O Tyrze
1 W jedenastym roku, pierwszego dnia miesiąca, doszło do mnie słowo Pana: 2 Synu człowieczy, ponieważ Tyr powiedział przeciw Jerozolimie: Ha! Rozbita jest brama narodów. Do mnie powróci. Stanę się pełny – ona spustoszona. 3 Dlatego tak mówi Pan Bóg: Oto Ja jestem przeciw tobie, Tyrze. Sprawię, że wystąpią przeciw tobie liczne narody, jak morze spiętrza swoje fale. 4 Zburzą mury Tyru, rozwalą jego wieże. Wymiotę z niego jego proch i obrócę go w nagą skałę. 5 Stanie się pośród morza miejscem rozciągania sieci, bo Ja powiedziałem – wyrocznia Pana Boga. Stanie się łupem narodów. 6 Jego córki, które są na lądzie, zostaną zabite mieczem. I poznają, że Ja jestem Panem.
7 Tak bowiem mówi Pan Bóg: Oto Ja sprowadzę z północy na Tyr Nebukadnessara, króla Babilonu, króla królów, z końmi, z rydwanami, z konnicą. Zgromadzenie i liczny lud. 8 Twoje córki na lądzie zabije mieczem. Zbuduje przeciw tobie szaniec, usypie przeciw tobie wał i podniesie przeciw tobie tarczę. 9 Swe uderzenie taranem skieruje na twoje mury. Twoje wieże zburzy swymi toporami. 10 Z powodu mnóstwa swych koni okryje cię pyłem. Od huku jeźdźców, wozów i rydwanów zatrzęsą się twoje mury. Wedrze się w twoje bramy jak wdziera się do zdobytego miasta. 11 Kopytami swych koni stratuje wszystkie twe ulice. Twój lud wymorduje mieczem, a twoje potężne stele powali na ziemię. 12 Złupią twoje bogactwo, zrabują twoje towary, zburzą twoje mury, rozwalą twoje kosztowne domy, a twoje kamienie, twoje drewno i twoje gruzy wrzucą do morza. 13 Sprawię, że ustanie echo twoich pieśni i nie usłyszy się więcej dźwięku twoich cytr. 14 Uczynię cię nagą skałą. Staniesz się miejscem rozciągania sieci. Nie zostaniesz już więcej odbudowane, gdyż Ja, Pan, powiedziałem – wyrocznia Pana Boga.
15 Tak mówi Pan Bóg Tyrowi: Czy nie zadrżą wyspy na odgłos twojego upadku, przy jęku przebitych, podczas zabijania mordowanych pośród ciebie? 16 Wszyscy książęta mórz zejdą ze swych tronów, odłożą swe płaszcze, zdejmą barwne szaty, ubiorą się w strach, usiądą na ziemi, będą wciąż drżeć i przerażą się z twego powodu.
17 Podniosą lament nad tobą i będą ci mówić:
Jakżeś upadło, zasiedlone przez ludzi morza,
miasto wychwalane,
któreś było mocne na morzu.
Ono samo i jego mieszkańcy,
którzy budzili grozę
u wszystkich, którzy je zamieszkali.
18 Teraz, w dniu twego upadku,
drżą wybrzeża.
Przerażone są wyspy,
które są na morzu,
z powodu twojego odejścia.
19 Tak bowiem mówi Pan Bóg: Gdy uczynię z ciebie miasto spustoszone, jak miasta, które są niezamieszkałe, gdy sprawię, że wzniesie się nad tobą głębina i przykryją cię liczne wody, 20 wtedy strącę cię do tych, którzy zeszli do dołu, do ludu wieczności, i sprawię, że zamieszkasz w krainie podziemia, jak w odwiecznych ruinach tych, którzy zeszli do dołu, żebyś nie było już zamieszkane; i udzielę chwały w krainie żyjących. 21 Uczynię cię postrachem i cię nie będzie. Będą cię szukać, lecz już nigdy cię nie znajdą – wyrocznia Pana Boga.
