Przypowieść o orłach
1 Doszło do mnie słowo Pana: 2 Synu człowieczy, zadaj zagadkę, powiedz przypowieść domowi Izraela 3 i mów:
Tak mówi Pan Bóg:
Wielki orzeł o wielkich skrzydłach,
długich piórach,
pokryty różnobarwnym pierzem,
przyleciał nad Liban i wziął wierzchołek cedru.
4 Ułamał czubek jego latorośli,
przyniósł go do ziemi handlarzy
i złożył go w mieście kupców.
5 Wziął nasienie tego kraju
i dał je na pole zasiewu.
Wziął nad obfite wody,
jak wierzbę je umieścił.
6 Puściło pędy i stało się winoroślą,
bujną, niskopienną,
która kierowała gałęzie ku niemu.
Korzenie zaś miała pod sobą.
I stała się winnym krzewem,
wydała gałęzie i puściła pędy.
7 Był też inny, wielki orzeł,
o wielkich skrzydłach i licznych piórach.
Oto ten winny krzew ku niemu zwrócił swe korzenie
i gałęzie skierował ku niemu,
żeby go lepiej nawadniał
niż grządki, gdzie go zasadzono.
8 Na dobrym polu,
nad obfitymi wodami był posadzony,
żeby wypuszczał pędy i dawał owoce,
aby był wspaniałym winnym krzewem.
9 Głoś: Tak mówi Pan Bóg: Rozwinie się?
Czy nie wyrwie jego korzeni,
jego owoców nie oberwie,
i uschną jego wszystkie młode pędy? – Uschnie!
Nie posłuży się mocnym ramieniem i licznym narodem,
żeby pozbawić go korzeni.
10 Oto posadzony, czy się rozwinie?
Czy, gdy uderzy na niego wiatr wschodni,
na pewno nie uschnie?
– Uschnie na grządkach, gdzie był posadzony!
11 Doszło do mnie słowo Pana: 12 Powiedz – proszę – domowi przekornemu: Czy nie wiecie, co znaczą te rzeczy? Powiedz: Oto król Babilonu przybył do Jerozolimy i uprowadził jej króla i jej książąt. Przyprowadził ich do siebie, do Babilonu. 13 Wziął kogoś innego z królewskiego rodu, zawarł z nim przymierze, odebrał od niego przysięgę i uprowadził możnych tego kraju, 14 aby królestwo było słabe, żeby się nie podniosło, ale aby trwało, zachowując jego przymierze. 15 Ale zbuntował się przeciw niemu, bo wysłał swych posłów do Egiptu, żeby mu dał konie i wielu ludzi. Czy mu się powiedzie? Czy uratuje się ten, który to zrobił? Złamał przymierze – czy się uratuje?
16 Na Moje życie – wyrocznia Pana Boga – w siedzibie króla, który uczynił go władcą, i którego przysięgę zlekceważył, ponieważ złamał przymierze z nim zawarte, umrze w Babilonie. 17 Faraon nie wspomoże go w wojnie wielką armią i licznym tłumem, gdy usypią wał i zbudują szaniec dla zagłady wielu ludzi. 18 Zlekceważył przysięgę, żeby złamać przymierze. Oto przyłożył swą rękę i wszystko to zrobił. Nie uratuje się.
19 Dlatego tak mówi Pan Bóg: Na Moje życie! Moją przysięgę, którą zlekceważył, i Moje przymierze, które złamał, złożę na jego głowę. 20 Zastawię na niego Moją sieć i zostanie schwytany w Moje sidło. Zaprowadzę go do Babilonu i tam go osądzę za jego niewierność, której względem Mnie się dopuścił. 21 Wszyscy jego doborowi z całego jego wojska padną od miecza, a pozostali będą rozproszeni na wszystkie strony. I poznacie, że Ja, Pan, powiedziałem.
22 Tak mówi Pan Bóg: Ja wezmę z wierzchołka wysokiego cedru, czubek jego młodej latorośli odłamię. I Ja posadzę. Na wyniosłej, masywnej górze, 23 na wysokiej górze Izraela go posadzę. Wypuści pędy i wyda owoc. Stanie się wspaniałym cedrem. Pod nim będą się gnieździć wszystkie ptaki wszelkiego rodzaju. W cieniu jego gałęzi będą mieszkać. 24 I poznają wszystkie drzewa polne, że Ja, Pan, poniżam drzewo wysokie, wywyższam drzewo niskie. Sprawiam, że usycha drzewo zielone, a zakwita drzewo suche. Ja, Pan, powiedziałem i wykonam.
