1 Duch uniósł mnie i wprowadził w bramę wschodnią domu Pana, zwróconą ku wschodowi. Oto w wejściu bramy było dwudziestu pięciu mężczyzn. Wśród nich ujrzałem Jaazaniasza, syna Azzura i Pelatiasza, syna Benajasza, książąt ludu. 2 Powiedział do mnie: Synu człowieczy, to są ludzie, którzy knują niegodziwość i dają złe rady w tym mieście, 3 którzy mówią: Nie zbudowano wkrótce domów? Ono jest kotłem, a my jesteśmy mięsem. 4 Dlatego prorokuj przeciw nim, prorokuj synu człowieczy. 5 Owładnął mną Duch Pana i powiedział do mnie: Głoś! Tak mówi Pan: To powiedzieliście, domu Izraela! Wiem, co nurtuje wasze dusze. 6 Pomnożyliście liczbę waszych zabitych w tym mieście i napełniliście jego ulice pomordowanymi.
7 Dlatego tak mówi Pan Bóg: Wasi pomordowani, których w nim pozostawiliście, oni są mięsem, ono zaś jest kotłem. Wyprowadzi was z niego. 8 Boicie się miecza, więc sprowadzę na was miecz – wyrocznia Pana Boga. 9 Wyprowadzę was z niego i dam was w rękę cudzoziemców. Dokonam nad wami sądów. 10 Padniecie od miecza. Osądzę was na granicy Izraela i poznacie, że Ja jestem Panem. 11 Ono nie będzie dla was kotłem, wy zaś nie będziecie w nim mięsem. Na granicy Izraela was osądzę. 12 Poznacie, że Ja jestem Panem, bo nie postępowaliście według Moich nakazów, nie wykonywaliście Moich wyroków, lecz wykonywaliście wyroki narodów, które są wokół was. 13 I stało się, że gdy prorokowałem, umarł Pelatiasz, syn Benajasza. Padłem na twarz, zawołałem donośnym głosem, i powiedziałem: Ach, Panie, Boże! Ty dokonujesz zagłady reszty Izraela.
14 Doszło do mnie słowo Pana: 15 Synu człowieczy, twoim braciom, braciom twoim, twoim krewnym, całemu domowi Izraela i wszystkim tym, którym mieszkańcy Jerozolimy mówią: Oni są daleko od Pana. Nam dany jest ten kraj w posiadanie, 16 powiedz więc: Tak mówi Pan Bóg: Choć wypędziłem ich między narody, chociaż rozproszyłem ich po krajach, to na krótko jestem dla nich przybytkiem w krajach tam, dokąd przyszli.
17 Dlatego powiedz: Tak mówi Pan Bóg: Zgromadzę was z narodów i zbiorę was z krajów, w których zostaliście rozproszeni i dam wam ziemię Izraela. 18 Wejdą tam, usuną z niej wszystkie jej ohydy i wszystkie jej obrzydliwości. 19 Dam im jedno serce. Nowego ducha włożę w ich wnętrze. Usunę z ich ciała serce kamienne, a dam im serce cielesne, 20 aby postępowali według Moich nakazów, strzegli Moich wyroków, wypełniali je i byli dla Mnie ludem, a Ja będę dla nich Bogiem. 21 Ci zaś, których serce idzie za ich ohydami i obrzydliwościami, odpowiedzą za swoje postępowanie – wyrocznia Pana Boga.
Chwała Pana opuszcza Jerozolimę
22 Cheruby podniosły wtedy swoje skrzydła, koła poruszyły się wraz z nimi, a Chwała Boga Izraela była nad nimi w górze. 23 I odeszła Chwała Boga Izraela ze środka miasta i stanęła na górze, która jest na wschód od miasta. 24 Duch uniósł mnie i przyprowadził mnie do Chaldei, do uprowadzonych, w widzeniu, w duchu Bożym. Widzenie, które miałem, odeszło ode mnie. 25 Opowiedziałem uprowadzonym wszystkie sprawy Pana, które mi ukazał.
