, księcia ogarnie przerażenie.
Drżeć będą ręce ludu ziemi.
Uczynię im według ich postępowania
oraz według ich sądów ich osądzę.
I poznają, że Ja jestem Panem.
Надходить кінець для Ізраїлевого краю
1 Було до мене Господнє слово такого змісту:
2 Ти, сину людський, сповісти , що говорить Владика Господь: Ізраїлевому краю надходить кінець! Надходить кінець на всі чотири краї цієї землі!
3 Отже, тепер тобі кінець! Я спроваджу на тебе Мій гнів і судитиму тебе за твоїми дорогами життя й поводження , – покараю тебе за всі твої мерзотні вчинки.
4 Не змилосерджуся над тобою і не щадитиму, відплачуючи тобі, згідно з твоїми ділами, – наслідки своїх гидких учинків відчуєш на собі, й тоді зрозумієш, що Я – Господь.
5 Так говорить Владика Господь: Одне лихо тягнеться за іншим лихом.
6 Надходить кінець! Так, приходить на тебе кінець, – він тебе наздоганяє в усій своїй невідворотності!
7 На тебе, мешканцю краю, наближається заслужене тобою, – настає час, прискорюючи день лихоліття, коли, замість веселих вигуків з гір, доноситимуться зойки скорботи .
8 Незабаром Я виллю на тебе Мій гнів, – ти відчуєш на собі Моє обурення, коли Я судитиму тебе за твоїми вчинками, віддаючи тобі належне за мерзенну поведінку.
9 Навіть не блимне Моє око, щоб пожаліти, – Я не виявлю жодного милосердя, відплачуючи тобі за твоїми дорогами життя. Всі твої гидоти ти відчуєш на собі й зрозумієш, що Я – Господь, Котрий карає.
10 От і наблизився той день, – він дуже поспішає, – надходить твоя черга. Твоя палиця зацвіла, пишно буяє гординя.
11 Насильство зростає, і стає палицею беззаконня (анархії )! Від них не залишиться нічого: ні від їхнього великого багатства, ні від їхніх крикливих заворушень, ні від їхньої зарозумілості.
12 Надійшла пора, наблизився день … Хто купив, – нехай не тішиться, а хто продав, – нехай не журиться, бо над усім цим скупченням люду вибухне гнів.
13 Адже, хто продав, більше не повернеться до проданого, хоча б і залишились обоє живими, оскільки пророче видіння щодо всього цього скупчення люду не буде відмінене, і ніхто своїм беззаконням не продовжить свого життя.
14 Затрублять труби, все буде готове, але ніхто не кинеться у бій, позаяк Мій гнів вибухне на все це скупчення люду .
15 Меч – зовні, а моровиця і голод – усередині. Хто на полі, той загине від меча, а тих, хто в місті, погубить голод і моровиця.
16 Але, хоча б деякі з них врятувались утечею в гори, – то перебуваючи там, як голуби з долин, усі вони, як і кожен зокрема, стогнатимуть, – вони загинуть з причини власного беззаконня.
17 Руки в усіх ослабнуть, і всі коліна тремтітимуть, як вода .
18 Всі покриються веретищем, й зазнаватимуть відчуття жаху; на кожному обличчі почуття сорому, а на кожній їхній голові – лисина жалоби.
19 Своє срібло вони повикидають на вулицю, а їхнє золото вважатиметься нечистим. У день Господнього гніву їх не зможе врятувати ні їхнє срібло, ані їхнє золото. Усім цим вони не наситять своєї душі й не наповнять своїх шлунків. Адже їхнє беззаконня стало на перешкоді.
20 Коштовності особистих прикрас провадили до гордощів, і спонукали робити собі різні подоби своїх гидких бовванів. Тому Я зроблю їх (коштовності ) огидними для них.
21 Я віддам їх чужинцям як здобич, аби нечестивці землі їх пограбували й опоганили.
22 Я відверну від них Моє обличчя, і тоді грабіжники осквернять Мою скарбницю, – вдершись у неї, злочинці опоганять її.
23 Приготуй кайдани, тому що край наповнився судовими позовами кровної помсти, а місто сповнене насильством.
24 Я приведу найлютіших з народів, аби вони оволоділи їхніми домами, – Я покладу край зарозумілості сильних, а їхні святині будуть осквернені.
25 Надходить жах і спокою вони шукатимуть надаремно.
26 Нещастя йде за нещастям, і одна вістка гірша за іншу вістку. Чекатимуть видіння пророка, та дарма, адже священик не зможе навчати закону, – не буде поради і в старійшин.
27 Навіть цар перебуватиме в жалобі, будуть у відчаї можновладці, а руки простого народу краю від безсилля опустяться. Я чинитиму з ними за їхніми дорогами життя й судитиму їх за їхнім судом. Тоді вони зрозуміють, що Я – Господь.