Пророцтво про Тир
1 Це відбулось одинадцятого року, в перший день місяця . Тоді було до мене Господнє слово такого змісту.
2 Сину людський, оскільки Тир говорив щодо Єрусалима так: Ага! Нарешті розбито браму народів! Вона відкрита для мене, – і я буду збагачений через його (Єрусалим ) спустошення.
3 Тому так говорить Владика Господь: Ось Я виступаю проти тебе, Тире! Я підійму на тебе численні народи, немовби море, що підіймає свої хвилі.
4 Вони зруйнують стіни Тира й повалять його вежі, – Я вимету після нього навіть його порох і зроблю його голою скелею.
5 Він перетвориться хіба що на місце для сушіння сітей посеред моря, адже це Я сказав, – говорить Владика Господь, – і стане він здобиччю для народів.
6 Так само і його дочки, що на узбережжі , будуть знищені мечем. І пізнають, що Я – Господь!
7 Адже так говорить Владика Господь: Ось Я спроваджу з півночі проти Тира вавилонського царя Навуходоносора, – царя царів, з кіньми та колісницями, з вершниками й численним військом.
8 Твоїх дочок, що на узбережжі (в полі ), він знищить мечем, а проти тебе збудує облогові вежі, – спорудить (насипле ) навколо тебе фортифікаційні вали та поставить проти тебе щити.
9 Проти твоїх стін скерує тарани, а твої вежі порозвалює залізними сокирами (гаками )
10 Від численних його коней тебе вкриє піднятий ними порох; від крику його вершників і гуркоту коліс колісниць затремтять твої стіни, – особливо коли вони вриватимуться через твої брами, – як ті, що вдираються у місто через зроблений ними пролом.
11 Копитами його коней будуть витоптані всі твої вулиці, а твій народ буде знищений його мечем, – він повалить на землю твої камінні стовпи – символи твоєї могутності.
12 Пограбують твої скарби, розтягнуть як здобич товари твого промислу, – порозвалюють твої стіни, зруйнують розкішні твої палаци й повикидають у море твоє каміння, твоє дерево і навіть твій порох.
13 Я покладу край твоїм галасливим пісням, і замовкне звучання твоїх гусел.
14 Перетворю тебе на голу скелю, – місце для сушіння рибальських сітей. Вже ніколи ти не будеш відбудований, адже це Я, Господь, сказав, – говорить Владика ГОСПОДЬ .
15 Так говорить Владика Господь до Тира: Від страшного гуркоту твого падіння, – від стогону вмираючих поранених, коли лютуватиме посеред тебе жорстока різанина, – здригнуться острови!‥
16 Усі володарі країн Примор’я зійдуть зі своїх престолів й знімуть свої царські мантії. Скинувши свій різнобарвний одяг, вони зодягнуться в тремтіння, – вони сидітимуть на землі й, охоплені жахом щодо твоєї долі, вони не переставатимуть тремтіти.
17 Здійнявши над тобою жалібне голосіння, вони промовлятимуть щодо тебе: Як же так сталось, що ніби провалилось, – зникло з моря славне місто, що було таким потужним на морі, – адже ти і твої громадяни наводили жах на всіх мешканців Примор’я!
18 Тепер же, у час твого падіння, здригнулись міста узбережжя, – твоєю загибеллю перестрашені також морські острови.
19 Адже так сказав Владика Господь: Коли Я перетворю тебе на спустошене місце, як інші безлюдні міста, – коли Я наведу на тебе безодню, і тебе покриють великі води, –
20 тоді штовхну тебе до тих, що зійшли в могилу, – до прадавніх людей, які давно щезли , – поміщу тебе в глибини землі, посеред віковічних руїн разом з тими, що зійшли в могилу, аби ти вже ніколи не був заселений. Так явлю Свою славу на землі живих.
21 Дійсно, жахливим буде твій кінець, – тебе більше не буде. Шукатимуть тебе, але вже не знайдуть повіки, – говорить Владика Господь.