Господнє слово до начальників народу
1 І Мене також підняв Дух, і запровадив мене до Східної Брами Господнього Храму, що була зі сторони сходу. Там, біля входу до брами стояло двадцять п’ять чоловіків, серед яких я зауважив начальників народу: Яазанію, сина Аззура, і Пелатію, сина Бенаї.
2 І Він (Господь ) сказав мені: Сину людський, це ті люди, в котрих на думці лише зло, – вони дають погані поради на шкоду цьому місту,
3 стверджуючи: Ще не наблизився час будувати доми . Це місто – котел, а ми – м’ясо!
4 Тому провісти пророцтво проти них. Пророкуй, сину людський!
5 Зійшов на мене Господній Дух, і звелів мені промовити, що говорить Господь: Це ви таке говорите, Ізраїлів роде, – Я знаю, що вам спадає на думку!
6 Ви знищили багатьох у цьому місті, заповнивши його вулиці вбитими.
7 Тому так говорить Владика Господь: Вбиті вами, яких ви поклали посеред міста, дійсно, стали м’ясом, і воно (місто ) перетворилось на котел! Але вас Я випроваджу з нього.
8 Ви боїтеся меча, тому Я й спроваджу на вас меч, – говорить мій Владика Господь.
9 Я випроваджу вас з нього, – звершуючи над вами суд, віддам вас у руки чужинців.
10 Я судитиму вас у межах кордонів Ізраїлю, де ви поляжете від меча і зрозумієте, що Я – Господь.
11 Воно (це місто ) не буде для вас котлом, і ви також не станете в ньому м’ясом. Я Сам судитиму вас у межах кордонів Ізраїлю,
12 і ви зрозумієте, що Я – Господь, за постановами Якого ви не жили, і законів Якого ви не дотримувались, а діяли за законами народів, які довкола вас.
13 І сталося таке: коли я провіщав це пророцтво, несподівано помер Пелатія, син Бенаї. Я ж упав долілиць, і в повний голос закричав, волаючи: О, мій Владико Господи, яке ж то горе! Невже Ти хочеш знищити і залишок Ізраїлю?
Господнє слово до нащадків Ізраїля що в полоні
14 Тоді було до мене Господнє слово такого змісту:
15 Сину людський! Про твоїх братів і твоїх родичів, а також про всіх нащадків Ізраїля, що з тобою в неволі, мешканці Єрусалима кажуть: Вони надто далеко відійшли від Господа, а тому вся ця земля дістанеться нам як спадщина.
16 Тому скажи, що говорить Владика Господь: Хоч Я відіслав їх далеко до чужих народів і розпорошив їх у різні краї, проте, певною мірою Я Сам був для них Святилищем у країнах, куди тільки вони прибували.
17 Через те скажи їм, що говорить Владика Господь: Я зберу вас з-поміж народів, і приведу вас з країн, куди ви були розпорошені, й дам вам землю Ізраїлю.
18 А коли повернетесь туди, й повикидаєте усі її гидоти та усунете всіх мерзенних ідолів,
19 тоді Я дам вам єдине серце, і вкладу у вас нового Духа, – Я вийму з вашого тіла кам’яне серце і дам вам серце тілесне,
20 аби ви жили за Моїми постановами і дотримувались Моїх Заповідей, виконуючи їх. Ви будете Моїм народом, а Я буду вашим Богом.
21 Проте, чиє серце приліпиться до своїх гидот та мерзенних ідолів, то такі їхні вчинки впадуть на їхню голову, – говорить Господь.
Господня слава залишає місто
22 Після цього херувими, розправивши свої крила, піднялися, а одночасно з ними рушили й колеса; у той час слава Ізраїлевого Бога перебувала над ними вгорі.
23 Так, Господня слава піднялася, залишивши місто, і зупинилась над горою, що на сході міста.
24 Мене ж Господній Дух підняв і переніс – у цьому видінні Божого Духа – до полонених у Халдеї. Видіння, яке я мав, також відійшло (скінчилось ) від мене.
25 Я розповів полоненим усі Господні слова, які Він мені об’явив.