1 Jeśli ktoś przyłapie złodzieja podczas włamania i śmiertelnie pobije, to nie ponosi winy za przelanie jego krwi. 2 Ale jeżeli stanie się to po wschodzie słońca, będzie winien krwi. Złodziej zapłaci odszkodowanie; jeśli nie ma, to zostanie sprzedany, aby zapłacić za kradzież. 3 Jeżeli przy nim zostanie znaleziony przedmiot kradzieży: wół, osioł lub jagnię jeszcze żywe, to zapłaci podwójnie. 4 Jeśli ktoś wypasie pole lub winnicę, bo puścił swoje bydło samopas a ono pasło się na cudzym polu, to zapłaci tym, co ma najlepszego ze swojego pola i ze swojej winnicy. 5 Jeśli wybuchnie pożar i strawi ciernie, i spali stóg lub zboże na pniu albo pole, to ten, kto wzniecił ogień, powinien wynagrodzić szkodę.
Przepisy dotyczące pożyczek
6 Jeśli ktoś da swojemu bliźniemu pieniądze lub rzeczy na przechowanie, a one zostaną ukradzione z domu tego człowieka, i złodziej zostanie wykryty, to zapłaci podwójnie. 7 Jeżeli złodziej nie zostanie wykryty, to pan domu stawi się przed Bogiem, by stwierdzić, że nie sięgnął po własność bliźniego. 8 W każdej sprawie spornej, o wołu, osła, owcę, szatę czy o jakąkolwiek zgubę, gdy ktoś powie, że należy do niego, sprawa obu będzie rozpatrywana przed Bogiem. Kogo Bóg uzna winnym, ten podwójnie zapłaci swemu bliźniemu. 9 Jeżeli ktoś da swemu bliźniemu osła lub wołu, owcę albo inne zwierzę na przechowanie, a ono zdechnie, zostanie okaleczone lub uprowadzone, a nikt tego nie widział, 10 to przysięga przed Panem rozstrzygnie między obydwu, czy nie wyciągnął ręki po własność bliźniego. Właściciel to uzna, a tamten nie da odszkodowania. 11 Ale jeżeli zostało mu skradzione, to zapłaci właścicielowi. 12 Jeżeli zaś zostało rozszarpane, to przyniesie je jako dowód i za rozszarpane nie da odszkodowania. 13 Jeśli ktoś od swego bliźniego wynajmie zwierzę, a ono zostanie okaleczone lub zdechnie, to jeżeli nie było przy tym jego właściciela, tamten musi dać odszkodowanie. 14 Jeżeli jego właściciel był przy tym, nie da odszkodowania. Jeśli wynajął, uiści zapłatę za wynajem.
Przepisy moralne i religijne
15 Jeśli ktoś uwiedzie dziewicę, która nie była zaręczona, i prześpi się z nią, da za nią opłatę ślubną i się z nią ożeni. 16 Jeśli jej ojciec nie będzie chciał mu jej oddać, odważy tyle srebra, ile wynosi opłata ślubna za dziewicę.
17 Nie pozwolisz żyć czarownicy. 18 Kto współżyje ze zwierzęciem, winien być ukarany śmiercią. 19 Kto składa ofiary innym bogom, z wyjątkiem samego Pana, podlega klątwie.
Prawa ubogich
20 Nie będziesz uciskał ani gnębił przybysza, ponieważ byliście przybyszami w ziemi egipskiej. 21 Nie będziesz gnębił żadnej wdowy i sieroty. 22 Jeśli będziesz je gnębił tak, że zaczną do Mnie wołać, na pewno wysłucham ich wołania. 23 Wtedy zapłonie Mój gniew i pozabijam was mieczem. Wasze żony zostaną wdowami, a dzieci sierotami.
24 Jeżeli pożyczysz pieniądze ubogiemu należącemu do Mojego ludu, mieszkającemu obok ciebie, nie bądź dla niego lichwiarzem. Nie ściągajcie od niego odsetek. 25 Jeśli weźmiesz w zastaw szatę swojego bliźniego, to zwrócisz mu ją przed zachodem słońca, 26 ponieważ może to być jego jedyne okrycie, okrycie jego ciała, kiedy śpi. A gdy będzie wołał do Mnie, wysłucham go, bo jestem litościwy.
Inne przepisy religijne
27 Nie będziesz bluźnił Bogu ani ubliżał przełożonemu twego ludu. 28 Nie ociągaj się z oddawaniem z obfitości twego klepiska i twojej tłoczni. Twego pierworodnego syna oddasz Mnie. 29 Tak samo uczynisz z twoim wołem i z owcą. Siedem dni będzie ze swoją matką, a ósmego dnia oddasz je Mnie. 30 Będziecie dla Mnie świętymi ludźmi. Nie będziecie jedli mięsa bydła rozszarpanego na polu. Rzucicie je psom.