Притча про двох могутніх орлів і виноградну лозу
1 І було до мене Господнє слово такого змісту:
2 Сину людський, загадай загадку і запропонуй притчу про Ізраїлів рід
3 такого змісту, як сказав Владика Господь: Могутній орел з великими крилами і довгим густим та різнобарвним оперенням прилетів на Ліван і зламав вершину кедра.
4 Зірвавши верхній молодий пагін, він приніс його в ханаанський край і посадив його в купецькому місті.
5 Він взяв також насіння того краю і посіяв його на плодюче поле біля великої води, – взяв і посадив його над великою водою, наче вербу.
6 Воно виросло і стало виноградною лозою, – розлогою, але низькорослою; її галуззя тягнулось до нього (вгору ), а її коріння входило вниз. Отже, воно (насіння ) стало виноградною лозою з розкішним галуззям і довгими пагонами.
7 Був також інший орел – могутній, з великими крилами, з розкішним густим оперенням. І от коріння цієї виноградної лози потягнулось до нього, – вона простягнула до нього і своє галуззя, щоб він зрошував її більше, ніж зрошувалась земля, на якій вона зростала.
8 Але ж вона й так була посаджена на плодючому полі біля великої води, аби могла пускати пагони, приносити плоди, перетворюючись на шляхетну виноградну лозу.
9 Тому сповісти такі слова Владики Господа: Чи вийде з цього щось добре? Хіба він (перший орел ) не вирве її з корінням і не обірве її плодів, так що засохне все її галуззя, яке повиростало? Адже не буде потреби навіть у могутній силі, ні в численному народі, аби її вирвати з корінням.
10 Отже, вона посаджена, але чи буде з того якась користь? Чи вона цілковито не засохне, коли доторкнеться до неї східний вітер? На тій землі, на якій виросла, вона засохне.
11 І було до мене Господнє слово такого змісту:
12 Запитай цей бунтівничий рід: Невже ви не знаєте, що це означає? Скажи: Оце вавилонський цар увійшов у Єрусалим, забрав у полон юдейського царя та його можновладців і запровадив їх до себе у Вавилон.
13 Потім взяв він нащадка з царського роду і склав з ним союзницький договір, скріпивши його присягою, а всіх можновладців країни забрав із собою,
14 аби це царство було упокореним і не могло підвестись, дотримуючись умов договору.
15 Але цей нащадок виступив проти вавилонського царя, направивши своїх послів у Єгипет, аби отримати звідти кінноту й велике військо. Чи пощастить йому? Чи врятується той, хто так робить? Адже, порушивши договір, хіба врятується від загибелі?
16 Як Я живий, – каже Владика Господь, – хіба він не помре в місті вавилонського царя, який призначив його на царство, і якому присягався, але порушив присягу і розірвав договір?‥
17 Хоча фараон має могутнє і численне військо, в цій війні він не врятує, – коли будуть насипані вали й споруджені облогові вежі, багато людей загине.
18 Адже він порушив присягу, розірвав договір, незважаючи на те що, подаючи свою руку, він присягався у вірності, – такий не врятується.
19 Тому так говорить Владика Господь: Як Я живу, – він порушив і Мою присягу, розірвав договір, укладений переді Мною, тому провину за це Я покладу на його голову.
20 Я накину на нього Мою сітку, і він упіймається в Мою пастку, – Я запроваджу його у Вавилон і там буду судитись з ним за віроломство, яке він учинив стосовно Мене.
21 Навіть усі його втікачі з усіх його воїнів поляжуть від меча , а ті, котрі залишаться живими, будуть розпорошені на всі вітри. Тоді зрозумієте, що Я, Господь, це сказав!
22 Так говорить Владика Господь: Я зламаю верхівку високого кедра і зірву з-посеред його найвищих галузок ніжний пагін, і посаджу його на високій і величній горі, –
23 посаджу його на високій Ізраїлевій горі. Він пустить галузки, приноситиме плоди і стане крислатим кедром. Під ним відпочиватимуть усякі звірі, а в тіні його галуззя житиме усе, що має крила.
24 І навіть усі польові дерева пізнають, що Я – Господь. Адже високе дерево Я понижаю і вивищую понижене дерево, – Я роблю сухим зелене дерево, і сприяю розквіту дерева сухого. Я, Господь, – що сказав, те й виконаю!