Настанови про майно
1 Коли злодій буде спійманий під час злому і буде побитий так, що помре, то на тому, хто злодія побив, вини за кров немає.
2 Якщо ж над ним уже зійшло сонце, то вбивця буде винний за пролиту кров. Злодій неодмінно повинен відшкодувати. Коли ж у злодія нічого немає, то нехай продадуть за вкрадене його самого .
3 Якщо вкрадене, справді, буде виявлене у нього живим – чи то віл, осел чи вівця, – то нехай відшкодує подвійно.
4 Коли б хто, випасаючи худобу на своєму полі чи винограднику, пустив своїх тварин самопасом на чуже поле, то нехай за причинену шкоду віддасть найкраще зі свого поля чи зі свого виноградника.
5 Якщо спалахне вогонь й перекинеться на тернину, а звідти перекинеться на скирту чи хлібне поле, то той, хто спричинив пожежу, повинен неодмінно відшкодувати.
6 Коли хтось дасть своєму ближньому гроші чи посуд на зберігання, і це буде викрадене з дому тієї людини, то коли знайдеться злодій, нехай він віддасть подвійною мірою.
7 Якщо злодія не буде знайдено, то господар дому буде приведений у Божу присутність, аби заприсягнувся, що він не простягав своєї руки на власність свого ближнього.
8 У кожному виявленні нечесного вчинку щодо вола, осла, вівці, одягу, чи чогось загубленого, про що хтось скаже, що воно належить йому, – справа обох має бути представлена перед Богом. Той, кого визнає винним Бог, відшкодує своєму ближньому подвійно.
9 Якщо хтось дасть своєму ближньому осла, вола, вівцю чи будь-яку худобу на зберігання, а вона загине чи буде скалічена, або буде викрадена кимось так, що ніхто того не бачив,
10 то нехай між ними обома відбудеться Господня присяга, що він не присвоїв власності свого ближнього. Власник має з цим погодитись, і той, хто зберігав, не відшкодовуватиме.
11 Якщо ж насправді було вкрадене в нього, то нехай відшкодує господареві.
12 Коли сталося так, що розірвали звірі, то нехай, як доказ, принесе пошматоване звіром і йому нічого не потрібно відшкодовувати.
13 Якщо хтось позичить щось у ближнього, а воно буде скалічене чи пропаде, а господаря при цьому не було, то нехай позичальник неодмінно відшкодує.
14 Коли власник-господар був при цьому, то позичальник не відшкодовуватиме. Якщо тварина була найнята за плату, то нехай буде йому замість плати.
Моральні та обрядові настанови
15 Якщо хтось звабить незаручену дівчину і переспить з нею, то неодмінно заплатить за неї викуп і візьме її собі за дружину.
16 Якщо ж її батько рішуче відмовиться і не захоче її віддати заміж за нього, то звабник нехай дасть гроші, згідно з приданим (віном) для дівчат.
17 Чаклунки не залишай при житті.
18 Кожний, хто зляжеться з твариною, неодмінно каратиметься смертю.
19 Хто приносить жертви ідолам, крім єдиного Господа, буде знищений.
20 Не будеш кривдити приходця, і не гнобитимеш його, бо й ви були приходцями в єгипетському краю.
21 Жодної вдови і сироти не пригноблюватимеш.
22 Якщо ти насправді будеш їх пригнічувати, і коли вони з голосінням звернуться до Мене, то Я неодмінно почую їхні зойки.
23 Тож запалає Мій гнів, і Я знищу вас мечем. Ваші дружини стануть вдовами, а ваші діти – сиротами.
24 Коли позичиш гроші комусь із Мого народу, особливо бідному, котрий живе поруч з тобою, то не ставай для нього вимогливим позикодавцем і не вимагай з нього відсотків.
25 А якщо візьмеш у заставу одяг свого ближнього, то до заходу сонця маєш його повернути йому.
26 Можливо, його одяг є єдиним прикриттям для його тіла. В чому він ляже спати? Тому, коли він заволає до Мене, Я почую, адже Я милосердний.
27 Не знеславлюй Бога, і не лихослов начальника свого народу.
28 Не зволікай з приношенням від повноти врожаю і соку чавильні. Первістка зі своїх синів віддаватимеш Мені на служіння .
29 Те саме учиниш зі своїм телям та зі своїм ягням. Сім днів вони будуть при своїй матері, а восьмого дня віддаси їх Мені.
30 Ви будете для Мене святими людьми. М’яса, пошматованого в полі звірами, не будете їсти, а викинете його псам.